Рішення

від 11.06.2020 по справі 923/372/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року Справа № 923/372/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-Україна", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 241627 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Андрюк А.М., адвокат (посвідчення № 21/2390 від 05.12.2019р.), довіреність від 20.05.2020р., договір від 20.05.2020р.

Позивач Приватне акціонерне товариство "АГРІМАТКО-Україна", м.Київ звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь", м.Херсон про стягнення 241627 грн. 66 коп. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №СОК-343000008 від 16.01.2019р. в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 24.04.2020р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-Україна" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено перше засідання по справі на 21.05.2020р., встановлено учасникам провадження строк для подання заяв по суті справи.

21.05.2020р. до початку судового засідання відповідачем подано заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 21.05.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь" проти розгляду справи №923/372/20 в порядку спрощеного провадження залишено без задоволення та відкладено судове засідання на 11.06.2020р. для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

В судове засідання 11.06.2020р. з`явився представник відповідача.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, 11.06.2020р. подав клопотання про розгляд справи за наявними документами в справі та за відсутності представника.

Представник відповідача зазначив, що сторони не дійшли згоди щодо укладення мирової угоди, погоджується з основною заборгованістю, однак просить відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій, 3%річних та збитків від інфляції у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11.06.2020р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне акціонерне товариство "АГРІМАТКО-Україна", м.Київ звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь", м.Херсон про стягнення 241627 грн. 66 коп. заборгованості.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що 16.01.2019р. між Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь" був укладений договір поставки №СОК-343000008, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити на адресу відповідача товар в асортименті, а відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити за договором товар в строки та сумах, передбачених договором.

Свої зобов`язання за договором позивач Приватне акціонерне товариство "АГРІМАТКО-Україна" виконав в повному обсязі, на адресу відповідача був поставлений обумовлений договором товар на суму 683758 грн. 59 коп.

За поставлений за договором товар відповідач здійснив оплату в сумі 513758 грн. 35 коп.

В результаті не повного розрахунку за поставлений товар за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 170000 грн. 24 коп.

З метою досудового врегулювання правовідносин, відповідачу 11.02.2020р. був направлений лист-вимога №233 з пропозицією погасити заборгованість, який залишений відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача 170000,00 грн. основної заборгованості, 63179,76 грн. пені, 1388, 29 грн. інфляційних втрат, 7059,61 3% річних та покласти на відповідача 3624,41 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що ТОВ "Скіф Агро-Південь" позовні вимоги визнає у повному обсязі, проте, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем товариства та введенням на території України карантину просить відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення пені, збитків від інфляції та річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 16.01.2019р. між Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь" (Покупець) був укладений договір поставки №СОК-343000008.

За умовами договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах СРТ м.Херсон товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікації, які є додатками до цього Договору та є невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Догвоору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього.

Так позивачем було поставлено відповідачу обумовлений в договорі товар за видатковими накладними: № 409010 від 09.04. 2019р. на суму 360159,80 грн.; №520010 від 20.05.2019р. на суму 17150,00 грн.; №529020 від 29.05.2019р. на суму 86725,00 грн.; № 606007 від 06.06.2019р. на суму 9378,60 грн.; №625008 від 25.06.2019р. на суму 38378,50 грн.; №626006 від 26.06.2019р. на суму 82720.00 грн.; № 806010 від 06.08.2019р. на суму 58060,40 грн.; №829007 від 29.08.2019р. на суму 26641,04грн.; №913017 від 13.09.2019р. на суму 4545,25грн., на загальну суму 683758 грн. 59 коп.

За поставлений за договором товар відповідач здійснив оплату в сумі 513758 грн. 35 коп. на підставі наступних платіжних доручень: №1049 від 08.04.2019р. на суму 58319 грн. 80 коп., №301 від 17.05.2019р. на суму 2566грн. 68 коп., №310 від 29.05.2019р. на суму 6486грн. 23 коп., № 319від 04.06.2019р. на суму 755грн. 33коп., №329 від 24.06.2019р. на суму 18606грн. 45 коп., №1077 від 24.07.2019р. на суму 8623грн. 27 коп., №1076 від 24.07.2019р. на суму 14583грн. 22 коп., № 7 від 06.08.2019р. на суму 8990 грн. 33 коп., №376 від 25.08.2019р. на суму 3793 грн. 04 коп., №390 від 11.09.2019р. на суму 50000, 00 грн., №445 від 16.10.2019р. на суму 37000, 00 грн.; № 438 від 21.10.2019р. на суму 20000,00 грн., №451 від 06.11.2019р. на суму 50000,00грн., №462 від 22.11.2019р. на суму 50000,00 грн., №467 від 02.12.2019р. на суму 10000, 00 грн., №1094 від 02.12.2019р. на суму 30000,00 грн., № 1098 від 03.12.2019р. на суму 14034,00 грн., №1099 від 11.12.2019 на суму 30000,00 грн., №1105 від 12.12.2019р. на суму 15000,00грн., №1121 від 18.12.2019р. на суму 55000,00грн., №1122 від 20.12.2019р. на суму 30000,00 грн.

Залишок заборгованості за поставлений товар складає 170000 грн. 24 коп.

