Ухвала

від 17.06.2020 по справі 915/21/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 червня 2020 року Справа № 915/21/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.,

без виклику сторін

розглянувши заяву Хмільницької міської ради Вінницької області

про вжиття заходів забезпечення

за позовом : Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури,

(22000, Вінницька обл., м.Хмільник, вул. Пушкіна, 34) ,

в інтересах держави в особі: Хмільницької міської ради Вінницької області

(22000, Вінницька обл., м.Хмільник, вул. Столярчука, 10)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Юг Агро-Ойл Трейд

(57217, Миколаївська обл., Вітовський район, селище Полігон, вул. Тімірязєва, 12, кв. 12, код ЄДРПОУ 36896196),

про стягнення 856596,8 грн.,

встановив:

Заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради Вінницької області про стягнення з ТОВ Юг Агро-Ойл Трейд 856596,8 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 08.01.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.02.2020р.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось, в т.ч. ухвалою суду від 09.06.2020р. підготовче засідання було відкладено на 04.08.2020р.

15.06.2020р. від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на всі будівлі та споруди, що належить на праві власності ТОВ Юг Агро-Ойл Трейд (код ЄДРПОУ 36896196).

Подану заяву мотивовано тим, що до позивача від директора ТОВ Юг Агро-Ойл Трейд надійшла заява щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 0510900000:00:007:0784 з площі 38590 кв.м на площі 15252 кв.м та 23338 кв.м та відповідно внесення змін до договору оренди землі вилучивши зобов`язання щодо земельної ділянки площею 15252 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1 , у зв`язку з продажем нерухомого майна. До вказаної заяви директором відповідача був доданий договір купівлі-продажу нерухомого майна, з якого позивач встановив, що відповідачем було передано у власність покупцю ОСОБА_1 37/100 часток будівель і споруд, що розташовані за адресою: Вінницька область, місто Хмільник, вул. Північна, буд. 69, які в цілому складаються з наступного: адміністративна будівля з прибудовами Літ.А. загальна площа 3028,3 кв.м; склад літ. В загальна площа 1241 кв.м; будівля складу літ. Б загальне площа 1892,0 кв.м; екструдерний цех літ. Г загальна площа 375,6 кв.м.; ГРП літ. Д загальна площа 17,1 кв.м; гараж літ. Е загальна площа 484,1 кв.м.; свинарник літ. Ж загальна площа 209,0 кв.м; склади літ. З загальна площа 924,6 кв.м; склад літ. К загальна площа 948,2 кв.м; огорожа №1-4; трансформаторні підстанції №5, №7; пожежне водоймище №6. Зазначені споруди орієнтовно становлять 1/3 усього майна товариства Юг Агро-Ойл Трейд . Ціна продажу складає 620437,0 грн. При цьому, ціна позову у даній справі 856596,8 грн. Тому, позивач зазначає, що подальші дії відповідач з продажу нерухомого майна можуть призвести до неможливості виконання рішення суду у даній справі та стягнення коштів за виконавчим документом.

За правилами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012р.).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15.10.2009р.).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Суд відмічає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, згідно ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для забезпечення позову надає оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З поданої позивачем заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідачем вже здійснено реалізацію частини належного йому нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, плату за користування якої без правовстановлювальних документів позивач просить стягнути з відповідача у даній справі.

При цьому кошти за користування цією земельною ділянкою для повного або часткового погашення заборгованості в сумі 856596,8 грн., які є предметом спору у даній справі, позивачу не надходили.

Також позивач зазначає, що відповідачем не в повному обсязі сплачується орендна плата за договором оренди спірною земельною ділянкою, який був укладений 25.03.2019р. Так, за строк дії договору - 1 рік 2 місяці до бюджету міської ради мало б надійти 391418,37 грн. тоді як згідно з відомостями фінансового управління Хмільницької міської ради від 09.06.2020р. від відповідача фактично надійшло лише 34441,69 грн.

Вказане підтверджує існуючу наявність перед бюджетом та неспроможність погасити суму нарахованого позивачем боргу в розмірі 856596,8 грн.

У зв`язку з цим, у позивача існують реальні підстави вважати, що відповідач вживає заходів з реалізації свого майна для утруднення виконання рішення суду у даній справі.

Судом прийнято до уваги, що судове рішення у разі задоволення позовних вимог у даній справі вимагатиме примусового виконання, шляхом звернення стягнення на кошти та майно, а дії відповідача з продажу належного йому майна та непогашення з отриманих від продажу коштів існуючої заборгованості з орендної плати свідчать про ухилення відповідача від оплати заборгованості перед позивачем у добровільному порядку.

На підставі вищенаведеного, суд вважає заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

До того ж, судом приймається до уваги, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно боржника не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам до моменту виконання рішення суду.

Враховуючи значний розмір заявлених позивачем вимог в розмірі 856896,8 грн; приймаючи до уваги надані позивачем докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна; приймаючи до уваги необхідність вжиття заходів до запобіганню обмеження відповідача у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, отриманими за результатами господарської діяльності, в тому числі спрямування їх на погашення існуючої податкової та іншої заборгованості, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню у визначений заявником спосіб, оскільки невжиття запропонованих заявником заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Враховуючи відсутність в розпорядженні суду належних доказів можливості завдання застосованими заходами забезпечення позову збитків відповідачеві, суд не вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ГПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Хмільницької міської ради Вінницької області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі будівлі та споруди, що належать на праві власності ТОВ Юг Агро-Ойл Трейд (57217, Миколаївська обл., Вітовський район, селище Полігон, вул. Тімірязєва, буд. 12, кв. 12, код ЄДРПОУ 36896196) в межах ціни позову 856596,8 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.06.2020р.

4. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. За даною ухвалою:

стягувач : Хмільницька міська рада Вінницької області (22000, Вінницька обл., м.Хмільник, вул. Столярчука, 10)

боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю Юг Агро-Ойл Трейд (57217, Миколаївська обл., Вітовський район, селище Полігон, вул. Тімірязєва, 12, кв. 12, код ЄДРПОУ 36896196),

8. Ухвалу негайно надіслати прокурору, позивачу, відповідачу.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя О.В. Ткаченко