Рішення

від 17.03.2020 по справі 452/742/19

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/742/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" березня 2020 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі судді Кравціва В.І.,

секретар судового засідання Макаревич Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

за участю позивачки ОСОБА_1

її представника адвоката Михалойка Б.І.,

представника відповідача Курлятович Р.Б. ,

та третьої особи ОСОБА_2 ,

встановив:

ОСОБА_1 28 лютого 2019 року пред`явила до відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області позов про визнання незаконним та скасування наказу начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_2 від 28 січня 2019 року № 66 Про оголошення догани директору опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського та відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000,00 грн.

У обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилалася на те, що 31 серпня 2015 року між нею, позивачкою, та відділом освіти Самбірської райдержадміністрації укладено строковий трудовий договір (контракт) № 47 терміном на один рік з 1 вересня 2015 року по 31 вересня 2016 року, відповідно до якого вона була призначена на посаду директора Воютицької ЗСШ І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського та 9 липня 2018 року відповідно до наказу № 60 вона, ОСОБА_1, переведена на посаду директора Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського за строковим договором і 28 січня 2019 року відповідно до наказу № 06 у зв`язку із порушенням трудової дисципліни 29 грудня 2018 року їй оголошено догану з підстав, передбачених ст. 147 КЗпП України та ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , зазначений наказ підписаний начальником відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_2.

Із накладеним на неї дисциплінарним стягненням вона, позивачка, категорично не погоджується, вважає наказ від 28 січня 2019 року№ 06 незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів адміністрації роботодавця, оскільки вона в зазначений в оспорюваному наказі день не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала всі посадові обов`язки, визначені чинним законодавством, Статутом опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського та її посадовою інструкцією.

Зазначила, що 29 грудня 2018 року вона була на роботі в Опорному закладі, де займалась адміністративно-господарськими питаннями, а в період з 12.00 до 13.30 год. за вказівкою начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Симбірського району Львівської області ОСОБА_2 отримувала кріплення проекторів для НУШ за документами, які та сама їй вручила, що передали з м. Дрогобич через водія маршрутки. Після повернення, з 13.30 год. перебувала в Опорному закладі до закінчення робочого дня.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

При цьому, дисциплінарне стягнення накладається лише за встановлене порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

При притягненні працівника до даного виду відповідальності, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, врахувати обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, в наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Крім цього, наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як вбачається з описової частини оскаржуваного наказу їй, ОСОБА_1, оголощено догану "у зв`язку з порушенням трудової дисципліни 29.12.2018 на підставі статей 147 Кодексу законів про працю та ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того, описова частина наказу містить посилання на ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою передбачено повноваження сільського, селищною, міського голови. Натомість сам наказ, що оспорюється, не містить посилання щодо ролі і місця сільського голови, оскільки він підписаний начальником відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_2.

Відповідно до Положення про відділ соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради керівництво відділом здійснює завідуючий відділом, а не начальник, як вказано в наказі. Цим же положенням (абз.2. п.5.1.) передбачено, що завідуючий відділом порушує питання про притягнення до відповідальності працівників відділу та директорів підпорядкованих установ, закладів, а не особисто проводить це сам.

При оголошенні дисциплінарного стягнення не взято до уваги надане позивачкою пояснення від 03.01.2019 про причини відсутності її на роботі з 12.00 год. до 13.30 год. 29.12.2018, що спростовує факт порушення нею трудової дисципліни, оскільки та була відсутня з поважної причини, пов`язаної з вирішенням адміністративно-господарських питань діяльності Опорного закладу, яким вона керує.

У відповідності до п. 2.2. посадової інструкції директора Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського до основних напрямків діяльності директора Опорного закладу належить адміністративно-господарська (виробнича) робота школи і філій. Вказані позивачкою обставини поважності причин відсутності її на роботі належним чином відповідачем не спростовані, в оспорюваному наказі не знайшли відповідного відображення.

Зважаючи на вищезазначене, вважає, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог законодавства України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання його незаконним та скасування.

Незаконне притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та порушення її прав та гарантій як працівника призвело до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоювання її незаконного звільнення з боку відповідача, що призвело до необхідності прикладання нею додаткових зусиль по організації свого життя, допущення грубого порушення вимог закону, та вважає, що відповідачем спричинена їй моральна шкода, яку вона оцінює в 5000 грн.

Також, вона, позивачка, для отримання допомоги з підготовки документів для звернення до суду та представлення її інтересів в суді звернулася до адвоката, з яким уклала договір про надання правничої допомоги, повноваження його як представника в даній справі відповідно до ст. 62 ЦПК України, підтверджено нотаріальною довіреністю.

За укладеним договором про надання правничої допомоги сторони погодили розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який з урахуванням положень ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність та оціночних критеріїв, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК в основу обчислення гонорару адвоката взято погодинну оплату, яка в даній справі складає 700,00 грн. за годину роботи, загальна сума за попереднім розрахунком витрат на професійну правничу допомогу складає 7 585,00 грн.

Згідно ухвали судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 27 серпня 2019 року.

На підставі ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 листопада 2019 року до участі у справі залучено як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району ОСОБА_2.

Відповідач - відділ соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області подав відзив про заперечення позову, посилаючись на те, що дисциплінарне стягнення на директора Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1 у вигляді догани наказом № 06 від 28.01.2019 по відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради застосоване за порушення трудової дисципліни, а саме за відсутність на робочому місці останньої 29.12.20.19 у період з 12.00 год до 13.30 год без поважних причин, оскільки твердження позивачки про те, що на виконання вказівки начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради ОСОБА_2 вона отримувала проектори для НУШ , є таким, що не відповідає дійсності, такої вказівки вона не отримувала.

При цьому в штаті Опорного закладу є завідувач господарством, який є матеріально-відповідальною особою, в функціональні обов`язки якого і входять питання прийому та обліку матеріальних цінностей в даній установі.

Про факт відсутності па робочому місці директора Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1 складений відповідний акт.

Згідно Положення про відділ соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради, затвердженого рішенням сесії Воютицької сільської ради № 28 від 21.12.2017, до основних завдань відділу належить управління навчальними закладами, закладами та установами культури, фізичної культури та спорту, які розташовані на території сільської ради і є комунальною власністю відповідної територіальної громади, організація їх фінансового забезпечення та зміцнення їх матеріальної бази, координація діяльності цих закладів, а також відповідних закладів інших форм власності тощо.

Завідувач відділу здійснює загальне керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за виконання , покладених на відділ завдань, за погодженням, сільського голови призначає та звільняє із займаних посад працівників культури, освіти, порушує питання про застосування заохочень та притягнення до відповідальності працівників відділу та директорів підпорядкованих установ, закладів, встановлення їм розмірів надбавок за високі досягнення в праці, складність та напруженість, за виконання особливо важливої роботи та розмірів премій ,зокрема.

Відповідно до ст. 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення, на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Тоді як в даному випадку службовою запискою начальника відділу соціально-гуманітарної політики Вютицької сільської ради ОСОБА_2 на ім`я голови Воютицької сільської ради ОСОБА_7 його було повідомлено про зафіксований факт порушення трудової дисципліни директором Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1 , надано пропозицію притягнути її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, отримано відповідне погодження, та в подальшому видано наказ № 06 від 28.01.2019, оскільки саме начальник відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради приймає та звільняє з роботи, зокрема, керівників закладів освіти.

Отже, у даному випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ОСОБА_1 здійснено підставно та відповідно до вимог чинного законодавства ( а. с. 65-68).

Третя особа ОСОБА_2 позов не визнала, посилалючись на те, що вказаний наказ про оголошення ОСОБА_9 догани винесений нею правомірно.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з такого.

Із трудової книжки відомо, що ОСОБА_1 згідно наказу № 60 від 09.07.2018 року працювала на посаді директора Опорного закладу Загальної середньої освіти І-ІІІ степенів ім. І. Добровольского Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області (далі ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольского ) (а. с. 45-46).

Із наказу начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради ОСОБА_2 від 28 січня 2019 року № 06 Про оголошення догани директору Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1 відомо, що ОСОБА_1 , директору Опорного закладу Загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни 29.12.2018, суть дисциплінарного проступку та підстави накладення дисциплінарного стягнення не зазначені (а. с. 5).

Із акта від 29 грудня 2018 року, складеного начальником відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради ОСОБА_2., у присутності: заступника голови ОСОБА_10 , спеціаліста І категорії ОСОБА_11 , заступника директора ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольського ОСОБА_12 вбачається, що з 11 год. до 13 год. 30 хв. 29 грудня 2018 року директор ОЗЗСО І-ІІІ ст. ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. Також були відсутні усі працівники педагогічного колективу школи, окрім заступника директора ОСОБА_12 та секретаря ОСОБА_16 (а. с. 69).

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 3 січня 2019 року відомо, що вона довела до відома начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_2 про те, що в суботу 29 грудня 2018 року вона не була присутня у приміщенні школи з 12 години до 13 год. 20 хв., оскільки виконувала вказівку її, ОСОБА_2 , отримати кріплення проекторів для НУШ за документами, які вона, ОСОБА_2 , їй вручила, разом із бухгалтером ОСОБА_15 , так як за дзвінком постачальника терміново (він передавав маршруткою з м. Дрогобича) треба було забрати їх з магазину (а. с. 6).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та оцінивши докази, що були досліджені в судовому засіданні, які були подані сторонами як на підставу своїх вимог та заперечень, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Отже, дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Повноваженнями накладати дисциплінарне стягнення на ділений тільки орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника, норма ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України є імперативною і делегування зазначених повноважень не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України Про освіту у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно ст. 11 цього Закону виконавчими органами сільських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Пунктом 10) ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у редакції яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що сільський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

У редакції Закону України від 16.01.2020 р. N 463-IX це обмеження сільського голови виключено.

Із п. 1.1. Статуту опорного закладу Загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що вказаний заклад створений на підставі рішення Х-ї сесії Воютицької сільської ради сьомого скликання № 224 від 15.06.2018 року і є спільною власністю територіальної громади Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області.

Опорний заклад Загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Воютицької сільської ради від 27 червня 2018 року № 273.

Відповідно до п. 1.4 вказаного Статуту засновником цього закладу є Воютицька сільська рада Самбірського району Львівської області (а. с. 8).

Згідно п. 4.3 вказаного Статуту директор опорного закладу призначається на посаду на підставі рішення Засновника за результатами конкурсного відбору (а. с. 17).

Відповідно до п. 5. Положення про відділ соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради, затвердженого рішенням сесії Воютицької сільської ради 21.12.2017 року № 28 та рішення сесії Воютицької сільської ради 21.12.2017 року № 29 Про внесення змін в структуру та штатний розпис Воютицької сільської ради та її виконавчого комітету керівництво відділом здійснює начальник цього відділу.

Згідно п. 5.1. вказаного Положення начальник відділу, серед іншого: за погодженням сільського голови призначає та звільняє із займаних посад працівників культури, освіти; порушує питання про застосування заохочень та притягнення до відповідальності працівників відділу та директорів підпорядкованих установ, закладів (а. с. 27-30).

Із системного аналізу наведеного законодавства, Статуту та Положення, суд дійшов висновку, що повноваженнями щодо прийняття на роботу та застосування дисциплінарних стягнення відносно директора ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольского має Воютицький сільський голова, який і є уповноваженою особою засновника.

Начальник відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради ОСОБА_2 такими повноваженнями не наділена, щодо директора ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольского вона має право тільки порушувати питання про притягнення до відповідальності.

Отже, дисциплінарне стягнення до позивачки застосовано не уповноваженою особою.

Із змісту оскаржуваного наказу вбачається, що позивачка вчинила дисциплінарний проступок 29.12.2018, тобто у суботу.

У заперечення позову відповідачем надано докази про те, що цей день був робочим.

Так, Кабінет Міністрів України 11 січня 2018 року видав розпорядження № 1-р Київ Про перенесення робочих днів у 2018 року , в якому зазначено, що з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2018 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: понеділка 31 грудня на суботу 29 грудня.

Із розпорядження сільського голови Воютицької сільської ради від 08 лютого 2018 року № 22 відомо, що було перенесено робочий день з 31 грудня на 29 грудня 2018 року тільки для працівників апарату сільської ради.

Із наказу начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради від 28.12.2018 року № 167 Про перенесення робочого дня з понеділка 31 грудня 2018 року - на суботу 29 грудня 2018 року видно, що для працівників закладів освіти перенесено робочий день з понеділка 31 грудня 2018 року - на суботу 29 грудня 2018 року.

Однак, такий наказ видано з порушенням вимог ч. 3 ст. 32 та п. 5 ст. 67 КЗпП України, оскільки не дотримані строки та порядок перенесення робочих днів.

Крім цього, частинами 1 та 3 статті 25 Закону України Про освіту встановлено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

Згідно пунктів 21 та 31 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області для працівників цього Закладу установлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи визначається розпорядком роботи закладу, які затверджує директор за погодженням з профспілковим комітетом.

Надурочна та робота у вихідні та св. яткові дні не допускається.

Із табелю обліку використання робочого часу у ОЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Ігоря Добровольського за грудень 2018 року відомо, що у цьому тебелі 29 та 30 грудня 2018 року проставлений вихідний (а. с. )

Із показань свідка ОСОБА_16 відомо, 29 грудня 2018 року в опорному закладі Загальної середньої освіти 1-111 ступенів імені Ігоря Добровольського був вихідним днем. Деякі працівники школи були присутні в навчальному закладі з метою підготовки навчальних приміщень до перевірки яка мала відбутися. Жодного розпорядження від начальника відділу чи голови сільської ради про перенесення робочого дня із 31 грудня на 29 грудня 2018 року до навчального закладу не поступало.

Свідок ОСОБА_17 , як працює на посаді заступника директора показала, що 29 грудня 2018 року в навчальному закладі був вихідний день, жодного перенесення робочого дня із 31 грудня на 29 грудня 2018 року не було. Вона складає табель виходу на роботу та облік робочого часу для працівників школи. В табелі обліку робочого часу за грудень 2018 року 29 грудня 2018 року зазначено вихідний день, а 31 грудня 2018 року робочий день.

Жодного розпорядження відділу соціально-гуманітарної політики про перенесення робочого дня із 31 грудня на 28 грудня 2018 року не було.

За наведеного, посилання відповідача на те, що субота 29 грудня 2018 року для працівників ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольского був робочим днем, суд відхиляє, а наказ начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради від 28.12.2018 року № 167 Про перенесення робочого дня з понеділка 31 грудня 2018 року - на суботу 29 грудня 2018 року є неправомірним.

Відтак, необґрунтованим є посилання відповідача у наказі від 28 січня 2019 року № 06 Про оголошення догани директору Опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1 на те, що директор ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Добровольского ОСОБА_1 29 грудня 2018 року вчинила дисциплінарний проступок.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснино, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 , суд виходить із глибини фізичних і душевних страждань позивачки, обставин, при яких була заподіяна їй шкода та ступеня створених для неї незручностей, характеру вчинених по відношенню до неї протиправних дій, зусиль для відновлення порушеного права, у тому числі на судовий захист, а також з вимог розумності і справедливості та дійшов висновку, що відшкодуванню підлягає заподіяна моральна шкода в розмірі 2 000,00 грн.

За правилами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 5, 6, та 7 ст. 81 цього Кодексу докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини (Справа "Проніна проти України" N 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Урахувавши наведені вимоги процесуального закону та оцінивши докази, що були досліджені в судовому засіданні, які були подані сторонами як на підставу своїх вимог так і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність необхідності обґрунтування інших підстав, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_2 від 28 січня 2019 року № 66 Про оголошення догани директору опорного закладу ЗСО І-ІІІ ст. імені Ігоря Добровольського ОСОБА_1.

Стягнути з відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) за заподіяння моральної шкоди.

У решті частині позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ІПН НОМЕР_2 .

Представник позивача: Михалойко Богдан Іванович , АДРЕСА_2 .

Відповідач: відділ соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, вул. Шкільна, 19, с. Воютичі Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ 41849309.

Третя особа: ОСОБА_2 АДРЕСА_3.

Повне рішення буде складено 27 березня 2020 року.

Суддя