Справа № 286/1256/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якому просить встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 047764, виданого 05.11.2002 року Овруцькою районною державною адміністрацією ім`я ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,7847 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0529, та площею 1,4139 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0057, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 047764, виданого 05.11.2002 року Овруцьким районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 96, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на спірні земельні ділянки, на які вона одержала державний акт на право приватної власності на землю; однак, під час видачі останнього було допущено помилку у її імені та замість ОСОБА_2 написано ОСОБА_2 , Відділ в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовив у внесенні виправлень, так як виправлення помилок в державних актах не допускається; позивач є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину; проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки не пред`явлено оригіналу правовстановлюючого документу на належні спадкодавцю земельні ділянки, а лише його копію, не встановлено факту належності державного акту спадкодавцю; відтак позивач не в змозі нотаріально оформити належну їй спадщину, тому просить позов задоволити.
Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.
Судом перевірено наявність у представника відповідача за довіреністю повноваження на визнання позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дівошин Овруцького району Житомирської області у віці 88 років померла ОСОБА_2 , яка доводиться позивачу ОСОБА_1 матір`ю, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .
Позивач стверджує, що у власності ОСОБА_2 перебували земельні ділянки площею 0,7847 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0529, та площею 1,4139 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0057, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, на які на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації від 25.10.2002 року за № 303 було видано 05.11.2002 року державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЖТ № 047764, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право призваної власності на землю за № 96. Проте, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії цього акту, він був виданий на ім`я ОСОБА_2 , яка проживає в с.Дівошин Овруцького району Житомирської області.
Листом від 28.02.2020 року за № 31/0-0.29-46/138-20 Відділ в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовив заявнику у внесенні виправлень в державний акт на право власності на землю. Виправлення в державних актах на право власності на земельну ділянку не допускаються.
Дійсно у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 ім`я померлої особи спадкодавця зазначено як ОСОБА_2 . Тобто вищевказані документи (свідоцтво та акт) містять розбіжності у написанні імені особи - як-от ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , тоді як у решті особисті дані особи співпадають.
Таким чином, судом встановлено, що під час видачі нині покійній ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю була допущена описка у її імені - замість ОСОБА_2 записано ОСОБА_2 у відповідному відмінку.
У суду не має підстав не довіряти наявним в матеріалах справи документальним доказам, оскільки оригінали документів, які подані позивачем суду в копіях, зберігаються у позивача і не викликають сумніву у їх належності її спадкодавцеві, а тому, враховуючи, що основна частина наведеної у цих документах інформації про особу збігається, а розбіжність у написанні імені особи зумовлена особливостями форм вживання одного і того ж власного імені в українській мові, що спричинило різницю в його написанні в державному акті, суд вважає доведеним факт належності померлій ОСОБА_2 державного акту про приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 047764.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявнику для реалізації її спадкових прав.
Тобто після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 дійсно відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, загальною площею 0,7847 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0529, та площею 1,4139 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0057, що стверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 047764, виданим 05.11.2002 року на розпорядження Овруцької районної державної адміністрації № 303 від 25.10.2002 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 96 .
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
До дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в житловому будинку в с.Дівошин Овруцького району Житомирської області разом з дочкою ОСОБА_1 , позивачем у справі, що стверджується копією довідки Покалівського старостинського округу № 12 Овруцької міської ради Житомирської області від 02.03.2020 року № 324. Проте після смерті ОСОБА_2 її донька ОСОБА_1 користувалася належними їй земельними ділянками та підтримувала їх у належному стані, зробила ремонт у домогосподарстві, що стверджується копією довідки Покалівського старостинського округу № 12 Овруцької міської ради Житомирської області від 27.03.2020 року № 566.
Відтак, виходячи із змісту норм ст.ст.529, 548, 549 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом першої черги, прийняла спадщину, після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Як повідомила Овруцька ДНК листом від 18.05.2020 року № 750/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 240/2020, у зв`язку із зверненням спадкоємця ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Як видно з копій матеріалів спадкової справи № 240/2020 позивач прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Як вбачається з постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.03.2020 року за № 598/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після померлого її спадкодавця у зв`язку з тим, що нею не пред`явлено оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, а лише його завірена копія.
Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.04.2020 року, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286200:08:000:0057, 1824286200:10:000:0529, відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні. Тобто право власності на земельні ділянки не зареєстровано.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельні ділянки, правовстановлюючий документ щодо яких був виданий після смерті спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує її законні права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 046764, виданого на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації від 25.10.2002 року за № 303 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,7847 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0529, та площею 1,4139 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0057, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 96.
Визнати за ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,7847 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0529, та площею 1,4139 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0057, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 047764, виданого 05.11.2002 року на підставі розпорядження Овруцької районної державної адміністрації № 303 від 25.10.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 96.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення, який продовжується на строк до закінчення карантину. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.06.2020 року.
Суддя: В. І. Вачко
Суд | Овруцький районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2020 |
Оприлюднено | 18.06.2020 |
Номер документу | 89872720 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Овруцький районний суд Житомирської області
Вачко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні