Рішення

від 16.06.2020 по справі 918/354/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/354/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартех" про стягнення в сумі 145 663, 46 грн

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартех" про стягнення в сумі 145 663, 46 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ВР-110 від 03.12.2018 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 145 663, 46 грн, в тому числі основний борг - 123 030, 27 грн, пеня - 19 320, 62 грн, 3% річних - 2 748, 80 грн та інфляційні втрати - 563, 77 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 рок позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 26.05.2020 року .

Ухвалою суду від 26.05.2020 року розгляд справи відкладено на 16.06.2020 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2020 року не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд зазначає, що судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова 18 А.

Органом поштового зв`язку повернуто ухвали суду з відмітками "організація вибула", що підтверджується повідомленнями поштового зв`язку, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань. Отже, неотримання ухвал суду відповідачем у справі є наслідком його бездіяльності щодо їх належного отримання.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначені судові засідання належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про дату, час та місце розгляду даної справи.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Крім того, представник позивача у судове засідання 16.06.2020 року не з`явився, натомість від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із введеними в Україні карантинними заходами.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Водночас, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з ч. 2-3 ст. 56 та ч. 2. ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

03 грудня 2018 року між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) був укладений договір №ВР-110 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару що передається за цим договором, зазначаються у Рахунках-фактурах Постачальника, які мають силу Специфікації, або інших додатках до цього Договору та визначаються у видаткових накладних.

Так, позивачем з урахуванням отриманого від відповідача замовлення виставлялися рахунки - фактури №38250 від 18.06.2019 року, №38309 від 18.06.2019 року, №38315 від 18.06.2019 року, №43263 від 04.07.2019 року, №45132 від 10.07.2019 року, із зазначенням асортименту, кількості і якості Товару.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію Товару: рахунок- фактура, видаткова накладна або акт прийому-передачі; сертифікат якості за вимогою покупця. Також у відповідності до цього пункту, Сторони, підписуючи Договір, погодили, що факт отримання Покупцем Товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у Покупця відповідного Рахунку-фактури, і не потребує подальшого доведення Передачі Постачальником Покупцю факту передачі цих документів."

Так, відповідно до видаткових накладних №21167 від 25.06.2019 року, №21169 від 25.06.2019 року, №21698 від 27.06.2019 року, №21756 від 01.07.2019 року, №21810 від 01.07.2019 року, №21870 від 01.07.2019 року, №23233 від 09.07.2019 року, №23443 від 10.07.2019 року, №23449 від 10.07.2019 року, що містяться в матеріалах справи, постачальником був переданий товар (назва зазначається в товарно-транспортних накладних), а відповідачем прийнятий, що підтверджується підписом повноважних представників покупця у видаткових та товарно-транспортних накладних.

Пунктом 5.2 Договору сторонами було погоджено, що "Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту-прийому передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов`язані з ним ризики".

Пунктом 3.5.1 Договору передбачено, що передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому Договорі або у рахунках- фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів від дати Рахунку-фактури.

Згідно п. 3.5.2. при відвантаженні Товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати Покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання Товару.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем здійснювалися часткові оплати , які здійснювалися в строк, проте не в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Згідно даних Акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем згідно Видаткової накладної №21756 у відповідача була відсутня заборгованість за попередні поставки, натомість була наявна переплата у розмірі 24 209, 37 грн. З урахуванням п.3.6 погодженого сторонами положення Договору, часткові оплати з боку Відповідача за усіма вищезазначеними платіжними дорученнями отримані від Відповідача були зараховані позивачем в рахунок оплати Товару, який передавався відповідачу раніше та не був оплачений вчасно.

Тобто, зарахування грошових коштів отриманих позивачем від відповідача здійснювалося в рахунок погашення неоплаченого в порядку черговості (на дату отримання таких грошових коштів) товару, що був отриманий покупцем по Договору за видатковими накладними раніше, що відповідає зазначеному п. 3.6. Договору.

З урахуванням вищезазначених часткових проплат з боку відповідача, судом встановлено що заборгованість відповідно до договору №ВР-110 становить 123 030, 27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Зміст договору та взяті за ним зобов`язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано 2 748, 80 грн 3% річних та 563, 77 грн інфляційних втрат.

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 2 748, 80 грн 3% річних та 563, 77 грн інфляційних втрат суд встановив, що перші становлять 2 746, 03 грн 3% річних, другі - 560, 42 грн, а відтак підлягають до часткового задоволення.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 145 657, 34 грн, з яких 123 030, 27 грн основного боргу, 19 320, 62 грн пені, 2 746, 03 грн 3% річних, 560, 42 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 184, 86 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 76-79, 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосмартех" (33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18-а, код ЄДРПОУ 42599774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 21, корпус В, п.1, код ЄДРПОУ 34350636) 145 657, 34 грн, з яких 123 030, 27 грн основного боргу, 19 320, 62 грн пені 2 746, 03 грн 3% річних, 560, 42 грн інфляційних втрат та 2 184, 86 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2,77 грн 3% річних та 3, 35 грн інфляційних втрат.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 17.06.2020 року.

Суддя Церковна Н. Ф.