Рішення

від 11.06.2020 по справі 910/19148/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/19148/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Сумської області (41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Соборна, буд. 7; ідентифікаційний код: 24006272)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23; ідентифікаційний код: 38528660)

про стягнення 693817,70 грн.

Представники учасників справи

від прокуратури: Винник О.О.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Сумської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО про стягнення 693817,70 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тими обставинами, що відповідач без укладення відповідного договору оренди земельної ділянки користувався з 30.05.2013 по 22.01.2019 земельною ділянкою кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 та при цьому не сплачував орендну плату.

За таких обставин прокурор просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти орендної плати за період з 01.01.2017 по 22.01.2019 у сумі 693817,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відкрито провадження у справі №910/19148/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.02.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 12.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2020.

24.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на позовну заяву (по суті, пояснення на позов), в якому позивач підтримав позовні вимоги, викладені прокурором у позовній заяві.

Підготовче засідання, призначене на 25.03.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

31.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву (по суті, пояснення на позов), в якому позивач підтримав позовні вимоги, викладені прокурором у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2020.

У підготовчому засіданні 20.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.06.2020.

У судовому засіданні 11.06.2020 прокурор надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 11.06.2020 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105473398903.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2020 не з'явився, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23), що підтверджується поштовим конвертом, в якому ухвала суду направлялась на адресу відповідача, та довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/19148/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю СЗМО набуло у власність комплекс (нерухоме майно) за адресою: Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, буд. 4, який розміщений на земельній ділянці площею 12,66 га ( 10,2814 га в межах м. Середина-Буда, кадастровий номер 5924410100:03:000:0235 , та 2,3786 га за межами м. Середина-Буда, кадастровий номер 5024410100:16:000:115), що підтверджується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В., зареєстрованим в реєстрі за №135 (а.с. 9-10).

Рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 30.05.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для промисловості (для обробки металу) Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4; надано Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО земельну ділянку кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, в довгострокову оренду на 49 років з орендною платою 3% від її нормативної грошової оцінки (а.с. 15).

Листом від 22.11.2013 вих. №1183 позивач вимагав відповідача терміново повідомити про розгляд проекту договору оренди земельної ділянки та організувати його укладення (за відсутності заперечень) (а.с. 34).

Листами від 10.01.2014 вих. №21, від 23.09.2014 вих. №919, від 06.03.2015 вих. №192 позивач повідомив відповідача про те, що надісланий відповідачу проект договору оренди земельної ділянки до цього часу не підписаний та не зареєстрований, з огляду на що вимагав відповідача вжити заходи щодо підписання та реєстрації договору оренди земельної ділянки (а.с. 35, 36, 37).

Листом від 25.04.2016 вих. №382 позивач просив відповідача прибути на засідання депутатської комісії 13.05.2016 для вирішення проблемних питань з оформлення земельної ділянки (а.с. 38).

Листом від 07.03.2017 вих. №02-13/259 позивач повідомив відповідача про те, що до цього часу договір оренди земельної ділянки відповідачем не укладено, орендна плата не сплачується (а.с. 39).

Листом від 02.08.2018 вих. №02-14/857 позивач вкотре вимагав відповідача прибути для укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 (площа земельної ділянки - 10,2814 га) (а.с.40).

Судом встановлено, що лише 23.01.2019 між Середино-Будською міською радою Сумської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЗМО (орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5924410100:03:000:0235 з цільовим призначенням - промисловість, наданої рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 30.05.2013, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 (площа земельної ділянки - 10,2814 га) (а.с. 16-19).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №153865852, 23.01.2019 було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5924410100:03:000:0235 (адреса: Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4), площею 10,2814 га, за Товариством з обмеженою відповідальністю СЗМО на підставі Договору оренди від 23.01.2019 (а.с. 20)

З Акту комісії Середино-Будської міської ради Сумської області від 23.09.2019, складеному по факту використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю СЗМО та розміру збитків у вигляді суми неотриманої орендної плати, вбачається, що за період з 30.05.2013 по 22.01.2019 сума неотриманої орендної плати за використання земельної ділянки відповідачем за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 склала 1515670,39 грн (а.с.11-13).

Рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 25.09.2019 затверджено Акт комісії Середино-Будської міської ради Сумської області з визначення факту використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю СЗМО та розміру суми неотриманої орендної плати за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 з визначеною комісією сумою неотриманої орендної плати за період з 30.05.2013 по 22.01.2019 у розмірі 1515670,39 грн (а.с. 14).

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 693817,70 грн, що є безпідставно збереженою орендною платою за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924410100:03:000:0235 (за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 (площа земельної ділянки - 10,2814 га) за період з 01.01.2017 по 22.01.2019 (на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

За ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Таким чином, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, свідчить про порушення державних інтересів.

