Рішення

від 09.04.2020 по справі 160/13470/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року Справа № 160/13470/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудит - Авто" (вул. Павлова, 21, м. Дніпро, 49000, і.к. 35807224) до Начальника управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненка Олексія Миколайовича (вул. Курчатова, 8, м. Дніпро, 49038), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, і.к. 39816845) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудит-Авто" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненка Олексія Миколайовича (далі - відповідач-1), з урахуванням уточненого адміністративного позову від 28.01.2020, про скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 07.11.2019 №148150 до ТОВ "Аудит - Авто» , що винесена начальником Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненком О.М.

Мотивуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкових висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудит - Авто" вимог законодавства про автомобільний транспорт внаслідок експлуатації транспортних засобів без розміщення в них схеми маршруту, розкладу руху, дозволу або витягу з дозволу на перевезення пасажирів, а тому оскаржена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.11.2019 №148150 є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 160/13470/19. Розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 березня 2020 року о 13:30.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14). Розгляд справи відкладено на 09 квітня 2020 року о 10:45.

Відповідач -1 надав до суду відзив на позовну заяву від 05.03.2020 (вх. №16066/20), в якому заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вказав, що при проведенні рейдової перевірки встановлено надання позивачем послуг із пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: виявлено відсутність обов`язкових до оформлення документів на міжобласному автобусному маршруті загального користування "Дніпро -Полтава". З огляду на те, що оскарженою постановою встановлено порушення позивачем вимог ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , доводи позивача є необгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідач -2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявленого адміністративного позову з тих же підстав, що відповідач - 1, зазначив про те, що відповідач - 2 не вбачає порушень у порядку прийняття рішення відповідачем -1, а саме: постанови від 07.11.2019 № 148150 та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача у судове засідання 09.04.2020 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідачів у судове засідання 09.04.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню судом, з огляд на таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Аудит - Авто зареєстроване 06.03.2008, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за 12241020000041723, ідентифікаційний код юридичної особи 35807224.

На підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серії НОМЕР_1 № 001092 від 04.09.2014, позивач здійснює перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування Дніпропетровськ-Полтава на рейсах № 225/226, термін дії дозволу з 05.08.2014 по 04.08.2019.

Також, у позивача наявний витяг Серії УТІ № 002090 з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії УТ № 001092, виданого Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті 04.09.2014, належним чином засвідчені копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 30.09.2019 № 182735, в якому встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу БАЗ А079.14 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що належить ТОВ Аудит-Авто , під керуванням водієм ОСОБА_1 виявлено порушення, а саме: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Полтава - Дніпро" без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: без оформлення розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, витягу з дозволу, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водій від підпису акта та надання пояснень відмовився, про що зазначено в акті від 30.09.2019 № 182735.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області відносно перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю Аудит-Авто прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №148150 від 07.11.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. на підставі акта № 182735 від 30.09.2019 року.

Відтак, не погодившись з постановою про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 цього Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з пунктами 12-14 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт , рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - це перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту);

Таким чином, особливістю контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт є проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), яка спеціальним законодавством не віднесена ані до планового, ані до позапланового заходу, та є самостійним видом контролю.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України Про автомобільний транспорт .

У розумінні статті 1 вказаного Закону:

- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

- паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;

- розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом;

- графік руху - відомості про час і послідовність виконання рейсу.

Статтею 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Частиною 1 статті 42 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Згідно зі статтею 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років. Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 №278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за №408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок №278).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку автомобільний перевізник повинен забезпечити:

водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку паспорт автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень оформлюється на строк дії договору про перевезення пасажирів між замовником послуг та перевізником.

Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що у разі продовження строку дії договору про перевезення паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень переглядається комісією, зазначеною в пункті 2.9 розділу II цього Порядку, на відповідність умовам перевезень. За результатами перегляду комісія складає акт про можливість подальшого застосування паспорта, який підшивається до паспорта маршруту.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування здійснюється ліцензованим перевізником, який визначається на конкурсних засадах. Відносини між перевізником та замовником (організатором) перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування регулюються строковим договором.

У свою чергу, умови перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а саме, маршрут руху, розклад руху, вартість проїзду визначаються у паспорті автобусного маршруту загального користування, який розробляється перевізником і затверджується замовником (організатором) після укладення відповідного договору.

Водночас, виходячи зі змісту статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник може приступити до здійснення регулярних пасажирських перевезень за умови наявності у нього ліцензії, договору із органами виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування (чи їх дозволу); паспорту маршруту; документів, що засвідчують використання автобусів.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем до суду не надано графік проведення рейдових перевірок та направлення на проведення перевірки, на підставі яких було проведено перевірку та складено акт №182735 від 30.09.2019.

Окрім того, застосовуючи до позивача штраф на підставі положень абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідач виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Аудит-Авто , як автомобільним перевізником, здійснюються послуги з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: схеми маршруту та розкладу руху.

Висновок про відсутність означених документів відповідач обґрунтовує в акті перевірки не їх фізичною відсутністю в автобусах, а тим фактом, що ці документи взагалі не оформлені, про що зазначено в акті №182735 від 30.09.2019.

Разом з тим, при оцінці правомірності винесення оскарженої постанови, суд також виходить з такого.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567, копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що представника позивача було повідомлено про розгляд справи, оскільки підпис невстановленої особи на копії акта №182735 від 30.09.2019 не може свідчити про належне сповіщення позивача про розгляд справи.

Більш того, надання представником позивача письмових пояснень № 55 від 31.10.2019 на адресу Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують відправлення та отримання позивачем вказаного повідомлення, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 26 Порядку №1567.

При цьому, суд зазначає, що несповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення унеможливило прийняття позивачем участі у розгляді справи та надання доказів на спростування висновків про порушення.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Особі, до якої застосовуються фінансові санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Відтак, таке тлумачення пункту 26 Порядку №1567 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Таким чином відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був інформований належним чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 07.11.2019 № 148150 до ТОВ "Аудит - Авто» є протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, враховуючи фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про застосування адміністративно - господарського штрафу від 07.11.2019 № 148150 до ТОВ "Аудит - Авто» .

Враховуючи те, що позивачем не заявлено самостійних позовних вимог саме до начальника управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненка Олексія Миколайовича (відповідача -1 у справі), а фактично позивач не погоджується із постановою Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про застосування адміністративно - господарського штрафу від 07.11.2019 №148150 до ТОВ "Аудит - Авто» , якій вже надана оцінка судом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до начальника управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненка Олексія Миколайовича.

Таким чином, позовні вимоги є обгрнутованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудит - Авто" (вул. Павлова, 21, м. Дніпро, 49000, і.к. 35807224) до Начальника управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області Степаненка Олексія Миколайовича (вул. Курчатова, 8, м. Дніпро, 49038), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, і.к. 39816845) про скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.11.2019 № 148150.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудит - Авто" судові витрати з оплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова