Рішення

від 17.06.2020 по справі 710/190/20

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/190/20

Провадження № 2/710/174/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Бобильової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

19.02.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Аргументи сторін

Позов мотивує тим, що все своє свідоме життя проживав у даному будинку з початку з своїми батьками, а потім з своєю дружиною та дочкою. Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за будинком та прибудинковою територією, утримує її постійно робить в ньому поточний та капітальні ремонти. Будинок у 1982 році було надано матері позивача у користування колгоспом імені Жданова , як робітниці даного колгоспу. Мати за життя не встигла оформити свідоцтво про право власності на житло. Батько по не відомих причинах також не займався оформленням документів на будинок. Тільки після смерті батька позивач почав шукати всі документи на будинок. На даний час колгосп ім. Жданова було перейменовано в колгосп Маяк , після чого колгосп Маяк було реорганізовано в КСП Маяк 14.11.1992 року, а 25.02.2000 КСП Маяк реорганізовано у СТОВ Маяк , який є правонаступником КСП Маяк та колгоспу імені Жданова. Тому позивач немає іншого способу захисту свого права, ніж в судовому порядку.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.02.2020 було відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду, Черкаської області 14.05.2020 було запропоновано позивачу надати докази в порядку ст. 12 ЦПК України.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника та вказав, що не заперечує щодо задоволення позову.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 від 17.01.2010 виданого Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 2.02.2010. (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 18.12.1993 року виданого Шполянським районним відділом ЗАГС Черкаської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 245. Батьками записані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.7).

За даними реєстраційного посвідчення виданого Смілянським бюро технічної інвентаризації 28.03.1975 року, будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за Колгоспом ім. Жданова на підставі рішення №12 від 22.06.1975 року виконавчого комітету Шполянської міської ради, записано в реєстрову книгу за №1-к реєстр №140. Будинок складається із одного житлового будинку, веранди, сараю, криниці, огорожа, вбиральня. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за даною адресою з 02.02.2010 року (а.с. 8-22).

Відомостями архівної довідки від 14.02.2020 №114/01-15, виданої архівним відділом Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, підтверджується що ОСОБА_4 працювала в колгоспі ім. Жданова м. Шпола, з 1981 по 1988 рік та у 1990 році. (а.с.23).

Згідно архівної довідки від 06.11.2019 №799/01-15 виданої архівним відділом Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, колгосп ім. Жданова м. Шпола, було переіменовано у колгосп Маяк (протокол №2 загальних зборів колгоспників від 14.02.1989 року). Колгосп Маяк було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) Маяк (протокол №3 загальних зборів колгоспників від 14.11.1992 року. КСП Маяк реорганізовано у СТОВ Маяк (протокол №2 загальних зборів уповноважених членів КСП Маяк від 25.02.2000 року ). СТОВ Маяк є правонаступником КСП Маяк та колгоспу ім. Жданова. У зв`язку з ліквідацією вищезазначених підприємств та товариства документи з особового складу передані на зберігання в архівний сектор, для надання довідок соціально - правового характеру. (а.с.24).

Відповідно до списку житлового фонду СТОВ Маяк станом на 01.01.2001 року будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 . (а.с.25).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 43 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 05.07.2001 року зроблено запис №135, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданий 05.07.2000 відділом реєстрації актів громадянського стану Шполянського районного управління юстиції Черкаської області (а.с.26).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 03.03.2017 виданого Шполянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 03.03.2017 складено відповідний актовий запис №56. (а.с.27).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 22.07.2009 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 22.07.2009 в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №176. (а.с.28).

Згідно довідки від 08.11.19 №424, виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_4 , 1958 року народження, була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 з 1982 року і по день своєї смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_4 у будинковолодінні по АДРЕСА_1 були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_3 , 1955 року народження, ОСОБА_5 , 1980 року народження, ОСОБА_6 , 1984 року народження, ОСОБА_7 , 1988 року народження, ОСОБА_8 , 1992 року народження, ОСОБА_1 . (а.с. 29).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 08.22.2017 року, ОСОБА_9 , державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1337 спадщина після смерті ОСОБА_3 , 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , складається із земельної ділянки 2,2287 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 7125710100:04:001:0161. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцями за заповітом є син ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_11 . Свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку успадкованого майна видано ОСОБА_11 . (а.с.30).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.02.2020 №524 виданої Виконавчим комітетом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї/ зареєстрованих входять: ОСОБА_1 заявник ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с.31).

Згідно висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки від 14.02.2020 виданого ТОВ Земельне Бюро , ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 65,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 85 280,00 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень без ПДВ. (а.с. 32-33).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 15.05.2020 № 209069713 сформованої ОСОБА_14 , виконавчим комітетом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, за параметрами запиту: АДРЕСА_1 , відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в Державному реєстрі іпотек, відсутні.(а.с.55).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого 15.05.2020 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк , ідентифікаційний код юридичної особи - 03793840, припинено за судовим рішенням, дата та номер запису: 15.11.2007, НОМЕР_6 . Судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 13.09.2007, 14/729, Господарський суд Черкаської області. (а.с.56-58).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно абз. 2 п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк , ідентифікаційний код юридичної особи - 03793840, припинено за судовим рішенням, дата та номер запису: 15.11.2007, 10201170003005635

В даному випадку відповідач визначений вірно.

Відповідно до норм ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6, ст. 81 ЦПК України, Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч.5 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

У пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Пунктом 11 даної постанови Пленуму ВССУ передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.347 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що безперервно володіє та користується житловим будинком, постійно робить ремонти та доглядає за ним, утримує прибудинкову територію. Проживає в будинку все своє свідоме життя, спочатку з батьками, а потім із дружиною та дітьми.

Відповідно до списку житлового фонду СТОВ Маяк станом на 01.01.2001 будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 . Проте ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. На час смерті ОСОБА_4 у будинковолодінні по АДРЕСА_1 були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_3 , 1955 року народження, ОСОБА_5 , 1980 року народження, ОСОБА_6 , 1984 року народження, ОСОБА_7 , 1988 року народження, ОСОБА_8 , 1992 року народження, ОСОБА_1 .

Згідно п.8 прикінцевих та перехідних положень ЦК України який набрав чинності з 01.01.2004, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

За змістом ст. 104 ЦК України в редакції станом на 14.06.2007, яка була чинною на дату внесення запису про державну реєстрацію припинення СТОВ Маяк , 15.11.2007, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином позивач чітко усвідомлював, що житловий будинок в якому він проживав усе своє свідоме життя належить не йому, і не його матері, а СТОВ Маяк , яке було правонаступником КСП Маяк . СТОВ Маяк припинено, як юридична особа. Матері позивача житло було надано в користування, як працівниці колгоспу, для користування.

Суд вважає, що відмова в задоволенні позовних вимог позбавить права позивача захистити свої інтереси, оскільки іншим шляхом ніж звернення до суду, вирішити питання щодо захисту прав позивача не вбачається можливим.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 28.03. 2019 року справа № 215/5451/16-ц.

Згідно висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки від 14.02.2020 виданого ТОВ Земельне Бюро , ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 65,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 85 280,00 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень без ПДВ.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи зміст вимог ст. 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Висновок Верховного суду України від 01.11.2017 справа №569/150/16-ц.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником;

- володіння повинно бути відкритим, тобто особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

- володіння повинно бути безперервним, тобто воно не повинно перериватися протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 28.03. 2019 року справа № 215/5451/16-ц.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності. Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду у справі № 206/1441/17 від 03.04.2019. Подібний висновок міститься у рішенні Верховного Суду, справі № 703/6177/15-ц від 06.06.2018 року.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Такий висновок міститься у рішеннях Верховного Суду у справах № 199/9518/15-ц від 07.05.2018 року № 307/51/17р., від 10.05.2018 року та № 296/6949/17 19.09. 2018 року.

Згідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що позивачем доведено той факт, що він користувався житловим будинком добросовісно, відкрито та безперервно понад 10 років.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні відмовити підлягають задоволенню.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 852,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст.47 Конституції України, ст.ст. 344, 347 ЦК України, керуючись ч.ч.5,6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 344, 347 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.01.2010, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_7 , інші відомості про особу суду не відомі, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 04061576, юридична адреса: вул. Лозуватська, 59, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.01.2010, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_7 , інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір у розмірі 852,80 грн. (вісімсот п`ятдесят дві гривні) 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Тридцятиденний строк обчислюється з урахуванням строку карантину на території України, який додається до загального строку оскарження.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.П. Побережна