Проте, враховуючи, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 170000 грн. 00 коп., суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заявленої позивачем суми - 170000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

За приписами ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів погашення основної заборгованості в сумі 170000,00 грн. матеріали справи не містять.

За наведеного суд констатує, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 170000,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими, документально доведеними, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується стягнення з відповідача пені, суд звертає увагу на наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили відповідальність за порушення термінів оплати. У випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У зв`язку із порушенням умов договору в частині своєчасного погашення заборгованості за поставлений товар, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 63179,76 грн., з урахуванням періодів часткового погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені та встановлено, що позивачем невірно обраховано суму пені. Так за обрахунком суду належною до стягнення сумою пені є 63158,49 грн. При цьому суд звертає увагу, що при розрахунку пені за період з 21.12.2019р. по 26.03.2020р. суд виходив із розміру заявленої позивачем до стягнення основної заборгованості 170000,00 грн.

Розрахунок пені.

1 період. 02.11.2019-05.03.2020, сума боргу 454034,24 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 02.11.2019 12.12.2019 41 454 034.00 15.5 31 15 810.33 13.12.2019 30.01.2020 49 454 034.00 13.5 27 16 412.21 31.01.2020 05.03.2020 35 454 034.00 11 22 9 552.08 Всього: 41 774.63

2 період. 07.11.2019-21.11.2019, сума боргу 404037,24 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 07.11.2019 21.11.2019 15 404 037.00 15.5 31 5 147.32 Всього: 5 147.32

3 період. 23.11.2019-30.11.2019, сума боргу 354034,24 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 23.11.2019 30.11.2019 8 354 034.00 15.5 31 2 405.49 Всього: 2 405.49

4 період. 04.12.2019-10.12.2019, сума боргу 300034,24 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 04.12.2019 10.12.2019 7 300 034.00 15.5 31 1 783.76 Всього: 1 783.76

5 період. 13.12.2019-17.12.2019, сума боргу 355034,24 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 13.12.2019 17.12.2019 5 355 034.00 13.5 27 1 313.14 Всього: 1 313.14

6 період. 21.12.2019-26.03.2020, сума боргу 170000,00 грн.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 21.12.2019 30.01.2020 41 170 000.00 13.5 27 5 141.80 31.01.2020 12.03.2020 42 170 000.00 11 22 4 291.80 13.03.2020 26.03.2020 14 170 000.00 10 20 1 300.55 Всього: 10 734.15

Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 63158,49 грн. У задоволенні решти вимог в частині 21,27 грн. пені суд відмовляє.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. вказаної Постанови, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок трьох відсотків річних суд вважає його вірним, а тому вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 7059,61 грн. задовольняються у повному обсязі.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції, та встановлено, що останні позивачем розраховані невірно, оскільки за обрахунком суду належними до стягнення є 1190,00 грн. збитків від інфляції.

За розрахунком суду в періоди з 02.11.2019-05.03.2020, 07.11.2019-21.11.2019, 23.11.2019-30.11.2019, 04.12.2019-10.12.2019, 13.12.2019-17.12.2019 розмір збитків від інфляції становить 0,00 грн.

За період з 21.12.2019 по 26.03.2020р.:

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Січень 2020 - Березень 2020 100.2 99.7 100.8 100.70 170 000.00 171 190.00 1 190.00 Всього: 1 190.00

Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 1190,00 грн., у задоволені решти вимог в цій частині в сумі 198,29 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права , який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає частковому задоволенню.

Так з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь" на користь позивача Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-Україна" підлягає стягненню 170000,00 грн. основного боргу, 63158,49 грн. пені, 1190,00 грн. збитків від інфляції та 7059,61 грн. 3% річних.

У задоволенні решти вимог, що складаються з 21,27 грн. пені та 198,29 грн. збитків від інфляції, суд відмовляє.

Що стосується клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені, річних та інфляційний збитків, то останнє є необґрунтованим та не підтверджено жодними доказами щодо скрутного фінансового становища відповідача.

Також відповідачем не доведено, яким чином введення на території України в другому кварталі 2020 року карантину вплинуло на неможливість останнього погасити існуючу заборгованість, яка, до речі, виникла ще в листопаді 2019 року.

За наведених обставин суд не вбачає обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні законних вимог позивача про стягнення з відповідача сум пені, річних та збитків від інфляції.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3624,041 грн. на підставі платіжного доручення №1127 від 06.04.2020р.

За наведеного, з відповідача, на підставі ст.129 ГПК України, підлягає стягненню на користь позивача 3621,11 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Решта судового збору в сумі 3 грн. 30 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Агро-Південь" (73000, м. Херсон, вул. Торгова, б. 37, оф. 324, код ЄДРПОУ 19233221) на користь Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-Україна" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 12/10, код ЄДРПОУ 30725226) 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 63158 (шістдесят три тисячі сто п`ятдесят вісім) грн. 49 коп. пені, 1190 (одну тисячу сто дев`яносто) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 7059 (сім тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 61 коп. 3% річних, 3621 (три тисячі шістсот двадцять одну) грн. 11 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог в частині 198,29 грн. збитків від інфляції, 21,27 грн. пені відмовити.

4. Судові витрати в сумі 3 грн. 30 коп. судового збору покласти на позивача.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 17.06.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська