Рішення

від 17.06.2020 по справі 394/679/19

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

17.06.20 394/679/19

2/394/60/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді Краснопольської Л.П.

при секретарі судового засідання Владовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ПСП "Центр-Агро" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ФГ "Кам`янече" про визнання недійсним договорів оренди землі

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки посилаючись на те, що між ПСП "Центр-Агро" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме: договір оренди землі б/н від 25 липня 2004 року, кадастровий номер: 3523655000:02:001:1012, загальною площею 2,96 га, яка розташова на території Новоархангельського району Кіровоградської області. Державну реєстрацію договору оренди проведено Новоархангельським відділом Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03 листопада 2004 року за № 1453. В подальшому 17 вересня 2012 року до зазначеного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткої угоди, в тому числі продовжено строк дії договору оренди до 17 вересня 2024 року. Державну реєстрацію додаткової угоди до нього проведено 17 грудня 2012 року у відді Держкомзему у Новоархангельському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 352360004004455. Однак ОСОБА_3 померла та за рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:2048 за правом спадкування за законом та ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:2048 за правом спадкування за законом. У рішенні також, встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 2,96 га, з кадастровим номером 3523655000:02:001:1012, що знаходиться на території Новоархангельської селищної ради , на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КР №009466, є у державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_2 :02:000:2048. В подальшому, 28 листопада 2018 року між ПСП "Центр-Агро" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, в тому числі змінено сторони та закріплено, що ОСОБА_1 ОСОБА_5. перейшли всі права та обов`язки за договором оренди та зазначено новий кадастровий номер 3523655100:02:000:2048. Отже, додаткова угода від 28.11.2018 року є чинною,оскільки діє з моменту її підписання незалежно від її реєстрації цього права в державному реєстрі, не зважаючи на відсутність зареєстрованого права оренди, яке на даний момент неможливе. Таким чином, було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:02:000:2048 (яка була передана позивачу) була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3523655100:02:000:0537 та 3523655100:02:000:0538 та право власності на них зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Новоархангельського районного суду.

Однак, в подальшому, перевіряючи інформацію, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо даної земельної ділянки та інформації щодо перенесення відомостей, позивачу стало відомо, що відповідачами були укладені договори оренди від 21.02.2019 року та земельну ділянку було поділено та передано в оренду третій особі ФГ Кам`янече .

У зв`язку з викладеним, ПСП "Центр-Агро" звернулося з даним позовом до суду. Позивач просить визнати недійсними договори оренди землі від 21.02.2019 року, укладеними між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та третьою особою - ФГ "Кам`янече" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3523655100:02:000:0537 та 3523655100:02:000:0538.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із викликом до П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №400/1550/19 в якості представника позивача з зайнятістю в іншому судовому засіданні та копію повістки про виклик.

Що стосується вказаного клопотання, суд виходить з наступного:

Згідно ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному,всебічному,повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом,не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник позивача зазначає, що не може з`явитись до суду для слухання справи в режимі відеоконференції, так як зайнятий в іншому провадженні, при цьому, суд виходить з того, що за клопотанням вказаного представника позивача дане судове засідання вкотре відкладено та з метою оперативного розгляду справи ухвалою Новоархангельського районного суду від 20.05.2020 року судове засідання було вирішено проводити в режимі відеоконференції 17.06.2020 року за погодженням дати слухання з цим же представником. Повістка про виклик до П`ятого апеляційного адміністративного суду була сформована 04 червня 2020 року, а за клопотанням представника позивача, тобто на момент отримання повістки представник позивача був обізнаний про слухання даної справи, тож у представника позивача було достаньо часу повідомити П`ятий апеляційний адміністративний суд, що він є задіяним в іншому судовому засіданні, що вказано також і в повістці про виклик.

На думку суду встановлені обставини свідчать про неналежне виконання процесуальних обов`язків представником позивача та зловживання процесуальними правами. Також суд звертає увагу на те, що позивач є юридичною особою, та будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, добросовісно користуючись наданими йому ст.ст. 43, 49 ЦПК України правами, направити іншого представника для розгляду справи в суді або надати належні докази неможливості забезпечення явки представників.

Тому, суд вважає повторне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи безпідставним, необґрунтованим та таким, що свідчить про намагання представником позивача затягнути судовий розгляд цивільної справи з надуманих підстав. Крім того, суд виходить з того, що справа перебуває в провадженні суду з 12.07.2019 року. Ухвалою Новоархангельського районного судувід 29.08.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання, розгляд справи за клопотання представника позивача відкладався неодноразово, так такі клопотання заявлялися представниками позивача 6 разів, а саме: 17.10.2019 року, 18.11.2019 року, 05.12.2019 року, 24.12.2019 року та 21.02.2020 року. 15.06.2020 року було заявлене чергове клопотання про відкладення справи, дата якого була попередньо узгоджена всіма учасниками справи.

За наявності належного повідомлення відповідача про судовий розгляд та визнання судом причин неявки представника позивача в судове засідання неповажними, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд прийшов до висновку, що підстави для відкладання розгляду справи відсутні.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України констатовано, що якщо учасник справи або його представник були нажним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що дії представників позивача при розгляді справи свідчать про відсутність у них зацікавленості у розгляді справи в строки, встановленні ЦПК України, провадження у вказаній справі знаходиться в суді майже рік, суд вважає за правомірне скористатись своїм правом про залишення такого клопотання без розгляду. При цьому, суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників за наявними доказами в сукупності з іншими матеріалами справи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та їх представник в судове засідання не з`явились, але їх представника надішла заява про розгляд справи у їх відсутність, в заяві заперечили проти заявлених вимог, з підстав зазначених у відзиві і просили відмовити у позові, розглянути справу якомога найшвидше, вважають клопотання про відкладення розгляду справи таким, що подане для затягування розгляду, ніяких додаткових доказів до цього часу позивач не надав, хоча пройшов досить тривалий час після надходження справи до суду, також від них надійшло клопотання про долучення розрахунків судових витрат в даному провадженні та про стягнення даних витрат з позивача.

Представник третьої особи - Фермерського господарства "Кам`янече", в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є правовідносини пов`язані з орендою землі, які регулюються ЗКУкраїни, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі, а саме визнання недійсним договору оренди землі з моменту його укладення у зв`язку з недотриманням вимог закону.

Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦКУкраїни, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України "Про оренду землі".

Згідно ст. 1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Ч. 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторониє вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З досліджених судом матеріалів справи вбачачається, що між ПСП "Центр-Агро" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме: договір оренди землі б/н від 25 липня 2004 року, кадастровий номер: 3523655000:02:001:1012, загальною площею 2,96 га, яка розташова на території Новоархангельського району Кіровоградської області. В подальшому 17 вересня 2012 року до зазначеного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткої угоди. Договір оренди укладено строком на 12 років (а.с.11-15, 17-20).

Предметом Договору оренди є передача в оренду земельної ділянки площею 2,96 га, кадастровий номер: 3523655000:02:001:1012, яка розташова на території Новоархангельського району Кіровоградської області. Зазначена земельна ділянку належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, що посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 009466 (а.с.23)

Відповідно до рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2018року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 успадкували земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:2048 за правом спадкування за законом та ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:02:000:2048 за правом спадкування за законом.(а.с.32-33).

28 листопада 2018 року відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25 липня 2004 року, сторони дійшли згоди змінити орендодавця ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на підстав рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, до якого переходять всі права та обов`язки за договором оренди (а.с.22).

З відзиву наданого відповідачами, зазначено, що дійсно між ПСП "Центр-Агро" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме: договір оренди землі від 25 липня 2004 року, кадастровий номер: 3523655000:02:001:1012, загальною площею 2,96 га, яка розташова на території Новоархангельського району Кіровоградської області. 17 вересня 2012 року до зазначеного Договору була укладена додаткова угода, якою договір оренди землі від 25 липня 2004 року, викладено в новій редакції, а не як помилково зазначено позивачем в позовній заяві. Так п.6 Договору оренди землі від 25 липня 2004 року з урахуванням додаткової угоди від 17.09.2012 року передбачає Договір укладено на 12 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, але не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця. Вважають, що строк дії договору закінчився 03.11.2016 року. Крім того, зазначили, що додаткова угода від 28.11.2018 року не може бути належним доказом, оскільки вони не підписували, а тому їм навіть небуло відомо про його існування. Вказаний документ не зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому не має юридичної сили.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений та набирає чинності після такої реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди 2018 року) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації

Відповідно до частини 3 ст. 653 ЦК у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК).

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Судом досліджено копію договору, згідно п.40 якого погоджено між сторонами, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 25 липня 2004 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами в договорі.

Аналізуючи матеріали провадження, суд зазначає, що позовна заява не містить жодного належного обґрунтування щодо змісту порушених прав та інтересів позивача, оскільки відповідачі скористались своїм правом відповідно п. 40 договору оренди землі від 25 липня 2004 року, окрім того відповідачі не підписували додаткову угоду, їм не відомо про його існування, вказаний документ не зареєстрований у встановленому законному порядку, посилання лише на невиконання відповідачів спірного договору без повідомлення позивача в повному обсязі необгрунтовано.

При цьому, суд зазначає, що розгляд цивільних справ проводиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Принцип змагальності сторін в цивільному процесі передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають обґрунтувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Отже, провадження на основі змагальності передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Крім того, суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, так як представником відповідачів було заявлено відповідне клопотання.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідачів надано суду договори №19 про надання правової допомоги від 23.09.2019 року, укладені з адвокатом Федіченко О.П. між ОСОБА_1. та ОСОБА_4. та додаткову угоду до договору №19, квитанції до прибуткового касового ордера, заява-розрахунок по ОСОБА_1 ,акт наданих послугвартість складання відзиву на позовну заяву - 2000 грн., участь у трох засіданнях по 3000 грн., на суму 9000 грн., а всього, на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) грн., заява-розрахунок по ОСОБА_4 , акт наданих послугвартість складання відзиву на позовну заяву - 2000 грн., участь у трох засіданнях по 3000 грн., на суму 9000 грн., а всього, на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) грн.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказах суд приходить до переконання, що в силу вимог ст.137 ЦПК України доведено судом понесення відповідачами витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу

у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим, що стосується заперечення представника позивача на оплату правничої допомоги, суду не надані докази, що спростовують твердження представника позивача, суд вважає за необхідне відмовити в даному клопотанні в повному обсязі.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. При цьому, в рамках даного провадження судом було вжито всіх необхідних умов та заходів, передбачених ЦПК України щодо реалізації сторонами своїх прав.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог сплачений судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203 , 215 , 626 - 629 , 651 ЦК України , Законом України "Про оренду землі" , ст. 129 Конституції України , ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. . 1-3 , 5 , 12-13 , 16 , 76-79 , 81 , 141 , 259 , 263 , 263 , 264 , 265 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ПСП "Центр-Агро" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ФГ "Кам`янече" про визнання недійсним договорів оренди землі - відмовити.

Стягнути з ПСП "Центр-Агро" на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ПСП "Центр-Агро" на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

ПСП "Центр-Агро", місце знаходження: вулиця Слави, б.140, смт. Новоархангельськ Новоархангельського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 32721197.

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Новоархангельським РВ УМВМС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Новоархангельським РВ УМВМС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

Фермерське господарство "Кам`янече" Петрова Леоніда Юрійовича, місце знаходження: село Кам`янече Новоархангельського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 31121064.

Суддя