ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18.06.2020Справа № 910/4611/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "Квант М"
(м. Київ)
до Адвокатського бюро "Бориса Авдєєва" (м. Київ)
про стягнення 11.048,21 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "Квант М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського бюро "Бориса Авдєєва" про стягнення 11.048,21 грн, з яких: 9504,00 грн заборгованості з орендних платежів, 127,37 грн заборгованості за електроенергію, 186,94 грн заборгованість за газ, 1087,91 грн пені, 122,98 грн 3% річних, 19,01 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 06/03/19-1 від 06.03.19. оренди приміщення.
В прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання про розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.20. відкрито провадження у справі № 910/4611/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Крім того, означеною ухвалою суду визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт повернуто з посиланням на те, що адресат не знайдений .
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За висновками суду, відмітки на конверті дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження в даній свідчать про незнаходження сторони за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/4611/20.
Однак, відповідач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї позиції не надав.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
ВСТАНОВИВ:
06.03.19. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір 3 06/03/19-1 оренди приміщення (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення, яке є власністю Орендодавця, загальною площею 13,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Естонська, 120 (далі - Об`єкт оренди).
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 15.1 з 06.03.19. по 05.03.20.
Позивач передав відповідачу Об`єкт оренди за Договором за актом приймання-передачі приміщення від 13.03.19.
Розділом 4 Договору сторони погодили наступне. Розмір орендної плати за цим Договором є фіксованим і складає 3168,00 грн. на місяць в тому числі ПДВ. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою Сторін, а також у випадках, передбачених цим Договором. До суми орендної плати вже входять: вартість спожитої Орендарем води та обслуговування каналізації; вартість експлуатаційних втрат (прибирання території, вивіз сміття та фізична охорона). До суми орендної плати не входить: вартість спожитої електроенергії та газу на опалення. Орендна плата нараховується з дати підписання акту здачі-приймання. У випадку, якщо користування об`єктом оренди здійснювалось Орендарем більше як 20 календарних днів у місяці, орендна плата за такий місяць сплачується у повному обсязі. В іншому випадку орендна плата за місяць, в якому Орендар користувався об`єктом, що орендується, зменшується пропорційно до кількості днів фактичного користування об`єктом. Користуванням Об`єктом оренди в цьому Договорі визнається період з моменту передачі Об`єкту оренди Орендареві і підписання акту здачі-приймання до моменту повернення Об`єкту оренди Орендодавцю в порядку, визначеному цим Договором. Відшкодування Орендодавцеві вартості спожитої електроенергії та газу здійснюється Орендарем щомісячно на підставі рахунку, який виставляється Орендодавцем. Орендна плата сплачується Орендодавцю наперед не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку, який виставляється Орендодавцем.
Позивач вказує на те, що у відповідача утворилась наступна заборгованість за Договором за такі періоди:
- заборгованість з оплати орендної плати на суму 9504,00 грн за вересень, жовтень, листопад 2019 року;
- 186,94 грн заборгованість за газ за листопад 2019 року;
- 127,37 грн заборгованість за електроенергію за жовтень 2019 року,
що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить: заборгованість з оплати орендної плати на суму 9504,00 грн за вересень, жовтень, листопад 2019 року; 186,94 грн заборгованість за газ за листопад 2019 року; 127,37 грн заборгованість за електроенергію за жовтень 2019 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 9504,00 грн заборгованості з орендних платежів, 127,37 грн заборгованості за електроенергію, 186,94 грн заборгованість за газ.
В зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1087,91 грн пені.
Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних та інших платежів за Договором Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Судом здійснено перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальній сумі 1087,91 грн, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Крім вказано, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 122,98 грн 3% річних, 19,01 грн інфляційних втрат.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 122,98 грн 3% річних, 19,01 грн інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Адвокатського бюро "Бориса Авдєєва" (03062, м. Київ, вул. Естонська, б. 120, офіс 4; ідентифікаційний код 42868338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "Квант М" (03062, м. Київ, вул. Естонська, б. 120; ідентифікаційний код 33558748) 9.504 (дев`ять тисяч п`ятсот чотири) грн 00 коп. заборгованості з орендних платежів, 127 (сто двадцять сім) грн 37 коп. заборгованості за електроенергію, 186 (сто вісімдесят шість) грн 94 коп. заборгованість за газ, 1.087 (одну тисячу вісімдесят сім) грн 91 коп. пені, 122 (сто двадцять дві) грн 98 коп. 3% річних, 19 (дев`ятнадцять) грн 01 коп. інфляційних втрат, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89895019 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні