Рішення

від 17.06.2020 по справі 910/1078/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/1078/20

Суддя Данилова М.В. розглянувши матеріали заяви б/н від 25.05.2020 року Про прийняття додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Байхім-Україна

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Байхім-Україна (юридична адреса: 35500, Рівненська область, Радивилівський район, м. Радивилів, вул. О. Невського, 96; поштова адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Ондо (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8 А, офіс 304)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Байхім-Україна (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Ондо (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 258 537, 31 грн. за договором поставки № 10/01/2017/UKR від 10 січня 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 року у справі №910/1078/20 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОНДО на користь позивача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАЙХІМ-УКРАЇНА заборгованість 229 765, 60 грн. - сума основного боргу, 13 205, 43 грн. - інфляційні втрати 8359, 69 грн., - 3% річних, 7 206, 59 грн. - пені, сума судового збору 3 878, 06 грн.

28.05.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Байхім-Україна надійшла заява б/н від 25.05.2020 року Про прийняття додаткового рішення .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року було призначено вказану заяву до розгляду на 17.06.2020 року.

В судове засідання 17.06.2020 року з`явився представник заявника, який підтримав надану заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак 16.06.2020 року через канцелярію суду надав заперечення на заяву.

Суд дослідивши всі наявні матеріали справи, вислухавши пояснення заявника,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 року у справі №910/1078/20 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОНДО на користь позивача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАЙХІМ-УКРАЇНА заборгованість 229 765, 60 грн. - сума основного боргу, 13 205, 43 грн. - інфляційні втрати 8359, 69 грн., - 3% річних, 7 206, 59 грн. - пені, сума судового збору 3 878, 06 грн.

Між позивачем та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ ЮРИДИЧНА ФІРМА ГРИНЧУК ТА ПАРТНЕРИ було укладено Договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року . Безпосередньо професійну правничу допомогу у справі № 910/1078/20 Позивачу надавала адвокат Чупа Ірина Ігорівна, яка є адвокатом АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНА ФІРМА ГРИНЧУК ТА ПАРТНЕРИ .

Статус адвоката Чупи Ірини Ігорівни підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ № 001375 від 13 березня 2019 року.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав детальний опис послуг, згідно з Договором про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року, укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАЙХІМ-УКРАЇНА та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ ЮРИДИЧНА ФІРМА ГРИНЧУК ТА ПАРТНЕРИ за період з 20.01.2020 року по 25.05.2020 року.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, Клієнт зобов`язується сплатити Фірмі гонорар згідно з Договором відповідно до виставлених рахунків.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розмір гонорару за супровід господарської справи в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва) становить 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень), які сплачуються Клієнтом протягом 5-ти календарних днів з моменту виставлення Фірмою рахунку, на умовах авансового платежу. Ця сума є гонораром за ведення справи в суді першої інстанції і не залежить від результатів її розгляду.

На виконання вимог Договору про надання правової допомоги позивачу було виставлено Рахунок № 1 від 26 грудня 2020 року на суму 20 000,00 грн. , який було сплачено 27 грудня 2019 року в повному обсязі, що підтверджується Заключною випискою за період з 27.12.2019 по 27.12.2019, сформованою 25.05.2020 року о 15:03 .

Відповідно до пункту 2.4. Договору, факт надання правової допомоги (послуг) Фірмою Клієнту підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг, що підписуються Сторонами.

Послуги із супроводу судової справи в суді першої інстанції були прийняті Позивачем в повному обсязі, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 22 травня 2020 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2-5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019р. у справі №5023/5587/12).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Витрати, понесені Позивачем у вказаній судовій справі на оплату послуг адвоката були у вигляді фіксованого гонорару - 20 000,00 грн. за супровід справи в суді першої інстанції.

Стосовно витрат позивача на проїзд адвоката суд зазначає таке.

Пунктом 2 абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення такихвитрат (Постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі N° 922/ 445/19).

Згідно з пунктом 4.4. Договору, Клієнт оплачує витрати на проїзд фахівців Фірми до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Витрати ТОВ БАЙХІМ-УКРАЇНА на оплату проїзду адвоката Чупи Ірини Ігорівни до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні, яке відбулося 26 лютого 2020 року, склали 669,98 грн., що підтверджується копіями Посадочних документів .

Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи зі змісту статей 3, 11, 15 ГПК України, питання співмірності заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач надав свої заперечення на заяву, в яких зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та не підлягають стягненню з відповідача, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не надав.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на те, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що ним були понесені витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані з розглядом справи, вони є співмірними зі складністю справи, доведеними, реальними та фактичними, суд дійшов до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та компенсації судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву б/н від 25.05.2020 року Про прийняття додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Байхім-Україна .

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОНДО (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8 А, офіс 304,код ЄДРПОУ 39733916) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАЙХІМ-УКРАЇНА (35500, Рівненська область, Радивилівський район, м. Радивилів, вул. О. Невського, 96, код ЄДРПОУ 32639354) понесені ним судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 669,98 грн., з яких 20 000,00 грн. - гонорар за супровід справи в суді першої інстанції, 669,98 грн. - витрати адвоката на проїзд з міста Львова до міста Києва для участі в судовому засіданні в Господарському суді міста Києва.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначений строк обчислюється з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне додаткове рішення складено 17.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова