Рішення
від 17.06.2020 по справі 131/1553/19
ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1553/19

Провадження № 2/131/41/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іллінецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 75 років помер її чоловік ОСОБА_4 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка на ряду з іншим складається із земельних ділянок загальною площею 0,56 га., з яких - 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна земельна ділянка ), розташована по АДРЕСА_1 і 0,31 га., для ведення селянського господарства.

Спадщина була прийнята позивачем у відповідності до вимог ч. 3 статті 1268 ЦК України, оскільки спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 березня 2008 року ( справа № 2 - 182/2007 р ) за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за номером АДРЕСА_1 та грошовий вклад на рахунку Іллінецького відділення № 2922 Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя спадкодавець розпочав процедуру приватизацію зазначених земельних ділянок загальною площею 0,56 га., розташованих на території Іллінецької сільської ради Вінницької області, але не завершив її.

Тому ОСОБА_1 звернулась до суду та просить визнати за нею право на завершення приватизації, отримання правовстановлюючого документа на її ім`я та проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки загальною площею 0,5600 га., з яких 0,2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а 0,3100 га. для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Іллінецької сільської ради, Іллінецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Іллінецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги сільська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове за сідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить судовий розгляд проводити у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

На день смерті ОСОБА_4 на ряду з іншим майном мав у власності земельних ділянок загальною площею 0,56 га., з яких - 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна земельна ділянка ), розташована по АДРЕСА_1 і 0,31 га., для ведення селянського господарства, які передано у безкоштовно приватну власність спадкодавцю згідно рішення Іллінецької сільської ради Вінницької області від 08 серпня 1997 року, (а.с. 8-10).

Частину спадщини позивач вже прийняла, що підтверджується копією рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 березня 2008 року справа № 2 - 182/2007 року (а.с. 11-12).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень статей 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок.

Зазначене рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачами, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право на завершення приватизації, отримання правовстановлюючого документа на її ім`я та проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки загальною площею 0,5600 га., з яких 0,2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а 0,3100 га. для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Іллінецької сільської ради, Іллінецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, інші 50 відсотків судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право на завершення приватизації, отримання правовстановлюючого документа на її ім`я та проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки загальною площею 0,5600 га., з яких 0,2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а 0,3100 га. для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Іллінецької сільської ради, Іллінецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , поштова адреса: АДРЕСА_2 моб . тел.: відсутній.

Відповідач: Іллінецька сільська рада Іллінецького району Вінницької області, поштова адреса: 22712, вул. Центральна, 9, с. Іллінецьке Іллінецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04526029.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_4 моб. тел.: невідомий.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , поштова адреса: АДРЕСА_5 тел.: НОМЕР_5 .

Головуючий:

СудІллінецький районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення17.06.2020
Оприлюднено19.06.2020
Номер документу89885868
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —131/1553/19

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Іллінецький районний суд Вінницької області

Олексієнко О. Ю.

Ухвала від 29.11.2019

Цивільне

Іллінецький районний суд Вінницької області

Олексієнко О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні