РІШЕННЯ
іменем України
18 червня 2020 рокуСправа №451/1740/19 Провадження № 2/451/461/20
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Сахаревич М.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1740/19 за позовом ОСОБА_1 до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и в:
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_2 , її батько, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 11.04.2011 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області. Дані родинні відносини, стверджуються свідоцтвом про народження та одруження позивача. Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , становить право на середню земельну частку (пай) розміром 2,40 умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується рішенням №13 від 01.02.2002 року Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, Про включення в додаткові списки на право на середню земельну частку (пай) , та довідкою №932 від 12.06.2017 року Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, з якої вбачається, що середня земельна частка (пай) по Вузівській сільській раді становить 2,40 га, у тому числі 1,92 га рілля та 0,48 кормові угіддя. Прийнявши спадщину та у встановленому законом порядку, внаслідок проживання на момент його смерті разом із спадкодавцем, вона звернулася в нотаріальну контору для оформлення своїх прав на спадкове майно. Проте, отримати свідоцтво на право па середню земельну частку (пай) розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах, вона не може, оскільки за час свого життя, померлий ОСОБА_2 не отримав сертифікат на право па середню земельну частку (пай), не виготовив на власне ім`я державні акти на право власності на земельні ділянки та не здійснив державну реєстрацію права власності, а відтак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, за загальним правилом здійснив це в усній формі, та рекомендував звернутися з позовом в суд. Оскільки позивач, як спадкоємець, позбавлена у позасудовому порядку оформити спадщину відповідно до вимог законодавства, у зв`язку із відсутністю належного правовстановлюючого документа, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно. Просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , право на середню земельну частку (пай) в розмірі 2,40 умовних кадастрових гектара, із земель запасу Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2-5).
Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.25).
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Скерував суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнають повністю (а.с.24).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 11.04.2011 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим 01.05.2011 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.12).
Родинні відносини стверджуються свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 , виданим Вишківською сільською радою Перемишлянського району 24 січня 1962 року, та свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_5 , виданим повторно Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області 17 лютого 2000 року (а.с.10,13).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема, право на середню земельну частку (пай) розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується рішенням №13 від 01.02.2002 року Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, Про включення в додаткові списки на право на середню земельну частку (пай) , та довідкою Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області №932 від 12.06.2017 року, з якої вбачається, що середня земельна частка (пай) по Вузівській сільській раді становить 2,40 га, у тому числі 1,92 га рілля та 0,48 кормові угіддя (а.с.9,14).
За життя спадкодавець особисте розпорядження на випадок своєї смерті не робив та до дня смерті проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області №933 від 12.06.2017 року (а.с.8).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям земельна частка (пай) має бути надана особі із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі земель у колективну власність.
При неможливості надати такій особі земельну ділянку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.2005 р. № 720/95 Про порядок паювання земель передбачених у колективну власність с/г підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Пункт 24 Постанови ПВС України № 97 від 16.04.2004 р. Про практику застосування судами при розгляді цивільних справ з наступними змінами, регламентує, що позови громадян, пов`язані з розпаюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Згідно з ст 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Частина 1 ст. 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.15 розділу Х Перехідних положень ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.
У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право на середню земельну частку (пай) в розмірі 2,40 умовних кадастрових гектара, із земель запасу Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, місцезнаходження в с. Вузлове, вул.Львівська,14, Радехівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369854 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючої в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 18 червня 2020 року.
Суд | Радехівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89894357 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Радехівський районний суд Львівської області
Семенишин О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні