Ухвала

від 18.06.2020 по справі 201/9754/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 201/9754/17

провадження № 61-4639св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборна районна у місті Дніпрі рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, у складі судді Ткаченко Н. В., від 02 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 24 січня 2020 року,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі - ПАТ Державний ощадний банк України ) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк (далі - ДОУ АТ Ощадбанк ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборна районна у м. Дніпрі рада, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку.

Позовна заява ПАТ Державний ощадний банк України мотивована тим, що 27 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 864/1 про надання грошових коштів в сумі 60 000,00 дол. США в обмін на зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних, комісійні винагороди та інші платежі у порядку, на умовах та у строки, визначені договором.

Також 27 червня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за договором відновлювальної кредитної лінії № 864/1 між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір.

Предметом іпотеки за цим договором є квартира АДРЕСА_1 .

Через систематичне порушення ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором банк був вимушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у солідарному порядку (справа № 2-6433/11).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року (справа № 2-6433/11) позов банку задоволено, стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за договором № 864/1 від 27 червня 2008 року станом на 31 серпня 2011 року у розмірі 691 079,77 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2012 року (справа №2-6433/11) рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скасовано частково, відмовлено банку у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .

Виконавчий лист, який було видано на виконання зазначеного рішення (справа №2-6433/11), неодноразово повертався на адресу стягувача із відмітками про відсутність у боржника ОСОБА_4 будь-якого майна та доходів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року (справа № 2-10484/2011; № 2/412/2129/2012) відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ Державний ощадний банк України , ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів.

У 2012 році ОСОБА_4 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (справа № 2-5558/11) із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та з урахуванням уточнень позовних вимог, просила суд у порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири, покласти на ОСОБА_1 зобов`язання щодо погашення суми кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії № 864/1 від 27 червня 2008 року у розмірі 29 998,55 дол. США, а також по сплаті відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2012 року (справа № 2-5558/11) визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

21 січня 2014 року банком на адресу позичальника ОСОБА_4 направлено вимогу про дострокове повернення суми кредиту, сплати процентів та інших платежів, аналогічна вимога також направлена на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 , однак зазначені вимоги банку залишилися без задоволення.

Станом на 05 липня 2017 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком складає 85 764,55 дол. США, що за офіційним курсом НБУ у гривневому еквіваленті становить 2 231 639,52 грн та 271,92 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 59 997,10 дол. США; прострочена заборгованість по процентам 22 798,05 дол. США., прострочена заборгованість з комісійної винагороди за супроводження кредиту 271,92 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів - 77 255,96 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ Державний ощадний банк України , з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки у порядку статті 41 Закону України Про іпотеку - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку , за початковою ціною, не нижчою, ніж 597 200,00 грн. Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 , зі зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі реєстрації місця проживання громадян у Соборній районній в м. Дніпрі раді.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2019 року ПАТ Державний ощадний банк України відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що іпотекодержатель здійснив судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки без дотримання вимог спеціального закону з питань усунення порушень. Перед зверненням до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, позивачем не було направлено на адресу відповідачів письмові вимоги про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 41 Закону України Про іпотеку .

З наданих позивачем суду письмових доказів вбачається, що 21 січня 2014 року банком на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 направлено письмові вимоги у порядку статті 35 Закону України Про іпотеку про дострокове повернення суми кредиту, сплати відсотків та інших платежів за договором відновлюваної лінії № 864/1 від 27 червня 2008 року, в яких банком зазначено зміст порушених зобов`язань, розмір невиконаних грошових зобов`язань у розмірі 105 445,00 дол. США, висунуто вимогу про виконання порушеного зобов`язання протягом 30 днів з попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги, про добровільне виселення та зняття з реєстраційного обліку, а також попереджено про те, що банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки згідно умов іпотечного договору у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку .

Місцевий суд, враховуючи зміст вказаних досудових вимог, дійшов висновку, що направлення банком у січні 2014 року боржнику та іпотекодавцю вимоги про усунення порушення, передувало зверненню банку до суду у 2014 році з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу реалізації предмета іпотеки у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку , у задоволенні якого було відмовлено (рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року, у справі № 201/8811/14).

У матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження того, що перед зверненням до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмові вимоги про усунення порушень з попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 41 Закону України Про іпотеку .

Також місцевий суд звернув увагу на необґрунтованість розміру заборгованості, зазначеної у позові, на погашення якої, у разі задоволення позову, можливо звернути стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ПАТ Державний ощадний банк України позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року акціонерним товариством Державний ощадний банк України (далі - АТ Державний ощадний банк України ) подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, місцевим та апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Рішення прийнято без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц ( провадження № 14-112 цс 19). Судами неправильно застосовано положення статей 3, 7, 12, 23, 33, 35, 36, 41 Закону України Про іпотеку , зокрема не враховано положення частини другої статті 35 Закону України Про іпотеку . Такожсудами не враховано встановлені обставини у справі № 201/8811/14, зокрема щодо розміру заборгованості.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

24 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

Справу за позовом публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборна районна у місті Дніпрі рада, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська