ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" червня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/339/20
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В. , розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
про стягнення 225 290,95 грн
В С Т А Н О В И В :
08.04.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 17/1-369 від 08.04.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" до Відділу освіти Шаргородської районної державної адміністрації про стягнення 225 290,95 грн заборгованості, з яких 213 341,52 грн основного боргу, 1 503,88 грн 3% річних, 10 445,55 грн пені за договором поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року.
Вказана позовна заява з доданими до неї документами надійшла на електронну адресу суду та скріплена елекутронно-цифровим підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД".
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Відділу освіти Шаргородської районної державної адміністрації зобов`язань за договором поставки природного газу № 117-39/18 від 17.01.20109 року, в частині оплати поставленого газу, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 225 290,95 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 року, позовну заяву з матеріалами розподілено судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою суду від 13.04.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" залишено без руху на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.
29.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшов лист № 17/1-369-1 від 29.04.2020 року щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження у справі № 902/339/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
15.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив (вх.канц. №01-34/4367/20 від 15.05.2020 року) в якому останній визнає заявлені позовні вимоги. Також у відзиві останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат.
За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на порушення Відділом освіти Шаргородської районної державної адміністрації зобов`язань за договором поставки природного газу № 117-39/18 від 17.01.20109 року в частині здійснення розрахунків за поставлений природній газ.
В зв`язку з чим позивачем заявлено позов до відповідача про стягнення 225 290,95 грн заборгованості, з яких 213 341,52 грн основного боргу, 1 503,88 грн 3% річних, 10 445,55 грн пені за договором поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року.
У відзиві на позовну заяву (вх.канц. №01-34/4367/20 від 15.05.2020 року) відповідач заявлені позовні вимоги визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 17.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" (Постачальник) та Відділом освіти Шаргородської районної державної адміністрації (Споживач) укладено договір поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ (газ) у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно п. 1.3. Договору річний плановий обсяг постачання газу визначається сторонами у Додатку № 1 до цього договору.
Планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються сторонами у Додатку № 2 до цього договору (п. 1.3 Договору).
Добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів відповідного, місяця постачання газу (п. 1.4 Договору).
За змістом п. 2.10. Договору місце поставки (передачі) товару: Україна, Вінницька область, Шаргородський район, навчальні заклади (середні загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси, районна гімназія) за адресами, зазначеними у Додатку 2 до цього договору, що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною.
Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем (п. 3.1 Договору).
Ціна газу становить 9 630,00 грн у тому числі ПДВ 20% - 1 605,00 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п.3.2 Договору).
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п.3.3 Договору).
Відповідно п. 3.5. договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором. Загальна сума вартості цього Договору становить 1 341 141,21 грн, в т.ч. ПДВ 223 523,54 грн.
Згідно п. 4.1. Договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 00.00 год. першого дня місяця до 07.00 год. першого дня наступного місяця включно.
Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати. Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.2.1. Договору).
Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.4. Договору) здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газ (п. 4.2.3 Договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.3. Договору).
Згідно п. 6.1 Договору за невиконання або неналежне, виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.
У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 15.01.2019 року по 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 Договору).
До укладеного договору між сторонами підписано Додаток № 1 від 17.01.2019 року, в якому сторонами погоджено обсяги постачання природного газу.
Також, між сторонами до укладеного договору підписано Додаток № 2 від 17.01.2019 року, за змістом якого сторонами погоджено розрахунок суми платежу за природній газ.
Крім того, на виконання договору поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року між сторонами підписано ряд додаткових угод, а саме Додаткову угоду № 1 від 28.01.2019 року, Додаткову угоду № 2 від 30.01.2019 року, Додаткову угоду № 3 від 29.03.2019 року, Додаткову угоду № 4 від 25.06.2019 року, Додаткову угоду № 5 від 26.09.2019 року, Додаткову угоду № 6 від 26.12.2019 року, Додаткову угоду № 8, Додаткову угоду № 9, за умовами яких сторонами змінено, доповнено пункти та погоджено річний плановий обсяг постачання газу, ціну газу, банківські реквізити, тощо.
На виконання умов договором поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року, у грудні 2019 року та січні 2020 року позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 700 032,65 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання - передачі № 411 від 31.12.2019 року, № 127 від 31.01.2020 року, № 128 від 31.01.2020 року, які долучено до матеріалів справи.
Однак, відповідачем проведено частково розрахунок за поставлений природний газ в сумі 486 691,13 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 213 341,52 грн (700 032,65 грн - 486 691,13 грн).
Несплата відповідачем заборгованості за отриманий природній газ слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами Договорів між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем природного газу відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий газ.
Дослідивши зазначений розрахунок, суд вважає його таким, що відповідає дійсності та вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 213 341,52 грн заборгованості за поставлений природний газ правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у розмірі за розрахунком підтриманим позивачем.
Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 1 503,88 грн 3% річних, 10 445,55 грн пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум 3% річних помилок не виявлено, в зв`язку з чим 3% річних в сумі 1 503,88 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 445,55 грн пені, нарахованих у період наявності зобов`язальних відносин.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Розділом 6 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.
Зокрема п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, помилок не виявлено, в зв`язку з чим пеня в сумі 10 445,55 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 3 % річних та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів), окрім того, пред`явлений позов визнав.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на вказане, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 1 689,68 грн. Решта 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 1 689,69 грн відноситься на відповідача.
Також, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи 09.01.2020 року між адвокатом Макаровим Сергієм Олександровичем (Адвокат, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" (Клієнт) укладено договір про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги № 20/1, відповідно до п. 1.1. якого Адвокат в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього у судах першої та апеляційної інстанції, Верховному суді, Європейському суді з прав людини, органах прокуратури, органах та з особами, які здійснюють примусове виконання рішень, з питання стягнення простроченої заборгованості за поставлений природний газ .
Згідно п. 2.3 Договору правова допомога надається у формі представництва інтересів Клієнта у судах, органах та з особами, що здійснюють примусове виконання рішень; а також підготовка, написання, направлення позовних заяв та інших процесуальних документів; звернення до виконання виконавчих документів.
За змістом п. 4.1 Договору сторони дійшли згоди, що формою отримання Виконавцем винагороди за надані послуги Клієнту є гонорар, тобто передбачена даним договором винагорода за виконані Виконавцем дії по наданню правової допомоги.
Гонорар не включає кошти, що вносяться Клієнтом на покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору (судовий збір, поштові витрати, витрати на відрядження тощо).
За надані послуги Клієнт зобов`язується сплатити Виконавцю гонорар у розмірі встановленому у Додатку №1 до вказаного договору, який є невід`ємною частиною договору. Сторони домовились, що розцінки (тарифи) гонорару встановлені за рекомендованими цінами Ради адвокатів Харківської області, визначених у рішенні №17 від 21.03.2018 року (Додаток №2) (п. 4.2 Договору).
Оплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі узгодженого акту приймання-передачі послуг (Додаток №3) (п. 4.3 Договору).
При цьому, між сторонами до договору № 20/1 від 09.01.2020 року підписано Додаток № 1, в якому визначено розмір гонорару за надання юридичних (адвокатських) послуг, який становить 4 000,00 грн.
Крім того, між сторонами підписано акт приймання-передавання наданих послуг № 1 від 01.04.2020 року, в якому підтверджено обсяг та вартість наданих послуг.
Також матеріали справи містять копії платіжного доручення про оплату наданих послуг № 881 від 06.04.2020 року на суму 4 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000476 видане Макарову Сергію Олександровичу та рішення № 17 від 21.03.2018 року Розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі згідно із п. 1 ч.4 ст. 129 ГПК України.
Аналогічних висновків щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 18.12.2018 р. у справі № 910/4881/18 та від 16.01.2019 р. у справі № 922/577/18.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти Шаргородської районної державної адміністрації (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницька область, 23500, код - 02141515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" (вул. Цілиноградська, 58 А, м. Харків, Харківська область, 61202, код - 38772399) - 213 341 грн 52 коп. - основного боргу за Договором поставки природного газу № 17/39-18 від 17.01.2019 року за період за період з січня 2019 року по грудень 2020 року, 1 503 грн 88 коп. - 3% річних, 10 445 грн 55 коп. - пені, 1 689 грн 69 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, 4 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" (вул. Цілиноградська, 58 А, м. Харків, Харківська область, 61202, код - 38772399) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 689 грн 68 коп, сплачений згідно з платіжним дорученням № 877 від 02.04.2020 року.
5. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУП ЛТД" (вул. Цілиноградська, 58 А, м. Харків, Харківська область, 61202, код - 38772399) судового збору в розмірі 1 689 грн 68 коп.
6. Примірник повного судового рішення скріплений гербовою печаткою суду надіслати позивачу, копію повного судового рішення відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, представнику позивача засобами електронного зв`язку: arial.consulting.group@gmail.com.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повний текст судового рішення складено 17 червня 2020 р.
Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Цілиноградська, 58 А, м. Харків, Харківська область, 61202)
3 - відповідачу (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницька область, 23500)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2020 |
Оприлюднено | 18.06.2020 |
Номер документу | 89882149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Міліціанов Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні