Рішення

від 12.06.2020 по справі 947/20496/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/20496/19

Провадження № 2/947/262/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

за участю сторін:

представник позивача - адвокат Кочерженко М.А., діючий на підставі ордеру,

представник відповідачів - ОСОБА_1 , діючий на підставі ордеру, довіреності та договору про надання професійної правничої допомоги,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД), Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.)

про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД), Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.), в якій, з урахуванням позовної заяви у новій редакції (т. 1 а.с. 106-111), просить суд

стягнути солідарно з Компанії ZODIAC MARITIME LTD та Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. на його - ОСОБА_2 користь заборгованість з відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, за період з 22 січня 2019 року по 21 серпня 2019 року у розмірі 7 350,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 184 705 гривень 50 копійок;

стягнути солідарно з Компанії ZODIAC MARITIME LTD та Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. на його - ОСОБА_2 користь шкоду, завдану здоров`ю, за три роки наперед за період з 22 серпня 2019 року по 22 серпня 2022 року у розмірі 37 800 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 949 914 гривень;

стягнути солідарно з Компанії ZODIAC MARITIME LTD та Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. на його - ОСОБА_2 користь шкоду, завдану здоров`ю, у розмірі 1050 доларів США, щомісячно, починаючи з 23.08.2022 року;

стягнути солідарно з Компанії ZODIAC MARITIME LTD та Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. на його - ОСОБА_2 користь компенсацію у зв`язку з непрацездатністю у розмірі 40 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 1 005 200 гривень;

стягнути солідарно з Компанії ZODIAC MARITIME LTD та Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. на його - ОСОБА_2 користь моральну шкоду у розмірі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 628 250 гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 19 грудня 2017 року в Медичному центрі безпеки судноплавства він пройшов медичний огляд за результатами якого йому було видано свідоцтво № 5473, в якому визначені його профпридатність для служби в якості матроса.

Відповідно до Угоди про працевлаштування моряка від 01 січня 2018 року, укладеної між ним та Компанією ISI-International Shipping and Investments (Management) Inc.), він був працевлаштований на судно Cape stork (ІМО 9484807) на посаду матроса.

В свою чергу, відповідно до відомостей з міжнародної суднової бази Еквазіс підтверджується, що управляючим судном/комерційним керівником та менеджером міжнародного управління судна Cape stork була Компанія ZODIAC MARITIME LTD (ЗОДІАК МЕРІТАЙМ ЛТД).

Позивач вказує, що відповідно до ст. 20 КТМ України та п. j) ч. 1 ст. ІІ Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві, Компанія ZODIAC MARITIME LTD виступала судновласником т/х Cape stork , а відповідно до Угоди про працевлаштування моряка в якості працедавця вказується Компанія ISI - International Shipping and Investments (Management) Inc., однак, трудова угода підписана за і від імені працедавця (у якості представника судновласника) , тобто зазначена компанія ISI - International Shipping and Investments (Management) Inc. діє як представник компанії ZODIAC MARITIME LTD при підписанні договору.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 2 зведеного контрольного списку, документа, що підтверджує його медичну та кваліфікаційну відповідність для найму на судно компанії ZODIAC MARITIME LTD, під час заповнення списку Компанії ЗОДІАК МЕРІТАЙМ ЛІМІТЕД (ZODIAC MARITIME LTD) повинен бути відкритий набір членів команди та оновлені особисті дані моряка, що підтверджує наявність трудових відносин між ним та Компанією ZODIAC MARITIME LTD.

Більш того, відповідно до зведеного контрольного списку Одеський офіс компанії ІШІ ( ISI ) зазначається Відділом кадрів (manning office) Компанії ZODIAC MARITIME LTD.

З урахуванням вищевказаного, позивач вважає, що компанія ZODIAC MARITIME LTD та Компанія ISI - International Shipping and Investments (Management) Inc. несли солідарну відповідальність за його найм на судно Саре stork та несли солідарні обов`язки та гарантії, передбачені трудовим договором та діючим законодавством під час роботи ОСОБА_2 на т/х Cape stork .

По суті заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що виконуючи трудові обов`язки на судні, 15.02.2018 він травмував коліно, що підтверджується заявою моряка-бластера ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від 18.04.2019 року, який працював на судні Cape stork разом з ним.

Позивач вказує, що відповідно до цієї заяви, судно прямувало для відправлення з порту Китаю та моряк разом з ним приймав учать в швартуванні на передній частині палуби, він як матрос регулював канат з однієї сторони, а моряк-бластер з іншої сторони, і раптом він закричав від болі, петля швартового каната вдарила його в коліно і він упав на палубу.

У подальшому, як зазначає позивач, 24.02.2018 року для надання професійної медичної допомоги його було направлено до госпіталю в м. Шанхай, де йому було діагностовано синовіт правого коліна та визнано непридатним для подальшої роботи на судні, на підставі чого його було репатрійовано до України.

Після повернення в м. Одеса, як стверджує ОСОБА_2 , він звернувся за медичною допомогою до Клініки INTOSANA (ТОВ Медичний центр Медікап ), де йому було діагностовано травматичне пошкодження заднього рогу внутрішнього меніску правого колінного суглобу, дегенеративні зміни ПКС, гіпертрофія жирового тіла Гоффа, Реактивний синовіт. Реактивне запалення лівого колінного суглобу (відповідно до Консультації ортопеда-травматолога від 12.03.2018).

В свою чергу, позивач зазначає, що згідно із встановленого діагнозу, йому було рекомендовано планове оперативне лікування, і 20 липня 2018 року йому було проведено операцію на правому колінному суглобі (парціальна резекція заднього рогу, тіла внутрішнього меніску, артроскопічний дебрітмент правого колінного суглобу), а відповідно до Акту огляду МСЕК від 22.01.2019 року, та документів, що містяться в Медико-експертній справі № 2740, зазначається, що у зв`язку з травмою правого колінного суглобу і додатковим навантаженням на ліву ногу виявлено пошкодження меніска лівого колінного суглобу.

Відповідно до Консультації ортопеда травматолога Клініки INTOSANA від 02.08.2018, встановлено травматичне пошкодження заднього рогу внутрішнього меніску лівого колінного суглобу та рекомендовано планове оперативне лікування - артроскопічна парціальна резекція внутрішнього меніску, дебрітмент лівого колінного суглобу.

Позивач вказує, що з урахуванням наявних пошкоджень та ознак стійкої втрати працездатності, 22.01.2019 року йому було присвоєно 3 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії 12ААБ №499740.

Відповідно до п. 5 Стандартних Умов Працедавця, що додаються до Угоди про працевлаштування, моряк, який зазнав нещасного випадку протягом періоду працевлаштування ... і працездатність якого є постійно зменшеною через інвалідність, має право на отримання фіксованої суми, розрахованої пропорційно до рівня інвалідності, що оцінюється та визначається лікарем, затвердженим Працедавцем.

Так, у відповідності з вищевказаним положенням, як стверджує позивач, відповідачами було затверджено проведення дослідження стану його здоров`я в Медичному центрі Лідер-Марін , за результатами якого було видано висновок від 12.12.2018 року та додатковий висновок від 02.03.2019 року.

Відповідно до висновку від 12.12.2018 року медичний огляд ОСОБА_2 в МЦ Лідер-Марін було проведено за запитом компанії CIS PANDI SERVIES LTD в присутності її представника.

Додатковим висновком МЦ Лідер-Марін від 02.03.2019 року встановлено, що відсоток втрати працездатності ОСОБА_2 в результаті отриманої травми у відповідності з українським законодавством про визначення відсотку втрати працездатності, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків (Наказ МОЗ України, №1388/21700, зареєстрований в Мін`юсті 16.07.2012) складає в сумі пунктів 50% (п. 13.4.1в - 20%, п. 13.4.2 - 30%). На даний момент пан ОСОБА_2 є професійно непрацездатним для роботи в морі на будь-якій посаді, що підтверджується положеннями Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 р. (консолідований текст з Манільськими поправками), що містить мінімальні вимоги до стану здоров`я моряка, при якому моряк може бути визнаним придатним для роботи в морі.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 вважає Компанію ZODIAC MARITIME LTD та Компанію ISI - International Shipping and Investments (Management) Inc відповідальними за ушкодження його здоров`я, оскільки саме під час найму на судно Cape stork він отримав травму, що призвела до втрати ним працездатності, а тому відповідачі несуть солідарну відповідальність за завдання йому матеріальної та моральної шкоди, і вимагає її компенсації.

На підставі вищенаведеного, оскільки, на думку позивача, він втратив професію та працездатність, потребує подальшого лікування, а його середній місячний заробіток за останнім трудовим договором на т/х Cape stork складав 1050 доларів, позивач вважає, що він має право на відшкодування шкоди, завданої його здоров`ю у розмірі 1050 доларів щомісячно, а на момент подачі позову, заборгованість із відшкодування шкоди за період з 22 січня 2019 по 21 серпня 2019 року становила 7280 доларів США.

Крім того, оскільки відповідачі по зазначеній справі є іноземними особами, у зв`язку із чим виконання рішення та стягнення щомісячних платежів є занадто складним, а визначення фінансового стану підприємств є майже неможливим, позивач вважає, що на підставі ст. 1202 ЦК України, відповідачі зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану його здоров`ю за три роки наперед за період з 22 серпня 2019 року по 22 серпня 2022 року у розмірі 37 800 доларів США.

Також позивач зазначає, що вищевказаними діями відповідачів йому була завдана моральна шкода, яка виразилася в психологічному ударі, в постійному стресі, пов`язаному з пережитими обставинами, а також втратою працездатності і необхідністю стороннього догляду, в неможливості вести колишній спосіб життя, у втраті сну і в знервованому стані. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 25 000 доларів.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД), Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 29.08.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_2 до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД) про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

25.10.2019 року від представника позивача до канцелярії суду надійшла позовна заява у новій редакції, в якій представник позивача уточнив позовні вимоги та зазначив в якості співвідповідача також Компанію ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) (а.с. 106-11)

У підготовчому засіданні 01.11.2019 року судом було прийнято до розгляду позовну заявуОСОБА_2 у новій редакції.

19.11.2019 року від представника відповідачів до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД), Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник відповідачів посилається на те, що 08 січня 2018 року між позивачем та відповідачем Компанією ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) була укладена угода про працевлаштування моряка, за якою позивач був працевлаштований на судно Cape Stork (ІМО 9484807) на посаду матроса.

У наданому відзиві представник відповідачів зазначає про те, що як вказує позивач у позовній заяві, 15 лютого 2018 року позивач - ОСОБА_2 травмував праве коліно, виконуючи обов`язки на судні, але при медичному обстеженні сказав, що відчував біль у коліні ще протягом декількох днів до травми. Також позивач сповістив капітана судна про те, що раніше вже мав схожі проблеми з лівим коліном. Відповідно до медичних звітів клініки у м. Шанхай, до якої звертався позивач, йому було діагностовано синовіт правого коліна та визнано непридатним для подальшої роботи на судні. На підставі цього позивача було репатрійовано до України.

Згідно подальших медичних висновків, позивач переніс операцію на праве коліно, але вже мав жалоби на біль і в лівому коліні.

Компанією ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) було забезпечено проведення дослідження стану здоров`я позивача в Медичному центрі Лідер-Марін , за результатами якого був виданий висновок від 12.12.2018, у якому зазначається, що порушення функції правого колінного суглобу можуть вважитися постійними та для поліпшення стану здоров`я позивача рекомендоване оперативне лікування лівого колінного суглобу, після чого тільки можливо буде робити остаточні висновки щодо відновлення функції лівого колінного суглобу. І тільки після успішного оперативного лікування лівого колінного суглобу позивач зможе працювати в морі з попереднім навантаженням.

Згідно довідки Медико-соціаліної експертної комісії від 22 січня 2019 року було встановлено третю групу інвалідності строком до 01 лютого 2020 року, при цьому у пункті 9 даної довідки причиною інвалідності вказано загальне захворювання , а не професійне захворювання чи нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження).

Представник відповідачів вказує, що 19 грудня 2017 року в Медичному центрі безпеки судноплавства позивач пройшов медичне обстеження, за результатами якого отримав Медичне свідоцтво моряка № 5473. При обстеженні позивач вказав про відсутність травм нижніх та верхніх кінцівок, на підставі чого в свідоцтві було зазначено, що ОСОБА_2 не страждає від хвороб, які можуть погіршитися або призвести до непридатності для роботи в морі, але при отриманні травми правого коліна на судні зазначив не тільки те, що відчував біль ще за декілька днів до травми, але і що мав раніше схожі проблеми з лівим коліном.

Представник відповідачів зазначає, що з метою з`ясування походження хвороби позивача, а також зв`язку отриманої травми з втратою працездатності, до клініки державного підприємства Український НДІ медицини транспорту (м. Одеса) був направлений запит, та у відповідь на запит був наданий висновок клініки № 12/12-06 Від 05.06.2019, зроблений спеціалістом - ОСОБА_4 - кандидатом медичних наук, лікарем-профпатологом вищої атестаційної категорії зі стажем роботи за спеціальністю більш ніж тридцять років.

Так, представник відповідачів вказує, що на підставі детального вивчення та аналізу матеріалів по факту захворювання ОСОБА_2 , лікар ОСОБА_4 дійшов до наступних висновків: причинно-наслідковий зв`язок між службою ОСОБА_2 на судні в період з 08.01.2018 по 25.02.2018 і захворюванням правого колінного суглоба згідно діагнозу, що спричинило встановлення стійкої непрацездатності, встановити не представляється можливим у зв`язку з відсутністю юридично встановленого факту травмування ОСОБА_2 в зазначений вище період часу. Діагноз, встановлений лікарем в Шанхай (Shanghai General Hospital) 24.02.2018 не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі встановленою в подальшому стійкою втратою працездатності терміном на один рік. Захворювання колінних суглобів ОСОБА_2 і подальші ушкодження суглобів з великою часткою ймовірності пов`язані з тривалою історією розвитку псоріазу у хворого; ОСОБА_2 міг страждати на захворювання колінних суглобів до початку служби на судні Cape Stork 08.01.2018; Імовірність повного одужання ОСОБА_2 від псоріатичного ураження суглобів мінімальна, тому що псоріаз є хронічним захворюванням з аутоімунним патогенетичним механізмом - можливо лише отримання ремісії з невизначеним прогнозом. Може працювати в берегових умовах або в умовах прибережного плавання без значних фізичних навантажень і під диспансерним наглядом лікаря.

Також лікар ОСОБА_4 зазначив, що при медичному огляді моряка, який був проведений перед працевлаштуванням, у тому обсязі, як його було проведено, визначити наявність такого захворювання як псоріаз неможливо, якщо про це не повідомить сам моряк.

Отже, на думку представника відповідачів, травма коліна, якщо така дійсно мала місце, і в подальшому тимчасова інвалідність позивача пов`язані із псоріатичним ураженням суглобів, наявність якого була у позивача ще до працевлаштування на судні, але він це приховав, що також підтверджується обліково-послужною карткою до військового квитка ОСОБА_2 ОПК №07/12-03 від 04.03.2003, згідно якої позивача було визнано непридатним до військової служби на підставі виявлення псоріазу.

Таким чином, з посиланням на п. 13 та п. 9 Угоди, представник відповідачів зазначає, що вимоги позивача щодо відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, за період з 22.01.2019 по 21.08.2019 у розмірі 7350 доларів США, а також за три роки наперед за період з 22.08.2019 по 22.08.2022 у розмірі 37 800 доларів США, і шкоди у розмірі 1050 доларів США, щомісячно, починаючи з 22.08.2022, є безпідставними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, представник відповідачів вважає, що заявлена вимога щодо компенсації моральної шкоди у розмірі 25 000 доларів США є безпідставною та також не підлягає задоволенню, оскільки відсутня вина відповідачів у непрацездатності позивача.

На підставі вищевказаного, вимоги позивача щодо компенсації шкоди, завданої здоров`ю, моральної шкоди, а також компенсації у зв`язку з непрацездатністю, що в цілому складає суму у розмірі 110 150 доларів США, відповідачі вважають безпідставними та не визнають у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 04.12.2019 року представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій, окрім того, що викладено в позовній заяві та позовній заяві у новій редакції, зазначає про те, що висновок ДП Український НДІ медицини транспорту №12/12-06 від 05.06.2019 є недопустимим доказом, дослідження було проведено спеціалістом ОСОБА_4 з порушенням встановленого порядку, висновки, зроблені за його результатами носять вірогідний характер та не є достовірними, а тому не можуть бути використані при розгляді справи. Вищевказане дослідження проводилося без особистого огляду ОСОБА_2 .

Більш того, позивача навіть не повідомили про проведення дослідження та використання його медичних документів, які містять лікарську таємницю, третіми особами (зокрема спеціалістом ОСОБА_4 ), свою згоду на використання його персональних даних ОСОБА_2 не давав.

Крім того, представник позивача стверджує, що недостовірним є посилання ОСОБА_4 на Обліково-послужну картку до військового квитка ОСОБА_2 як на підтвердження його непридатності до військової служби на підставі псоріазу, так як в документі не вказано конкретне захворювання псоріаз , а зазначається лише ст. 67 б Наказу МО України №207 від 1999 р., який втратив чинність 28.11.2008.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.

31.01.2020 року до канцелярії суду від представника відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідачів зазначив про те, що відповідно до заяви Капітана т/х "Cape Stork" Чен Ксіао Донг (Chen Xiao Dong ) від 27.11.2019 року, під командуванням якого перебувало судно під час роботи позивача, капітан наголошує, що матрос ОСОБА_2 повідомив про біль у правому коліні 15 лютого 2018 року, зазначивши, що страждав від характерного болю протягом 10 днів, а також що у нього були подібні проблеми з лівим коліном чотири роки тому, а оскільки капітан не міг проігнорувати дану скаргу, він організував відвідування лікаря та з`ясував, чи мав місце нещасний випадок на борту судна.

Крім того, представник відповідачів зазначає, що з витягу з суднового журналу, який ведеться на кожному торговельному судні в обов`язковому порядку, вбачається, що жодних записів щодо травмування матроса ОСОБА_2 або нещасного випадку з ним у період з 15.02.2018 по 25.02.2018 зафіксовано не було.

Також, представник відповідачів вказує на те, що клініка державного підприємства Український НДІ медицини транспорту (м. Одеса) включена до Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, затвердженого Наказом №133 Міністерства охорони здоров`я України від 25 березня 2003 року, а тому висновок №12/12-06 від 05.06.2019 спеціаліста ДП Український НДІ медицини транспорту Панова Б.В. може бути використаний як доказ у даній справі.

У підготовчому засіданні 04.02.2020 року судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.06.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 12.06.2020 року представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, згідно медичного свідоцтва моряка Медичного центру безпеки судноплавства за №5473 від 19.12.2017 року ОСОБА_2 був визнаний придатним для несення вахти в якості матросу.

Відповідно до угоди про працевлаштування моряка, укладеної 08.01.2008 року між Компанією ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) та ОСОБА_2 , позивач з 08 січня 2018 року виконував обов`язки матроса другого класу на судні Cape Stork (прапор Сполученого Королівства, МMO 9484807).

Згідно ст. 8 Кодексу Законів про працю України трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до ст. 56 Закону України Про міжнародне приватне право до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 92 Конвенції ООН з морського права, судно повинно плавати під прапором тільки однієї держави та, окрім виключних випадків, прямо передбачених в міжнародних договорах або в цій Конвенції, підпорядковується її виключній юрисдикції. Таким чином, оскільки судно перебувало під прапором Сполученого Королівства, на його борту діяли закони саме цієї держави.

Як зазначав позивач у позовній заяві, виконуючи трудові обов`язки на судні, 15.02.2018 року він травмував коліно, що підтверджується заявою моряка-бластера ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від 18.04.2019 року, який працював на судні Cape stork разом з ним (т. 1 а.с. 43).

Зі змісту цієї заяви вбачається, що судно Cape stork прямувало для відправлення з порту Китаю. У них були швартові канати на передній частині палуби. Вони разом з ОСОБА_2 тримали швартові канати на той момент. Матрос ОСОБА_2 регулював канат з однієї сторони, він регулював канат з іншої сторони. Раптом ОСОБА_2 закричав від болі. Петля каната ударила ОСОБА_2 в коліно. Він упав на палубу. Цей інцидент з падінням стався в той же день (т. 1 а.с. 43).

У подальшому, 24.02.2018 року для надання професійної медичної допомоги ОСОБА_2 було направлено до госпіталю в м. Шанхай.

Так, згідно медичного звіту багатопрофільного госпіталю Шанхай Центру міжнародної медичної допомоги, ОСОБА_2 скаржився на біль у правому колінному суглобі протягом 7 днів без травм . Рентгенологічне обстеження показало, що правий колінний суглоб у нормі . Діагноз: підтверджений синовит правого коліна. До роботи не придатний.

Після репатріації до України, ОСОБА_2 звернувся за медичною допомогою до Клініки INTOSANA (ТОВ Медичний центр Медікап ), де йому було діагностовано травматичне пошкодження заднього рогу внутрішнього меніску правого колінного суглобу, дегенеративні зміни ПКС, гіпертрофія жирового тіла Гоффа. Реактивний синовіт. Реактивне запалення лівого колінного суглобу, відповідно до консультації ортопеда-травматолога від 12.03.2018 року.

Згідно із встановленим діагнозом, ОСОБА_2 було рекомендовано планове оперативне лікування, і 20 липня 2018 року йому було проведено операцію на правому колінному суглобі (парціальна резекція заднього рогу, тіла внутрішнього меніску, артроскопічний дебрітмент правого колінного суглобу), а відповідно до Акту огляду МСЕК від 22.01.2019 року, та документів, що містяться в Медико-експертній справі № 2740, зазначається, що у зв`язку з травмою правого колінного суглобу і додатковим навантаженням на ліву ногу виявлено пошкодження меніска лівого колінного суглобу.

Відповідно до Консультації ортопеда травматолога Клініки INTOSANA від 02.08.2018 року, встановлено травматичне пошкодження заднього рогу внутрішнього меніску лівого колінного суглобу та рекомендовано планове оперативне лікування - артроскопічна парціальна резекція внутрішнього меніску, дебрітмент лівого колінного суглобу.

У подальшому, Компанією ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (IСI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) було забезпечено проведення дослідження стану здоров`я позивача в Медичному центрі Приватне підприємство Лідер-Марін , за результатами якого був виданий висновок від 12.12.2018 року, зі змісту якого вбачається, що при об`єктивному огляді: права кінцівка не набрякла, без видимих ??змін, рух в правому колінному суглобі обмежений (згинання 60 °, розгинання 180 °). Ліва кінцівка: видимих ??змін не виявлено, набряків немає. При опорі та ходьбі відзначена болючість. На момент огляду у моряка є помірне порушення функцій правого колінного суглобу. На підставі даних об`єктивного огляду, аналізу наданої медичної документації, даних МРТ, встановлено діагноз: стан після артроскопічний резекції меніска правого колінного суглоба. Пошкодження медіальної меніска лівого колінного суглоба. Дегенеративні зміни в передніх хрестоподібних зв`язках обох колінних суглобів. Наявність дегенеративних змін підтверджено даними МРТ. Порушення функцій правого колінного суглоба можуть вважатися постійними, так як після проведеного оперативного лікування і відновлювальних процедур пройшло більше 5-ти місяців. Для поліпшення стану здоров`я пана ОСОБА_2 рекомендовано оперативне лікування лівого колінного суглоба в об`ємі артроскопічний резекції меніска. Після оперативного лікування і завершенням відновного періоду (близько 1 місяця) можна остаточно судити про відновлення функції даного колінного суглоба. За позитивного результату оперативного лікування моряк може працювати в морі з тим же навантаженням, що і раніше.

22 січня 2019 року Спеціалізована травматична медико-соціальна експертна комісія визначила ОСОБА_2 третю групу інвалідності на строк до 01 лютого 2020 року, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК №499740 від 22 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317), причинами інвалідності можуть бути, зокрема: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, тощо.

Як визначено в Довідці МСЕК №499740 від 22 січня 2019 року, причиною інвалідності ОСОБА_2 є саме загальне захворювання, тобто втрата позивачем працездатності жодним чином не пов`язана з працевлаштуванням моряка на судні.

Позивач не надав суду жодного медичного документу/висновку на підтвердження наявності будь-якого зв`язку між службою на судні за контрактом та хворобою, що спричинила інвалідність.

Додатковим висновком МЦ Лідер-Марін від 02.03.2019 року встановлено, що відсоток втрати працездатності ОСОБА_2 в результаті отриманої травми у відповідності з українським законодавством про визначення відсотку втрати працездатності, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків (Наказ МОЗ України, №1388/21700, зареєстрований в Мін`юсті 16.07.2012) складає в сумі пунктів 50% (п. 13.4.1в - 20%, п. 13.4.2 - 30%). На даний момент пан ОСОБА_2 є професійно непрацездатним для роботи в морі на будь-якій посаді, що підтверджується положеннями Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 р. (консолідований текст з Манільськими поправками), що містить мінімальні вимоги до стану здоров`я моряка, при якому моряк може бути визнаним придатним для роботи в морі.

Разом з тим, згідно відповіді Медичного центру Лідер-Марін (ПП Лідер-Марін , ідентифікаційний код 36675155) від 11.03.2020 року на лист директора ТОВ СІС ПАНДІ СЕРВІСІЗ/ЮКРЕЙН/ЛИМІТЕД ОСОБА_5 від 10.03.2020 року, факт непрацездатності ОСОБА_2 , а також причини її виникнення лікарями МЦ Лідер-Марін не встановлювалися. Повторний медичний огляд ОСОБА_2 в МЦ Лідер-Марін не проводився, нові висновки щодо стану його здоров`я їх медичним центром не видавалися, а лист від 02.03.2019 року є відповіддю на адвокатський запит Кочерженко М.А. від 19.02.2019 року, а не медичним висновком МЦ Лідер-Марін (т. 2 а.с. 35).

Таким чином, наданий представником позивача додатковий висновок МЦ Лідер-Марін від 02.03.2019 року, яким встановлено, відсоток втрати працездатності ОСОБА_2 в результаті отриманої травми у відповідності з українським законодавством про визначення відсотку втрати працездатності, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, як належний доказ судом до уваги не приймається.

З метою з`ясування походження хвороби ОСОБА_2 , а також у зв`язку отриманої травми з втратою працездатності, до клініки державного підприємства Український НДІ медицини транспорту (м. Одеса) був направлений запит адвоката Кифака О.М. № /БИ/АУ від 14.05.2019.

Так, у відповідь на запит було виготовлено висновок спеціаліста №12/12-06 від 05.06.2019, зробленого спеціалістом - ОСОБА_4 , кандидатом медичних наук, лікарем-профпатологом вищої атестаційної категорії зі стажем роботи за спеціальністю більш ніж тридцять років, за фактом захворювання матросу на т/х Cape Stork ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що причинно-наслідковий зв`язок між службою ОСОБА_2 на судні в період з 08.01.2018 по 25.02.2018 і захворюванням правого колінного суглоба згідно діагнозу, що спричинило встановлення стійкої непрацездатності, встановити не представляється можливим у зв`язку з відсутністю юридично встановленого факту травмування ОСОБА_2 в зазначений вище період часу. Діагноз, встановлений лікарем в Шанхай (Shanghai General Hospital) 24.02.2018 не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі встановленою в подальшому стійкою втратою працездатності терміном на один рік. Захворювання колінних суглобів ОСОБА_2 і подальші ушкодження суглобів з великою часткою ймовірності пов`язані з тривалою історією розвитку псоріазу у хворого; ОСОБА_2 міг страждати на захворювання колінних суглобів до початку служби на судні Cape Stork 08.01.2018;Імовірність повного одужання ОСОБА_2 від псоріатичного ураження суглобів мінімальна, тому що псоріаз є хронічним захворюванням з аутоімунним патогенетичним механізмом - можливо лише отримання ремісії з невизначеним прогнозом. Може працювати в берегових умовах або в умовах прибережного плавання без значних фізичних навантажень.

Посилання представника позивача на те, що висновок ДП Український НДІ медицини транспорту №12/12-06 від 05.06.2019 є недопустимим доказом, дослідження було проведено спеціалістом ОСОБА_4 з порушенням встановленого порядку, висновки, зроблені за його результатами носять вірогідний характер та не є достовірними, а тому не можуть бути використані при розгляді справи, не приймаються судом до уваги, оскільки будь-яких доказів на спростування викладених у висновку обставин, представником позивача надано не було.

Суд розцінює зазначений висновок як один з письмових доказів, а не як висновок спеціаліста в розумінні ст. 74 ЦПК України .

В матеріалах справи також наявна заява капітана т/х Cape Stork від 20.11.2019 року зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) приступив до роботи на судні 8 січня 2018 року у якості матроса другого класу. Судно було під командуванням капітана CHEN XIAO DONG. Матрос ОСОБА_2 підпорядковувався старшому помічнику у складі палубного екіпажу. Він повідомив про біль у правому коліні 15 лютого 2018 року, зазначивши, що страждав від характерного болю протягом 10 днів. Капітан коротко допитав матроса ОСОБА_2 для уточнення причини болю та того, чи мав місце нещасний випадок на борту Судна, оскільки ніхто з екіпажу не повідомив про інцидент на боргу. Матрос ОСОБА_2 відповів, що причин для занепокоєння немає, оскільки у нього були подібні проблеми з лівим коліном чотири роки тому. Тому вони відсторонили його від роботи і повідомили клініку, та всі подальші дії відбувалися згідно вказівок Медичного центру у Римі. Кілька днів потому він був проінформований старшим помічником, що матрос ОСОБА_2 трохи кульгає, і тому вони організували відвідування лікаря в Шанхаї, який був найближчим портом заходу. 22 лютого 2018 року матрос ОСОБА_2 був оглянутий лікарем у Шанхаї. Відповідно до Медичногозвіту від 24 лютого 2018 року, було проведено рентгенологічне дослідження, яке показалонормальний стан правого колінного суглоба моряка, що підтверджує, що на борту судна не трапилось нещасного випадку (травми). Оскільки матрос ОСОБА_2 був не придатний до виконання своїх обов`язків на судні, він був відправлений додому 25 лютого 2018 року. Після репатріації моряка капітан перевірив судновий журнал та допитав екіпаж, включаючи старшого помічника, і переконався, що ніякого нещасного випадку з матросом Стефановим не було, і що це виглядало так, ніби він мав попередньо існуюче захворювання до початку роботи на судні.

Крім того, з наявного в матеріалах справи копії Суднового журналу вбачається, що жодних записів щодо травмування матроса ОСОБА_2 або нещасного випадку з ним у період з 15.02.2018 по 25.02.2018 зафіксовано не було.

Також, з витягу з медичного журналу т/х Cape Stork вбачається, що лише 18.02.2018 року ОСОБА_2 матрос 2 класу звернувся зі скаргою на біль у коліні, і йому було призначене лікування - ібупрофен - 12 пігулок (т. 1 а.с. 193).

При цьому, як стверджує позивач, він травмував коліно 15.02.2018 року, тобто лише на третій день після травмування коліна ОСОБА_2 ОСОБА_2 звернувся з відповідною скаргою.

Фактично, єдиним доказом втрати працездатності та інвалідності ОСОБА_2 внаслідок виконання ним трудових обов`язків, є заява моряка-бластера ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від 18.04.2019 року, який працював на судні Cape stork разом з позивачем (т. 1 а.с. 42), проти якої категорично заперечував представник відповідачів.

Як було зазначено вище, зі змісту цієї заяви вбачається, що судно Cape stork прямувало для відправлення з порту Китаю. У них були швартові канати на передній частині палуби. Вони разом з ОСОБА_2 тримали швартові канати на той момент. Матрос ОСОБА_2 регулював канат з однієї сторони, він регулював канат з іншої сторони. Раптом ОСОБА_2 закричав від болі. Петля каната ударила ОСОБА_2 в коліно. Він упав на палубу. Цей інцидент з падінням стався в той же день.

Разом з тим, на копії вказаної заяви моряка-бластера ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від 18.04.2019 року взагалі відсутній будь-який підпис, її копія ніким не завірена, а оригінал заяви представник позивача надати не зміг.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу . Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, вказана заява моряка-бластера ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від 18.04.2019 року не приймається судом як належний письмовий доказ, в розумінні ст. 95 ЦПК України, оскільки її копія ніким не завірена, на ній відсутній підпис, оригінал заяви для огляду надано не було, при цьому, представник відповідачів ставив під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.

Більш того, у суду виникають певні сумніви відносно того, чому, у разі травмування коліна 15.02.2018 року внаслідок чого, за твердженням позивача, він отримав третю групу інвалідності, ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на біль у коліні лише 18.02.2018 року.

Крім того, згідно обліково-послужної картки до військового квитка ОСОБА_2 ОПК №07/12-03 від 04.03.2003, позивач був визнаний непридатним до військової служби на підставі загального захворювання.

Також, оскільки Спеціалізована травматична медико-соціальна експертна комісія визначила ОСОБА_2 третю групу інвалідності на строк до 01 лютого 2020 року, станом на момент ухвалення рішення у справі, позивачем не надано доказів того, що йому повторно встановлено третю групу інвалідності.

При цьому, суд приймає до уваги і те, що згідно висновку Медичного центру Приватного підприємства Лідер-Марін від 12.12.2018 року, за позитивного результату оперативного лікування моряк може працювати в морі з тим же навантаженням, що і раніше.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не доведено, що захворювання, втрата працездатності та інвалідність є наслідком виконання трудових обов`язків та травмування на судні.

Відповідно до п. 10 та п. 11 Угоди, у разі нещасного випадку або хвороби протягом періоду працевлаштування Моряка, всі медичні витрати, включаючи госпіталізацію, несе Працедавець до моменту, коли Моряк буде матиме медичне підтвердження придатності для роботи або до тих пір, поки лікар, затверджений Працедавцем, не визначить, що Моряк досяг точки максимального медичного вилікування або поліпшення стану здоров`я. В жодному разі тривалість відповідальності Працедавця за цим пунктом 10 не повинна перевищувати 16 (шістнадцять) тижнів у разі хвороби, або 6 (шість) місяців у разі травми. Якщо Моряк не здатен працювати внаслідок хвороби, що виникла під час його працевлаштування, він матиме право на оплачувані лікарняні за базовою ставкою, доки не отримає медичного погодження на поновлення роботи. Право на оплату лікарняного повинно здійснюватися суворо на підставі регулярних медичних звітів від лікаря, затвердженого Працедавцем. В жодному випадку відповідальність Працедавців за цим пунктом (11а) не перевищує 16 (шістнадцяти) тижнів. Якщо Моряк не може працювати внаслідок травми, що сталася під час його працевлаштування, він має право на оплачувану відпустку за хворобою забазовою ставкою до того моменту, поки він не буде медично визнаний придатним до відновлення роботи або доки лікар, призначений Працедавцем, визначить, що Моряк досяг точки максимального медичного вилікування або поліпшення. Право на оплату лікарняного повинно здійснюватися суворо на підставі регулярних медичних звітів від лікаря, затвердженого Працедавцем. В жодному випадку відповідальність Працедавця за цим пунктом (11б) не повинна перевищувати 6 (шести) місяців.

П. 13 Угоди передбачено, що у жодному разі Працедавець не несе відповідальності за лікарняні, медичні витрати, витрати на госпіталізацію або компенсацію за будь-яку хворобу або травму, визначені або відомі, але навмисно приховані Моряком до початку роботи за цією Угодою. Незважаючи на будь-яке протилежне, що міститься в цьому документі або в інших документах, не нестиме відповідальність за травму, хворобу або смерть, що заподіяну самому собі або спричинену навмисною поведінкою хворого, потерпілого або померлого Моряка , включаючи, але не обмежуючись, такими, що виникають внаслідок порушення дисципліни, зловживання наркотиками та/або алкоголем або самогубства.

Положення Угоди передбачають виплату лише компенсацію за втрату працездатності, що настала внаслідок нещасного випадку на судні або хвороби (за наявності відповідних підстав). Будь-яких інших компенсацій, в тому числі шкоду, моральної шкоди, угода не передбачає взагалі.

З системного аналізу положень статті 1166 ЦК України, а також Постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року №6 та Постанови Пленуму ВССУ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013 року №4, вбачається, що відповідальність за заподіяння шкоди настає лише за наявності таких умов, сукупність яких є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди (склад цивільного правопорушення): шкода;протиправність поведінки заподіювана шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою;вина заподіювана шкоди.

Під виною у зобов`язаннях про відшкодування шкоди мається на увазі негативне психічне ставлення особи до її протиправного діяння та його наслідків. Вина можлива у формі умислу та необережності. Умисел означає, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала їх негативні наслідки і бажала настання шкоди.

Однією з головних умов для виникнення зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є неправомірний характер дій, що спричинили майнову шкоду, за наявності вини особи.

Однак, в даній справі ані судом, ані іншим компетентним органом влади будь-якої держави не була встановлена наявність у діях та/або бездіяльності та/або рішеннях відповідачів ознак неправомірності, що спричинили хворобу позивача та втрату ним працездатності.

Жодними доказами в матеріалах справи не підтверджується та не встановлюється вина відповідачів (його службових, посадових осіб) за втрату позивачем працездатності, що є необхідною умовою (елементом складу цивільного правопорушення) для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

З урахуванням вищевказаного, відсутні підстави для відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я на підставі статей 1166, 1195, 1197, 1202 ЦК України, на які посилається позивач, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення відповідача.

Правові підстави для притягнення особи до відповідальності за завдану моральну шкоду встановлюються ст. 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Однак, судовим розглядом не була встановлена наявність причинно-наслідкового зв`язку між захворюванням, загостренням захворювання позивача, встановленням позивачу інвалідності та виконанням ним трудових обов`язків за Угодою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Однак жодних ознак правопорушення в діях відповідачів судом встановлено не було.

Згідно п. 4 Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, зокрема, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Однак, визначаючи суму компенсації моральної шкоди в розмірі 25 000,00 доларів США, позивач керувався лише власним внутрішнім переконанням за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції та обґрунтування суми вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості з відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, за період з 22 січня 2019 року по 21 серпня 2019 року у розмірі 7 350,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 184 705 гривень 50 копійок; шкоди, завданої здоров`ю, за три роки наперед за період з 22 серпня 2019 року по 22 серпня 2022 року у розмірі 37 800 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 949 914 гривень; шкоди, завданої здоров`ю, у розмірі 1050 доларів США, щомісячно, починаючи з 23.08.2022 року; компенсації у зв`язку з непрацездатністю у розмірі 40 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 1 005 200 гривень; моральної шкоди у розмірі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2019 року складає 628 250 гривень, не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 не надав суду доказів порушення його прав відповідачами.

І лише у разі порушення таких прав позивач може звернутися до суду за їх захистом, обравши відповідний ефективний спосіб захисту права.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77, 78, ч. 3 ст. 82 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

В даному випадку, позивач не надав суду належних, допустимих, переконливих доказів в обґрунтування своїх вимог в розумінні ст.ст.76, 81 ЦПК України.

Крім того, під час розгляду справи позивач також не надав суду доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів викладені в позовній заяві обставини, а оскільки доказування, як і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у позові та тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір , судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Компанії ZODIAC MARITIME LTD (Зодіак Мерітайм ЛТД), Компанії ISI-INTERNATIONAL AND INVESTMENTS (MANAGEMENT) INC. (ISI-ІНТЕРНЕШНЛ ШІППІНГ ЕНД ІНВЕСТМЕНТС (МЕНЕЖЕМНТ) ІНК.) про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.06.2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження рішення суду та набрання рішенням суду законної сили продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Петренко В. С.