Рішення

від 16.06.2020 по справі 910/4156/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/4156/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Логістик Україна

про стягнення 60949,90 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "АЛЬТА ЛОГІСТІК УКРАЇНА" про стягнення 60949,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №3051 від 21.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.2020 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

15.04.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Враховуючи, що позивачем було усунуто недоліки, допущені при поданні до суду позову, позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4156/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

19.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд застосувати строк позовної давності, оскільки вимоги стосуються стягнення грошових коштів з відповідача, які пов`язані з поставкою неякісного товару, які можуть бути пред`явлені протягом шести місяців.

28.05.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив щодо застосування строку позовної давності, оскільки предмет позову є повернення грошових коштів, а не заміна неякісного товару.

11.06.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, з яких вбачається, що останній вважає про не доведеність позивачем вимог та подання позовної заяви поза межами позовної давності.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 між Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна (відповідач, постачальник) укладений договір № 3051 (надалі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах DAP м.Горшші Плавні, склад. Покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації, що є невід`ємною частиною договору. Поставка повного обсягу продукції здійснюється протягом терміну зазначеного у відповідних специфікаціях/рахунках. Дострокова поставка допускається за погодженням сторін. Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі Покупця згідно видаткової накладної, оформленої Постачальником (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, орієнтовна сума цього договору становить 600 000,00 грн (шістсот тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 100000 грн. 00 коп. У разі зміни ставки ПДВ, сторони коригують ставку ПДВ без підписання додаткової угоди відповідно до законодавчо встановленої.

Згідно п. 4.2. договору, продукція, що поставляється Постачальником, оплачується Покупцем, у національній валюті України за цінами, зазначеними у відповідних специфікаціях/рахунках.

Оплата здійснюється наступним шляхом: 70% попередня оплата протягом 3 банківських днів від дати рахунку, 30% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів , якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку ( п. 4.3. договору).

У пункті 5.6. договору, сторони погодили, що при неможливості замінити некомплектну або дефектну, невідповідну специфікації продукцію, Постачальник зобов`язується здійснити повернення коштів, протягом п`яти календарних днів з моменту письмового повідомлення. При перевищенні зазначеного терміну Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми неповернених коштів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 30.06.2020 року, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання зобов`язань (п. 9.1. договору).

На підставі виставлених рахунків відповідача №АЛ-0000121 від 20.05.2019 та №АЛ-0000120 від 20.05.2020, позивач здійснив попередню оплату за договором №3051 у розмірі 13990,60 грн та у розмірі 34 996,50 грн, в підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень №29880 від 23.05.2020 та № 29596 від 22.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору № 3015 від 21.12.2018 поставив неякісну продукцію, яка була повернута позивачем відповідно до накладних №Р 1303 від 02.07.2019 та № Р 1305 від 02.07.2019.

10.10.2019 позивач направив відповідачу лист-вимогу за вих. №4641/13752 про повернення попередньої оплати в сумі 34 996,50 грн. та 13 998,60 грн, протягом 5 календарних днів.

У відповідь на вимогу позивача, відповідач направи лист-відповідь №4641/13752 від 10.10.2019, в якій гарантував погашення сум до 31.12.2019.

Позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна не повернуло попередню оплату, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 60 949,90 з яких: 48995,10 грн сума попередньої оплати, 4899,51 грн - штраф та 7055,29 грн - пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору на підставі рахунків №АЛ-0000121 від 20.05.2019 та №АЛ-0000120 від 20.05.2020, згідно із платіжними дорученнями №29880 від 23.05.2020 та № 29596 від 22.05.2019, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 48 995,10 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.

В підтвердження своїх вимог позивач надав копії накладних №Р 1303 від 02.07.2019 та № Р 1305 від 02.07.2019, з яких вбачається, що позивач повернув відповідачу товарно-матеріальні цінності на підставі договору №3051 від 21.12.2018 для заміни на суму 33330,00 грн та 24 997,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу вих. №4641/13752 від 10.10.2019 щодо повернення перерахованих грошових коштів у загальному розмірі 48 995,10 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з тим, заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що останнім не було підписано накладні №Р 1303 від 02.07.2019 та № Р 1305 від 02.07.2019, а також звертає увагу, що позивач не дотримався порядку визначеного Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966.

Пунктом 2.3. договору визначено, що приймання продукції по кількості, якості та комплектності проводиться у відповідності з вимогами "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" №П-6 від 15.06.1965р. "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 від 25.04.66р. з доповненнями і змінами.

Проте, дані твердження відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №Акт.5 від 13.06.2019, який підписаний представниками сторін.

У відповідності до змісту Акту №Акт.5 від 13.06.2019 встановлено не відповідність ДСТУ:8476:2015 продукції, яка відправлена відповідачем ПрАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на підставі договору № 3051 від 21.12.2018.

Окрім того, позивачем надано копію довіреності № 1 від 02.07.2019, якою ТОВ "Альта Логістик Україна в особі директора Цвіркуна Ю.А. уповноважує Минюка С . А . на отримання матеріальних цінностей (контейнр вуличний оцинкований - 7 шт), та яка зазначена у накладених №Р 1303 від 02.07.2019 та № Р 1305 від 02.07.2019.

Також, відповідач вважає, що до правовідносин між сторонами слід застосувати шестимісячний строк позовної давності, який передбачений п. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, оскільки Акт приймання-передачі продукції складено позивачем 13.06.2019, а з позовом позивач звернувся 20.03.2020, тобто з пропуском строку.

Так, відповідно до ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Враховуючи вищевикладені положення, суд відзначає, що предметом спору у даній справі є стягнення попередньої оплати, яка була сплачена позивачем на користь відповідача у відповідності до платіжних доручень №29880 від 23.05.2020 та № 29596 від 22.05.2019, проте до предмету розгляду у справі не входить з`ясування та встановлення факту неякісного товару, який поставлений відповідачем, а тому заяву відповідача щодо застосування строку позовної давності суд відхиляє.

Також, судом враховано лист-відповідь №4641/13752 від 10.10.2019 відповідача, який був адресований позивачу, в якому ТОВ Альта Логістик Україна вказав, що не відмовляється від договірних зобов`язань за договором №3051 та гарантує погашення сум у розмірі 34 995,50 грн та 13 998,60 грн.

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази повернення коштів у розмірі 34 995,50 грн та 13 998,60 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав стягнення суми попередньої оплати у розмірі 48 995,10 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №3051, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів сплачених грошових коштів у сумі 48 995,10 грн відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна про стягнення 60949,90 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7055,29 грн та штраф у розмірі 4899,51 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.6. договору при неможливості замінити некомплектну або дефектну, невідповідну специфікації продукцію, постачальник зобов`язується здійснити повернення коштів, протягом п`яти календарних днів з моменту письмового повідомлення. При перевищенні зазначеного терміну Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми неповернених коштів.

Оскільки, у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу попередньої оплати протягом п`яти календарних днів з моменту отримання листа-вимоги №46441/13752 від 10.10.2019 (відповідно до рекомендованого поштового повідомлення №3980201794108 - 15.10.2019), то позивач здійснює нарахування пені з 14.11.2019 з моменту отримання повідомлення відповідача про неможливість сплатити кошти.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, судом встановлено, що сума пені нарахована за прострочення повернення коштів становить 7055,29 грн та сума штрафу від суми неповернутих коштів становить 4899,51 грн, у зв`язку із чим враховуючи положення п.5.6. договору та наявність прострочення повернення коштів понад 5 календарних днів, суд задовольняє вимоги у цій частині повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів повернення позивачу суми попередньої оплати відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи факт сплати позивачем відповідачеві грошових коштів за договором №3015 у сумі 48995,10 грн (попередня оплата), суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна про стягнення 60949,90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Логістик Україна" у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Логістик Україна" (03148, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА ПОКОТИЛА, будинок 7/2, ідентифікаційний код 40654230) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, будинок 16; ідентифікаційний код 00191282) суму неповернутих коштів у розмірі 48 995,10 грн, штраф у розмірі 4899,51 грн, пеню у розмірі 7055,29 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.06.2020

Суддя О.В. Гулевець