Рішення

від 12.06.2020 по справі 923/358/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року Справа № 923/358/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області

до відповідача: Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон", м.Херсон

про стягнення 8831,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бейлін К.С., заступник начальника відділу (посвідчення від 22.10.2008р.), довіреність № 16901/08 від 24.12.2019р.,

від відповідача: Резуненко Д.С., адвокат (посвідчення № 3350 від 11.02.2020р.), ордер ВІ № 1012011 від 07.05.2020р.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення з відповідача Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр" "Електрон" 8831,96 грн. надміру виплачених пенсійних коштів.

Підставою відмови у позові стало встановлення факту пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

03 червня 2020 року до Господарського суду Херсонської області надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 5250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою від 04.06.2020р. заяву Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр" "Електрон" про ухвалення додаткового рішення у справі №923/358/20 прийнято до розгляду в судовому засіданні 12.06.2020р., запропоновано позивачу надати письмово викладену позицію щодо означеної заяви.

11.06.2020р. позивачем подано до суду позицію щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Представник відповідача підтримав заяву, просить стягнути з позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5250,00 грн.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечив, просить відмовити в її задоволенні.

Обґрунтовуючи свою позицію представник пенсійного фонду зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначив (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, і лише в прохальній частині просив стягнути з Головного управління на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., при цьому жодних доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не долучено.

Крім цього, відповідач у відзиві не навів жодних обставин неможливості подання саме до прийняття рішення у справі відповідних доказів.

Представник позивача звертає увагу, що до заяви про ухвалення додаткового рішення від 02.06.2020р. відповідач долучив копію договору про надання правової допомоги, датовану 06.05.2020р., тобто до подання відзиву на позовну заяву, при цьому, в порушення статті 124 ГПК України, до відзиву (датованого 18.05.2020р.) його він не долучив.

Також позивач зауважує щодо співмірності ціни позову - 8831,96 грн., значення справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, із заявленим відповідачем розміром витрат в сумі 5250,00 грн., що складає 59,44% від ціни позову.

Зазначає, що розмір заявлених до стягнення витрат не відповідає вимогам розумності в порівнянні зі складністю і обсягом наданих адвокатом послуг.

За наведених обставин, оскільки відповідач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, позивач вважає, що заява про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь КП "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню як така, що не доведена належними і допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Так у відзиві на позовну заяву від 18.05.2020р., який надійшов до господарського суду 19.05.2020р., відповідач Колективне підприємство "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" звернувся до суду з клопотанням про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

03.06.2020р. до Господарського суду Херсонської області надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 5250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на приписи ст.221 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву відповідача про винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №923/358/20 та призначив її до розгляду.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем подано до суду:

- Копію договору про надання правової допомоги від 06.05.2020р.;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2020р.;

- Рахунок-фактуру №02-06/20 від 02.06.2020р. на 5250,00 грн.;

- Копію квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 02.06.2020р. про отримання адвокатом Резуненко Д.С. від КП "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" 5250,00 грн.

Оригінали означених документів були оглянуті судом в судовому засіданні.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 06.05.2020р. між адвокатом Резуненко Д.С. та КП "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат приймає доручення по наданню правової допомоги та захисту інтересів клієнта в Господарському суді Херсонської області по справі №923/358/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" про стягнення надміру виплачених пенсійних коштів у розмірі 8831,96 грн.

Адвокат виступає від імені клієнта та користується всіма повноваженнями клієнта як сторони у справі (надання пояснень в судовому засіданні, письмових доповнень, заяв, скарг, клопотань, запитів, подання доказів, позовних заяв, заперечень, відзивів, ознайомлення з матеріалами справи, тощо), крім укладення мирової угоди, визнання вимог протилежної сторони.

Договір діє два роки з 06.05.2020р. по 06.05.2022р.

Згідно п.п.6, 7 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за цим договором, становить 1500,00 грн. за одну годину роботи адвоката. Загальна вартість послуг адвоката за цим договором визначається виходячи із витраченого адвокатом часу на виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт.

Клієнт, крім іншого, зобов`язаний сплатити за ведення справи суму, зазначену в п.6 цього договору.

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2020р., загальна вартість виконаних за договором про надання правової допомоги №б/н від 06.05.2020р. робіт склала 5250,00 грн.

Акт підписано обома сторонами, визначено, що якість виконаних робіт за договором надання правової допомоги відповідає пред`явленим вимогами.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 02.06.2020р., адвокатом Резуненко Д.С. прийнято від КП "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" в особі Семеніхіна Р.С. 5250,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 06.05.2020р.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як слідує з матеріалів справи, 02.06.2020р. між сторонами складено Акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого адвокат Резуненко Д.С. та КП "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" уклали акт про те, що адвокатом в повному обсязі були надані клієнту , а клієнтом прийняті наступні роботи:

1. Платні послуги за договором про надання правової допомоги б/н від 06.05.2020р., а саме:

1. Ознайомлення з матеріалами справи №923/358/20, витрачено часу 30 хв. х 1500,00 = 750,00 грн.

2. Аналіз судової практики по аналогічним спорам, витрачено часу 1 год. х 1500,00 = 1500,00 грн.

3. Надання усної консультації з приводу перспективи справи, витрачено часу 30 хв. х 1500,00 = 750,00 грн.

4. Складання відзиву на позовну заяву, витрачено часу 1,5 год. х 1500,00 = 2250,00 грн.

Загальна вартість виконаних робіт становить 5250,00 грн.

Якість виконаних робіт за договором надання правової допомоги відповідає пред`явленим вимогам.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Резуненко Д.С. професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі, виходячи з такого.

Так, між відповідачем та адвокатом Резуненко Д.С. укладено договір про надання правової допомоги від 06.05.2020р., яким передбачено повноваження адвоката надавати правову допомогу та захист інтересів відповідача в Господарському суді Херсонської області по даній справі.

Договір містить положення щодо розміру гонорару адвоката за надання послуг, в тому числі надання пояснень в судовому засіданні, письвомих доповнень, заяв, скарг, клопотань, запитів, подання доказів, позовних заяв, заперечень, відзивів, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Тобто, на підставі договору від 06.05.2020р. про надання правової допомоги адвокат має надавати клієнту професійну правничу допомогу у справі №923/358/20.

В Акті приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2020р. наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, із зазначенням часу надання правничої допомоги.

Копією квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 02.06.2020р. підтверджено оплату адвокату наданих послуг.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

Наведене спростовує доводи позивача щодо неподання відповідачем достатніх доказів на встановлення факту надання йому професійної правничої допомоги.

При цьому суд також не погоджується з позицією позивача щодо обов`язку відповідача подати докази на підтвердження розміру понесених витрат разом з відзивом на позовну заяву.

В даному випадку відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України , будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до поштового штемпеля про направлення відповідачем до суду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, остання направлена до суду 02.06.2020р.

Таким чином, відповідачем дотримано всіх вимог процесуального закону щодо порядку і строку подання заяви та доказів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо тверджень позивача відносно того, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимог п.7 договору про надання правової допомоги від 06.05.2020р. щодо порядку оплати послуг адвоката, суд звертає увагу на наступне.

Так Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Крім того, в даному випадку, відповідачем подано до суду копію квитанції до прибуткового касового ордеру, оригінал якої було оглянуто судом в судовому засіданні, що підтверджує факт оплати відповідачем гонорару адвокату.

Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути покладені на позивача, суд виходить з наступного.

У наведеній вище постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію відносно того, що суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Однак, у даній справі позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не звернувся до суду із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак, підстав для зменшення суми судових витрат у суду немає.

Разом з тим, у тій же постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 Об`єднаною палатою Верховного Суду викладено наступні висновки.

Так, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Так відповідачем заявлено до стягнення з відповідача 5250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, суд, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат і стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн., виходячи з наступного.

Господарський суд зауважує, що, фактично, підставою відмови у позові (задоволення позову на користь відповідача) стало пред`явлення позивачем позовних вимог до неналежного відповідача.

Позовна заява викладена стисло, фактично містить лише виклад обставин щодо підстав видачі довідки колишньому працівнику підприємства та проведення перевірки представниками пенсійного фонду.

Позовні вимоги підтверджені доказами, викладеними на трьох аркушах, - довідками про заробіток для обчислення пенсії та довідкою за результатами перевірки.

Тобто, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Крім цього, супровідним листом від 13.05.2020р. №923/358/20/3449/20, у зв`язку із введенням на території України карантину, копії всіх матеріалів справи були направлені на електронну адресу адвоката Резуненко Д.С., у зв`язку з чим останньому навіть не було необхідності витрачати час на ознайомлення зі справою в приміщенні суду.

При цьому, як зазначено вище, позовні вимоги були пред`явлені до неналежного відповідача, що взагалі не потребувало додаткового вивчення судової практики зі спорів щодо стягнення надміру виплачених пенсійних коштів.

Спірні правовідносини (пред`явлення позову до неналежного відповідача) регулюється нормами Господарського процесуального кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Відзив відповідача, без врахування вступної та прохальної частини, фактично викладено адвокатом на одному аркуші, містить лише обставини пред`явлення позову до неналежного відповідача, при цьому не містить посилань на нормативні акти, також відповідач не посилається на жодну правову позицію судів, не зазначає про наявність різних правових позицій судів при розгляді справ при пред`явлені позовних вимог до неналежного відповідача.

Отже, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, судова практика у спорах за умови пред`явлення позову до неналежного відповідача є сталою і однозначною, адвокат мав дослідити лише реєстраційні документи особи, що видала довідку про заробіток для обчислення пенсії, та реєстраційні документи відповідача.

Крім цього суд звертає увагу на ціну позову, яка складає 8831,96 грн. Отже, є вкрай необґрунтованим та невиправданим пред`явлення відповідачем вимог з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 59,44% від ціни позову.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.

Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд виходить із встановленої договором №б/н про надання правової допомоги від 06.05.2020р. ставки послуг адвоката за одну годину у розмірі 1500,00 грн.

Так, в акті приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2020р. зазначено, що загалом на виконання робіт з надання послуг клієнту адвокатом було витрачено 3,5 години.

Враховуючи наведене вище, те, що дана справа не є складною, обсяг матеріалів справи та доданих позивачем доказів є незначним, відзив відповідача не містить жодних обґрунтувань по суті спору; враховуючи ціну позову; з огляду на те, що даний спір було заявлено до неналежного відповідача, а тому у адвоката була відсутня необхідність досліджувати нормативно-правові акти, судову практику, суд вважає вказаний затрачений час невиправдано завищеним.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що для кваліфікованого юриста у спірних правовідносинах співмірною із складністю справи, необхідністю дослідити незначну кількість документів, є достатнім 1 година для вивчення реєстраційних документів відповідача та написання відзиву на позовну заяву, який, фактично, містить лише констатацію факту пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, господарський суд доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час адвоката у кількості однієї години.

Таким чином, одна година витраченого адвокатом часу х на встановлену договором про надання правової допомоги ставку послуг адвоката за одну годину у розмірі 1500,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

З огляду на викладене, заява відповідача підлягає частковому задоволенню, на позивача підлягають покладенню судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. та означена сума підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон".

У задоволенні решти заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 13, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Заяву Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Покласти судові витрати Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6) на користь Колективного підприємства "Херсонський техно-торгівельний центр "Електрон" (код ЄДРПОУ 14125293, 73000, м.Херсон, вул.Будьоного, 18) 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. В решті заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повне додаткове рішення підписано 18.06.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська