Рішення

від 17.06.2020 по справі 160/4220/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Справа № 160/4220/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: позивача: представника відповідача: Шашликова Д.С. Троян Т.Т. не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) в не зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стажу роботи за період з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» (код ЄДРПОУ 13448512) та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» (код ЄДРПОУ 13448512).

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що спірним рішенням ПФУ відмовлено у зарахуванні стажу роботи позивача період з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» (код ЄДРПОУ 13448512) через те, що оскільки даних з трудової книжки останню прийнято до виробничо-комерційної фірми «Аеліта» , а печатка при звільненні міститься про назву підприємства як з приватної виробничо-комерційної фірми «Аеліта» . Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, ОСОБА_1 10.03.2020 року звернулася до управління з заявою, поданою в рамках Закону України "Про звернення громадян" з проханням роз`яснити чи буде зараховано до страхового стажу період роботи з 09.08.1993 р. по 01.10.1996 р. на приватній виробничо - комерційній фірмі "Аеліта". Листом управління позивачу було роз`яснено, що згідно даних трудової книжки її з 09.08.1993 року прийнято до виробничо - комерційної фірми "Аеліта", звільнено 01.10.1996 року, але печатка при звільнені стоїть приватної виробничо - комерційної фірми "Аеліта", тому цей період роботи у разі звернення за призначенням пенсії необхідно підтвердити додатковими документами про перейменування даного підприємства. Рішення про відмову в зарахуванні стажу управлінням не приймалося. Рішення про відмову в призначенні пенсії управлінням не приймалося також. Тобто цей спір може виникнути у майбутньому після звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії надавши всі необхідні документи і лише після прийняття рішення Головного Управління ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії. Станом на теперішній час заява про призначення пенсії позивачем не подавалася, а й тому рішення, яке можна оскаржити в судовому порядку управлінням не приймалося. За загальним поняттям бездіяльність - це не виконання дії або не прийняття рішення органом державної влади протягом строку встановленого для прийняття такого рішення. Оскільки рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів, у разі відсутності заяви органу держаної влади відсутні підстави для прийняття певного рішення у цій справі. Відсутність прийнятого рішення за відсутності поданої заяви не є бездіяльністю, а свідчить про відсутність спору, що може бути винесений на розгляд суду. Розгляд вказаної позовної заяви та винесення внаслідок розгляду цієї справи рішення буде фактичною підміною судом функцій органу державної влади. Оскільки управління не виносило рішення з даного питання, позивач передчасно звернулась до суду за захистом своїх прав, оскільки її права управлінням не були порушені. Отже, фактично по справі відсутній предмет позову.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання посилається на те, що чинне законодавство України не встановлює повноважень відповідача на власний розсуд обирати вид одного з можливих рішень, він зобов`язаний прийняти однозначне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії при наявності підстав, передбачених законом, не обираючи варіанти з видів таких рішень на власний розсуд. Предметом спору є зарахування спірного періоду до трудового стажу з метою можливості у подальшому призначення пенсії, що виключає втручання у дискреційні повноваження. Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов`язок однозначно визначений. На думку позивача з боку Головного управління відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону державний орган може приймати різні рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.05.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Д.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів під час розгляду справи №160/4220/20 залишено без розгляду.

У судове засідання 17.07.2020 року прибули позивач та представник позивача.

Позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. 16.06.2020 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшло клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.03.2020 року звернулась до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, поданою в рамках Закону України "Про звернення громадян" з проханням роз`яснити чи буде зараховано до страхового стажу період роботи з 09.08.1993 р. по 01.10.1996 р. на приватній виробничо - комерційній фірмі "Аеліта".

Так, як було установлено судом під час розгляду справи, звертаючись до позивача з означеною заявою, остання бажала отримати інформацію щодо зарахування періоду роботи до стажу роботи як для проведення первинної оцінки документів щодо права на призначення пенсії, оскільки 18.12.2020 року їй виповниться 60 років, що відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування надає право на призначення пенсії за віком.

Разом з цим, листом від 31.03.2020 року за №4388-4179/Т-02/8-0400/20 Нікопольським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на адресу позивача повідомлено про те, оскільки згідно даних трудової книжки позивача прийнято до виробничо - комерційної фірми "Аеліта", а печатка при звільненні стоїть приватної виробничо - комерційної фірми "Аеліта" то підстави щодо врахування даного періоду до стажу роботи відсутні. 09.01.2020 року позивач звернулася разом зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для надання документів про підтвердження стажу роботи на Виробничо - комерційній фірмі Аеліта комісії з питань підтвердження стажу, однак документи було повернуто без розгляду через відсутність перейменування підприємства.

Вважаючи таку відмову відповідача безпідставною та протиправною, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. "Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових норм показав, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

При цьому, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; на підставі показань свідків; даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії трудової книжки позивача ( НОМЕР_2 ) на 10 аркуші під записом № 15 зазначено (мовою оригіналу): 09.08.93г. принят на работу кладовщиком, приказ-распоряж. №135-22 от 09.08.93 г. та проставлений штамп виробничо-комерційної фірми Аеліта , м. Нікополь, Дніпропетровська область без зазначення коду ЄДРПОУ.

На 10 аркуші під записом № 16 зазначено (мовою оригіналу): 01.10.96 року уволена согл. ст. 38 КЗОТ Украины, приказ № 157 от 30.09.96 та проставлена печатка приватна виробничо-комерційна фірма Аеліта , код ЄДРПОУ 13448512.

Відповідач в обґрунтування своєї відповіді зазначає, що згідно даних трудової книжки позивача прийнято до виробничо - комерційної фірми "Аеліта", а печатка при звільненні стоїть приватної виробничо - комерційної фірми "Аеліта" то підстави щодо врахування даного періоду до стажу роботи відсутні. 09.01.2020 року позивач звернулася разом зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для надання документів про підтвердження стажу роботи на Виробничо - комерційній фірмі Аеліта комісії з питань підтвердження стажу, однак документи було повернуто без розгляду через відсутність перейменування підприємства.

Стосовно цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Та обставина, що уповноважена особа підприємства (установи), де працював позивач не засвідчив запис в трудовій книжці позивача печаткою або здійснив запис не у точній відповідності з формуванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, не робить такі записи неправдивими. Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком.

Тим паче, позивачем здійснювалися всі необхідні дії задля підтвердження періоду роботи з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» .

Так, листом від 30.10.2019 року №2569 на запит ОСОБА_1 архівним відділом Нікопольської міської ради повідомлено, що документи виробничо-комерційної фірми Аеліта на зберігання та обслуговування не надходили. Тому підтвердити факт роботи позивача та надати довідку про заробітну плату за період з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року архівний відділ не має можливості.

Також, листом від 26.12.2019 року №290 архівним відділом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на заяву позивача повідомлено про те, що надати довідку про стаж роботи у виробничо-комерційній фірмі Аеліта та приватно виробничо-комерційній фірмі Аеліта з 09.08.1993р. по 01.10.1996р. неможливо, так як до архівного відділу Нікопослької райдержадмінстрації відомості щодо нарахування юридичних осіб на державне зберігання не надавались.

Як пояснили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні, позивач ОСОБА_6 дійсно працювала як у виробничо-комерційній фірмі Аеліта та приватно виробничо-комерційній фірмі Аеліта з 09.08.1993р. по 01.10.1996р. на посаді комірника.

Отже, аналізуючи вище наведене, на думку суду, період роботи ОСОБА_6 на посаді комірника у виробничо-комерційній фірмі Аеліта та приватно виробничо-комерційній фірмі Аеліта з 09.08.1993р. по 01.10.1996р. повинен зарахуватися до стажу під час призначення пенсії позивачу органом ПФУ.

Відтак, відповідач, не надав оцінку відомостям наявним або відсутнім в трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень наданих виключно органу Пенсійного фонду.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17.

Надаючи оцінку наявності у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову щодо зарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_6 на посаді комірника у виробничо-комерційній фірмі Аеліта та приватно виробничо-комерційній фірмі Аеліта з 09.08.1993р. по 01.10.1996р. за її заявою від 10.03.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Зазначена норма кореспондується з п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), відповідно до якої заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 3).

Згідно з абзацом 5 пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до пункту 4.1 розділу І Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1).

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.

У відповідності до пункту 2 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 у заяві від 10.03.2020 року просила ПФУ провести первинну оцінку документів щодо врахування спірного періоду до стажу роботи для призначення пенсії за віком.

Така заява не може вважатися заявою про призначення пенсії, передбаченою статтею 44 Закону № 44 та Порядком № 22-1, за наслідками розгляду якої органом ПФУ приймається рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії, тому у відповідача були відсутні підстави приймати оскаржуване рішення, яке, в свою чергу, не відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Заяву ОСОБА_6 від 10.03.2020 року неможливо розцінити саме як заяву про призначення пенсії, в ній не міститься волевиявлення позивача про призначення пенсії, а наведена вимога провести первинну оцінку документів щодо права на призначення пенсії за віком.

При цьому суд роз`яснює позивачеві, що вона має право звернутись до відповідача заявою про призначення пенсії встановленого Порядком № 22-1 зразка, до якої слід додати всі необхідні для призначення пенсії документи.

Лише після надання органом ПФУ оцінки всім необхідним документам для призначення пенсії, доданим до відповідної заяви встановленого зразка, та прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії, вимога щодо зобов`язання органу ПФУ призначити пенсію з зарахуванням до страхового стажу усіх періодів роботи позивача, зазначених у трудовій книжці, може бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, а саме: Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) .

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку, оскільки позивач не зверталася до ПФУ із заявою щодо призначення пенсії, то вимога позивача щодо визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) в не зарахуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стажу роботи за період з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» (код ЄДРПОУ 13448512) та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 09 серпня 1993 року по 01 жовтня 1996 року в якості комірника у приватній виробничо-комерційній фірмі «Аеліта» (код ЄДРПОУ 13448512) є передчасною, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

В той же час, відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як зазначено вище, позивач 10.03.2020 року звернулася до пенсійного органу із заявою у вигляді роз`яснення щодо зарахування спірного періоду до стажу роботи як для проведення первинної оцінки документів щодо права на призначення пенсії, за наслідками розгляду якої відповідачем відмовлено щодо зарахування спірного періоду до страхового стажу роботи, в той час як заява від 10.03.2020 року мала бути розглянута у відповідності з вимогами Закону України Про звернення громадян .

З огляду на наведене, заява ОСОБА_6 від 10.03.2020 року є нерозглянутою у відповідності до Закону України Про звернення громадян , тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на підставі частини другої статті 9 КАС України та зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_6 від 10.03.2020 року в порядку Закону України Про звернення громадян , з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, тому суд наділений повноваженнями викласти правові висновки в мотивувальній частині рішення, надавши оцінку доводам відповідача, викладеним в оскаржуваному рішенні.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № MP_120888KNS_13305743 від 14.04.2020 року.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 17 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 18 червня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 року в порядку Закону України Про звернення громадян , з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 червня 2020 року.

Суддя С. В. Прудник