Обгрунтовуючи наявність правових підстав для звернення з даним позовом до суду, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає у несплаті відповідачем коштів за користування земельною ділянкою під належними позивачу об'єктами нерухомості, що позбавляє територіальну громаду права отримувати стабільний та своєчасний дохід у вигляді орендної плати (одного з основних джерел наповнення бюджету), що ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, позбавляє можливості своєчасно проводити виплату заробітної плати працівникам соціальної сфери, здійснювати благоустрій, використовувати кошти та інші необхідні потреби регіону, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави, підриває її економічне благополуччя.

Тобто, в даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Саме позивач у даній справі (Середино-Будська міська рада Сумської області) є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем більше 5-ти років без належного оформлення прав на неї, а тому саме міська рада визначена прокурором позивачем у даному спорі.

Прокурор зазначив, що позивачем протягом 2013-2018 років вживались заходи, спрямовані на оформлення договору оренди спірної земельної ділянки, зокрема, на адресу відповідача було направлено 7-м листів, в яких наголошувалось про необхідність укладення відповідного договору оренди, однак на жоден з листів відповідач відповіді не надав, уникнувши таким чином виконання зобов'язання оформити у встановленому законом порядку договір оренди спірної земельної ділянки.

При цьому, позивачем до цих пір не вжито цивільно-правових заходів щодо відновлення порушених прав та інтересів територіальної громаді, що свідчить про бездіяльність Середино-Будської міської ради Сумської області.

Суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяви самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.

Якщо підстави для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачено абзацами 3-м і 4-м частини четвертої статті 23-ї закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави здійснює або не належним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Шосткинської місцевої прокуратури обгрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру подано позовну заяву в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Сумської області.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ч.ч. 1 ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У силу ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Суд зазначає, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 цього Кодексу).

Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Як встановлено судом, відповідач 31.01.2013 набув право власності на нерухоме майно (комплекс), яке знаходиться за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. (зареєстрований в реєстрі за №135).

При цьому, Рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 30.05.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для промисловості (для обробки металу) Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4; надано Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО земельну ділянку кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, в довгострокову оренду на 49 років з орендною платою 3% від її нормативної грошової оцінки.

Однак, як встановлено судом, лише 23.01.2019 між Середино-Будською міською радою Сумської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЗМО (орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5924410100:03:000:0235 з цільовим призначенням - промисловість, наданої рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 30.05.2013, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 (площа земельної ділянки - 10,2814 га).

Докази належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідачем, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Середино-Будською міською радою Сумської області та державної реєстрації такого права, за період до 23.01.2019 в матеріалах справи відсутні.

Відтак, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/96/19, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі. Позивач (прокурор) у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 здійснена 05.12.2012 року; дата державної реєстрації права власності за Середино-Будською міською радою - 26.06.2013 (а.с. 28-33).

Таким чином, вказана земельна ділянка у період з 01.01.2017 по 22.01.2019 (спірний період) існувала як об'єкт цивільних правовідносин та могла бути передана в оренду відповідачу відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період.

Крім того, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.288.5.1 ст.288 Податкового кодексу України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Середино-Будському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вих №433/0/204-19 від 25.03.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 на 2017 рік становить 11231513,66 грн (а.с. 25).

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Середино-Будському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вих №434/0/204-19 від 25.03.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 на 2018 рік становить 11231513,66 грн (а.с. 26).

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Середино-Будському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вих №8/0/204-19 від 14.01.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4 на 2019 рік становить 11231513,66 грн (а.с. 27).

Як встановлено судом, Рішенням Середино-Будської міської ради Сумської області від 30.05.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для промисловості (для обробки металу) Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО за адресою: м. Середина-Буда, вул. Індустріальна, 4; надано Товариству з обмеженою відповідальністю СЗМО земельну ділянку кадастровий номер 5924410100:03:000:0235, площею 10,2814 га, в довгострокову оренду на 49 років з орендною платою 3% від її нормативної грошової оцінки.

Перевіривши розрахунок неотриманої позивачем орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2017 по 22.01.2019 (у період відсутності договору оренди), суд дійшов висновку в його обгрунтованості - у сумі 693817,70 грн.

Таким чином, враховуючи положення ст. 79-1 ЗК України та статей 20, 23 Закону України Про оцінку земель , беручи до уваги встановлені судом обставини щодо наявності доказів формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та наявність доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірному періоді (з 01.01.2017 по 22.01.2019) та зважаючи на ненадання відповідачем доказів сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у вказаний період, суд дійшов висновку про задоволення позову Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО про стягнення безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 693817,70 грн.

Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО про стягнення 693817,70 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23; ідентифікаційний код: 38528660) на користь Середино-Будської міської ради Сумської області (41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Соборна, буд. 7; ідентифікаційний код: 24006272) грошові кошти у розмірі 693817 (шістсот дев'яносто три тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 70 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЗМО (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 126/23; ідентифікаційний код: 38528660) на користь Прокуратури Сумської області (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; ідентифікаційний код: 03527891) судовий збір у розмірі 10407 (десять тисяч чотириста сім) грн 27 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 червня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин