Постанова

від 16.06.2020 по справі 15/302-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. Справа№ 15/302-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Посвистака С.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (вх. № 09.1-04.1/3219/20 від 13.05.2020) та додані до неї документи

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.12.2019 (повний текст складено 17.01.2020, суддя Яковенко А.В.)

про ліквідацію банкрута та закриття провадження

у справі № 15/302-б

за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арткера" (код 34539050)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арткера" з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 боржника визнано банкрутом, визнано Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва кредитором по відношенню до банкрута на суму 2 775,38 грн, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Храмченко В.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 припинено процедуру банкрутства боржника за статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; постановлено перейти до загальних процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в сумі 2775,38 грн; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Петченко Інну Володимирівну.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №15/302-б визнано банкрутом ТОВ "Арткера" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі №15/302-б ліквідатором ТОВ "Арткера" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Арткера"; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арткера" як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; дію мораторію припинено; провадження у справі про банкрутство № 15/302-б закрито.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 15/302-б; розгляд справи призначено на 16.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 замінено кредитора - ДПІ у Подільському районі міста Києва на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та ст. 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства. На переконання скаржника, на час подання на затвердження звіту ліквідатора та його розгляду у суді першої інстанції не була досягнута мета ліквідаційної процедури, а саме не були задоволені вимоги кредиторів шляхом пошуку та продажу майна банкрута за найвищою ціною, у зв`язку з чим затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на даному етапі є передчасним, оскільки ліквідатором не вжито всіх дій, об`єктивна необхідність яких передбачена Кодексом України з процедур банкрутства, з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості. На дані обставини, за твердженням скаржника, суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм належної правової оцінки, обмежившись лише формальною констатацією подання звіту та поверхневим проведенням ліквідатором ліквідаційної процедури.

Арбітражний керуючий Демчан О.І. у відзиві заперечив доводи та вимоги скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не погодився з доводами та вимогами апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Демчан О.І. надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з зайнятістю в судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області.

Представник Головного управління ДПС у місті Києві в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання господарського суду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411630883334.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів ухвалила розглянути дану справу в апеляційному порядку за відсутності ліквідатора та представника скаржника, оскільки сторін та інших учасників справи повідомлено про дату і місце розгляду справи, участь учасників справи обов`язковою не визнавалась, а неявка представників не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 порушено провадження у справі № 15/302-б про банкрутство ТОВ "Арткера".

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №15/302-б визнано банкрутом ТОВ "Арткера" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі №15/302-б ліквідатором ТОВ "Арткера" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

02.12.2019 до суду першої інстанції ліквідатор боржника подав клопотання про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі. До клопотання доданий звіт ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури (т. 14, а.с. 30-36).

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції встановив, що за результатами здійснених ліквідатором банкрута дій у ТОВ "Арткера" жодних інших, окрім реалізованих, активів на виявлено. Майно банкрута, яке б знаходилось у третіх осіб на зберіганні або передавалось іншим особам, та за яке не отримані кошти, не виявлено. Згідно з даними реєстру вимог кредиторів підприємства загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Арткера" становить 27 055 033,13 грн та відображена у ліквідаційному балансі підприємства. Оскільки матеріалами справи підтверджується правомірність складеного ліквідатором звіту та відомості ліквідаційного балансу, згідно з якими у Товариства з обмеженою відповідальністю "Арткера" відсутні грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було б провести задоволення вимог кредиторів, місцевий господарський суд дійшов висновку про здійснення ліквідатором усіх необхідних для пошуку та виявлення майна банкрута заходів, зокрема, шляхом звернення до відповідних реєстраційний органів, та наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на обставинах здійснення ліквідатором пошуку майна банкрута шляхом звернення до відповідних реєструючи органів та установ, правомірного продажу заставного майна банкрута (перебувало в заставі ПАТ "Дельта банк") та часткового погашення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок реалізованого майна банкрута.

Під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів також встановила, що продаж заставного майна банкрута відбувся з додержанням вимог законодавства, що встановлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 про відмову Публічному акціонерному товариству "Дельта банк" в задоволенні заяви про визнання результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктера" недійсними, який відбувся 05.10.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та постановою Верховного Суду від 05.11.2019.

Предметом спору при апеляційному розгляді даної справи є звіт арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційна процедура введена та тривала під час дії Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013, а закінчена зі поданням звіту ліквідатора після введення в дію КУзПБ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1-4 статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо);

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами продажу майна банкрута, на ліквідаційний рахунок надійшли грошові кошти в сумі 143542,72 грн. При цьому, ліквідатору Демчану О.І. частково було виплачено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за період з 21.12.2015 по 29.11.2019 в сумі 143242,72 грн за рахунок коштів, що надійшли від продажу майна банкрута, що підтверджується випискою банку з ліквідаційного рахунку.

У зв`язку з відсутністю майнових активів боржника залишились незадоволеними грошові вимоги кредиторів на загальну суму 27055033,13 грн, в тому числі: 25418607,67 грн - заставні вимоги, 1218,00 грн - вимоги першої черги, 9393,51 грн - вимоги ІІ черги, 2758,67 грн - вимоги ІІІ черги, 1623055,28 грн, що підтверджується реєстром вимог кредиторів та ліквідаційним балансом банкрута.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у м. Києві відсутні посилання на будь-які докази у підтвердження фактичних обставин справи, які б свідчили про невжиття ліквідатором належним чином всіх заходів з пошуку майна боржника, що призвело, за твердженням скаржника, до незадоволення вимог кредиторів.

Відтак, апеляційна колегія доходить висновку про відхилення доводів апеляційної скарги в частині неповноти здійснення ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі та вжитих заходів з пошуку майна боржника.

Окремо колегія суддів зазначає, що звіт ліквідатора містить опис дій арбітражного керуючого під час ліквідаційної процедури, зокрема, оприлюднення відомостей про відкриття ліквідаційної процедури, виявлення кредиторів та розгляд їх грошових вимог до боржника, скликання та проведення зборів комітету кредиторів протягом всього періоду ліквідаційної процедури, приймання-передача активів та документації боржника, інвентаризація та виявлення майна, вжиття заходів із збереження майна, вжиття заходів зі скасування арештів майна, оцінка майна, продаж заставного майна, закриття банківських рахунків, погашення вимог заставного кредитора, відомості про відсутність документів для передачі на зберігання архівних документів. Вказана робота проводилась ліквідатором протягом березня 2016 року по листопад 2019 року та схвалена комітетом кредиторів, що підтверджується протоколом зборів, який міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2019 відбулось засідання комітету кредиторів, до порядку денного було включено питання щодо схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Згідно протоколу № 4 засідання комітету кредиторів ТОВ "Арткера" від 29.11.2019 (т. 14, а.с. 534) комітет кредиторів прийняв рішення схвалити звіт ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та уповноважити його на подання до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також клопотання про їх затвердження та закриття провадження у даній справі.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 65 КУзПБ господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора, оскільки майна банкрута для задоволення вимог кредиторів не вистачило, проте виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що має наслідком її відхилення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, закриття провадження у справі №15/302-б, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 про закриття провадження у справі № 15/302-б залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2020.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх