Постанова

від 17.06.2020 по справі 918/863/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Справа № 918/863/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Маціщук А.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Міщанюк О.А. дов. в справі

відповідача: Дяденчук А.І.адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дубенської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 року у справі №918/863/19 (суддя Романюк Р.В., м. Рівне, повний текст складено 13.03.2020 року)

за позовом Дубенської міської ради

до Малого приватного підприємства "Теренок"

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Дубенська міська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Теренок", в якій просить стягнути безпідставно збережені кошти в розмірі 408 238,08 грн.

2. В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що 30.05.2019 року комісією було проведено обстеження земельної ділянки на пров. Мирогощанський, 20. 24 у м. АДРЕСА_1 та встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6255 га, яка огороджена залізобетонними плитами розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачу. У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташовані його об`єкти нерухомого майна, розрахунок втрат, які на думку позивача, зазнала міська рада від цього, здійснено за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 з врахуванням нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, а також ставки орендної плати. Позивач вважає, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 року в позові Дубенській міській раді про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 408238,08 грн., відмовлено.

4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що згідно витягів, наданих позивачем, із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 р., 2017 р., 2018 р., 2019 р., інформація щодо кадастрового номеру земельної ділянки відсутня. Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем при зверненні до суду встановлена орієнтовна площа земельної ділянки, яку використовує відповідач, виходячи з того, земельна ділянка не була сформована, та її межі були ним визначені за фактичним землекористуванням на підставі геодезичної зйомки при проведенні обстеження, з урахування цього позивачем був розрахований розмір безпідставно збережених відповідачем коштів. При цьому земельна ділянка під нерухомим майном не сформована як об`єкт цивільних прав в розумінні ст. 79-1 ЗК України, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Крім того, обраховуючи розмір безпідставно збережених коштів, позивач взяв за основу витяги Держгеокадастру, з яких достовірно неможливо встановити нормативно-грошова оцінка якої саме ділянки визначена цим органом (відсутня інформація щодо кадастрового номеру, адреси, найменування користувача земельної ділянки). Таким чином, розмір заявленої до стягнення суми позовних вимог судом визнається необґрунтованим та належним чином недоведеним.

5. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності доказів формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а також не подання належних та допустимих доказів на підтвердження розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, позовні вимоги Дубенської міської ради до Малого приватного підприємства "Теренок" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 408 238,08 грн. задоволенню не підлягають.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дубенська міська рада звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі №918/863/19 та ухвалити нове, яким позов Дубенської міської ради задовольнити повністю.

7. Вважає, що суд першої інстанції в судовому засіданні 04.03.2020 безпідставно відмовив міській раді у задоволенні її клопотання про залишення відзиву МПП Теренок без розгляду, оскільки відзив у справі відповідачем подано 19 лютого 2020 року, а ухвалою суду першої інстанції від 06.12.2019 відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для надання суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні жодні процесуальні рішення про поновлення відповідачу по справі строку на подання відзиву у справі, а тому посилання суду на відзив у рішенні суду першої інстанції є необґрунтованим.

8. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем при зверненні до суду встановлена орієнтована площа земельної ділянки, яку використовує відповідач, оскільки площа земельної ділянки площею 0,6255 га. встановлена комісією, яка створена на підставі розпорядження Дубенського міського голови від 20.05.2019 №74-р та підтверджена актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 №512-ДК/572.АП/09/01/-19, який складений посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

9. На думку скаржника, посилання суду першої інстанції на те, що обраховуючи розмір безпідставно збережених коштів, позивач взяв за основу витяги Держгеокадастру з яких достовірно неможливо встановити нормативно-грошова оцінка якої саме ділянки визначена цим органом, спростовується тим, що долучені до матеріалів справи витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі видавались з урахуванням акту обстеження земельної ділянки №1 від 30.05.2019, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 №512-ДК/572.АП/09/01/-19 та кадастрового плану земельної ділянки.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

10. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дубенської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.20р. у справі №918/863/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 03 червня 2020 року. Витребувано у Дубенської міської ради належним чином завірені відомості у формі витягів з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою: м.Дубно, пров.Мирогощанський, площею 0,6255 га.

11. На адресу суду 01.06.2020 від Дубенської міської ради надійшли письмові пояснення в яких позивач зазначає, що міська рада не може надати суду витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою м.Дубно, пров.Мирогощанський, площею 0,6225 га., оскільки відомості про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру не вносилася.

12. Разом з тим, 01.06.2020 Дубенською міською радою подане клопотання про відкладення розгляду справи №918/863/19. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що представник Дубенської міської ради 03.06.2020 буде брати участь у засіданні Дубенського міськрайонного суду у справі № 559/2824/19, а тому не зможе прибути в судове засідання Господарського суду Рівненської області з розгляду справи № 918/863/19. На підтвердження вказаних обставин позивач додає копію примірника ухвали Дубенського міськрайонного суду від 17.02.2020 року у справі № 559/2824/19 за позовом ОСОБА_1 до Дубенської міської ради про визнання права власності на склад з побутовими приміщеннями, якою призначено судове засідання на 09:00 год. 03.06.2020 року.

13. 01 червня 2020 року на адресу суду від Малого приватного підприємства «Теренок» надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Дубенської міської ради на Рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/863/19 від 11.03.2020 року за позовом Дубенської міської ради до Малого приватного підприємства «Теренок» про стягнення коштів відхилити.

14. В судове засідання 03.06.2020 року Мале приватне підприємство "Теренок" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

15. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 17 червня 2020 року.

16. Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Зазначив, що площа земельної ділянки, яку використовує МПП «Теренок» без правовстановлюючих документів, була встановлена неорієнтовна, а точна - 0,6255 га. Це зокрема підтверджується документами незалежних одне від одного установ Лубенської міської ради та Головного управління Держеокадастру в Рівненській області. Так, розпорядженням міського голови від 20.05.2019 № 74-р. було створено комісію для проведення обстеження земель комунальної власності м. Дубно з метою встановлення фактичної площі використання земельної ділянки МПП «Теренок» . Цією комісією 30 травня 2019 року було проведено обстеження земельної ділянки на пров. Мирогощанський, 20. 24 у м. АДРЕСА_1 та встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6255 га., яка огороджена залізобетонними плитами розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачу по справі, а саме: цех первинної обробки деревини; добудова до будівлі пральні; частина будівлі складу. На зазначені об`єкти нерухомого майна оформлено право власності на цех первинної обробки деревини 27.01.2004; на склад 29.09.2003; на пральню (без врахування добудови) 05.02.2008, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Факт використання МПП «Теренок» земельної ділянки на пров. Мирогощанський у м. Дубно площею 0,6255 га також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 № 512-ДКУ572.АП/09/01 /-19, який складений посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Таким чином, твердження суду першої інстанції про встановлення орієнтованої площі землі, яку займає відповідач по справі спростовується матеріалами справи - актом обстеження земельної ділянки № 1 від 30.05.2019, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 № 512-ДК/572.АП/09/01/-19 та кадастровим планом земельної ділянки.

17. Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що долучені до матеріалів справи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі видавались з урахуванням акту обстеження земельної ділянки № 1 від 30.05.2019, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 № 512-ДК/572.АП/09/01 /-19 та кадастрового плану земельної ділянки, а тому чітко відповідають встановленим цими документами площі земельної ділянки та її місцезнаходження по пров. Мирогощанському у м. Дубно.

18. Представник позивача також зазначив, що розмір безпідставно збережених коштів розраховано з врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2016 - 2019 рр.), а також ставки орендної плати 3.5 %, яка діяла у цей період згідно рішення міської ради від 21.11.2014 № 3524 (з урахуванням внесених змін рішенням від 28.01.2015 № 3737). При цьому судом першої інстанції неспростовано незаконність чи необґрунтованість зазначених документів, як витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку так і рішення міської ради, яке є чинним і ніким нескасованим, а тому не зрозуміло з яких мотивів суд приходить до висновку, що ці докази є неналежними та недопустимими. Просив суд, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі №918/863/19 та ухвалити нове, яким позов Дубенської міської ради задовольнити повністю.

19. Адвокат відповідача в судовому засіданні 17.06.2020 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Зазначає, що, апелянт у даній справі повинен був надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період. Скаржник не звернув увагу на те, що на земельну ділянку по пров. Мирогощанський у м. Дубно, про яку зазначено вище не має ні встановлених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесено до Державного земельного кадастру, а ця земельна ділянка не може вважатися об`єктом цивільного права у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як встановлений у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних права. Разом з тим, скаржником не надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку займає відповідач. Наданий скаржником розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати також не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки земель. Таким чином, з розрахунку апелянта неможливо встановити чи правильними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення. Просив суд апеляційну скаргу Дубенської міської ради на Рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/863/19 від 11.03.2020 року за позовом Дубенської міської ради до Малого приватного підприємства «Теренок» про стягнення коштів відхилити.

20. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

21. Заслухавши пояснення представника Дубенської міської ради та адвоката МПП Теренок в судовому засіданні 17.06.2020, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Дубенської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 року у справі №918/863/19 залишити без змін, виходячи з наступного.

22. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови від 20.05.2019 № 74-р. було створено комісію для проведення обстеження земель комунальної власності м. Дубно з метою встановлення фактичної площі використання земельної ділянки МПП «Теренок» (а.с. 12).

23. Вказаною комісією 30 травня 2019 року було проведено обстеження земельної ділянки на пров. Мирогощанський, 20, 24 у м. Дубно в результаті якого складений акт в якому зафіксовано, що при обстеженні встановлено факт використання земельної ділянки МПП Теренок без правовстановлюючих документів. Зокрема, на земельній ділянки комунальної власності площею 0,6255 га, яка огороджена залізобетонними плитами, розташовані об`єкти нерухомого майна вищевказаного підприємства: цех первинної обробки деревини; добудова до будівлі пральні; частина будівлі складу. На зазначені об`єкти нерухомого майна оформлено право власності на цех первинної обробки деревини 27.01.2004; на склад 29.09.2003; на пральню (без врахування добудови) 05.02.2008, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с.13-15).

24. Листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №18-17-0.4-701/90-19 від 01.07.2019 повідомлено Дубенську міську раду про те, що з виїздом па місце, під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що па земельній ділянці площею 0,6255 га, яка відноситься до земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, що розташована па території м. Дубно, пров. Мирогощанський (поряд земельних ділянок з кадастровими номерами 5610300000:02:001:1417 та 5610300000:02:001:1415) знаходяться об`єкти нерухомого майна, які перебувають, у приватній власності МПП вЂ�Теренок» , а саме: цех первинної обробки (витяг про реєстрацію права власності па нерухоме майно № 2675959 від 27.01.2004 року), частина складу (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1587826 від 29.09.2003 року), частина нежитлової будівлі пральні (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17620981 від 05.02.2008 року). Вищевказана земельна ділянка площею 0,6255 га на час перевірки не сформована та належним чином незареєстрована(а.с. 16).

25. До вказано листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області додано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 № 5І2-ДК/572.АП/09/01/-19, який складений посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. В даному акті зазначено, що земельна ділянка площею 0,6255 га на час перевірки несформована та належним чином незареєстрована і використовується МПП Теренок . Статтею 211 Земельного кодексу України визначено перелік порушень, за вчинення яких передбачено цивільну адміністративну та кримінальну відповідальність. Використання земельних ділянок без державної реєстрації прав не визначено у вказаній статті як правопорушення, за яке чинним законодавством передбачено відповідальність(а.с. 17).

26. Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 18.07.2019 № 305 було затверджено акт про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно за використання МПП «Теренок» земельної ділянки площею 0,6255 га. на пров. Мирогощанському у м. Дубно для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості без правовстановлюючих документів в розмірі 441022,63 грн.(а.с. 24-25).

27. У зв`язку з тим, що відповідач по справі належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташовані його об`єкти нерухомого майна, розрахунок втрат, які зазнала міська рада від цього, було здійснено за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 з врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2016 - 2019 рр.), а також ставки орендної плати 3.5 %, яка діяла у цей період згідно рішення міської ради від 21.11.2014 № 3524 (з урахуванням внесених змін рішенням від 28.01.2015 № 3737): 1) за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 - 2182745 грн. х 3,5% : 366 днів року х 184 днів = 38406,77 грн. 2) за 2017 рік - 3856145 грн. х 3,5% = 134965,08 грн. 3) за період з 01.01.2018 по 20.07.2018) - 3856145 грн. х 3,5% : 365 днів року х 200 днів = 73953,47 грн. 4) за період з 20.07.2018 по 31.12.2018 - 5784186 грн. х 3,5% : 365 днів року х 165 днів = 91516,92 грн. 5) за період 01.01.2019 по 31.06.2019 - 5887269 грн. х 3,5 : 365 днів року х 181 день = 102180,41 грн.(а.с.26-36).

28. З метою досудового врегулювання спору 23 липня 2019 року на адресу відповідача було надіслано проект договору про добровільне відшкодування територіальній громаді м. Дубно збитків заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів згідно якого МПП «Теренок» зобов`язане сплати 441022,63 грн. до 18 серпня 2019 року, але лист повернувся без вручення(а.с.37-38).

29. Повторно лист аналогічного змісту з проектом договору було надіслано 13.08.2019 за фактичним місцезнаходженням відповідача по справі, та отримано ним 16.08.2019, однак на момент звернення до суду вищезазначені кошти МПП «Теренок» так і не сплатило.

30. Враховуючи вищевикладене, Дубенська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі 408 238,08 грн. за користування земельною ділянкою за період з 05.12.2016 по 01.07.2019.

31. Поряд з цим, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач у зазначений в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 06.12.2019 час - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали, не скористався правом на подання відзиву. Проте, пізніше 19.02.2018 відповідачем було подано відзив, на етапі підготовчого провадження.

32. 25 лютого 2020 року позивачем подане клопотання про залишення відзиву МПП Теренок у справі №918/863/19 без розгляду. Ухвалою суду Господарського суду Рівненської області від 04.03.2020 постановленою в судовому засіданні, відмовлено міській раді у задоволенні її клопотання про залишення відзиву МПП «Теренок» без розгляду. Таким чином, позивач вважає таку ухвалу необґрунтованою та яка суперечить вимогам статей 118, 165 ГПК України.

33. Колегія суддів відзначає, що відповідно до частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

34. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.12.2019 підготовче засідання призначено на 14.01.2020 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали(а.с.1-2).

35. Як вбачається з матеріалів справи конверт якою надіслано на адресу відповідачу вказану ухвалу повернуто на адресу суду першої інстанції з відміткою органу зв`язку по закінченню терміну зберігання .

36. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі №906/142/18 висловила правову позицію, подібну наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

38. З урахуванням зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідач в даній справі не отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.12.2019.

39. Разом з тим в судове засідання 14.01.2020 року з`явився представник відповідача Курис О.С., що підтверджується протоколом судового засідання від 14.01.2020 (а.с. 54). В даному судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020 року об 14:30 год. з підстав надання часу підготовки відзиву, оскільки відповідачем неотримана позовна заява.

40. Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем поданий відзив тільки 19.02.2020 року

41. Таким чином, вищевказаний відзив подано відповідачем з пропуском встановленого судом строку на його подання. При цьому, відповідачем не наведено будь-яких поважних причин такого пропуску.

42. Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

43. Отже, поданий відповідачем відзив суду першої інстанції необхідно було залишити без розгляду. Однак, в порушення вищезгаданих положень ГПК України суд першої інстанції прийняв вищевказаний відзив з доданими до нього документами під час розгляду даної справи.

44. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.9 ст.165 ГПК України, встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

45. Отже, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

46. Предметом позову у справі, є вимога Дубенської міської ради про стягнення з Малого приватного підприємства Теренок як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності площею 0,6255 га. за адресою: пров. Мирогощанський, 20, 24 у м.Дубно, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 05.12.2016 по 01.07.2019.

47. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

48. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

49. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

50. За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

51. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

52. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

53. Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

54. Таким чином, колегія суддів відзначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

55. При цьому, суд зазначає, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак, відповідач, набувши право власності на нежитлові будівлі, а саме: цех первинної обробки деревини, склад, пральню (без врахування добудови) за адресою пров. Мирогощанський, 20, 24 у м.Дубно , належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначені будівлі, та не уклав з Дубенською міською радою відповідного договору оренди.

56. Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

57. Водночас, щодо порядку визначення сум, які підлягають стягненню за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення права на неї, колегія суддів зазначає наступне. При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (у розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18).

58. За змістом частини 3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу., відповідно до частини 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

59. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт "ґ" частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій").

60. За змістом частини 1 статті 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

61. При цьому згідно зі статтею 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

62. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

63. Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

64. За змістом статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

65. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 9 зазначеного Закону).

66. Частиною 1 статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

67. При цьому у статті 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

68. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

69. З приписів наведених норм права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

70. Враховуючи викладені законодавчі норми, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про внесення земельної ділянки, визначеної у акті обстеження земельної ділянки №1 від 30.05.2019, а саме: площею 0,6255 га. за адресою: АДРЕСА_1 пров АДРЕСА_2 Мирогощанський, 20, 24, до Державного земельного кадастру.

71. Крім того, підтвердженням даного факту є письмові пояснення Дубенської міської ради, які надані на адресу суду апеляційної інстанції 01.06.2020 року, в яких міський голова повідомляє суд про те, що витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою м.Дубно, пров.Мирогощанський, площею 0,6255 га., оскільки відомості про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру не вносилися.(а.с. 155).

72. Отже, матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка загальною площею 0,6255 га. за адресою: АДРЕСА_3 область АДРЕСА_4 Дубно АДРЕСА_5 пров АДРЕСА_2 Мирогощанський, 20, 24, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна відповідача та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду з 05.12.2016 по 01.07.2019.

73. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка площею 0,6255 га. за адресою: АДРЕСА_3 область, м АДРЕСА_2 Дубно, пров. Мирогощанський, 20, 24, про яку зазначає позивач, не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, а отже ця земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні положень статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №915/1806/19.

74. Щодо розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

75. За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

76. Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17.

77. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

78. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

79. Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

80. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

81. За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

82. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

83. Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

84. Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

85. Отже, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №915/1806/19.

86. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/462 8/16-ц, зазначено, що: обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок , про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п. 71 постанови).

87. Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , площею 6255 кв.м. за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, з 20 липня на 2018 рік, за 2019 рік(а.с. 28-32), колегія суддів вважає неналежними доказами нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, оскільки дані витяги не містять кадастрового номеру земельної ділянки, наявність якого підтвердило б, що вказані витяги видані саме із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,6255 га., безпідставно збережені кошти за яку як вважає позивач зберіг у себе відповідач.

88. Суд апеляційної інстанції також відзначає, що позивач в апеляційній скарзі зазначив, що долучені до матеріалів справи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі видавались з урахуванням акту обстеження земельної ділянки № 1 від 30.05.2019, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 № 512-ДК/572.АП/09/01 /-19 та кадастрового плану земельної ділянки, тим самим підтвердив, що нормативна грошова оцінка у вказаних витягах сформована без наявності технічної документації.

89. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що позивачем здійснений орієнтований розрахунок розміру збитків , нанесених МПП Теренок Дубенській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) за час фактичного користування земельною ділянкою, загальною площею 06255 га. за період 01.07.2016 по 30.06.2019 (який є додатком до Акту комісії №9 про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м.Дубно у сфері земельних відносин МПП Теренок від 03.07.2019, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Дубенської міської ради №305 від 18.07.2019), на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача кошти за безпідставне користування земельною ділянкою(а.с. 26-27). Вказаний розрахунок здійснений відповідно до рішення Дубенської міської ради від 21.11.2014 №3524 "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок у м.Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" (а.с.33-36).

90. Отже, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку, який здійснений як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі неналежний доказів (витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м.Дубно, пров.Мирогощанький, площею 6255 кв.м. за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, з 20 липня на 2018 рік, за 2019 рік) неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не було доведено розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог та як наслідок відмову у їх задоволенні.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 922/893/19, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 10.09.2019 у справі № 922/96/19, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 27.01.2020 у справі №924/653/18.

91. Крім того, надані позивачем докази на підтвердження займаної відповідачем площі земельної ділянки - акт обстеження земельної? ділянки №1 від 30.05.2019(а.с. 13), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 №512-ДК/572.АП/09/01/-19(а.с. 17) є неналежними доказами, оскільки чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі таких документів, які не є документацією з землеустрою.

92. Відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 за №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

93. Водночас, ані вказаною Інструкцією, ані Земельним кодексом України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані позивачем, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт обстеження земельної ділянки №1 від 30.05.2019(а.с. 13), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2019 №512-ДК/572.АП/09/01/-19(а.с. 17) не є належними та допустимими доказами, які підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем, що ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.

94. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не обґрунтований розмір земельної ділянки, яка використовувалась позивачем у спірний період, та не доведений розмір заявлених до стягнення позовних вимог.

95. Посилання позивача на те, що суд першої інстанції порушив вимоги статей 7, 13 ГПК України щодо рівності учасників процесу, оскільки на порушення статей 118, 165 ГПК України прийняв відзив відповідача з порушенням строку, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

96. Відповідно до частини другої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

97. Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2018 у справі № 910/8963/17.

98. Частиною 3 ст.277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

99. Отже, як вбачається з матеріалів справи врахування судом першої інстанції відзиву відповідача при розгляді даної справи по суті не є однією із обов`язкових підстав для скасування оскаржуваного рішення, а також враховуючи вищевикладені обставини досліджені судом апеляційної інстанції за наявними в матеріалах справи доказами без урахування відзиву відповідача, який поданий в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що дане порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення.

100. Колегія суддів, керуючись рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

101. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судом першої інстанції обставин даної справи та обґрунтування оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування рішення суду першої інстанції.

102. Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до довільного тлумачення відповідачем норм права, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

103. З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, судова колегія Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 року у справі №918/863/19 без змін.

104. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дубенської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 року у справі №918/863/19 без змін.

2. Справу №918/863/19 повернути господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" червня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.