Рішення

від 16.06.2020 по справі 709/694/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/694/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з цивільним позовом до Ревбинської сілької ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який постійно проживав в с. Ревбинці Чорнобаївського району Черкаської області. За життя рішенням Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі й право на завершення приватизації земельної ділянки. Позивач прийняла спадщину ОСОБА_3 , оскільки вступила у фактичне володіння і управління його спадковим майном та частково оформила право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, оскільки її приватизація не завершена. У зв`язку з цим позивач просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 травня 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися. Позивач в позові просила розглянути справу за її відсутності та у відсутності її представника, позов підтримала, просила задовольнити. Відповідач надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника. Третя особа ОСОБА_2 , про про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13 березня 2003 року серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Позивач є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від

08 листопада 1963 року серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області № 39 від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 постійно проживала разом з чоловіком

ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 і вели спільне господарство (а.с. 10).

Відповідно до витягу з рішення № VIIІ-XXII від 28 серпня 1997 року ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,59 га (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки.

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 23 травня 2020 року (вих. № 120 01/16), що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно при вирішенні даної справи необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач прийняла спадщину ОСОБА_3 , подавши відповідну заяву до нотаріальної контори та оформила право власності на частину спадкового майна, однак позивач не може оформити в нотаріальному порядку право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, оскільки її приватизація не завершена.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Абзацом 2 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування .

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на визнання позову відповідачем, а також на те, що ОСОБА_3 при житті не встиг зареєструвати право власності на земельну ділянку, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати за позивачем у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,59 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що на підставі рішення Ревбинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 28 серпня 1997 року № VIIІ-XXII була передана у приватну власність ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повні найменування сторін та інших учасників справи: Ревбинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області - місцезнаходження: вул. Миру, 2, с. Ревбинці Чорнобаївського району Черкаської області, 19943, код ЄДРПОУ 26536241.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В.Левченко