Ухвала

від 05.06.2020 по справі 757/22187/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22187/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №12020000000000364 від 09.04.2020 року прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

29.05.2020 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №12020000000000364 від 09.04.2020 року прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Особа у володінні якої перебуває вказане майно в судове засідання не з`явилась, про розгляд клопотання повідомлена належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020000000000364, внесеному до ЄРДР 09.04.2020 за підозрою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368 ККУкраїни.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.05.2020 ОСОБА_4 , обіймаючи посаду ректора Харківського Національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, перебуваючи у приміщенні власного службового кабінету за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з проректором цього навчального закладу ОСОБА_5 , з метою одержання неправомірної вигоди для третьої особи, усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_6 в отриманні в тимчасове користування приміщення зазначеного університету, висунув останньому вимогу про надання на користь третьої особи благодійної організації «Благодійний Фонд «Мій Агроуніверситет» (кодЄДРПОУ 41411917) неправомірної вигоди в сумі 300000грн. за передачу в тимчасове користування приміщення цього університету та вчинення у подальшому дії, в межах повноважень, направлених на оформлення документів для передачі оренду приміщення цього університету.

За даними досудового розслідування фактично рахунком благодійної організації «Благодійний Фонд «Мій Агроуніверситет» розпоряджається ректор Харківського Національного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва ОСОБА_4 через свою довірену особу ОСОБА_7 , яка співзасновником цього фонду і обіймає посаду коменданта гуртожитку № 3 цього університету і проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

21.05.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності зареєстрований за нею, з метою відшукання та вилучення: статутних, реєстраційних, обліково-звітних, фінансово-господарських і банківських документів, печатки, банківських карток благодійної організації «Благодійний Фонд «Мій Агроуніверситет» (кодЄДРПОУ 41411917); документів, які містять зразки почерку ОСОБА_7 , чорнових записів.

27.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва проведено обшук за вказаною адресою під час якого вилучено мобільний телефон, який не входять до переліку речей і документів, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а саме: мобільний телефон «Meizu», imei НОМЕР_1 і НОМЕР_2 із сім-картою з телефонним номером НОМЕР_3 , на якому міститься відомості про перерахування 15.05.2020 ОСОБА_6 неправомірної вигоди на рахунок благодійної організації «Благодійний Фонд «Мій Агроуніверситет» (код ЄДРПОУ 41411917) № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ «КБ «Приватбанк» в сумі 300000 грн.

Вилучені документи належать ОСОБА_7 .

Постановою слідчого 28.05.2020,вказані речіта документибули визнаніречовими доказамиу кримніальномупровадженні.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прокурором в клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 27.05.2020 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільного телефону «Meizu», imei НОМЕР_1 і НОМЕР_2 із сім-картою з телефонним номером НОМЕР_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1