Рішення

від 17.06.2020 по справі 240/5886/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/5886/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

8 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації із позовом до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність комунального навчального закладу Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Житомирської обласної ради щодо ненарахування та невиплати випускниці навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ;

- зобов`язати комунальний навчальний заклад Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Житомирської обласної ради нарахувати випускниці навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити кошти в сумі 12162,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Коростишівською місцевою прокуратурою Житомирської області витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За наслідками проведених заходів встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року №2342-ІV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, зокрема ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

5 травня 2020 року на адресу суду від Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.56).

Згідно з довідкою у справі від 13 травня 2020 року суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці у період з 4 травня 2020 року до 12 травня 2020 року (а.с.57).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у задоволенні клопотання Коростишівської місцевої прокуратури про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 13 квітня 2020 року у частині надіслання на адресу суду відзиву на адміністративний позов не виконано.

Положеннями частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Третя особа правом на подання пояснень по суті позову або відзиву, передбаченого статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалась.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно інформації школи-інтернату від 16 січня 2020 року №29, Комунальний навчальний заклад Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Житомирської обласної ради у 2019 році закінчила випускниця із числа дітей-сиріт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_1 від 1 вересня 2002 року № НОМЕР_2 батьками дитини є батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_3 (а.с.14).

Відповідно до розпорядження голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 11 травня 2016 року №309 про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_1 встановлено, що на підставі свідоцтва про смерть матері - ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області 19 квітня 2016 року, та свідоцтва про смерть батька ОСОБА_2 , серії НОМЕР_4 , видане районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області 24 квітня 2012 року, надано статус дитини-сироти - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Дубники, Новоград-Волинського району, Житомирської області (а.с.13).

Згідно з розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 6 червня 2016 року №365 про призначення опікуна ОСОБА_1 встановлено, що на підставі заяви та документів, поданих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця с.Дубники, Новоград-Волинського району, Житомирської області, та довідки служби у справах дітей райдержадміністрації від 24 травня 2016 року №86 про бажання малолітньої дитини ОСОБА_1 проживати у сім`ї брата ОСОБА_5 , опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_1 призначено ОСОБА_5 та місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 призначено в сім`ї брата (а.с.19).

Відповідно до наказу школи-інтернату від 31 травня 2019 року №128 про переведення учнів до наступного класу та випуск учнів 9 класу, видано свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою, зокрема учениці 9 класу ОСОБА_1 (а.с.16).

ОСОБА_1 перебувала на повному державному утриманні та відрахована зі складу учнів школи-інтернату у зв`язку з вибуттям на навчання до Коростишівського професійного аграрного ліцею.

У зв`язку із закінченням навчання у школі-інтернаті та вступом до іншого навчального закладу жодної грошової допомоги виплачено не було.

Згідно з відповіддю т.в.о. директора школи-інтернат від 16 січня 2020 року №29 на запит місцевої прокуратури від 8 січня 2020 року №34-92-59вих-20 встановлено, що ОСОБА_1 навчалась у школі-інтернаті з 4 вересня 2010 року до 31 травня 2019 року. Після закінчення школи-інтернату ОСОБА_1 продовжила навчання у Коростишівському професійному аграрному ліцеї. ОСОБА_1 має опікуна, що призначений відповідно до розпорядження голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 6 червня 2016 року №365. Виплати грошової допомоги після закінчення навчання в школі-інтернаті не проводяться, оскільки ОСОБА_1 перебуває під опікою і має законного представника, а відповідно до Постанови КМУ №552 від 26 червня 2019 року щодо порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях такі кошти отримуються за заявою законного представника неповнолітньої дитини (а.с.11).

Оскільки, чинним законодавством України установлено обов`язок відповідача із виплати вказаній вище категорії дітей одноразової грошової допомоги після закінчення навчального закладу, керівник Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Зокрема, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є Служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації. Разом з тим, Коростишівською місцевою прокуратурою Житомирської області встановлено, що вказаним органом повноваження щодо захисту інтересів соціально незахищеної категорії дітей, а саме дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюються неналежним чином. Як наслідок, заяви до суду в інтересах указаної вище категорії дітей про нарахування та виплату коштів одноразової допомоги не подавались, що в свою чергу вказує на неналежний захист інтересів держави у цій сфері, а також порушення прав таких дітей (а.с.35).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13 січня 2005 року №2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон №2342-IV), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання;

- державне утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа - повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що статус дитини-сироти надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено статтею 3 Закону №2342-IV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до статті 4 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону №2342-IV передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Таким чином, Законом №2342-IV встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, і інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №493/407/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14576/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу, статтею 9 Закону №2342-IV встановлено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

У разі зміни форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа дозволяються трансферти між бюджетами різних рівнів.

Відповідно до статті 25 Закону №2342-IV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону №2342-IV установлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту статей 25, 39-9 Закону №2342-IV вбачається, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Враховуючи зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд зазначає, що обов`язок із виплати, у тому числі дітям-сиротам, одноразової грошової допомоги покладено на Комунальний навчальний заклад "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради.

У той же час, після закінчення навчального закладу ОСОБА_1 , яка є дитиною-сиротою, не виплачено допомогу, передбачену статтею 8 Закону №2342-IV.

Згідно наданих на запит прокуратури відповідей, причина нездійснення нарахування та виплати зазначеної вище грошової допомоги дитині, позбавленій батьківського піклування, полягає в тому, що ОСОБА_1 має законного представника - опікуна, який із заявою про виплату відповідної допомоги не звертався, як це передбачено Постановою КМУ від 26 червня 2019 року №552. Однак відповідачем не враховано, що дитина-сирота ОСОБА_1 закінчила навчальний заклад 31 травня 2019 року.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №2342-IV, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №226.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірних правовідносин мають застосовуватись норми Закону №2342-IV, згідно із якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року у розмірі 2027 грн, з 1 липня 2019 року у розмірі 2118 грн, з 1 грудня 2019 року у розмірі 2218 грн (стаття 7 вказаного Закону).

Отже, ОСОБА_1 , як дитині-сироті, мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога після закінчення у 2019 році Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, тобто у сумі не менше 12162,00 грн. Однак, матеріалами справи підтверджується, що вказані кошти дитині нараховані та виплачені не були.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено випускниці вказаного навчального закладу у 2019 році, ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як дитині-сироті у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у відповідності до статті 8 Закону №2342-IV, чим порушено її права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач в даній справі виступає, як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства з питань благоустрою, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави (вул.Шевченка, 5, м.Коростишів, Житомирська область, 12500, код ЄДРПОУ 02909950) в особі Служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації (вул.Соборна площа, 18, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 20418825) до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради (вул.Покровська, 42-б, с.Кмитів, Коростишівський район, Житомирська область, 12526, код ЄДРПОУ 20407784), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність комунального навчального закладу Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Житомирської обласної ради щодо ненарахування та невиплати випускниці навчального закладу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати комунальний навчальний заклад Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Житомирської обласної ради нарахувати випускниці навчального закладу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити кошти в сумі 12162,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Д.М. Гурін