Ухвала

від 16.06.2020 по справі 922/574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" червня 2020 р.Справа № 922/574/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, вул. Тобольська, б. 55А, м. Харків, 61072 до 1. Харківської міської ради, майдан Конституції, б. 7, м. Харків, 61200 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон", вул. Маліновського, б. 3, м. Харків, 61052 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки за участю представників сторін:

прокурор: ОСОБА_1 Н.В ОСОБА_2 , освідчення від 29.10.2015 року;

відповідача 1: Підлісна К.О., довіреність № 08-21/4471/2-19 від 27.12.2019 року;

відповідача 2: Люта В.А., довіреність № б/н від 17.03.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 - Харківської міської ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сертон» про:

- визнання незаконними та скасування пунктів 11, 11.1., 11.2. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» від 17.10.2018 № 1231/18, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Сертон» наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 0,2700 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного будинку з об`єктом торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» (торгівельного призначення) по проп. Науки, 40-А, із встановленням на частину земельної ділянки, що знаходиться в межах червоних ліній вулиць 06.01 (обмеження для земель загального користування);

- визнання незаконними та скасування пунктів 18, 18.1., 18,2., 18.3., додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2018 № 1459/18 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» (торгівельного призначення), площею 0,2700 га., по просп. Науки, 40-А, м. Харкова та щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сертон» в оренду вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:11:001:0530) з встановленням обмеження на частину земельної ділянки, що знаходиться в межах червоних ліній просп. Науки та вул. Мінської 06.01 (зона особливого режиму забудови);

- визнати недійсним договір від 08.07.2019 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:11:001:0530, по просп. Науки, 40-А м. Харкова, площею 0,2700 га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сертон» ;

- витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сертон» земельну ділянку за адресою м. Харків, просп. Науки, 40-А, площею 0,2700 га., кадастровий номер 6310136300:11:001:0530 та передати Харківській міській раді.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (вх. № 574/20) залишено без руху.

10.03.2020 року від Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області надійшла заява (вх. № 6191) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/574/20 здійснюється у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "14" квітня 2020 р. о 11:00. Встановлено відповідачам строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено прокурору 10 (десятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

30.03.2020 року від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду вх. №7936 у якому останній просить суд, залишити позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області у справі № 922/574/20 без розгляду. В обґрунтування наданої заяви зазначає, що прокурором у даній справі безпідставно вказано на відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

На думку відповідача 2 органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та зазначення прокурором про відсутність такого органу є хибним (т. 1, а.с. 89-94).

30.03.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7937) у якому останній, просить суд, залишити позовну заяву у справі № 922/574/20 без розгляду (т. 1, а.с. 95-101).

Ухвалою суду від 03.04.2020 року ухвалено провести призначене на "14" квітня 2020 року об 11:00 год. підготовче засідання - "12" травня 2020 р. о(б) 12:00 год. Вважати продовженим строк підготовчого провадження на строк карантину до 24.04.2020 року.

06.04.2020 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8499) у якому останній, просить суд, у задоволенні позовних вимог, викладених у позові керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Сертон про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки - відмовити повністю (т. 1, а.с. 116-127).

07.04.2020 року від керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 8694) у якій останній, просить суд, позовну заяву місцевої прокуратури задовольнити у повному обсязі (т. 1, а.с. 147 -148).

12.05.2020 року від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів у підтвердження повноважень до матеріалів справи (т. 1, а.с. 162-163).

Ухвалою суду від 12.05.2020 року яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "11" червня 2020 р. о(б) 12:00 год.

11.06.2020 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 2005 електронна пошта) про залишення позову без розгляду. В обґрунтування викладеної позиції у наданому до суду клопотання, відповідач 1 зазначає, що прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом у даній справі, тому відповідне свідчить про відсутність у нього процесуальної дієздатності. Також. Прокурором не надано доказів на підтвердження обставин, які б давали підстав для висновку про невиконання, неможливість виконання або неналежного виконання органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі який є суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста Харкова. На думку відповідача 1, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Тому прокурором не доведена наявність підстав для здійснення представництва інтересів у суді, що є порушення статті 23 Закону України Про прокуратуру , у тому числі: - помилково визначено орган який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави; не надано належності та допустимі докази того, що Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження у зв`язку із чим, просить суд, залишити позов без розгляду (т. 1 ,а.с. 174-181).

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "16" червня 2020 р. о(б) 15:00 год.

15.06.2020 року від прокурора який забезпечує участь у справі прокуратури Харківської області через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. №13395) на клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування викладених обставин у наданих до суду заперечень, прокурор зазначає, що центральним органом виконавчої влади відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до Положення Держгеокадастру спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава України, з усіма провадженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності. На думку прокурора, аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями розпорядника земель комунальної власності з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а також похідними від них позовними вимогами.

16.06.2020 року прокурор у судовому засіданні надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії посвідчення у підтвердження повноважень на представника.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року. яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом, долучено до матеріалів справи.

Присутній у підготовчому засіданні прокурор надав запечерення проти наданих відповідачами заяв про залишення позову без розгляду.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача 1 надав усні пояснення, щодо наданих прокурором заперечень та підтримав надану до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача 2 надав усні пояснення, щодо наданих прокурором заперечень та підтримав надану до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Суд дослідивши матеріали справи № 922/574/20, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, зазначає наступне.

Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1-4 ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Також, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Звертаючись з позовної заявою про:

- визнання незаконними та скасування пунктів 11, 11.1., 11.2. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» від 17.10.2018 № 1231/18, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Сертон» наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 0,2700 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного будинку з об`єктом торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» (торгівельного призначення) по проп. Науки, 40-А, із встановленням на частину земельної ділянки, що знаходиться в межах червоних ліній вулиць 06.01 (обмеження для земель загального користування);

- визнання незаконними та скасування пунктів 18, 18.1., 18,2., 18.3., додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2018 № 1459/18 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» (торгівельного призначення), площею 0,2700 га., по просп. Науки, 40-А, м. Харкова та щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сертон» в оренду вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:11:001:0530) з встановленням обмеження на частину земельної ділянки, що знаходиться в межах червоних ліній просп. Науки та вул. Мінської 06.01 (зона особливого режиму забудови);

- визнати недійсним договір від 08.07.2019 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:11:001:0530, по просп. Науки, 40-А м. Харкова, площею 0,2700 га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сертон» ;

- витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сертон» земельну ділянку за адресою м. Харків, просп. Науки, 40-А, площею 0,2700 га., кадастровий номер 6310136300:11:001:0530 та передати Харківській міській раді.

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області зазначає про те, що пред`являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із користування відповідача 2. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Захищати такі інтереси повинна Харківська міська рада, яка від імені Українського народу і територіальної громади м. Харкова уповноважена реалізовувати компенсацію власника. Разом із тим, міська рада не лише не здійснює таких повноважень, але й сама допустила порушення та є відповідачем за позовними вимогами.

Викладені твердження керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в обґрунтування підстав представництва не наділяють прокуратуру правом звернення з даною позовною заявою до суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 та № 822/1169/17.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до частин 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, центральним органом виконавчої влади відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Крім того, згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

В той же час, судом встановлено, що прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме полягає неможливість Харківської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернутись з відповідним позовом до суду, враховуючи що останні мають підстави і можливість самостійно захищати свої права.

З огляду на викладене, у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду як позивач, а твердження керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області у наданих до суду запереченнях (вх. № 13395 від 15.06.2020 року) не приймаються судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вище викладене, та той факт, що керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, який звернувся до суду в інтересах держави, в позовній не обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, в чому саме полягає неможливість Харківської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернутись з відповідним позовом до суду, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача 2 (вх. № 7936 від 30.03.2020 року) про залишення позову без розгляду та клопотання відповідача 1 (вх. № 2005 від 11.06.2020 року електронна пошта) про залишення позову без розгляду та про залишення позову у справі № 922/574/20 керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до відповідача 1 Харківської міської ради, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки - без розгляду.

За приписами частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 42, пунктом 5 частини 1, частини 2 статті 226, статті 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача 2 (вх. № 7936 від 30.03.2020 року) про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Клопотання відповідача 1 (вх. № 2005 від 11.06.2020 року електронна пошта) про залишення позову без розгляду - задовольнити.

3. Позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до відповідача 1 Харківської міської ради, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 16.06.2020 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 16.06.2020 року.

Суддя О.О. Ємельянова