Рішення

від 15.06.2020 по справі 915/2327/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 915/2327/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.

та представника позивача адвоката Галовської Ю.В., ордер від 22.11.2019 серії ВЕ № 100480;

від відповідача представник не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2327/19

за позовом фізичної особи-підприємця Кравченко Любові Володимирівни,

АДРЕСА_1 ;

до Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою-підприємцем Кравченко Любов?ю Володимирівною пред?явлено до Миколаївської міської ради позов про визнання, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі від 26.05.2015 № 10865 (далі - договір) наступного змісту:

"Додаткова угода до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 26.05.2015 р. за № 10865

м. Миколаїв " " 2018 р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 р., надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та фізична особа підприємець Кравченко Любов Володимирівна, надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада продовжує ФОП Кравченко Л.В. оренду земельної ділянки, площею 30 кв.м (кадастровий номер: 4810136900:01:022:0029) для обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного павільйону по вул. Будівельників, у районі АЗС (Інгульський район).

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

"Договір поновлено на 3 (три) роки до 08.06.2021 р. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.

5. У п?ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 Кравченко Любов Володимирівна

код ЕДРПОУ НОМЕР_1 Іден.код НОМЕР_2

АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ".

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Підприємець Кравченко також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 02.12.2019 відкрито провадження в даній справі

Миколаївська міська рада у відзиві, поданому в суд 19.12.2019 та зареєстрованому за вх. № 1930/19, позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням, зокрема, на те, що позивачем не дотримано порядку поновлення договору оренди в розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, на думку відповідача, підприємець Кравченко не набула право на поновлення договору оренди землі, так як:

1) Миколаївська міська рада досі розглядає надісланий підприємцем Кравченко лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевіряє на відповідність вимогам законодавства, наслідком чого буде прийняття рішення щодо можливості або неможливості підписання указаного проекту;

2) позивач звернувся до Миколаївської міської ради з заявою про продовження строку дії договору оренди землі з пропуском строку, передбаченого умовами цього договору, що, на думку відповідача, зумовлює неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ? у зв?язку з відсутністю в даному випадку повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. Зазначені доводи відповідач обґрунтовує посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої палати Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Підприємець Кравченко у відповіді на відзив від 28.12.2019 зазначила, що, на її думку, відповідачем неправильно розтлумачено норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та безпідставно наведено посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17, ? так як позов у зазначеній справі було подано орендарем за договором оренди землі, строк дії якого сплив, у зв?язку з передачею орендодавцем спірної земельної ділянки іншому орендарю за укладеним з останнім іншим договором оренди.

На думку позивача, пролонгація договору в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можлива за наявності таких підстав: орендар належно виконує свої обов?язки за договором; орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди; відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). Позивач посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 912/645/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 06.03.2019 у справі № 916/600/18.

Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, представник у засідання не з?явився, проте від Миколаївської міської ради 12.02.2020 надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності її представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між підприємцем Кравченко (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 26.05.2015 № 10865, зареєстрований у Миколаївській міській раді того ж дня та за тим самим номером.

Умовами договору оренди передбачено, що в оренду підприємцю Кравченко надано земельну ділянку площею 30 кв.м., у т.ч. 20 кв.м. під тимчасовою забудовою та 10 кв.м. під проходами, проїздами та площадками (за функціональним призначенням ? землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду, за кадастровим № 4810136900:01:022:0029, на якій знаходиться торговий павільйон підприємця Кравченко, для обслуговування указаного тимчасово розміщеного торгового павільйону, по вул. Будівельників, в районі АЗС (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору).

В договорі зазначено, що він діє протягом 3 років з дати державної реєстрації права оренди; орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди; підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 договору).

Згідно поданого підприємцем Кравченко Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.06.2015 № 38930403, право оренди за договором зареєстроване 08.06.2015 з номером запису про інше речове право: 10001494.

Отже, строк дії договору оренди встановлено до 08.06.2018.

Підприємець Кравченко 24.05.2018 через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулася до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах; до заяви позивачем додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди до договору оренди, підписаний з боку орендаря. Викладене підтверджується копією опису дозвільної справи за реєстраційним № 000379 з підписом уповноваженого працівника та відбитком штемпелю Центру надання адміністративних послуг.

За твердженнями позивача, указане звернення відповідачем залишено без реагування, поданий підприємцем Кравченко проект додаткової угоди відповідачем не підписано.

Позивач і досі продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних квитанцій та довідкою ГУ ДПС у Миколаївській області від 19.11.2019 № 755/14-29-50-07-12, згідно якої за підприємцем Кравченко станом на 19.11.2019 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб не обліковується.

Указані обставини, які не заперечуються і Миколаївською міською радою, позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Миколаївська міська рада у відзиві зазначила, що нею досі розглядається звернення підприємця Кравченко та проект додаткової угоди; остаточне рішення щодо можливості або неможливості підписання указаного проекту відповідачем на даний час не прийняте.

На підтвердження указаних доводів відповідачем подано лист начальника Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 17.12.2019 № 02-08/4085, направлений директору юридичного департаменту відповідача Бочаровій І .В. , в якому зазначено, зокрема, що на звернення від 24.05.2018 № 000379 щодо продовження підприємцю Кравченко оренди земельної ділянки підготовлено проект рішення, розгляд якого починаючи з 24.09.2018 неодноразово переносився; висновком від 07.06.2018 № 17-2306 управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради погоджено продовження оренди; Департаменту архітектури та будівництва для підтвердження висновку, який у висновку від 28.10.2019 № 17-3037 зазначив, що не може рекомендувати поновлення оренди землі у зв`язку з невідповідністю діючим нормам ДБН Б 2.2-12:2018 "Планування та забудова територій" п.11.5 дод.и1, ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" п. 15.2.2; питання буде винесене на розгляд профільної комісії.

Матеріали справи також містять копію згаданого вище висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 07.06.2018 № 17-2306, який було скеровано Виконкому міської ради.

Не зважаючи на документально підтверджений указаними вище документами розгляд Миколаївською міською радою звернення підприємця Кравченко, відповідачем не подано суду доказів направлення позивачу відомостей щодо результатів цього розгляду.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ "Про оренду землі")

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов?язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов?язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов?язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою (з пропущенням встановленого договором оренди строку звернення, проте до закінчення дії договору оренди); після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.

Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує на неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною у зв?язку з відсутністю в даному випадку повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ? відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки указана вище постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена, виходячи з інших обставин справи; так, зокрема, у справі № 594/376/17-ц позивач посилався на те, що діями орендодавця та третьої особи, між якими укладено новий договір оренди земельної ділянки, яку раніше орендував позивач, порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) підприємець Кравченко, хоча і з пропуском визначеного договором строку, проте до закінчення дії договору оренди звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди, підписаний з боку орендаря; 2) що, відповідачем з 24.05.2018, тобто, близько двох років, розглядається надіслана підприємцем Кравченко заява з проектом додаткової угоди, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) що позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов?язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою; 4) що відповідачем не доведено факту письмового повідомлення ним підприємця Кравченко про відмову/заперечення в поновленні договору оренди; 5) що запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об?єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об?єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов?язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов?язком суб?єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов?язковості укладення договору для певних категорій суб?єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов?язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов?язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов підприємця Кравченко підлягаючим задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати підприємця Кравченко на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з квитанцією від 25.11.2019 № 0.0.1534638810.1 у сумі 1921 грн., належить покласти на відповідача.

У судовому засіданні 15.06.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця Кравченко Любові Володимирівни задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі додаткової угоди до договору оренди землі від 26.05.2015 № 10865, укладеного між фізичною особою-підприємцем Кравченко Любов`ю Володимирівною та Миколаївською міською радою та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 26.05.2015 № 10865, - укладеною в такій редакції:

"Додаткова угода до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 26.05.2015 р. за № 10865

м. Миколаїв " " 2018 р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 р., надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та фізична особа підприємець Кравченко Любов Володимирівна, надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада продовжує ФОП Кравченко Л.В. оренду земельної ділянки, площею 30 кв.м (кадастровий номер: 4810136900:01:022:0029) для обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного павільйону по вул. Будівельників, у районі АЗС (Інгульський район).

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

"Договір поновлено на 3 (три) роки до 08.06.2021 р. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.

5. У п?ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 Кравченко Любов Володимирівна

код ЕДРПОУ НОМЕР_1 Іден.код НОМЕР_2

АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ".

3. Стягнути з Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573, на користь фізичної особи-підприємця Кравченко Любові Володимирівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2020.

Суддя Т.М.Давченко