Рішення

від 16.06.2020 по справі 947/27731/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27731/19

Провадження № 2/947/301/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Комунального підприємства Комфорт

про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Комунального підприємства Комфорт , в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Комфорт на її користь заробітну плату у розмірі 367,05 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 12.08.2019 року по 12.09.2019 року у розмірі 9 645,93 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 12.02.2019 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера Комунального підприємства Комфорт , про що видано наказ № 8 від 11.02.2019 року, та встановлено їй оклад у розмірі 7 423,00грн., премія у розмірі 50 % від окладу, загалом сума складає 11 134,50 грн.

12.08.2019 року, як зазначає позивач, вона була звільнена з посади за згодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України.

Позивач стверджує, що при звільненні їй повинна бути виплачена заробітна плата за другу половину липня у розмірі 5 963,80грн., нарахована та виплачена заробітна плата за 8 робочих днів серпня та компенсація за невикористану відпустку за період з 12.02.2019 року по 12.08.2019 року. Заробітна плата за 8 робочих днів серпня складає 4 241,68 грн., компенсація за невикористану відпустку складає 5 307,82 грн.

Позивач вказує, що відповідно до ст.ст. 47, 116 КЗпП України відповідач був зобов`язаний в день звільнення 12.08.2019 року видати їй належним чином заповнену трудову книжку і виплатити розрахункові кошти.

Однак, як зазначає позивач, в порушення ст. 116 КЗпП України, відповідач сплатив їй розрахункові суми лише 13.09.2019 року у розмірі 7 320,30 грн. разом з виплатою заробітної плати за другу половину липня, про нараховані суми її не повідомив.

Разом з тим, як стверджує позивач, загальна сума до виплати повинна бути 7 687,35 грн., а не 7 320,30 грн., різниця між сумами становить 367,05грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен виплатити також компенсацію за затримку виплати заробітної плати, відповідно до ст. 117 КЗпП України, у розмірі 9 645,93 грн.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не виплатив ОСОБА_1 при її звільненні заробітну плату, остання звернулася до суду із відповідним позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП Комфорт про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: зазначити повне найменування відповідача; зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

29.11.2019 року від позивача - ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.12.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Комфорт про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 19.02.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засіданні 16.06.2020 року позивач не з`явилась, однак надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Комунального підприємства Комфорт про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи та клопотанням про відкладення розгляду справи, у підготовчі та судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_1 знаходилася з Комунальним підприємством Комфорт в трудових відносинах з 12 лютого 2019 року, працювала на посаді головного бухгалтера, на підставі наказу №8 від 11.02.2019 року, що підтверджується копією трудової книжки, яка наявна у матеріалах справи (а.с. 5).

12.08.2019 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, наказ №20 від 12.08.2019 року, що підтверджується копією трудової книжки, яка наявна у матеріалах справи (а.с. 5).

Як зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві, її заробітна плата складає: оклад у розмірі 7 423,00грн., премія у розмірі 50 % від окладу, загалом сума складає 11 134,50 грн.

При звільнені, як вказує позивач, їй була виплачена заробітна плата у розмірі 5 963,80 грн.

При цьому, розмір нарахованої заробітної плати за 8 робочих днів серпня складає 4 241,68 грн. та компенсація за невикористану відпустку 5 307,82 грн.

13.09.2019 року позивачу була виплачена заробітна плата шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача, у розмірі 7 320,30 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по картці АТ Райффайзен Банк Аваль від 08.11.2019 року.

Разом з тим, загальна сума до виплати повинна складати 7 687,35 грн., у зв`язку з чим різниця між сумами складає 367,05 грн.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні їй кошти не були виплачені у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

На день розгляду справи судом доказів того, що кошти позивачу були виплачені у повному обсязі відповідач не надав.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

З розрахунку позивача, який міститься у матеріалах справи вбачається, що середньоденна заробітна плата за період червень-липень становить 544 гривні 66 копійок.

Доказів того, що Комунальним підприємством Комфорт було проведено розрахунок з позивачем, не надано.

Затримка розрахунку при звільненні відбулась в період з 12 серпня 2019 року по 12 вересня 2019 року та складає 22 робочих дні. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 11 982 гривень 52 копійок (544,66 х 22 = 11 982,52).

З урахуванням податків на доходи фізичних осіб та військового збору, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 9 645,93 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги, що позивачем заявлено до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 серпня 2018 року по 12 вересня 2019 року, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні саме за період з 12 серпня 2018 року по 12 вересня 2019 року.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 367 гривень 05 копійок невиплаченої заробітної плати та 9 645 гривень 93 копійки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Комфорт про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Комфорт про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Комфорт (місцезнаходження: 67660, Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Санаторна, 2-А, код ЄДРПОУ 32572185) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату у розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн.. 05 коп., та середній заробіток за затримку виплати заробітної плати за період з 12 серпня 2018 року по 12 вересня 2019 року включно у розмірі 9 645 (дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 93 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Комфорт (місцезнаходження: 67660, Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Санаторна, 2-А, код ЄДРПОУ 32572185) на користь державного бюджету України 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження рішення суду та набрання рішенням суду законної сили продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Петренко В. С.