Рішення

від 18.06.2020 по справі 916/1098/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Справа № 916/1098/20 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1098/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) до Житлово-будівельного кооперативу "Гермес" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Парусна,1) про стягнення 2363,30грн., із яких 1976,53грн. пені, 386,77грн. три проценти річних,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду :

Позивач у позовній заяві позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.2017р. між ПАТ НАК Нафтогаз України та ЖБК Гермес було укладено договір №8060/1718-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 547625грн., та відповідач за умовами п.6.1. договору мав розрахуватись за отриманий газ до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак, як зазначає позивач, оплату за переданий газ відповідач розрахувався повністю, але оплати здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. вказаного договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано 1976,53грн. пені, 386,77грн. три проценти річних.

Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 23.04.2020р. судом двічі було надіслано за адресою державної реєстрації відповідача: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1, яка 12.06.2020р. була вручена відповідачу. Також 03.06.2020р. з електронної пошти судді на електронну адресу відповідача було надіслано електронну версію ухвали суду від 23.04.2020р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020р. в Україні введено карантин.

Постановою КМУ №392 від 20.05.2020р. Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно листа Ради Суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано, на період з 16.03.2020р. до 03.04.2020р., встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження. Крім того, Рада суддів України рекомендувала громадянам та іншим особам: всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

З врахуванням викладеного, судом розглянуто дану справу без участі сторін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/1098/20 засобами поштового та електронного зв`язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2020р. відкрито провадження у справі №916/1098/20, постановлено розглядати справу №916/1098/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи :

30.10.2017р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (постачальник) та ЖБК Гермес (споживач) було укладено договір №8060/1718-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) газ, обсягом до 115тис. куб.м. (п.п.1.1., 1.2., 2.1. договору).

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7. договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р.).

Згідно п.5.2. договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. ціна за 1000 куб.м. за цим договором на дату укладання договору становить 4942грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.п.8.1., 8.2. договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р.).

Відповідно до розділу 12 договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. він діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.03.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також сторонами до договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. було підписано додаткову угоду №1 від 11.01.2018р., відповідно до п.3 якої п.8.2. договору №8060/1718-ТЕ-23 викладено у наступній редакції: У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256. . Додаткова угода №1 від 11.01.2018р. діє з 01.01.2018р.

На виконання умов договору №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. позивачем відповідачу було поставлено газ за актами приймання-передачі від 30.11.2017р. на суму 82248,72грн., від 31.12.2017р. на суму 103562,58грн., від 31.01.2018р. на суму 123571,74грн., від 28.02.2018р. на суму 116229,91грн., від 31.03.2018р. на суму 122012,05грн.

На підтвердження проведення повної, але несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписки по особовому рахунку Підприємства Гермес ЖБК за період з 01.10.2017р. по 31.01.2020р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків .

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, судом встановлено, що в період з листопада 2017р. по березень 2018р. включно позивач за договором №8060/1718-ТЕ-23 від 30.10.2017р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 547625грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданими позивачем виписками по особовому рахунку відповідача.

Так, у зв`язку з несвоєчасним проведенням відповідачем оплати заборгованості, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню загалом в сумі 1976,53грн. за період з 26.12.2017р. по 13.06.2018р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені встановив, що його зроблено вірно, у зв`язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1976,53грн. за період з 26.12.2017р. по 13.06.2018р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Крім того, позивач у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий газ нарахував до стягнення з відповідача 386,77грн. три проценти річних за період з 26.12.2017р. по 13.06.2018р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних, встановив, що його зроблено вірно. Отже, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення з відповідача 386,77грн. три проценти річних за період з 26.12.2017р. по 13.06.2018р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн., які в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з повним задоволенням судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Житлово-будівельного кооперативу "Гермес" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Парусна,1) про стягнення 2363,30грн.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гермес" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Парусна,1, код ЄДРПОУ 20967483) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1976 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят шість) грн. 53коп. пені, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 77коп. три проценти річних, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 червня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук