Рішення

від 10.06.2020 по справі 285/1033/20

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1033/20

провадження у справі № 2/0285/531/20

10 червня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Заполовської Т.Г.

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

сторони по справі: ОСОБА_1 , Несолонська сільська рада Новоград-Волинського району,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до місцевої територіальної громади в особі Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області

про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

17.03.2020 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП Прогрес у розмірі 3,62 га на території с. Несолонь Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування свого позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на все її майно, в тому числі і на земельну ділянку (пай), яка розташована на території Несолонської сільської ради. Після смерті матері позивач в порядку ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадщину прийняла, однак у зв`язку з тим, що її мати не встигла отримати сертифікат на земельну ділянку (пай) після реформування КСП Прогрес , тому не провела державну реєстрацію земельного паю. В зв`язку відсутністю у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай), нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. З метою захисту своїх прав змушена звернутись до суду.

Сторони в судове засідання не прибули.

До суду представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача секретар Несолонської сільської ради надіслали письмові заяви, в яких просили справу розглянути у їх відсутності. Представник позивача вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - матір позивача ОСОБА_1 (а.с. 6 - 6 зворот).

Згідно довідки Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району №941 від 02.12.2019 встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є в списках власників сертифікатів під №53, які виявили бажання отримати земельні частки (паї) і державні акти реформованого КПС Прогрес с. Несолонь Новоград-Волинського району Житомирської області. Сертифікат на земельну частку (пай) не отримано, державний акт не видавався, технічна документація не виготовлялася.

Також згідно довідки №58 від 15.01.2020р. Несолонська сільська рада повідомляє, що ОСОБА_2 , 1907 року народження, та ОСОБА_2 , 1907 року народження, являється однією і тією ж людиною, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті (а.с.7).

Із відповіді Відділу у Новоград-Волинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13.02.2020 року на запит державного нотаріуса слідує, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Новоград-Волинською райдержадміністрацією по реформованому КПС Прогрес с. Несолонь Несолонської сільської ради, на ім`я ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався (а.с.8) .

На запит суду Несолонська сільська рада Новоград-Волинського району надіслала копію Державного акта на право колективної власності на землю КСП Прогрес згідно якого за рішенням сільської ради від 28.07.1995 року № 38 землю передано у колективну власність.

Також ОСОБА_2 була членом КСП Прогрес на момент розпаювання земельних ділянок. Також повідомили, що ОСОБА_2 , 1907 року народження, була зареєстрована та проживала до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею протягом 6-ти місяців до дня смерті, та на день смерті проживала без реєстрації і доглядала до дня смерті дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21-24).

Нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) КСП Прогрес у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючого документу (а.с. 5).

Також згідно довідки, долученої до справи представником позивача від 21.04.2020р. №418 виданої Несолонською сільською радою, про те, що ОСОБА_2 дійсно є в списках власників сертифікатів під №53, які виявили бажання отримати земельні часки (паї) і державні акти реформованого КСП Прогрес с. Несолонь Новоград-Волинського району Житомирської області.

Сертифікат на земельну частку (пай) не отримано, державний акт не видавався, технічна документація не виготовлялася.

Згідно списку власників сертифікату Несолонської сільської ради, які виявили бажання отримати земельні частки (паї) на право приватної власності на землю, ОСОБА_2 належить земельна ділянка, яка перебуває у колективній власності реформованого КПС Прогрес розміром 3,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.30-31).

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час виготовлення колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам слід враховувати, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N720/95 і має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство визначено правовий статус відповідних підприємств, порядок їх реорганізації, перетворення та членства у них громадян.

Пунктом 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 передбачено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено право осіб на виділення земельної частки за рахунок резервного фонду після розпаювання земель між членами підприємства.

Відтак, оскільки на момент розпаювання земель по реформованому КПС Прогрес матір позивача була членом КСП Прогрес , підприємство отримало державний акт на право колективної власності на землю, і покійна була включена до списку осіб, доданого до цього акта, однак не встигла отримати сертифікат на земельну ділянку, тому вимоги позивача є обгрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту. За позивачем слід визнати право власності на земельну частку (пай), виділивши її за рахунок резервного фонду паїв сільської ради.

Керуючись статтями 12,13,76-83,141, 258, 259, 264, 265, 268ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до місцевої територіальної громади в особі Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11702, вул. Миру, 77а, с. Несолонь, Новоград-Волинський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 04343984) - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСП Прогрес у розмірі 3,62 га на території Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 18.06.2020 року.

Головуюча суддя Т.Г. Заполовська