Рішення

від 03.06.2020 по справі 911/3029/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3029/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/3029/19

за позовом Узинської міської ради Київської області, м. Узин

до Товариства з обмеженою відповідальністю Біоенергетика ,

м. Київ

про стягнення 341 551,04 грн.

Представники:

від позивача: Каракой Т.В ., адвокат, ордер серії КС № 263546 від 31.01.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Узинська міська рада Київської області (надалі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біоенергетика (надалі-відповідач) про стягнення 341 551,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди землі № 188 від 01.03.2012, в частині своєчасного внесення орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 341 551,04 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито провадження у справі № 911/3029/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 15.01.2020.

Ухвалами суду від 15.01.2020 та 10.02.2020 підготовчі засідання у справі були відкладені на 10.02.2020 та 26.02.2020 відповідно.

Ухвалою суду від 26.02.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.03.2020.

Ухвалами суду від 16.03.2020 та 13.04.2020 розгляд справи по суті був відкладений на 13.04.2020 та 18.05.2020 відповідно.

В судовому засіданні 18.05.2020 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 03.06.2020.

В судових засіданнях 26.02.2020, 16.03.2020, 18.05.2020, 03.06.2020 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи судом. Про факт належного повідомлення відповідача свідчать конверти з ухвалами, що повернулись на адресу суду вх. № 1865/20 від 15.01.2020, вх. № 3712/20 від 29.01.2020, вх. № 6804/20 від 20.02.2020, від 26.03.2020, вх. № 11796/20 від 28.05.2020, вх. № 12038/20 від 29.05.2020, вх. № 12039/20 від 29.05.2020.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS Co-V-2 (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Як визначено пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки в т.ч., строки подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалами суду від 23.12.2019, 15.01.2020, 10.02.2020 судом зобов`язано відповідача, в строки до 10.01.2020, 31.01.2020, 24.02.2020 (тобто поза межами встановленого карантину ) відповідно, надати суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; відповідач свого права на подання відзиву на використав, відзив на позову, у встановлений судом строк, до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 між Узинською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біоенергетика (відповідач, орендар) укладений Договір оренди землі № 188, відповідно до умов п. 1 якого (в редакції Додаткової угоди від 15.03.2012) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничої бази, яка розташована в м. Узин по вул. Заводській, АДРЕСА_1 .

В оренду передається земельна ділянка згідно з рішенням одинадцятої сесії шостого скликання Узинської міської ради № 11-131 від 14.02.2012, загальною площею 1,3899 га, розташована в адміністративних межах Узинської міської ради. На земельні ділянці знаходяться нежитлові будівлі (комплекс) загальною площею 155,4 кв.в. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 017 684,78 грн. в рік (п.п. 2, 3, 4 договору).

Умовами п. 5 договору визначено, що договір укладається строком на 49 років і вступає в дію починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 11 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умовами п. 6 договору визначено, що орендна плата вноситься в розмірі 30 530,54 грн. в рік. Орендна плата сплачується орендарем виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок, визначений в договорі.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в сумі 2 544,21 грн. (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі, зокрема, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 20 договору визначено, що орендар зобов`язаний, поміж іншого, своєчасно вносити оренду плату.

01.03.2012 між позивачем та відповідачем підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, загальною площею 1,3899 га, для обслуговування виробничої бази в м. Узин по вул. Заводській, 12-а (з урахуванням внесених змін Додатковою угодою від 15.03.2012), терміном користування на 49 років.

Так, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе, за умовами договору зобов`язання, надавши відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,3899 га, для обслуговування виробничої бази в м. Узин по вул АДРЕСА_2 Заводській АДРЕСА_1 .

Проте, відповідач порушуючи умови договору неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного внесення орендних платежів сплативши частково 24 407,84 грн., у зв`язку з чим, за твердженням позивача, у відповідача за період з 2012 рік по 2019 рік включно виникла заборгованість в сумі 341 551,04 грн.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами ст. 21 названого Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 24 Закону визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Позивачем була надана довідка від 14.05.2020 про розмір заборгованості ТОВ Біоенергетика , яка складає 341 551,04 грн.

Матеріали справи містять лист Головного управління ДПС у Київській області № 3543/9/10-36-04-03 від 04.10.2019 щодо надання інформації щодо платника податків - ТОВ Біоенергетика та повідомлено, що платником податку подано до Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку, загальною площею 1,3899 га за 2015 (річна сума орендної плати - 38 132,64 грн.), 2016 (річна сума орендної плати - 54 644,09 грн.), 2017 (річна сума орендної плати - 57 922,73 грн.), 2018 (річна сума орендної плати - 57 922,73 грн.). Управлінням ДПС також повідомлено, що за 2019 платником податку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)подано не було.

При цьому, здійснюючи власний розрахунок заявленої позивачем до стягнення заборгованості, з урахуванням поданих позивачем відомостей з Головного управління ДПС у Київській області щодо наданих платником податків податкових декларацій, судом встановлено, що заборгованість відповідача, з урахуванням часткової оплати внесених платежів в сумі 24 407,84 грн., становить 314 158,55 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засідання не з`явився, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати заборгованості за Договором оренди землі № 188 від 01.03.2012 суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасного внесення орендних платежів, передбачених умовами Договору оренди землі № 188 від 01.03.2012, лишається на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості в сумі 314 158,55 грн. відповідає фактичним обставинам справи та підтверджена поданими доказами, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 314 158,55 грн. та відмовляє в частині стягнення 27 392,49 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біоенергетика (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, оф. 2, код ЄДРПОУ 37701149) на користь Узинської міської ради Київської області (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Незалежності, 16/1, код ЄДРПОУ 04054900) 314 158 (триста чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 55 коп. заборгованості та 4 712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 38 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В інші частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 17.06.2020.

Суддя О.О. Христенко