Ухвала

від 15.06.2020 по справі 296/3220/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/3220/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Діва-Агролан» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 травня 2020 року,

в с т а н о в и в:

цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26.10.2019 та накладено арешт по рахунку № НОМЕР_1 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Діва-Агролан» ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на ліміт ПДВ - рахунок №UA178999980385159000000195958 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого у Державній казначейській службі України для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782). При цьому, зазначає, що положеннями ст.170 КПК України не передбачено накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто вказані кошти не входять до переліку, визначеному ст.170 КПК України. Посилаючись на низку пунктів відповідних статей ПК України, вважає, що сума ПДВ не є майном у розумінні ч.10 ст.170 КПК України та на неї не може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року за №101-ІХ декриміналізовано ст.205 КК України щодо фіктивного підприємництва, а тому, твердження про фіктивність фінансово-господарських операцій ТОВ «Діва-Агролан» є безпідставними. Також, з огляду на зазначене, суми визначеного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування не можуть вважатись доказами у кримінальному провадженні. Одночасно, звертає увагу, СВ Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області проводилось досудове розслідування за фактом службового підроблення податкових декларацій з ПДВ у 2018-2019 роках щодо проведення фінансових операцій за ч.1 ст.366 КК України рядом суб`єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Діва-Агролан», яка нібито формувала штучний податковий кредит ТОВ «Агрофірма «Відродження», яка у свою чергу мала відносини із його підприємством, при цьому, факти підроби податкових декларацій не підтвердились, тому 18 травня 2020 року прийнято рішення про закриття даного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, вирішуючи клопотання про арешт майна вказаних вимог процесуального закону не дотримався.

Як зазначено в клопотанні про накладення арешту на майно, в провадженні слідчого управління ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060000000364 від 26 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Орган досудового розслідування стверджує, що попередньою перевіркою встановлено, що ряд осіб організували незаконну діяльність «конвертаційного» центру з використанням реквізитів підконтрольних їм підприємств, зареєстрованих на підставних осіб, з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань та штучного формування податкового кредиту реально діючим СГД, а також заволодіння коштами державного бюджету.

В ході здійснення вказаної протиправної діяльності вказана група осіб використовує наступні підконтрольні «транзитні» СГД: ТОВ «Діва - Агролан» (код ЄДР 39268782), ТОВ «Діва-Агропром» (код ЄДР 40381185), ТОВ «Діва- Агроком» (код ЄДР 37808172), ТОВ «Укрземлеторг» (код ЄДР 40381468), ТОВ «Континенталь-Агро» (код ЄДР 39887455), ТОВ «Яраагроінвест» (код ЄДР 42341055), ТОВ «Агро - Зевз» (код ЄДР 39864773), ТОВ «Посейдон - А: роком» (код ЄДР 42000228), ТОВ «Преміум- Агроком» (код ЄДР 42000139), ТОВ «Агрофілд-У країна», (код ЄДР 40323152), ТОВ «Полісся агроінвестстрой» (код ЄДР 42318230), ТОВ «Агроінвесттехнолоджі» (код ЄДР 42293505), ТОВ «Діва-Агро-Мартинівка» (код ЄДР 41741821), ТОВ «Укрземлебудстрой» (код ЄДР 42285567), ТОВ «Діва Нова» (код ЄДРПОУ 39362253).

Використовуючи вказані підконтрольні СГД, члени угрупування підробляють документи про наявність транспортних засобів, сільгосптехніки, посівних площ та підсумків збору врожайності сільськогосподарських культур, а також здійснюють підміну номенклатури товару на сільськогосподарську продукцію, документально оформлюють реалізацію товару на адресу реально діючих підприємств України, зокрема: ТОВ «Агрофірма «Відродження» код ЄДРПОУ 31884860 - загальна сума 4,6 мли. гривень, в т.ч. ПДВ - 759,3 тис. гривень.

В той же час, документально оформлені безтоварні операції з придбання ТМЦ (сої) від ТОВ «Діва Агролан» на суму 2,5 млн. грн. (в т.ч. ПДВ - 416,7 тис. грн.) службовими особами ТОВ «Агрофірма «Відродження» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період.

Так, вказані дії службових осіб ТОВ «Агрофірма «Відродження» привели до незаконного відшкодування сум ПДВ та заволодіння в такий спосіб бюджетними коштами у розмірі 416,7 тис. грн.

Крім того, отримано дані про те, що у 2018 році відповідно до рішення обласної конкурсної комісії для проведення конкурсу та вирішення інших питань щодо надання компенсації СГД агропромислового комплексу шляхом здешевлення кредитів від 07.12.2018 року протокол № 6, визначено частково суму компенсації в обсязі 40% для ТОВ «Агрофірма «Відродження» компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами у сумі 687,4 тис. грн., яку сплачено підприємству із державного бюджету у грудні 2018 року.

Відповідно до п. 8 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» затвердженого Постановою КМУ від 29.04.2015 № 300, позичальники для отримання компенсації подають до конкурсних комісій копію фінансової звітності за останній рік «Звіт про фінансові результати». Так, ТОВ «Агрофірма «Відродження» подало на конкурсну комісію Житомирської ОДА «Звіт про фінансові результати за 2017 рік» із заниженими показниками щодо інших операційних доходів.

Згідно з Актом документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ДФС) від 18.09.2019 №14/06-30-05-01/31884860 (за період 2017-2019 роки), встановлено відхилення (заниження) показників Звіту про фінансові результати ТОВ «Агрофірма «Відродження» за 2017 рік (субрахунок 2120) занижено на суму 40,8 млн. грн. та штучно занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 7,3 млн. грн. шляхом незаконного формування витрат від СГД з ознаками фіктивності.

Таким чином, службові особи ТОВ «Агрофірма «Відродження» з метою незаконного отримання компенсації відсоткової ставки по залученим кредитам, надали на конкурсну комісію неправдиві відомості щодо фінансових результатів діяльності за 2017 рік, що привело до неправомірного отримання виплат з державного бюджету на суму 687,4 тис. грн.

Також, згідно з поданою ТОВ «Агрофірма «Відродження» декларацією з ПДВ за вересень 2018 року, виникло від`ємне значення ПДВ у сумі 3,3 млн. грн., яку заявлено підприємством до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку.

Крім цього окремо встановлено, що документально оформлені безтоварні операції з придбання ТМЦ (сої) від ТОВ «Діва-Агролан» на суму 2,5 млн. грн. (в т.ч. ПДВ - 416,7 тис. грн.) службовими особами ТОВ «Агрофірма «Відродження» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період.

Відповідно до інформації ТУ Державної казначейської служби України в Житомирській області, підприємству ТОВ «Агрофірма «Відродження» у березні 2019 року відшкодовано суму ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2018 року у розмірі 3,2 млн. (в т.ч. 416,7 тис. грн. - незаконно сформовану від ТОВ «Діва Агролан»).

Так, вказані дії службових осіб ТОВ «Агрофірма «Відродження» за сприяння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привели до незаконного відшкодування сум ПДВ та заволодіння в такий спосіб бюджетними коштами у розмірі 416,7 тис. грн.

Таким чином, в діях керівників ТОВ «Діва Агропром» а також інших підконтрольних їм підприємств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Встановлено, що в ході протиправної діяльності причетні особи використовують підконтрольні «транзитні» СГД, серед яких є ТОВ «Діва- Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), зареєстроване: Житомирська область, Пулинський район, с. Кошелівка, вул. Миру, 23. У Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782) відкрито рахунок № НОМЕР_1 для електронного адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума ліміту з ПДВ сформована від проведення імпортних операцій по занижених вартостях, що стали підставою для формування сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ).

Тобто сума ПДВ є предметом вчиненого кримінального правопорушення, що є активами підприємства - грошима у безготівковій формі, що знаходяться на рахунках у інших фінансових установах.

Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782) та заборона відчужувати зазначені суми необхідна з метою вжиття законних заходів щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, для забезпечення цивільного позову, або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також збереження речових доказів.

В оскарженій ухвалі слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню, зважаючи на обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на суми ПДВ, шо перебувають на вказаному рахунку. При цьому не посилається на жодний доказ, лише перераховує норми КПК України, зокрема, ч.ч.1, 10, 11 ст.170 КПК України в оскаржуваній ухвалі.

Разом з тим, у відповідності до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Отже, накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України кримінальним процесуальним законом не передбачено, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ, вони не є речовими доказами у розумінні статті 98 КПК та щодо них відсутні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Це випливає не тільки із положень ст.170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Так, згідно ст.200-1.1.Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що система електронного адміністрування ПДВ - це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є, за своєю суттю, обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПК України.

Таким чином, підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки, за своєю суттю, ліміт - це показник здійснення господарської операції, який не є грошовими коштами або електронними грошима.

Однак, органом досудового розслідування було подано клопотання про арешт майна, на яке законом не передбачено можливості його арешту, а слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Крім того, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт рахунків на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), а слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. При цьому, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення, яке за відсутності належних процесуальних підстав, порушує права володільця майна - ТОВ «Діва-Агролан», оскільки підозру у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України нікому не оголошено, за відсутності будь-яких підстав вважати, що вказана юридична особа (чи посадові особи) може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, без доведення органом досудового розслідування процесуальної необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Рахунки, на які слідчий суддя наклав арешт, не підпадають під визначення майна, зазначеного у ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту забезпечення збереження речових доказів, однак таку мету арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) він не довів, оскільки зазначені суми ПДВ не є матеріальними об`єктами в розумінні ст. 98 КПК України, тобто не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, виходячи з того, що вони мають адміністративно-правову природу та існують виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 559-IX від 13.04.2020 року забороняється, зокрема, накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Це, в свою чергу, свідчить, що правові підстави для накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відсутні.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 травня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26.10.2019 та накладено арешт по рахунку № НОМЕР_1 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт зазначеного рахунку.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Діва-Агролан» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 травня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26.10.2019 та накладено арешт по рахунку № НОМЕР_1 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, його представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в клопотанні старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12019060000000364 від 26.10.2019 про накладення арешту по рахунку № НОМЕР_1 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відкритого у Державній казначейській службі України (МФО 899998) для підприємства ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :