Постанова

від 16.06.2020 по справі 910/9362/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/9362/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.06.2020 року у справі №910/9362/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020, повний текст якої складено 22.01.2020

у справі №910/9362/19 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 , 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Медично лікувальний центр Хелсі"

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення №1-№9, 30% балкону (групи приміщень НОМЕР_1) (колишня квартира НОМЕР_1 ) в літері А, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 521855980000, в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/202 від 05.09.2007 шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів.

Разом з позовом від Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна з реєстраційним номером 521855980000, а саме - нежилі приміщення з №1 по №9, 30% балкону (групи приміщень НОМЕР_1) (колишня квартира НОМЕР_1 ) в літері А, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Подана заява мотивована тим, що у забезпечення основного зобов`язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №24-12/202 від 05.09.2007, між Банком та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір №02-10/2982, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. 05.09.2007 за реєстровим №5103. Відповідно до умов Іпотечного договору, в іпотеку Бану передано непорухоме майно - трикімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_3 , НОМЕР_1, заг. площею 120,00 кв.м. 01.12.2015 предмет іпотеки було реалізовано новому власнику шляхом укладення договору купівлі-продажу та переведено в подальшому в нежитлові приміщення. Як стверджує заявник, такі дії свідчать про ймовірну можливість повторного відчуження предмету іпотеки, що свідчить про загрозу невиконання рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19 замінено сторону, а саме позивача на Акціонерне товариство "Альфа-банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19 у заяві Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено необхідність у застосуванні таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.20 у справі № 910/9362/19 скасувати та ухвалити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим у зв`язку з невідповідністю висновків обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме ч.1 ст.140 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/9362/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9362/19 залишено без руху.

25.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19 призначено на 24.03.2020 о 10:40 год.

06.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

19.03.2020 позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідачем до початку розгляду справи були вчиненні заходи, спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду, а саме укладено договір іпотеки з особою, що перебуває з відповідачем в родинних відносинах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №910/9362/19, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 не відбудеться 24.03.2020, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 повідомлено учасників справи №910/9362/19, що судове засідання відбудеться 16.06.2020 о 10 год. 40 хв.

Скаржник та треті особи наданим їй процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 16.06.2020, не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначених вище учасників справи.

Треті особи також не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарг та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ч.1 ст.137 ГПК України).

Відповідно до ч.11 ст.137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи положення ч.11 ст.137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019) та №905/492/19 (постанова від 15.07.2019).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога майнового характеру, а тому умовою застосування заходів до забезпечення позову має бути достатньо обґрунтоване припущення, що предмет іпотеки, який є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Проте, всупереч викладеному скаржником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку статей 76-79 ГПК України належними та допустимими доказами наявність обставин, на які він посилається у поданій заяві, зокрема, щодо існування очевидної небезпеки відчуження предмета іпотеки.

При цьому, самі лише посилання скаржника на потенційну можливість відчуження предмета іпотеки без відповідного доказового обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Більше того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.05.2020 судом першої інстанції у даній справі було прийнято рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні ч.3 ст.277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм ч.1 ст.140 ГПК України є доречними, проте у даному випадку вказане порушення не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, оскаржуване судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2020 у справі №910/9362/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Альфа-Банк".

4.Матеріали справи №910/11475/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.06.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов