Постанова

від 10.06.2020 по справі 560/291/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2020 року

Київ

справа №560/291/19

адміністративне провадження №К/9901/35006/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

за участі секретаря судових засідань: Хлуд Т.Ю.,

представника позивача: Андрейчик О.Л.,

представника відповідача: Палій М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС)

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (головуючий суддя: Сапальова Т.В., судді: Залімський І. Г., Мацький Є.М.)

у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

до Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (надалі також - позивач, АТ Хмельницькобленерго ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі також - відповідач, правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 10 серпня 2018 року №0007004811 №0007014811.

В обґрунтування позову зазначило, що висновки відповідача про порушення позивачем положень податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам у справі, оскільки операції із ТОВ "Аркопласт", представництвом ТОВ "Аркопласт" та ТОВ "Подільський Енергоконесалтинг" виконувались реально, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наданими контролюючому органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аркопласт", Представництвом ТОВ "Аркопласт" не підтверджено в ході судового розгляду, а відтак ПАТ "Хмельницькобленерго" протиправно завищено податковий кредит на суму 10 714 176,83 грн внаслідок включення витрат по сплаті податку на додану вартість при придбанні обладнання, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт, вимірювання та випробування в рамках будівництва ПС 110/10 кВ "Прибузька".

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Хмельницькобленерго" задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 скасовано. Позов ПАТ "Хмельницькобленерго" задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2018 року №0007004811,№0007014811.

Роблячи висновок про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та обґрунтованість позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що монтаж та тестування обладнання виробництва Group Shandong Taikai Power Engineering Co. Ltd. (Китай) на підстанції 110/10 кВ Прибузька підтверджується відповідними наявними у матеріалах справи доказами, а відтак висновки податкового органу про нереальність господарської операції АТ "Хмельницькобленерго" з постачання обладнання від ТОВ "Аркопласт", представництва ТОВ "Аркопласт" та виконання електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт, вимірювання та випробування згідно з договором підряду не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив із того, що нарахування позивачем амортизаційних витрат на експлуатацію ПС 110/10 кВ "Прибузька" пов`язане зі знаходженням об`єкта амортизації на балансі підприємства, введенням його в експлуатацію та використанням у господарській діяльності, а відтак, висновки податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань по ПС 110/10 кВ "Прибузька" в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати за 2016 рік не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються встановленими у справі обставинами.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

В судових засіданнях сторони підтвердили вимоги, що зазначені у названих документах.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 30 липня 2018 року №7/28-10-48-14/22767506, відповідно до висновків якого АТ "Хмельницькобленерго" порушено вимоги:

- пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі також -ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин); пунктів 6, 7, 8, 11 наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (із змінами і доповненнями); пунктів 7, 8, 9 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (із змінами і доповненнями); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями); наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 1 лютого 2016 року по 31 жовтня 2016 року у сумі 290859 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 10 714 177 грн., в тому числі за липень 2013 року у сумі 1475454 грн, за вересень 2015 року у сумі 5379185 грн, за жовтень 2015 року у сумі 1083333 грн, за листопад 2015 року у сумі 616667 грн, за грудень 2015 року у сумі 516667 грн, за січень 2016 року у сумі 500000 грн, за лютий 2016 року у сумі 1142871 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються на тому, що останнім безпідставно сформовано вартість ПС 110/10 кВ "Прибузька" в частині витрат на придбання обладнання, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт, вимірювання та випробування у ТОВ "Аркопласт" (РФ), Представництво ТОВ "Аркопласт" у сумі 54 112 804,30 грн. без податку на додану вартість, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань по ПС 110/10 кВ "Прибузька" в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати за 2016 рік та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначає про те, що згідно з податковою інформацією не підтверджено ланцюг постачання обладнання, використаного на ПС 110/10 кВ "Прибузька", що унеможливлює твердження про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аркопласт".

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2018 року:

- №0007004811, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 13 858 084,50 грн, у тому числі 9 238 723 грн - за податковими зобов`язаннями, 4 619 361,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0007014811, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 363 573,75 грн, у тому числі 290 859 грн - за податковими зобов`язаннями, 72 714,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За змістом встановлених під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій обставин, за результатами конкурсних торгів між ПАТ "Хмельницькобленерго" (замовник) та ТОВ "Аркопласт" (Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, Столярний пров., Д.10-12) (підрядник) укладено договір підряду №Т-1 від 05 квітня 2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується здійснити електромонтажні, пусконалагоджувальні роботи, вимірювання та випробування в рамках будівництва підстанції (надалі також - ПС)110/10 кВ "Прибузька" і здати результат замовнику, а замовник зобов`язується прийняти результат роботи і сплатити його в порядку, передбаченому договором.

Пунктом 2.2 договору підряду від 5 квітня 2013 року №Т-1 передбачено, що підрядник повинен забезпечити виконання монтажних та налагоджувальних робіт з будівництва ПС 110 кВ Прибузька відповідно до пропозиції конкурсних торгів та затвердженої проектно-кошторисної документації, введення об`єкта в експлуатацію та передачу закінченого об`єкта замовнику, у тому числі:

а) будівництво ПС 110 кВ "Прибузька" в наступному обсязі: електромонтажні роботи; поставка, монтаж і налагодження основного електротехнічного обладнання 1210 кВ, 10 кВ, 0,4 кВ;

б) пусконалагоджувальні роботи;

в) поставка, монтаж і налагодження обладнання АСУ ТП, РЗА, АІІС КУЕ, ОПТ, зв`язку та станційної частини ВОЛЗ для ПС 110 кВ Прибузька ;

г) приймально-здавальні випробування і здача об`єкта в експлуатацію;

д) перевірка забезпечення вимог електромагнітної сумісності обладнання в місцях його установки і приведення її до нормативних вимог;

е) забезпечення гарантійних зобов`язань відповідно до контрактних умов.

Згідно з пунктом 4.5 договору підряду підрядник зобов`язаний погоджувати із замовником укладання договорів з субпідрядниками і постачальниками за письмовою згодою сторін.

Листом від 19 червня 2013року №243/1 ТОВ Аркопласт повідомило ПАТ "Хмельницькобленерго" про відкриття представництва ТОВ Аркопласт в Україні (код ЄДРПОУ 26618312).

Протягом 26 липня 2013 року - 12 січня 2016 року між АТ "Хмельницькобленерго" (замовник) та ТОВ "Аркопласт" укладено ряд додаткових угод, згідно з якими змінювався план-графік виконання робіт, поставок та послуг, термін закінчення виконання робіт та ціна договору.

На підтвердження виконання договору підряду складено акти №1/Т-1, а саме:

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, додатково до акту №1/Т-1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на загальну суму 51382122,20 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на загальну суму 13419858,93 грн.

До складу зворотних сум в розмірі 516920,13 грн входить вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, зазначені в акті №1/Т-1 від 3 лютого 2016 року приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року. Зокрема, згідно з актом передачі матеріальних цінностей в монтаж від замовника АТ Хмельницькобленерго від 22 січня 2016 до підрядника ТОВ "Аркопласт" передано:

- датчик елегаз-повітря в комплекті з силовим кабелем (2 шт.) за ціною 79438,93 грн на суму 158877,86 грн;

- датчик елегаз-повітря в комплекті з силовим кабелем (3 шт.) за ціною 80612,40 грн на суму 241837,20 грн;

- мережевий монітор елегазу (1 шт.) за ціною 116205,07 грн.

Оплата здійснена шляхом перерахування коштів на загальну суму 64285061,00 грн на розрахунковий рахунок Представництва ТОВ "Аркопласт" (код ЄДРПОУ 26618312), про що свідчать платіжні доручення.

Згідно з виписаними ТОВ "Аркопласт" податковими накладними АТ "Хмельницькобленерго" включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додатну вартість в розмірі 10714176,83 грн.

Суму амортизаційних відрахувань по ПС 110/10 кВ "Прибузька" в частині витрат на придбання обладнання, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт, вимірювання та випробування у ТОВ "Аркопласт", Представництво ТОВ "Аркопласт" включено позивачем до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 1 лютого 2016 року по 31 жовтня 2016 року у сумі 1615884,12 грн, у тому числі за І кв. 2016 року у сумі 359085,36 грн, за ІІ кв. 2016 року у сумі 538628,04 грн, за ІІІ кв. 2016 року у сумі 538628004 грн, за жовтень IV кв. кварталу 2016 року у сумі 179542,68 грн, в рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати за 2016 рік.

Між ТОВ Аркопласт (Росія, генпідрядник) та ТОВ Подільський енергоконсалтинг (субпідрядник) 20 липня 2015 року укладено договір субпідряду №6031/ПМ, відповідно до якого субпідрядник зобов`язується здійснити електромонтажні, пусконалагоджувальні роботи, вимірювання та випробування в рамках будівництва ПС 110/10 кВ Прибузька і здати результат генпідряднику, а генпідрядник зобов`язується прийняти результат робіт і оплатити його в порядку, передбаченому договором.

За лютий 2016 року між генпідрядником ТОВ Аркопласт (Росія) та субпідрядником ТОВ Подільський енергоконсалтинг на виконання договору складено акти №1/6031/ПМ, а саме:

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, додатково до акту №1/6031/ПМ приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на загальну суму 41963292,56 грн, у тому числі 6993882,09 грн ПДВ;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на загальну суму 13419858,93 грн, в тому числі 516920,13 грн зворотних сум, 2150489,80 грн ПДВ, а без зворотних сум - 12902938,80 грн.

ТОВ Подільський енергоконсалтинг виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцю Представництву ТОВ "Аркопласт" податкові накладні на загальну суму 63541900,88 грн.

З метою виконання умов договору субпідряду від 20 липня 2015 року ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" (покупець) придбало у МП Вікфіл (постачальник) товар, зокрема, обладнання виробництва Group Shandong Taikai Power Engineering Co. Ltd. (Китай), з кодом товару УКТЗЕД 8537209900, яке змонтоване на ПС 110/10 кВ "Прибузька".

Згідно з актом перевірки відповідно до відомостей баз даних АС "Податковий блок" встановлено, що покупцю МП Вікфіл податкові накладні з номенклатурою товару на поставку обладнання з кодом УКТЗЕД 8537209900 на загальну суму 2711926,20 грн виписало та зареєструвало в ЄРПН ПП "Адітум Маркет .

Покупцю ПП "Адітум Маркет" податкові накладні на загальну суму 3926496,40 грн виписало та зареєструвало ТОВ "Талерс" на загальну суму 2975822,90 грн - ТОВ "Резерв Сістемс".При цьому, згідно з відомостями баз даних АС "Податковий блок" не встановлено зареєстрованих податкових накладних щодо придбання схожого обладнання з кодом УКТ ЗЕД 8537209900 ТОВ Талерс та ТОВ Резерв Сістемс" .

Крім того, як зазначено в акті перевірки, обладнання з кодом УКТ ЗЕД 8537209900, використане на ПС 110/10 кВ "Прибузька", не ввозилося на митну територію України ані ТОВ "Талерс", ані ТОВ "Резерв Сістемс", а відповідно до листа Київської митниці ДФС від 07 квітня 2017 №2901/2/10-70-60-39 одержувачем обладнання з кодом УКТ ЗЕД 8537209900 у ВМД зазначено ТОВ "Адденум".

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснювались, не взято до уваги факт, що обладнання з кодом УКТ ЗЕД 8537209900, використане на ПС 110/10 кВ "Прибузька", не ввозилося на митну територію України ані ТОВ "Аркопласт", ані ТОВ "Талерс", ані ТОВ "Резерв Сістемс" (контрагентами позивача по ланцюгу, досліджених податковим органом, а ввозилося ТОВ "Адденум", тобто контрагентом, який відсутній в ланцюгу постачання.

Також, як наполягає відповідач, апеляційним судом, проігноровано факт, що згідно з дослідженим ланцюгом постачання обладнання, яке встановлене на ПС Прибузька, з кодом УКТ ЗЕД 8537209900 належним чином не відображено в податковому обліку. Зокрема, ТОВ "Талерс" зареєструвало податкові накладні щодо реалізації ПП "Адітум Маркет" обладнання на загальну суму 3926 496,40 грн, а ТОВ "Резерв Сістемс" - на загальну суму 2975822,90 грн. Тобто, ПП "Адітум Маркет" мало б отримати обладнання на загальну суму 6 902 319,30 грн (3926496,40 грн + 2975822,90 грн). Водночас, ПП "Адітум Маркет" зареєструвало податкові накладні щодо реалізації обладнання МП "Вікфіл" на загальну суму 2 711 926,20 грн, у той час як останній зареєстрував податкові накладні щодо реалізації обладнання ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" на загальну суму 48 322 396,33 грн. Надалі, ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцю Представництву ТОВ "Аркопласт" податкові накладні на загальну суму 63 541 900,88 грн.

При цьому, обладнання з кодом УКТ ЗЕД 8537209900, використане на ПС 110/10 кВ "Прибузька", не ввозилося на митну територію України ні ТОВ "Талерс", ні ТОВ "Резерв Сістемс", а ввозилося ТОВ "Адденум", проте докази придбання МП "Вікфіл" обладнання в ТОВ Адденум відстуні.

Вобґрунтування недотримання судом апеляційної інстанції вимог чинного законодавства відповідач посилається на те, що згідно з базами даних АС Податковий блок Представництво ТОВ Аркопласт : останню звітність подало за вересень 2016 року; з березня по вересень 2016 року подано декларації з нульовими показниками; з 2015 року по 2016 рік декларувало лише суми взаєморозрахунків із ПАТ Хмельницькобленерго ; має вид діяльності - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; станом на дату підписання акту перевірки стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Згідно з базами даних, як зауважує позивач, ТОВ Талерс , ТОВ Резерв Сістемс , ТОВ Талерс придбавали канцелярські товари, галантерейні товари, транспортні послуги. ТОВ Резерв Сістемс придбавало плитку керамічну, дверні коробки, дверне полотно, карнизи, лиштву, лутки, двері, скло віконне, проміжкові передача, поворотний привід, цемент, соняшник, паливно-мастильні матеріали, що не враховано судами при вирішенні позовних вимог.

3.2. Доводи позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)

Вказуючи на дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального процесуального права під час прийняття оскаржуваної відповідачем постанови позивач посилається на те, що ним надані всі наявні в нього копії документів, які не були вилучені в АТ Хмельницькобленерго на підставі протоколу обшуку, водночас, відповідачем, жодних документів на підтвердження обставин, які були зафіксовані в акті перевірки до суду надано не було.

Посилаючись на практику Верховного Суду, позивач вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином оцінив надані сторонами докази по справі, правильно застосував норми матеріального права та відповідну судову практику, і відповідно ухвалив правомірне рішення щодо задоволення в повному обсязі позову АТ Хмельницькобленерго та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

За правилами абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац другий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац третій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у формі виникнення права платника податку на формування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Суди попередніх інстанцій, роблячи висновок про відсутність/наявність законодавчо визначених передумов для формування податкового кредиту та можливості формування амортизаційних витрат досліджували обставини, що спростовують/підтверджують факт поставки товару (послуги) позивачу його безпосереднім контрагентом ТОВ "Аркопласт".

