Постанова

від 16.06.2020 по справі 440/4764/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 р.Справа № 440/4764/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Кішка Д.О.

представника відповідача - Предибайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року (суддя Супрун Є.Б.; м. Полтава; повний текст рішення складено 27.01.2020) по справі № 440/4764/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (надалі - ТОВ "Гутянський елеватор", Товариство) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 0004031401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 583200,00 грн.

Мотивуючи свою позицію щодо необґрунтованості висновку документальної планової виїзної перевірки про заниження Товариством податку на прибуток в сумі 466 560,00 грн за півріччя 2017 року позивач стверджує, що відповідач безпідставно прирівнює договір про надання безповоротної фінансової допомоги до договору дарування, застосовуючи при цьому наслідки нікчемності у зв`язку з недотриманням нотаріальної форми його укладення.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачем подано відзив на позов, в якому посилається на факт встановлення в ході перевірки безпідставного надання позивачем безповоротної фінансової допомоги у розмірі 2 592 000,00 грн третій особі зі статусом юридичної за недійсним, внаслідок недотримання форми укладення, договором, що по суті є договором дарування (а.с. 77-80).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (площа Павленківська, 24, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 31834605) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 134.1.1, п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ПСБУ 16, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач, з посиланням на пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.10 п. 140.5 Податкового кодексу України, зазначає, що якщо отримувач безповоротної фіндопомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах (що не заперечується актом перевірки та підтверджується контрагентом у спірному договорі фіндопомоги (п. 5.7. договору), та не є неприбутковою організацією відповідно до відповідного реєстру (контрагент такою не є) то у надавача такої допомоги різниці не виникають. Відповідно у позивача по операціям з надання безповоротної фінансової допомоги, відсутній обов`язок коригувати фінансовий результат до оподаткування в бік збільшення на суму наданої безповоротної фінансової допомоги. Зазначений факт суд першої інстанції залишив поза увагою. Також позивач зазначає, що безповоротна фінансова допомога, за спірними договорами, була віднесена до витрат та відображена у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід ) ф. №2 надання безповоротної фінансової допомоги відображено у рядку 2270 Інші витрати , ця операція за своєю економічною сутністю призвела до зменшення активів підприємства, тобто до зменшення власного капіталу, що за правилами бухгалтерського обліку є витратами періоду і ця сума вплинула на фінансовий результат підприємства, а саме на рядок 2290 Фінансовий результат до оподаткування Звіту про фінансові результати ( Звіт про сукупний дохід ) ф. № 2. При перевірці податковим органом не зазначено, що товариством порушено ведення бухгалтерського обліку у частині відображення операцій про надану безповоротну фінансову допомогу. Для перевірки було надано всі первинні документи, що підтверджують виконання угоди, в тому числі рахунки, банківські виписки, регістри обліку бухгалтерських рахунків 31 рахунки в банках , 97 інші витрати та інше. Тобто, фактично спеціалістами ДФС підтверджено та не заперечувалась правомірність включення до складу бухгалтерських витрат підприємства надання безповоротної фінансової допомоги. Крім того, позивач вважає помилковим посилання суду першої інстанції на визначення господарської діяльності та економічної доцільності, оскільки Податковим Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання платником податку на прибуток на загальних підставах безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах . Разом з тим, ст. 14.1.257 Податкового кодексу передбачено визначення безповоротної фінансової допомоги. А порядок оподаткування, саме безповоротної фіндопомоги, передбачено пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПК України, який суд першої інстанції не врахував та не обґрунтував таку позицію належним чином.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Гутянський елеватор" (код ЄДРПОУ 31834605) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.01.2002, про що вчинено запис №1 450 145 0000 000648. Зареєстрованими видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство (основний). Підприємство станом на дату підписання акту перевірки перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У період з 21.01.2019 по 01.03.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказів від 10.01.2019 №62 та від 13.02.2019 №392 (а.с. 85-86) та згідно з направленнями на перевірку від 16.01.2019 №154, №155, №156 (а.с. 87-89) була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Гутянський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 11.03.2019 №309/16-31-14-01-10/31834605 (а.с. 90-116).

Перевіркою встановлено факти порушення ТОВ "Гутянський елеватор", зокрема, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №245 від 20.10.1996 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" Стандарту 16 "Витрати", чим занижено податок на прибуток в сумі 466 560,00 грн, в т.ч. по періоду - півріччя 2017 року на суму 466 560,00 грн.

21.03.2019 позивач подав заперечення на зазначений акт перевірки, за результати розгляду якого висновки акта перевірки залишено без змін (а.с. 56-58).

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області 01.04.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення №0004031401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 583200,00 грн, у тому числі 466 560,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 116 640,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки та нарахованими на їх підставі грошовими зобов`язаннями, оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення до суду.

Приймаючи рішення по відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях Товариства, що пов`язані з наданням безповоротної фінансової допомоги, ділової мети, що у свою чергу виключає зв`язок даної операції з господарською діяльністю позивача. З цих підстав суд першої інстанції визнав доведеним факт завищення позивачем інших витрат у І півріччі 2017 року у зв`язку з наданням безповоротної фінансової допомоги ТОВ "Енерджі Сервіс" та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Як встановлено судом, підставою для донарахування контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на прибуток слугував висновок перевірки про завищення ТОВ "Гутянський елеватор" значення по рядку 2270 "Інші витрати" за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 внаслідок надання у І півріччі 2017 року безповоротної фінансової допомоги ТОВ "Енерджі Сервіс" на суму 2 592 000,00 грн за договором від 24.03.2017, який не посвідчений нотаріально. В ході перевірки наданих первинних документів перевіркою встановлено, що договір про надання безповоротної фінансової допомоги за своєю суттю є договором дарування, який має бути нотаріально посвідченим з огляду на те, що за сумою перевищує п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того відповідач зазначає, що стосовно третьої особи - ТОВ "Енерджі Сервіс" відкрито кримінальне провадження за фактами фіктивного підприємництва.

Відповідно до акту перевірки від 11.03.2019 №309/16-31-14-01-10/31834605, 24.03.2017 між ТОВ "Гутянський елеватор", в особі директора Ус Олександра Вікторовича (Сторона-1) та ТОВ "Енерджі Сервіс" в особі директора Ранського Євгена Валентиновича (Сторона-2) був укладений договір про надання безповоротної фінансової допомоги, розділом 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Сторона-1 надає безповоротну фінансову допомогу, а саме - передає у власність Стороні-2 грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору, з метою забезпечення Сторони-2 оборотними коштами, необхідними для організації її діяльності. Умовами даного Договору не передбачено повернення отриманих Стороною-2 грошових коштів, а також не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку Сторони-2 за отримані від Сторони-1 грошові кошти. Як визначено п. 2.1 Договору, Сторона-1 зобов`язується передати на безповоротній основі у власність Стороні-2 грошові кошти у розмірі 2 592 000,00 грн без ПДВ (а.с. 59).

На виконання умов укладеного договору ТОВ "Гутянський елеватор" перерахувало на користь ТОВ "Енерджі Сервіс" безповоротну фінансову допомогу в сумі 2 592 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1384 від 28.03.2017 на суму 144 000,00 грн, №1385 від 28.03.2017 на суму 1 152 000,00 грн, №3447 від 20.07.2017 на суму 1 296 000,00 грн (а.с. 60-62).

В бухгалтерському обліку позивача операцію проведено наступним чином: Дт 977 "Інші затрати діяльності" Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" на суму 2 592 000,00 грн.

В податковому обліку безповоротна фінансова допомога віднесена до ряд. 2270 "Інші витрати" Ф-2 за півріччя 2017 року та до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року на зменшення фінансового результату до оподаткування в сумі 2 592 000,00 грн.

Відповідно до пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України безповоротна фінансова допомога це, зокрема: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, визначальним критерієм безповоротної фінансової допомоги це кошти, які передані платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Щодо врахування суми наданої безповоротної фінансової допомоги у складі витрат ТОВ "Гутянський елеватор" , то при визначенні фінансового результату до оподаткування розділом ІІІ Податкового кодексу України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають за операціями з надання безповоротної фінансової допомоги іншій юридичній особі платнику податку на прибуток підприємств, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку у складі витрат при формування фінансового результату.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248.

Відповідно до пункту 6 П(С)БУ 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пунктом 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як вище зазначено, перевіркою повноти визначення значення по рядку 2270 "Інші витрати" Ф-2 за півріччя 2017 р.встановлено його завищення на загальну суму 2 592 000,00 грн.

При цьому, в основу висновків контролюючого органу покладено позицію, договір про надання фінансової допомоги на безповоротній основі є нікчемним та за своєю суттю він є договором дарування, що не посвідчений нотаріально, а тому не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Сам факт перерахування грошових коштів при укладенні нікчемного правочину не можна прирівнювати до надання безповоротної фінансової допомоги, а потрібно розглядати лише як частину вказаних господарських операцій, які, на думку відповідача, мають на меті виведення грошових коштів з обігу підприємства без мети отримання у подальшому будь-яких вигод.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято такі доводи контролюючого органу з тих підстав, що з точки зору податкового законодавства навіть відсутність нотаріального посвідчення договору про надання безповоротної фінансової допомоги не заважає визнати певну суму коштів, передану іншому платникові податків, безповоротною фінансовою допомогою.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 у справі № 904/6639/17, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Водночас на підтвердження нікчемності зазначених договорів контролюючим органом до суду не надано належних та достатніх доказів.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, зазначеними у постанові від 13.11.2018 у справі № 820/16176/14 визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції податкового органу.

Також безпідставними в контексті досліджуваного акту перевірки є посилання відповідача на ознаки фіктивності ТОВ "Енерджі Сервіс" з огляду на наявність відкритого кримінального провадження, оскільки факт фіктивності може бути встановлено лише вироком суду.

Разом з цим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Гутянський елеватор", про відсутність у діях Товариства, що пов`язані з наданням безповоротної фінансової допомоги, ділової мети, що у свою чергу виключає зв`язок даної операції з господарською діяльністю позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект в результаті господарської діяльності.

Водночас, Податковим кодексом України не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з надання платником податку безповоротної фінансової допомоги, оскільки дана операція не передбачає та не спрямована на отримання у подальшому позитивного економічного ефекту.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноваженьта у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.04.2019 № 0004031401, колегія суддів дійшла висновку висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в цій частині.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року по справі № 440/4764/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Полтавській області № 0004031401 від 01.04.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (ідентифікаційний код - 31834605) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області (ідентифікаційний код - 43142831) судові витрати за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 21970 (двадцять одну тисячу дев`ятсот сімдесят) грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 18.06.2020 року