Рішення

від 11.06.2020 по справі 910/18613/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/18613/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" (м. Київ)

про стягнення 35.387,44 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Плахотнюк Я.В.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" про стягнення 35.387,44 грн за самовільно спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовано споживанням відповідачем електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.19. відкрито провадження у справі № 910/18613/19, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

20.01.20. відповідачем подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

29.01.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

10.02.20. позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.20. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.03.20.

Засідання, призначене на 31.03.20. не відбулось, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.20. призначено підготовче засідання на 26.05.20.

26.05.20. за участі представників сторін судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.06.20.

В судовому засіданні 11.06.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 11.06.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, заяв, клопотань не подав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За висновками суду неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи № 910/18613/19 по суті в судовому засіданні 11.06.20.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.06.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок у м . Києві по вул. Пріорська, 12 належить на праві власності ТОВ "Агропрофіт".

Актом про порушення № 53045 від 06.03.19. уповноваженими представниками ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" було зафіксовано факт самовільного підключення ТОВ "Агропрофіт" струмоприймачів до електричної мережі електропостачальника з метою безоблікового споживання електричної енергії у житловому будинку, що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Пріорська, 12, кв. 7.

У вказаному акті про порушення встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив Закон України "Про ринок електричної енергії" та п.п. 3.1.9, 5.5.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.

Також уповноваженими представниками позивача складено акт про усунення порушення ПРРЕЕ № 53045 від 06.03.19.

На підставі вказаного акту про порушення комісією з розгляду актів порушень ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 657 від 16.04.19., провести нарахування до сплати вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 35.387,44 грн.

На виконання вказаного рішення позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 95052888/акт53045 від 16.04.19. на оплату не облікованої електричної енергії.

Спір у справі виник у зв`язку з відмовою відповідача відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії на загальну суму 35.387,44 грн.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктами 4, 13 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, а також неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року (далі - ПРРЕЕ) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Пунктом 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що споживання електричної енергії без укладання відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

За змістом пп. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно із п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок самовільного підключення електроустановок струмоприймачів відповідача до електричної мережі електропередавальної організації з метою без облікового споживання електричної енергії, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" було складено акт про порушення № 53045 від 06.03.19, в якому зазначено про те, що споживач з`явитись на об`єкт та від підпису відмовився, при цьому, в акті зазначено про його розгляд на засіданні постачальника електроенергії 16.04.19. о 09:30 год. за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1А, каб. 411.

Листом № 2/02/4-347 від 11.03.19. позивач направив відповідачу акт про порушення № 53045 від 06.03.19., який отриманий ТОВ "Агропрофіт" 16.03.19., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0408000302030, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно із п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про засідання комісії з розгляду акту про порушення.

Протоколом № 657 від 16.04.19. комісією з розгляду актів про порушення прийнято рішення про проведення нарахування за вказаним вище актом згідно з пунктом 2.6 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, (надалі - "Методика"), яка застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Із змісту вказаного протоколу комісії вбачається, що уповноважений представник ТОВ "Агропрофіт" від підпису відмовився та зазначив, що станом на дату складання акту в квартирі № 7 по вул. Пріорській ніхто не проживає.

За наслідками засідання вказаної комісії прийняті рішення про проведення нарахування до сплати відповідачем вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 35.387,44 грн.

Змістом п. 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" виставило відповідачу до сплати відповідний рахунок.

16.04.19. відповідач отримав рахунок на сплату вартості недорахованої електроенергії та копію протоколу засідання комісії № 657 від 16.04.19.

Суд відзначає, що належних та допустимих доказів оскарження рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом № 657 від 16.04.19, відповідачем не надано, а враховуючи приписи ПРРЕЕ і Методики, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" правомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Вказане спростовує доводи, викладені відповідачем в письмовому відзиві щодо невірного застосування Методики.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" за самовільно спожиту електроенергію станом на момент звернення до суду становить 35.387,44 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.

Крім того, суд звертає увагу на ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України якою встановлено, що власність зобов`язує. Це означає, що власник не лише має суб`єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав. Таким чином формується правосвідомість не лише самих власників, але й інших учасників правовідносин власності.

Право вільно володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд - це законне право кожної особи, але права власника не є безмежними і мають реалізовуватися з урахуванням інтересів суспільства, тому здійснюючи своє право власності, громадяни та юридичні особи повинні додержуватися конституційних положень про те, що власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Тобто, власник несе відповідальність за власний об`єкт, за дотримання законодавчо встановлених вимог до його використання; має слідкувати за тим, щоб використання його власності не спричиняло шкоду іншим особам.

Викладене свідчить про те, що відповідач несе повну відповідальність та ризики, пов`язані з належним йому об`єктом.

Суд зазначає, що споживачем електричної енергії, в розумінні ПРРЕЕ, необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він, окрім осіб, що використовують електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

З урахуванням положень ст. 319, 322 Цивільного кодексу України відповідач, на праві власності якому належить будинок за адресою м. Київ, вул. Пріорська, 12, має забезпечити уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб.

Натомість, доказів здійснення відповідачем вказаного до матеріалів справи не надано.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що відповідач повідомляв позивача про те, що приміщення самовільно зайняті іншими особами та просив відключити постачання електроенергії.

Щодо посилання відповідача на те, що 17.03.2015 відповідач звертався до ПАТ "Київенерго" із листом про укладення договорів з постачальниками електричної та теплової енергії з особами, які фактично проживають у будинку № 12 та одночасно просив розірвати існуючі договори (у разі наявності) та відключити постачання електричної енергії до квартир №№ 1, 2, 3, 5, 6, 9, 12, 16, оскільки там проживають особи, які самовільно зайняли житлові приміщення, то суд зазначає наступне.

Так, відповідачем долучений до матеріалів справи лист від 17.03.2015, однак зі змісту вказаного листа не вбачається, що відповідач просив відключити постачання електричної енергії, зокрема до квартири № 7.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що відповідач повідомляв позивача про те, що приміщення самовільно зайняті іншими особами та просив відключити постачання електроенергії.

Таким чином, вказані доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, лист від 17.03.15. не містить тих відомостей, про які зазначає відповідач.

Надана відповідачем постанова Київського апеляційного суду від 10.12.18. у справі № 22-ц/824/667/2018 стосується квартир №№ 9 та 16 у будинку в„– 12 по вул. Пріорській у місті Києві , та не стосується квартири № 7 щодо якої видано рішення, оформлене протоколом № 657 від 16.04.19.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач приводить доводи неналежності акту про порушення № 53047, протоколу № 658, в той час як позовні вимоги в даній справі обґрунтовано, крім іншого, актом про порушення № 53045, протоколом № 657

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" (04114, м. Київ, вул. Пріорська, будинок 12, квартира 16; ідентифікаційний код 23721481) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) заборгованість у розмірі 35.387 (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.06.20.

Суддя Т.М. Ващенко