При цьому, як свідчать наявні у матеріалах справи докази, на підтвердження фактичного здійснення відповідних операцій щодо поставки та проведення монтажних робіт для будівництва підстанції копії пакувальних листів до обладнання, сертифікатів відповідності трансформаторів, записів випробувань на випуск продукції із заводу виробника те сертифікатів на обмежувачі перенапруг, акта про прийняття монтажних робіт, сертифіката якості, пакувальних листів шаф релейного захисту, звітів про тестування трансформатора, копії фотокарток, копії листів ТОВ Подільський Енергоконсалтинг про забезпечення допуску працівників до виконання робіт.

Інші документи, зокрема податкові накладні, були предметом перевірки податковим органом позивача, висновки щодо недотримання їх форми, підписання неуповноваженими особами чи складення їх з порушенням вимог законодавства акт перевірки не містить.

Надавши з дотриманням положень чинного процесуального законодавства оцінку відповідним наявним у матералах справи доказам суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про фактичне виконання монтажних та налагоджувальних робіт з будівництва ПС 110/10 кВ "Прибузька" контрагентом позивача та використання відповідних операцій у господарській діяльності позивача.

Доводи відповідача не спростовують обґрунтованість формування позивачем наслідків відповідних операцій в податковому обліку починаючи з 2015 року, оскільки за змістом акта перевірки (том 1, а.с. 67) директор представництва ТОВ Аркопласт ОСОБА_1 звільнився із займаної посади ще у жовтні 2013 року. Натомість зміст наявних у матеріалах справи доказів підтверджує, що грошові зобов`язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за 2013 рік взагалі відповідачем не визначались. Належні докази, які б надавали можливість вважати, що в період, за який відповідачем нараховувались грошові зобов`язання відповідно до оскаржуваних індивідуальних актів, безпосередній контрагент позивача мав ознаки фіктивності в матеріалах справи відсутні. З урахуванням наведеного зазначені доводи відповідача не можуть слугувати підставою для визнання оспорюваних податкових повідомлень-рішень такими, що ухвалені з дотриманням положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити й те, що в судовому процесі відповідач наполягав на тому, що операції між позивачем, представництвом ТОВ Аркопласт , ТОВ Аркопласт , ТОВ "Подільський енергоконсалтинг", ТОВ Аркопласт Україна , МП Вікфіл, ПП Адітум Маркет , ТОВ "Талерс", ТОВ "Резерв Сістемс" спрямовані на ухилення сплати податків. На думку податкового органу ці підприємства в ланцюгу постачання не ввозили відповідне обладнання для будівництва підстанції на митну територію. За даними, отриманими від митних органів, схоже обладнання на митну територію України ввозило ТОВ "Адденум", останнє, за відомостями з відповідних баз даних податкового органу, не реалізовувало цей товар жодному із контрагентів у ланцюгу постачання позивача.

Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, відсутності фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийняття свого рішення, не зазначено жодних обґрунтованих доводів, що давали б підстави вважати про наявність замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників з метою отримання незаконної податкової вигоди.

Необхідно зазначити й те, що в матеріалах справи міститься постанова Генеральної прокуратури України від 28 жовтня 2018 року (том 5, а.с.78-86), якою кримінальне провадження №42016000000000612 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, в частині стосовно ОСОБА_2 (керівник АТ Хмельницьколенерго ) за відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення закрито.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту та амортизаційних витрат за результатами взаємовідносин, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частиною другою статті 77 якого передбаченоё що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз матеріалів справи, встановлених судами попередніх інстанцій обставин та правових норм при застосуванні до правовідносин дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Відтак, задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, апеляційний суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичне придбання товару. Відтак податкові наслідки, що виникли за результатами таких операцій, позивачем обґрунтовано враховано в податковому обліку.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 3, 344, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх

Повний текст постанови складено 15 червня 2020 року.