Постанова

від 17.06.2020 по справі 944/4385/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 944/4385/19 пров. № А/857/3536/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Цар М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Кондратьєвою Н. А. о 13:47 год у м. Яворові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Порічанська сільська рада Яворівського району Львівської області, про визнання незаконними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Яворівський ВДВС), в якому просить визнати незаконними дії державного виконавця Яворівського ВДВС Восуха С. В. з видання постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 серпня 2019 року № 42474410, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження та повернути виконавчий лист Яворівському ВДВС для продовження виконання.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Яворівського ВДВС Восухи С. В. про закінчення виконавчого провадження від 14 серпня 2019 року № 42474410, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Львів) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в межах виконавчого провадження № 42474410 боржником надано підтверджуючі документи з виконання рішення суду у справі № 1329/516/12, а саме копії рішення сільської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 , що свідчить про правомірність закінчення вказаного виконавчого провадження.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 грудня 2013 року постановою Яворівського районного суду Львівської області у справі № 1329/516/2012 визнано неправомірними дії Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо невиконання пункту 20 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , скасовано рішення VІ сесії VІ скликання Порічанської сільської ради від 24 лютого 2011 року, зобов`язано Порічанську сільську раду виконати вимоги пункту 20 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по виділенню ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва за її заявою та стягнути в її користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

На виконання вказаної постанови було видано виконавчий лист від 05 грудня 2013 року № 2а/460/32/2013 та 12 березня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 42474410.

Відповідно до рішення Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12 жовтня 2018 року № 694 на виконання постанови Яворівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року вирішено виділити земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ямельня Яворівського району Львівської області, зазначену в Детальному плані території в АДРЕСА_1 для формування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_1

27 червня 2019 року рішенням Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області № 857 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1452 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до Детального плану території в АДРЕСА_2 вул. Нова с. Ямельня Яворівського району Львівської області.

06 серпня 2019 року позивач звернулася з заявою до Порічанського сільського голови Яворівського району Львівської області, в якій відмовилася від дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1452 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ямельня Яворівського району Львівської області та просила передати їй у власність земельну ділянку площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з бажаним місцем розташування в АДРЕСА_3 Нова с. Ямельня Яворівського району, позначене нею на викопіюванні з генерального плану с. Ямельня Яворівського району Львівської області.

Також ОСОБА_1 звернулася з заявою до державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восуха С. В. щодо невиконання боржником виконавчого листа № 2-а/460/32/2013, виданого Яворівським районним судом Львівської області від 05 грудня 2013 року. Зазначила, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не є рішенням, яке реалізує право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, лише після виконання усіх стадій порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян, постанова Яворівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року може вважатися повністю виконаною, наслідком чого є можливість закриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГУ ТУЮ у Львівській області Восухи С. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14 серпня 2019 року № 42474410 у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа, оскільки Порічанською сільською радою Яворівського району Львівської області прийнято рішення від 12 жовтня 2018 року № 694 Про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ямельня гр. ОСОБА_1 та рішення від 27 червня 2019 року № 857 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ямельня гр. ОСОБА_1 .

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржувана постанова державного виконавця є протиправною з огляду на помилковість висновків відповідача щодо виконання Порічанською сільською радою Яворівського району Львівської області рішення суду в повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження і таке провадження не може бути розпочате знову, крім визначених Законом України Про виконавче провадження випадків.

Як встановлено з матеріалів справи, виконавче провадження № 42474410 було відкрито на виконання виконавчого листа Яворівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року № 2а/460/32/2013 про скасування рішення VІ сесії VІ скликання Порічанської сільської ради від 24 лютого 2011 року та зобов`язання Порічанської сільської ради виконати вимоги пункту 20 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по виділенню ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва за її заявою.

Так, згідно з пунктом 20 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, обов`язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14, від 28 лютого 2020 року у справі № 461/1257/17.

Як вбачається зі статті 79-1 Земельного кодексу України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не важливо за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Враховуючи викладене, а також те, що Порічанською сільською радою Яворівського району Львівської області на виконання вимог пункту 20 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по виділенню ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва за її заявою було лише надано їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1452 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до Детального плану території в районі вул. Нова с. Ямельня Яворівського району Львівської області, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про невиконання в повному обсязі постанови Яворівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року у справі № 1329/516/2020, що свідчить про передчасність винесення оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року у справі № 944/4385/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 17.06.2020