Ухвала

від 11.06.2020 по справі 296/3252/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/3252/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Агро» ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2020 року,

за участю: прокурора ОСОБА_7 ,

представника третьої особи - адвоката ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі директор Товариства зобмеженою відповідальністю«Сатурн Агро»(далі-ТОВ «СатурнАгро») ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2020 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПв Житомирськійобласті ОСОБА_9 ,у кримінальномупровадженні №12019060000000364від 26.10.2019,про накладенняарешту наліміт ПДВ-рахунок №UA668999980385199001000164427на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ, відкритого уДержавній казначейськійслужбі Українидля підприємстваTOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493). Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи. Звертає увагу на те, що положеннями ст. 170 КПК України не передбачено накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто вказані кошти не входять до переліку, визначеному ст. 170 КПК України.

При цьому, чинним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Відповідно до п.200-1.7. ст.200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно п.200-1.5. ст.200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року за № 101-IX декриміналізовано ст.205 КК України щодо фіктивного підприємництва, а тому, твердження про фіктивність фінансово-господарських операцій TOB «Сатурн Агро» є безпідставними.

За таких обставин, сума ПДВ не є майном у розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України та на неї не може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Також, з огляду на зазначене суми визначеного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування не можуть вважатись доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, СВ Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області проводилось досудове розслідування за фактом службового підроблення податкових декларацій з ПДВ у 2018-2019 роках щодо проведення фінансових операцій за ч.1 ст.366 КК України рядом суб`єктів господарювання, у тому числі TOB «Діва-Агролан», яка ніби-то формувала штучний податковий кредит TOB «Агрофірма «Відродження», яка у свою чергу мала відносини із його підприємством. Так, факти підробки податкових декларацій не підтвердились, тому 18 травня 2020 року прийнято рішення про закриття даного провадження.

Згідно оскарженої ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2020 року накладено арештпо рахунку№ НОМЕР_1 на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ), відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) дляпідприємства TOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення адвоката,яка просилаапеляційну скаргузадовольнити,думку прокурора,який заперечивщодо задоволенняапеляційної скарги,перевіривши матеріалисудового провадження,а такожухвалу слідчогосудді вмежах,передбачених ст.404КПК України,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ізп.1ч.2ст.170КПКУкраїни,арештмайнадопускається зметоюзабезпеченнязбереження речовихдоказів.Відповіднодоч.3зазначеноїстатті,вцьомувипадку арештнакладаєтьсянамайно будь-якоїфізичноїабоюридичної особизанаявностідостатніх підставвважати,щовоновідповідає критеріям,зазначенимуст.98цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, вирішуючи клопотання про арешт майна вказаних вимог процесуального закону не дотримався.

Як зазначеновклопотанніпро накладенняарешту намайно,у провадженні слідчого управління ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060000000364 від 26 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Так, як вважає орган досудового розслідування, попередньою перевіркою встановлено, шо ряд осіб організували незаконну діяльність «конвертаційного» центру з використанням реквізитів підконтрольних їм підприємств, зареєстрованих на підставних осіб, з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань та штучного формування податкового кредиту реально діючим СГД, а також заволодіння коштами державного бюджету.

В ходіздійснення вказаноїпротиправної діяльностівказана групаосіб використовуєнаступні підконтрольні«транзитні» СГД:TOB«Діва -Агролан» (кодЄДР 39268782),TOB«Діва-Агропром»(кодЄДР 40381185),TOB«Діва-Агроком»(кодЄДР 37808172),TOB«Укрземлеторг» (кодЄДР 40381468),TOB«Континенталь-Агро»(кодЄДР 39887455),TOB«Яраагроінвест» (кодЄДР 42341055),TOB«Агро -Зевз» (кодЄДР 39864773),TOB«Посейдон -Агроком» (кодЄДР 42000228),TOB«Преміум-Агроком» (кодЄДР 42000139),TOB«Агрофілд-Україна»,(кодЄДР 40323152),TOB«Полісся агроінвестстрой»(кодЄДР 42318230), TOB «Агроінвесттехнолоджі» (код ЄДР 42293505), TOB «Діва-Агро-Мартинівка» (код ЄДР 41741821), TOB «Укрземлебудстрой» (код ЄДР 42285567), TOB «Діва Нова» (код ЄДРПОУ 39362253).

Використовуючи вказані підконтрольні СГД, члени угрупування підробляють документи про наявність транспортних засобів, сільгосптехніки, посівних площ та підсумків збору врожайності сільськогосподарських культур, а також здійснюють підміну номенклатури товару на сільськогосподарську продукцію, документально оформлюють реалізацію товару на адресу реально діючих підприємств України, зокрема: TOB «Агрофірма «Відродження» код ЄДРПОУ 31884860 - загальна сума 4,6 млн. гривень, в т.ч. ПДВ - 759,3 тис. гривень.

В той же час, документально оформлені безтоварні операції з придбання ТМЦ (сох) від TOB «Діва Агролан» на суму 2,5 млн. грн. (в т.ч. ПДВ- 416,7 тис. грн.) службовими особами TOB «Агрофірма «Відродження» включено дорозрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період.

Так,вказані діїслужбових осіб ТОВ«Агрофірма «Відродження» привели до незаконного відшкодування сум ПДВ та заволодіння в такий спосіб бюджетними коштами у розмірі 416,7 тис. грн..

Крім того, отримано дані про те, що у 2018 році відповідно до рішення обласної конкурсної комісії для проведения конкурсу та вирішення інших питань щодо надання компенсації СГД агропромислового комплексушляхом здешевленнякредитів від07.12.2018року протокол№ 6,визначено частковосуму компенсаціїв обсязі 40% для TOB «Агрофірма «Відродження» компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами у сумі 687,4 тис. грн„ яку сплачено підприємству із державного бюджету у грудні 2018 року.

Відповідно доп.8«Порядку використаннякоштів,передбачених удержавному бюджетідля фінансовоїпідтримки заходівв агропромисловомукомплексі шляхомздешевлення кредитів»затвердженого ПостановоюКМУ від29.04.2015№ 300, позичальники для отримання компенсації одають до конкурсних комісій копію фінансової звітності за останній рік «Звіт про фінансові результати». Так, TOB «Агрофірма «Відродження» подало на конкурсну комісію Житомирської ОДА «Звіт про фінансові результати за 2017 рік» із заниженими показниками щодо інших операційних доходів.

Згідно з Актом документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого аконодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ДФС) від 8.09.2019 №14/06-30-05-01/31884860 (за період 2017-2019 роки), встановлено відхилення заниження) показників Звіту про фінансові результати TOB «Агрофірма «Відродження» за 2017 ік (субрахунок 2120) занижено на суму 40,8 млн. грн. та штучно занижено податок на прибуток за рік на суму 7,3 млн. грн. шляхом незаконного формування витрат від СГД з ознаками фіктивності.

Таким чином, службові особи TOB «Агрофірма «Відродження» з метою незаконного тримання компенсації відсоткової ставки по залученим кредитам, надали на конкурсну комісію неправдиві відомості щодо фінансових результатів діяльності за 2017 рік, що привело до неправомірного отримання виплат з державного бюджету на суму 687,4 тис. грн.

Також, згідно з поданою TOB «Агрофірма «Відродження» декларацією з ПДВ за вересень 2018 року, виникло від`ємне значення ПДВ у сумі 3,3 млн. грн., яку заявлено підприємством до юджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку.

Крім цього окремо встановлено, що документально оформлені безтоварні операції з придбання ТМЦ (сої) від TOB «Діва-Агролан» на суму 2,5 млн. грн. (в т.ч. ПДВ - 416,7 тис. грн.) службовими особами TOB «Агрофірма «Відродження» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період.

Відповідно до інформації ТУ Державної казначейської служби України в Житомирській бласті, підприємству TOB «Агрофірма «Відродження» у березні 2019 року відшкодовано суму ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2018 року у розмірі 3,2 млн. (в т.ч. 416,7 тис. грн. незаконно сформовану від TOB «Діва Агролан»).

Так, вказані дії службових осіб TOB «Агрофірма «Відродження» за сприяння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привели до незаконного відшкодування сум ПДВ та заволодіння в такий спосіб юджетними коштами у розмірі 416,7 тис. грн.

Таким чином, в діях керівників TOB «Діва Агропром» а також інших підконтрольних їм підприємств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , наявні ознаки вчинення кримінального равопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Встановлено,що вході протиправноїдіяльності причетніособи використовуютьпідконтрольні «транзитні»СГД,серед якихє TOB«Сатурн Агро»(кодЄДРПОУ 38187493),зареєстроване:Житомирська область,м.Житомир,вул.Довженка,60,офіс 38.У Державнійказначейській службіУкраїни (МФО899998)для підприємстваTOB«Сатурн Агро»(кодЄДРПОУ 38187493)відкрито рахунокдля електронногоадміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних №UА668999980385199001000164427.

Сума ліміту з ПДВ сформована від проведення імпортних операцій по занижених вартостях, що стали підставою для формування сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ).

Тобто сума ПДВ є предметом вчиненого кримінального правопорушення, що є активами підприємства - грошима у безготівковій формі, що знаходяться на рахунках у інших фінансових установах.

Орган досудовогорозслідування всвоєму клопотанніпросить накластиарешт нарахунок № НОМЕР_1 на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ), відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) дляпідприємства TOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493), оскільки є всі підстави вважати, заборона відчужувати зазначені суми необхідна з метою вжиття законних заходів щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, для забезпечення цивільного позову, або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також збереження речових доказів.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню, зважаючи наобставини кримінальногопровадження,мету,підстави застосуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу вигляді арешту майна на суми ПДВ, шо перебувають на вказаному рахунку. При цьому не посилається на жодний доказ, лише перераховує норми КПК України, зокрема, ч.ч.1, 10, 11 ст.170 КПК України в оскаржуваній ухвалі.

Разом з тим, у відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленомуКПК Українипорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Отже, накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України кримінальним процесуальним законом не передбачено, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ, вони не є речовими доказами у розумінні статті 98 КПК та щодо них відсутні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Це випливає не тільки із положень ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Так, згідно ст.200-1.1.Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що система електронного адміністрування ПДВ - це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є, за своєю суттю, обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПК України.

Таким чином, підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки, за своєю суттю, ліміт - це показник здійснення господарської операції, який не є грошовими коштами або електронними грошима.

Однак, органом досудового розслідування було подано клопотання про арешт майна, на яке законом не передбачено можливості його арешту, а слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Крім того, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт рахунків на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), а слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття рішення. При цьому, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення, яке за відсутності належних процесуальних підстав, порушує права володільця майна - TOB «Сатурн Агро», оскільки підозру у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.191 КК України нікому не оголошено, за відсутності будь-яких підстав вважати, що вказана юридична особа (чи посадові особи) може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, без доведення органом досудового розслідування процесуальної необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Рахунки, на які слідчий суддя наклав арешт не підпадають під визначення майна, зазначеного у ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту забезпечення збереження речових доказів, однак таку мету арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) він не довів, оскільки зазначені суми ПДВ не є матеріальними об`єктами в розумінніст. 98 КПК України, тобто не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, виходячи з того, що вони мають адміністративно-правову природу та існують виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.

Це, в свою чергу, свідчить, що правові підстави для накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відсутні.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За такихобставин,доводи апеляційноїскарги знайшлисвоє підтвердженняпід часапеляційного розгляду,а томуухвала слідчогосудді Корольовськогорайонного судум.Житомиравід 29квітня 2020року щодонакладення арештуна рахунок№ НОМЕР_1 на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ), відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) дляпідприємства TOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт зазначеного рахунку.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Агро» ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2020 року, якою накладено арешт по рахунку№ НОМЕР_1 на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ), відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) дляпідприємства TOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП України в Житомирській області ОСОБА_9 про накладення арешту по рахунку№ НОМЕР_1 на суми ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ), відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) дляпідприємства TOB «Сатурн Агро» (код ЄДРПОУ 38187493), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :