Рішення

від 15.06.2020 по справі 684/58/20

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/58/20

Провадження № 2/684/54/2020

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16 червня 2020 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Білань Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Старосинявська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 18.12.2019 року розірвано, та у них є спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що з січня 2017 року вони проживають окремо та малолітня дочка проживає із нею. По рішенню Старосинявського районного суду від 17.09.2018 року мають стягуватися аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1500 починаючи з 07 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, та на користь ОСОБА_1 по 1000 грн. щомісячно, на її утримання, починаючи з 07 лютого 2018 року і до досягнення дитиною трьох років ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від сплати аліментів відповідач ухиляється, та має заборгованість в сумі 19548 грн. та 31966 грн.

Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, з дитиною не проживає, не цікавиться розвитком дитини та її вихованням, не дбає про фізичний та духовний розвиток, не спілкується із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення, не цікавиться її інтересами. Дитина проживає разом з нею, вона утримує та виховує доньку, а батько не виявляє інтересу до життя дитини, останній раз навідував дитину в кінці червня 2019 року, однак був в нетверезому стані. Тому, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених у позові, а також додатково пояснила, що відповідач з часу народження дитини проживає окремо та уже з цього часу самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, жодної допомоги не надає, хоча донька ОСОБА_4 часто хворіє та потребує лікування, яке завжди є затратним, зовсім не цікавиться дитиною, не спілкується із нею. Батько останній раз бачив дочку у червні 2019 року, коли перебував у сусіда, та випадково зустрів дитину з бабусею, однак жодної уваги не проявив. 4 червня 2020 року дитині виповнилось три роки, однак батько дочку із днем народження не привітав. Зважаючи на викладене, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подавав, відзив на позов не надавав.

Представник третьої особи Данілкович В.В. в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, поданий суду висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав підтримав.

Враховуючи наведені обставини, та думку позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів і ухвалити заочне рішення у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 07.06.2017 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17.09.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500,00 грн., щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 по 1000 грн. щомісячно, на її утримання, починаючи з 07 лютого 2018 року і до досягнення дитиною трьох років ІНФОРМАЦІЯ_3 .

18 грудня 2019 року Старосинявським районним судом Хмельницької області розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до розрахунків заборгованості по сплаті аліментів №19.17/32/1465, №19.17/32/1464 від 29.01.2020 року, по ВП №57747191 та ВП №57747739 по страві ОСОБА_2 стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 року існує борг в сумі 19578,31 грн. та 31965.66 грн.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 №50/53/32-96 від 25.01.2019 року, ОСОБА_2 звільнений з військової частини з 03.01.2019 року, наказ про звільнення №2 від 03.01.2019 року, аліменти утриманні по 03.01.2019 року включно.

Як вбачається з довідки №60 від 30.01.2020 року виданої КНП «Старосинявський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3 , 04.06.2017 року часто хворіє і потребує амбулаторного лікування.

Згідно довідки №125, яка видана відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Старосинявської селищної ради 27.01.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 зі своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 , проведеного комісією в складі головних спеціалістів ССД Василенко Т.В. та ОСОБА_5 від 29.01.2020 року, встановлено, що санітарний стан помешкання добрий, сім`я проживає в приватному будинку, який обладнаний всіма необхідними меблями та побутовою технікою. Умови проживання дитини хороші, дитина має окрему кімнату, наявні місця для відпочинку, кімната має всі необхідні для дитини меблі, дитина має іграшки та розвиваючі ігри, тобто є всі належні умови для проживання та перебування дитини, стосунки в сім`ї доброзичливі. Батько дитини з нею не проживає та самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

04.03.2020 року орган опіки та піклування Старосинявської районної державної адміністрації надав висновок за вих. №41/29-32-348/2020 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати інтересам дитини, так як встановлено,що батько дитини не проживає з нею та не піклується про її духовний і фізичний розвиток, не займається вихованням та розвитком, матеріально не забезпечує, тому ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили обставини щодо невиконання відповідачем ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є сусідкою та перебуває у дружніх відносинах із родиною позивача ОСОБА_1 , оскільки її онука та дочка сторін ОСОБА_4 разом гуляють та граються, однак за три роки вона не бачила жодного разу батька дитини та щоб він приходив до своєї дочки, він самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не бере жодної участі у вихованні дитини, хоча жодних перешкод у цьому йому ніхто не чинив. Свідок ОСОБА_7 , яка також є сусідкою позивача, показала, що батько дитини тривалий час до дитини не приїжджав, не бачився із дитиною, хоча жодних перешкод йому у цьому ніхто не чинив, зі слів матері дитини їй відомо, що цього року батько навіть не привітав вітав дитину з днем народження. Останній раз вона бачила ОСОБА_2 у червні 2019 року, коли він приходив до сусіда ОСОБА_8 , та на вулиці зустрів маму ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , однак він перебувау нетверезому стані, жодної уваги до дитини не проявив, а після цього випадку він більше доньку взагалі не бачив.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виходячи з положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

В силу п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16, 18постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути донайважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Проаналізувавши надані докази по справі, оцінивши покази свідків, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази ухилення відповідача від участі у вихованні дитини, оскільки він з часу народження не проживає із дочкою, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, внаслідок чого не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча перешкод йому ніхто не чинив. При цьому, відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про засідання комісії з питань захисту дитини, а також про день та час проведення підготовчого судового засіданні у справі та двічі про судовий розгляд, жодного разу не з`явився, що також свідчить про його поведінку та відсутність інтересу як батька до дитини, що дає підстави для можливості застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дитини відповідач ОСОБА_2 суду не надав. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачкою чи іншими особами чинились перешкоди у спілкуванні відповідача з донькою, заяв чи позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини ОСОБА_2 до служби у справах дітей чи суду не подавав.

Таким чином, оскільки факт ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що є підстави для позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно відповідних положень ст.164 Сімейного Кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 150, 164, 165 СК України, положеннями Конвенції про права дитини, ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Старосинявським РС УДМС України в Хмельницькій області 12.07.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: Старосинявська районна державна адміністрації, як орган опіки та піклування, місце знаходження: смт.Стара Синява, вул. І.Франка,8, код ЄДПОУ 21316546.

Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.