ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
16.06.2020Справа № 910/7850/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН"
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЇНПРОД"
2) ОСОБА_1
про визнання права вимоги та право іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача: Голиця В.В.
від відповідача 1: не з`явився
від відповідача 2: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЇНПРОД", ОСОБА_1 , у якому просить суд:
визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" право вимоги та право іпотекодержателя за договором іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м;
в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Грінвіч Фіш" за укладеним між товариством та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" кредитним договором №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013 в загальній сумі 2 023 812,11 грн, з яких 700 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1 323 812,11 грн - заборгованість за відсотками звернути стягнення предмет іпотеки: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Разом із позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" подано заяву про забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною третьою статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно ч.ч.1,3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.06.2020 викликав сторін для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" про забезпечення позову по справі №910/7850/20 у судове засідання, що відбудеться 16.06.2020.
Ухвала суду від 11.06.2020 направлена на адреси сторін, вказані у позовній заяві. Окрім того, враховуючи обмежені строки розгляду заяви суд не позбавлений можливості повідомити сторін про судове засідання, зокрема, телефонограмою.
У позовній заяві позивачем зазначено лише засоби зв`язку позивача, засоби зв`язку відповідачів позивачу не відомі. Згідно із зазначених у позовній заяві засобів зв`язку позивача, суд повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" про розгляд заяви про забезпечення позову телефонограмою.
У судове засідання 16.06.2020 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" (заявник), надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеку, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями п.1, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
У відповідності до ч.3 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
накладення арешту та встановлення заборони відчуження і розпорядження на наступний об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.;
заборони всім суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, окрім як за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" щодо наступного об`єкта нерухомого майна: нежилого приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Водночас обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно із матеріалів позовної заяви, 17.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвіч Фіш" (позичальник) укладено кредитний договір №MKLNU3.143359/02, відповідно до якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у розмірі 700000,00 грн на умовах, визначених цим договором.
17.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № ZXR039523. 143694.002 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. та зареєстрований в реєстрі за №6397, предметом якого є надання в іпотеку майна: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху будинку АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
У подальшому, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-00021-b від 24.01.2020, між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "Ейпіес Україна", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН", (новий кредитор) укладено договір №145 від 22.02.2019 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі і на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) а поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору; повий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному договором.
У переліку договорів (додаток №1), у зобов`язаннях за якими відступається право вимоги, в тому числі зазначено кредитний договір № MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013, укладений між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "Ерінвіч Фіш" та укладений в його забезпечення договір іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що після придбання права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіч Фіш" за кредитним договором №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, згідно із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" стало відомо, що 12.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. прийняті рішення:
рішення № 26080134 про реєстрацію припинення іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 1031, та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки за договором іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;
рішення № 26080541 про реєстрацію припинення обтяження, вид обтяження - заборона на нерухоме майно) щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 1031, та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження за договором іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013.
Позивач зазначає, що вказані рішення були прийняті на підставі листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Міхно С.С. за вих. № 8733 від 11.11.2015 адресованого приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чигріну А.О. У листі за вих. № 8733 від 11.11.2015 зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвіч Фіш" виконані умови кредитного договору №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013 та договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, у зв`язку із чим банк просив припинити іпотеку та обтяження на нежитлове приміщення №1031 (в літ. А) першого поверху, за адресою м. Київ, Харківське шосе, 19.
Натомість, згідно із листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Міхно С.С. вих. №310 від 13.03.2020, наданого на запити заявника, банком повідомлено, що погашення заборгованості ОСОБА_1 за укладеним з ТОВ "Грінвіч Фіш" кредитним договором № MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013 не здійснювалося, листи № 8734 та № 8733 від 11.11.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Міхно С.С. не підписувалися.
Також у листі Уповноваженої особи ФГВФО зазначено, що за фактом протиправного зняття ОСОБА_1 заборони з нежитлового приміщення №1031 (в літ. А) за адресою АДРЕСА_2 шляхом надання приватному нотаріусу Чигріну А.О. підробленого документу відкрито кримінальне провадження №12017100020013429.
У свою чергу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" Шевченківським УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування (номер кримінального провадження №12020100100002917) за фактом вчинення кримінального правопорушення згідно із ч.1 ст.388 КК України.
У подальшому, нежитлове приміщення №1031 (в літ. А) за адресою АДРЕСА_2, згідно із акту №1 прийому-передачі нежитлового приміщення від19.11.2015, передане ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЇНПРОД", у зв`язку з чим 22.04.2016 приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29425432, запис про право власності: 14329295, згідно із яким за ТОВ "ВОЇНПРОД" зареєстровано право власності за нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Необхідність звернення до суду позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову обумовлено тим, що станом на час подання позову у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні записи про обтяження іпотечного майна, що надає змогу відповідачу ТОВ "ВОЇНПРОД" вільно розпоряджатися предметом іпотеки, у зв`язку із чим, заявник зазначає, що існує достатньо обґрунтована імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням, оцінивши надані заявником докази в підтвердження викладених у заяві обставин щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням обставин щодо зняття обтяження з предмету іпотеки та передачі нерухомого майна як внесок до статутного капіталу ТОВ "ВОЇНПРОД", а також наявності кримінальних проваджень по факту протиправного зняття ОСОБА_1 заборони з нежитлового приміщення №1031 (в літ. А) за адресою АДРЕСА_2 та по факту незаконних дій щодо іпотечного майна, суд дійшов висновку, що наразі існує реальна загроза подальшого відчуження третім особа зазначеного нерухомого майна.
Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити у поданій заяві, стосуються нерухомого майна, які є предметом іпотеки, а отже відповідають предмету позовних вимог.
Як зазначено судом вище, приписами ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачу чи іншим особам.
Під арештом майна розуміється накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Враховуючи предмет спору, а також обставини наведені заявником, суд вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Оскільки судом встановлено обґрунтованість необхідності вжиття заходів забезпечення позову, між позовними вимогами, що пред`явлені заявником та обраним засобом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно існує зв`язок, суд прийшов до висновку про обґрунтованість визначених заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
При цьому, заява у частині встановлення заборони відчуження і розпорядження нерухомим майном залишена судом без задоволення, оскільки як зазначено судом вище під арештом майна розуміється накладання заборони на право розпоряджатися майном, у зв`язку із чим відсутня необхідність у встановленні заборони відчуження і розпорядження нежитлове приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
У відповідності до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 , державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
За таких обставин адекватним та ефективним способом забезпечення позову та таким, що відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову є заборона всім суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наступного об`єкта нерухомого майна: нежилого приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
Водночас, заява у частині встановлення можливості здійснювати реєстраційні дії за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" не підлягає задоволенню, оскільки на даний час спір по суті не вирішено та не встановлено правомірності чи безпідставності вимог позивача щодо нерухомого майна, яке є предметом спору.
За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" звернулося до суду.
Водночас, суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.
Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.
Суд зазначає, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Окрім того, забезпечення позову лише обмежує право розпорядження цим майном, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Отже, зазначені заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та заборони вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів є розумними, адекватними та ефективними способами забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Враховуючи вище наведене, оскільки, суд дійшов до висновку, що обрані позивачем засоби забезпечення позову є співмірним і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом:
Накладення арешту на наступний об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.;
Заборони всім суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наступного об`єкта нерухомого майна: нежилого приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
За таких обставин, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" про забезпечення позову частково.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову у справі №910/7850/20:
Накласти арешт на наступний об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наступного об`єкта нерухомого майна: нежилого приміщення № 1031 в літ. А першого поверху в буд. АДРЕСА_2, загальною площею 92,00 кв.м.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" (01601, м.Київ, ПЛОЩА СПОРТИВНА, будинок 1, корпус А, ідентифікаційний код 42682150)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЇНПРОД" (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ЧЕРНЯХОВСЬКОГО, будинок 21, квартира 41, ідентифікаційний код 39938593)
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто до 16.06.2023.
Ухвала набирає законної сили 16.06.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складений та підписаний: 18.06.2020.
Суддя С. О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89895033 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні