Ухвала

від 16.06.2020 по справі 910/3033/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/3033/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Тимошенко Андрія Васильовича, м. Київ

про стягнення 217 239,62 грн, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року Фізична особа-підприємець Хижняк Віталій Сергійович (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тимошенко Андрія Васильовича (відповідач) суми заборгованості в розмірі 90 329,00 грн, суми пені в розмірі 33 523,80 грн, суми 3% річних в розмірі 3 057,82 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 90 329,00 грн.

В обґрунтування підстав звернення до суду з даним позовом позивач зазначив, що відповідачем не виконуються умови Договорів про надання послуг №30119 від 03.01.2019 та №280319 від 28.03.2019 року в частині розрахунку за роботи виконані позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 року у справі №910/3033/20 позовну заяву б/н від 28.02.2020 року Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

24.03.2020 року позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви, тобто в строк визначений судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Однак, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що всупереч ст. 164 ГПК України, позивачем не додано до позовної заяви доказів повної оплати суми судового збору в розмірі 3 258,59 грн, оскільки в матеріалах справи містяться докази сплати судового збору лише на суму 2 102,00 грн.

Ухвалою від 25.05.2020 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича було залишено без руху та встановлено Фізичній особі-підприємцю Хижняк Віталію Сергійовичу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів до матеріалів справи.

10.06.2020 року позивачем подано до суду заяву на виконання ухвали суду від 25.05.2020 року до якої долучено копію квитанції від 26.02.2020 року про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

11.06.2020 року позивачем подано до суду заяву, в якій зазначено, що на виконання ухвали суду від 25.05.2020 року помилково було надано копію квитанції, яка була надана під час подання позову. Позивач у заяві просив суд надати додатковий час для подання квитанції про доплату необхідної суми судового збору.

Стосовно поданого позивачем клопотання про надання додаткового часу про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Як встановлено статтею 4 вказаного Закону України, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350,00 грн). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн).

Як вбачається з поданого позову, позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 217 239,62 грн, у зв`язку з чим останнім мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3 258,59 грн відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов`язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи заяву про надання додаткового часу для сплати судового збору, позивач не наводить жодної обставини підстав звернення до суду з такою заявою.

Оскільки заявником не зазначені підстави, які підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України Про судовий збір , Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для надання додаткового часу для сплати судового збору в даному випадку.

В той же час пунктом 11 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (№540-IX) розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, строки встановлені судом не можуть бути меншими, ніж строк карантину.

Однак, визначений строк на усунення недоліків є присічним та не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що визначено ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, позивачем не наведено суду підстав того, чому до суду не подані необхідні докази.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заява Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича про надання додаткового часу для сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З огляду на викладене, позивач своїм правом на усунення виявлених судом недоліків у визначений строк не скористався.

Відповідно до частин 11 та 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліків позовної у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що строк на усунення недоліків минув, суд зазначає, що позивач у будь-якому разі був не позбавлений свого права усунути описані судом в ухвалі від 25.05.2020 року недоліки у встановлений спосіб.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення позову Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича до Фізичної особи-підприємця Тимошенко Андрія Васильовича про стягнення 217 239,62 грн без розгляду.

Керуючись ч. 13 ст. 176, п. 8 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Хижняк Віталія Сергійовича до Фізичної особи-підприємця Тимошенко Андрія Васильовича про стягнення 217 239,62 грн залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя C.М. Морозов