Рішення

від 03.03.2010 по справі 18/281-15/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/281-15/448

03.03.10

За позовом          Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до                    Міністерство промислової політики України

третя особа          Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Зірка"

про                    стягнення 2 189 795,23 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Коротун О.М.

від відповідача –Калусенко В.В., Синенко І.В.          

від третьої особи –не з’явились          

У судовому засіданні 03.03.2010 за згодою присутніх представників сторін  судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.09.2008 ухвалою Господарського суду м. Києва  порушено провадження у справі № 18/281 (суддя Мандриченко О.В.) за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-банк" до Міністерства промислової політики України про стягнення  2 189 795,23 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії як субсидіарної відповідальності відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 попередні судові рішення у справі № 18/281 скасовано, справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили в повному обсязі щодо відсутності коштів у Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Зірка" та настання субсидіарної відповідальності у відповідача.

Згідно з розпорядженням керівництва суду матеріали справи передано на новий розгляд  судді Хоменку М.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2009 суддею Хоменком М.Г. прийнято справу № 18/231 до свого провадження, присвоєно їй номер 18/231-15/448.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2009 задоволено клопотання позивача, замінено позивача –Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" його правонаступником –Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк".

Позивач надав пояснення від 18.11.2009 та зазначив, що підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, на які вказував Вищий господарський суд України, є вже наявні, тому просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач 11.01.2010 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог до                   2 047 079,86 грн. у зв’язку з тим, що під час розгляду даної справи Казенним підприємством "Шосткінський казенний завод "Зірка" 03.12.2009 в погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії було здійснено платіж у сумі 500 000,00 грн.

Ухвалою заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.01.2010 клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи № 18/281-15/448 відхилено.

Відповідач 23.02.2010 надав письмові пояснення на позовну заяву та зазначив, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві не може бути належним та допустимим доказом відсутності коштів у Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Зірка", яке продовжує виконувати свої зобов’язання за договором про відкриття кредитної лінії, підтвердженням чого є сплата позивачу  500 000,00 грн. З огляду на викладене відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів, на підставі яких можливо дійти висновку про настання субсидіарної відповідальності у відповідача, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та третьою особою 19.03.2007 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 63-В/07 (далі –договір), за умовами якого позивач відкрив третій особі невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті зі строком дії до 28.12.2007, з лімітом кредитної лінії –9 000 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 17,5% річних.

08.06.2007 Угодою № 1 про внесення змін до договору ліміт кредитної лінії збільшено до 12 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору про відкриття кредитної лінії кредитні кошти в межах строку дії кредитної лінії надаються шляхом одноразового надання одного кредиту у сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання кількох кредитів (траншів), але так, щоб у будь-який момент часу загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії.

На виконання умов кредитного договору позивачем надано третій особі кредит на загальну суму 11 876 730,00 грн.

28.12.2007 Додатковою угодою № 2  до договору про надання кредитної лінії строк повернення кредиту визначений до 01.04.2008.

Але Третя особа не виконала свої зобов’язання за кредитним договором, наданий позивачем кредит та відсотки за його користування сплатила не у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з третьої особи заборгованості.

Господарський суд Сумської області  своїм рішенням від 26.06.2008 у справі № 5/331-89 позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі: з третьої особи на користь позивача стягнуто 2 189 795,23 грн. заборгованості, 21 897,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення Господарський суд Сумської області 11.07.2008 видав наказ № 5/331-08 про примусове виконання рішення, які 24.06.2009 постановами  Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про повернення виконавчого документа повернуто позивачу без виконання.

Третя особа - Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Зірка".

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Господарського кодексу України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.

Частинами 6 та 7 ст. 77 зазначеного Кодексу передбачено, що казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить підприємство. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями казенного підприємства.  

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 30.06.1998 Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Зірка" перебуває у сфері управління Міністерства промислової політики України.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Частинами 1 та 2 зазначеного Кодексу передбачено, що до пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

На підставі викладених норм, з урахуванням того, що рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2008 у справі № 5/331-89 про стягнення з Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Зірка" на користь позивача заборгованості за договором про надання кредитної лінії не виконано та постановами  Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 24.06.2009 повернуто позивачу без виконання накази від 11.07.2008 № 5/331-08 про примусове виконання зазначеного рішення Господарського суду Сумської області, суд дійшов висновку про настання субсидіарної відповідальності у відповідача за вказаним договором.

Посилання відповідача на те, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві не може бути належним та допустимим доказом у даній справі щодо відсутності коштів у Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Зірка", та на те, що в матеріалах справи немає жодного документу, який би свідчив про відмову останнього від виконання умов договору про надання кредитної лінії, а також на продовження виконання вказаним підприємством своїх зобов’язань за цим договором, підтвердженням чого є сплата 500 000,00 грн., судом до уваги не беруться з таких підстав.

Примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2008 у справі № 5/331-89 та постанови  Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 24.06.2009 про повернення позивачу без виконання наказів від 11.07.2008 № 5/331-08 про примусове виконання зазначеного рішення Господарського суду Сумської області підтверджує відмову Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Зірка" від виконання своїх зобов’язань за договором про надання кредитної лінії та відсутність у останнього коштів для задоволення вимог позивача.

Та обставина, що Казенним підприємством "Шосткінський казенний завод "Зірка" сплачено позивачу 500 000,00 грн. після повернення йому без виконання наказів від 11.07.2008 № 5/331-08 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2008, не свідчить про наявність у зазначеного підприємства коштів для сплати позивачу більшої частини заборгованості, яка залишилася несплаченою.

Тому пред’явлення позивачем вимог відповідачу, який відповідно до чинного законодавства несе субсидіарну відповідальність за невиконання третьою особою умов договору про надання кредитної лінії, є правомірним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням його заяви про зменшення розміру позовних вимог та зарахування зі сплачених Казенним підприємством "Шосткінський казенний завод "Зірка" 500 000,00 грн. 142 715,37 грн. у погашення заборгованості по простроченим процентам згідно з рішенням Господарського суду Сумської області від 26.06.2008 у справі   № 5/331-89 та 357 284,63 грн. –за прострочені проценти за договором про відкриття кредитної лінії, нараховані після винесення зазначеного рішення.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

 Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

  Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають  задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 940 574, 46 грн. основного боргу, 64 049,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 42 455,84 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 897,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ,   вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 00013942, п/р 352214059000038 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, к/р 32004146201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) 1 940 574 (один мільйон дев’ятсот сорок тисяч п’ятсот сімдесят чотири) грн. 46 коп. основного боргу, 64 049 (шістдесят чотири тисячі сорок дев’ять) грн. 56 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 42 455 (сорок дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 21 897 (двадцять одна тисяча вісімсот дев’яносто сім) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.Г. Хоменко

                      Дата підписання: