Рішення

від 15.06.2020 по справі 380/2797/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2797/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 101109,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі , в якому просить:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- задоволити позовні вимоги та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі (ЄДРПОУ 13840517) грошові кошти до бюджету в розмірі 101109,38 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі перед бюджетом станом на 29 січня 2020 року становить 101109,38 грн., а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5705,72 грн. (основний платіж - 5477,89 грн., штрафні санкції - 227,83 грн.); з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14480,34 грн. (основний платіж - 14032,35 грн., штрафні санкції - 447,99 грн.); з земельного податку з юридичних осіб в сумі 13079,02 грн. (основний платіж - 13079,02 грн.); з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67844,30 грн. (основний платіж - 67844,30 грн., штрафні санкції - 257,93 грн.)

Вказує, що заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5705,72 грн. становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0163721233 від 30 листопада 2017 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 176,85 грн.; № 0163821233 від 30 листопада 2017 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 50,98 грн. Крім того, вищевказану заборгованість становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості: за 2017 рік у розмірі 2774,75 грн. (451,55 грн. (несплачений залишок із 774,4 грн.) + 774,4 грн. х 3 місяці; за 2018 рік у розмірі 2703,14 грн. (675,79 грн. х 3 місяці + 675,77 грн.

Заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14480,34 грн. становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0124461233 від 06 жовтня 2017 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 340,68 грн.; № 0124451233 від 06 жовтня 2017 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 107,31 грн. Крім того, вищевказану заборгованість становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості: за 2017 рік в розмірі 4718,24 грн.; за 2018 рік в розмірі 9314,11 грн.

Заборгованість відповідача із земельного податку з юридичних осіб в сумі 13079,02 грн. становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з цього податку: за 2017 рік у розмірі 4696,24 грн. (504,88 грн. (несплачений залишок із 698,57 грн.) + 698,57 грн. х 5 місяців + 698,51 грн.; за 2018 рік у розмірі 8382,78 грн. (698,57 грн. х 11 місяців + 698,51 грн.).

Заборгованість відповідача з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67844,30 грн. становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0003281233 від 11 січня 2018 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 1,19 грн.; № 0003271233 від 11 січня 2018 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 86,74 грн.; № 0045425212 від 19 червня 2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 170,00 грн. Крім того, вищевказану заборгованість становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб: за 2017 рік у розмірі 15653,86 грн. (1480,72 грн. (несплачений залишок із 1574,79 грн.) + 1574,79 грн. х 8 місяців + 1574,82 грн.; за 2018 рік у розмірі 51932,52 грн. (4327,71 грн. х 11 місяців + 4327,7 грн.).

Позивач зазначає, що на даний час суми податкових зобов`язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 14 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Вказану ухвалу суд у відповідності до вимог статті 124 КАС України надіслав на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Замарстинівська, 162, м. Львів).

27 квітня 2020 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причину невручення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі (код ЄДРПОУ 13840517) є юридичною особою та знаходиться за адресою: вул. Замарстинівська, 162, м. Львів (а.с.9-14).

Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 5055/10/55.08-11 від 04 лютого 2020 року (а.с.6) податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі (код ЄДРПОУ 13840517) перед бюджетом станом на 29 січня 2020 року становить 101109,38 гривень, а саме:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5705,72 грн. (основний платіж - 5477,89 грн., штрафні санкції - 227,83 грн.);

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14480,34 грн. (основний платіж - 14032,35 грн., штрафні санкції - 447,99 грн.);

- з земельного податку з юридичних осіб в сумі 13079,02 грн. (основний платіж - 13079,02 грн.);

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67844,30 грн. (основний платіж - 67844,30 грн., штрафні санкції - 257,93 грн.)

Відповідно до розрахунку недоїмки по Товариству з обмеженою відповідальністю Колібрі (код ЄДРПОУ 13840517) (а.с.15-17) залишок непогашеного грошового зобов`язання відповідача станом на 29 січня 2020 року становить:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5705,73 грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14480,34 грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб в сумі 13079,02 грн.;

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67844,30 грн.

Загальна сума залишку непогашеного грошового зобов`язання станом на 29 січня 2020 року складає 101109,38 грн.

Суд встановив, що податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5705,72 грн. (основний платіж - 5477,89 грн., штрафні санкції - 227,83 грн.) виник на підставі:

- самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з вказаного податку за 2017 рік (декларація від 03 лютого 2017 року) та за 2018 рік (декларація від 07 лютого 2018 року);

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0163821233 від 30 листопада 2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 1439/1301-12-33/13840517 від 30 листопада 2017 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 50,98 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості;

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0163721233 від 30 листопада 2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 1438/13-01-12-33/13840517 від 30 листопада 2017 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 176,85 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14480,34 грн. (основний платіж - 14032,35 грн., штрафні санкції - 447,99 грн.) виник на підставі:

- самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з вказаного податку за 2017 рік (декларація від 03 лютого 2017 року) та за 2018 рік (декларація від 07 лютого 2018 року);

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0124461233 від 06 жовтня 2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 002011/13-01-12-33/13840517 від 06 жовтня 2017 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 340,68 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості;

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0124451233 від 06 жовтня 2017 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 002011/13-01-12-33/13840517 від 06 жовтня 2017 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 107,31 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Податковий борг відповідача з земельного податку з юридичних осіб в сумі 13079,02 грн. (основний платіж - 13079,02 грн.) виник на підставі:

- самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з вказаного податку за 2017 рік (декларація від 03 лютого 2017 року) та за 2018 рік (декларація від 07 лютого 2018 року).

Податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67844,30 грн. (основний платіж - 67844,30 грн., штрафні санкції - 257,93 грн.) виник на підставі:

- самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з вказаного податку за 2017 рік (декларація від 03 лютого 2017 року) та за 2018 рік (декларація від 19 лютого 2018 року);

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0003281233 від 11 січня 2018 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 41/13-01-12-33/13840517 від 11 січня 2018 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 1,19 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0003271233 від 11 січня 2018 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 41/13-01-12-33/13840517 від 11 січня 2018 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі зобов`язано сплатити штраф в сумі 86,74 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0045425212 від 19 червня 2019 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 135/52.12/13840517 від 19 червня 2019 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми Ю № 10031-17 від 13 серпня 2018 року на суму податкового боргу 64773,16 грн.

Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем оскаржувались у матеріалах справи відсутні, відповідно, визначені у них зобов`язання є узгодженими.

Відомості про сплату податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю Колібрі у матеріалах справи відсутні.

Вважаючи, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Таким чином, враховуючи, що доказів оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області № 0163721233 від 30 листопада 2017 року, № 0163821233 від 30 листопада 2017 року, № 0124461233 від 06 жовтня 2017 року, № 0124451233 від 06 жовтня 2017 року, № 0003281233 від 11 січня 2018 року, № 0003271233 від 11 січня 2018 року, № 0045425212 від 19 червня 2019 року в судовому порядку відповідачем не надано, а суми грошового зобов`язання у деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб самостійно визначені Товариством з обмеженою відповідальністю Колібрі , суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, заявлені позивачем до стягнення грошові зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Докази вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю Колібрі заходів щодо погашення податкового боргу в сумі 101109,38 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Враховуючи наявну заборгованість у відповідача за минулі періоди, такому вже була скерована податкова вимога форми Ю № 10031-17 від 13 серпня 2018 року на суму податкового боргу 64773,16 грн.

Після направлення такої вимоги відповідачу сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі збільшилася, але оскільки податковий борг не був погашений в повному обсязі, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України повторна податкова вимога позивачем не надсилалася.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу платника податків за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

З огляду на зазначене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання відповідача набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти до бюджету в розмірі 101109,38 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З цього приводу слід звернути увагу на таке.

Як вже було зазначено судом вище, відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, згідно з абзацом першим пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу першого пункту 95.3 цієї статті, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість може бути погашений виключно податковий борг з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 01 липня 2015 року).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18.

Оскільки предметом спору у даній справі не є стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, правові підстави для стягнення з відповідача коштів з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за таких обставин відсутні.

Враховуючи, що у позивача наявний податковий борг саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб, суд дійшов висновку, що за вищенаведеного правового регулювання позов слід задоволити частково, стягнувши з відповідача кошти, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 101109,38 гривень.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2018 року у справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість, відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі (вул. Замарстинівська, 162, м. Львів, 79058) про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 101109,38 грн. - задоволити частково.

Стягнути до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі (вул. Замарстинівська, 162, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 13840517) кошти, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 101109,38 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 18 червня 2020 року.

Суддя Клименко О.М.