Ухвала

від 16.06.2020 по справі 611/336/20

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/336/20

Провадження № 1-кс/611/102/20

У Х В А Л А

15 червня 2020 року слідчий суддя Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового клопотання слідчої СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді в тримання під вартою, внесене в кримінальному провадженні №12020220200000048 від 25.02.2020 , щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бабаки Кегічівського району Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, який ніде не працює, судимого : 1) 15 лютого 2018 року Апеляційним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч.3, 69 КК України до2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки; 2) 19 травня 2020 року Середино-Будським районним судом Сумської області за ст.ст.185 ч.2,69,71 ч.1, 72 ч.3 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. та 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнений з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки;

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживє фактично за адресою : АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,

встановив :

Слідча й СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним клопотанням.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 21 грудня 2019 року близько 07 години, точний час встановити не представилось можливим, у ОСОБА_7 , який знаходився в с. Дмитрівка Барвінківського району Харківської області, виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях з метою подальшого використання у власних цілях для продажу та отримання грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 прийшов до раніше знайомого ОСОБА_5 та запропонував здійснити вказані незаконні дії, на що останній погодився.

21 грудня 2019 року близько 9 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , за пропозицією останнього, реалізуючи свій злочинний умисел, прийшли до захисного лісового насадження лінійного типу, що належить до лісового фонду України, яке розташоване неподалік від с. Дмитрівка, Барвінківського району, Харківської області та яке розмежовує земельні ділянки за кадастровими номерами 6320483600:05:000:0082, 6320483600:05:000:0084 та 6320483600:05:000:0200, після чого, діючи всупереч:

-пункту 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

-частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно;

-пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів ка використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

-пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

-пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем;

без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, незаконно, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, яке було необхідне для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу: двох бензопил із надписом на шинах, на одній «GREEN GARDEN», яка належить ОСОБА_5 , на другій

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зазначені дерева розпилили на частини за допомогою вказаних бензопил.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 державі заподіяно шкоду в сумі 35545 грн. 43 копійки, яка є істотною.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 246 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами, серед яких витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії протоколів слідчих дій, протоколів допитів свідків.

Прокурор в судовому засіданні з посиланням на тяжкість скоєного підозрюваним правопорушення, а також ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, офіційно не одружений, тобто має слабі соціальні зв`язки за місцем свого проживання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період умовного засудження, послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, вказавши, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи можливість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні причетність до скоєного злочину визнав, але просив обрати щодо нього в цьому провадженні міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника , дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого.

Слідчим суддею встановлено, що в Барвінківському відділенні поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП України в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220200000048 від 25.02.2020, щодо ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами, серед яких витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії протоколів слідчих дій, протоколів допитів свідків, а також показаннями в судовому засіданні самого підозрюваного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з тим, при розгляді клопотання встановлено, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні про обрання міри запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор формально послались на те, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, санкція статті передбачає покарання до 5 років позбавлення волі, а також на те, що, перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню об`єктивної істини по справі та продовжити злочинну діяльність, проте не надали суду жодних доказів на підтвердження своїх посилань.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин, носить характер припущення і не підтверджується матеріалами справи.

Сама по собі підозра чи обвинувачення у скоєнні злочину середньої тяжкості не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються з метою запобігання спробам підозрюваних, обвинувачених ухилитися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Ризик переховування обвинуваченого не може бути встановлений лише на підставі можливої міри покарання. Оцінка такого ризику має проводитися із посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик переховування від слідства та суду може оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бикчевич проти Молдови, Панченко проти Росії).

Згідно зі змістом ст.ст. 131 - 132 КПК Українизапобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК Українипередбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Під час досудового слідства встановлено і знайшло підтвердження у цьому судовому засіданні наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість можливого покарання при визнанні підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.246 КК України, який віднесено до злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, вагомість наявних доказів обвинувачення.

Разом з тим прокурором в клопотанні взагалі не зазначено, чому недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, не кажучи вже про надання доказів на підтвердження цього.

Слідчим суддею оцінено репутацію підозрюваного, а саме те, що він за місцем проживання характеризується негативно , не має постійного місця роботи, проживає з співмешканкою, яка має двох неповнолітніх дітей, його стан здоров`я.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 на даний час має постійне місце проживання.

Слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи можливість покарання за вчинення злочину середньої тяжкості у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, але вважає, що для запобігання цьому ризику достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме домашній арешт на строк 60 днів, який, на думку слідчого судді, забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст.29,55,62,63,129 Конституції України, керуючись ст. ст.131,132,176-178,182-184,193,194,197,205,309,369-372,395 КПК Українислідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.БабакиКегічівського району Харківської області,громадянина України,підозрюваного у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.246 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали - шістдесят днів.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1