Постанова
від 17.06.2020 по справі 916/1426/19
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1426/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Одеської міської ради - Танасійчук Г.М., розпорядження № 295К від 24.02.2020;

від Департаменту комунальної власності ОМР - Добров Р.М., довіреність № 01-36/34 від 13.12.2019;

від ПП СПС-Ріел - адвокат Баранек О.В., ордер серії МК № 122866 від 17.06.2020;

від Виконавчого комітету ОМР - Танасійчук Г.М., розпорядження № 295-К від 24.02.2020;

Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

1. Громадської організації Товариство сприяння обороні України ;

2. Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України;

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019

у справі № 916/1426/19

за позовом:

1) Громадської організації Товариство сприяння обороні України

2) Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України;

до відповідачів:

1) Одеська міська рада

2) Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради

3) Приватне підприємство СПС-Ріел

4) Виконавчий комітет Одеської міської ради

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська обласна організація товариства сприяння обороні України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору оренди землі, -

головуючий суддя - Смелянець Г.Є.

Час і місце ухвалення: 18:22:53 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту 19.12.2019

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Товариство сприяння обороні України звернулась до Одеської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради, приватного підприємства СПС-Ріелт , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. з позовом (з урахуванням заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог за вх.№15681/19 від 07.08.2019), в якому просить господарський суд Одеської області:

- визнати незаконним та скасувати пункт 93 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 року № 305 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси ;

- визнати незаконним та скасувати пункт 51 Рішення Одеської міської ради від 25.12.2008 року № 3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради ;

- визнати незаконним та скасувати пункт 15 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі (бланк серії САС № 636009), видане 13.02.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068, зареєстроване Комунальним підприємством Одеське міське БТІ у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.05.2009;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Ланжерон , 1, та в цілому складаються з будівель літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И загальною площею 741,3 кв. м основною площею 669,8 кв.м., укладений 29 жовтня 2010 року між Територіальною громадою в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП СПС- РІЕЛТ (покупець), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 677;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ПП СПС-Ріелт на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, В, Г, ОСОБА_1 , Е, Ж, З, И, загальною площею 741,3 кв.м. основною площею 669,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2010 № 677, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.М., дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.11.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог Громадська організація Товариство сприяння обороні України (надалі ГО ТСОУ ) посилається на те, що Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (надалі - Підприємство ООМСК ТСО) належить нерухоме майно (нежитлові будівлі) загальною площею 787,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1. Також у довгостроковому користуванні Підприємства ООМСК ТСО перебуває земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України та Одеську обласну організацію Товариства сприяння обороні України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2019 залучено до участі у справі в якості нового відповідача - Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2019 задоволено клопотання Громадської організації Товариство сприяння обороні України за вх.№18501/19 від 12.09.2019 та заяву Приватного підприємства СПС-Ріелт за вх.№18808/19 від 17.09.2019 про об`єднання в одне провадження справ №916/1426/19 та №916/2600/19. Об`єднано в одне провадження справи №916/1426/19 та №916/2600/19. Присвоєно об`єднаній справі №916/1426/19.

Так, у позовній заяві у справі №916/2600/19 ГО ТСОУ та Підприємство ООМСК ТСОУ звернулись до Одеської міської ради та ПП СПС-РІЕЛТ про:

- визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VI Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її Приватному підприємству СПС-ріелт в оренду ;

- визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015, укладеного між Одеською міською радою, що діяла від імені та в інтересах Територіальної громади міста Одеси (орендодавець) і Приватним підприємством СПС-ріелт (орендар), серія та номер: 2277, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю.

В обґрунтування позовної заяви позивачі вказують, що рішення і дії Одеської міської ради щодо передачі земельної ділянки ПП СПС-Ріелт в оренду є незаконними з підстав незаконності набуття останнім права власності на нерухоме майно, що слугувало передумовою подальшої передачі землі в оренду та з підстав того, що це порушує права Підприємства ООМСК ТСОУ на право тимчасового користування землею за діючим договором від 20.03.2001.

16.10.2019 до господарського суду надійшло клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, згідно з яким ПП СПС-Ріелт заявив про застосування наслідків спливу позовної давності зважаючи на те, що оспорювані рішення були опубліковані в установленому законом порядку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 відмовлено Громадській організації Товариство сприяння обороні України та Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України у задоволенні позовів.

Рішення господарського суду мотивовано наступним.

Щодо позовних вимог про оскарження рішень та правоустановчих документів (свідоцтва, договори), на підставі яких відповідачами набуто право комунальної власності на нерухоме майно, та в подальшому право приватної власності на це нерухоме майно, місцевим господарський суд виходив з встановлення рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2007 у справі №17-30-25/289-05-10101 відсутності права власності Підприємства ООМСК ТСОУ на спірне нерухоме майно у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог в частині нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м.

Відмовляючи у задоволені позову про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ, місцевим господарським суд дійшов висновку про порушення означеним рішенням Одеської міської ради прав Підприємства ООМСК ТСО України, як правонаступника Одеського обласного морського спортивного клубу товариства сприяння оборони України на користування земельною ділянкою за договором договору на право тимчасового користування землею від 20.03.2001, проте судом застосовано наслідки спливу позовної давності та зазначено, що рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ оприлюднено на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 30.06.2015, тобто було доведено до відома зацікавлених осіб 30.06.2015, що в свою чергу свідчить, що позивачі могли дізнатись про дане рішення саме 30.06.2015, а тому саме з наступної дати 01.07.2015 починається перебіг строку позовної давності до вимог про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ та закінчується перебіг цього строку відповідно 01.07.2018.

Виходячи з того, що рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ, на підставі якого між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт укладено договір оренди землі від 31.07.2015, є чинним, у задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015 суд також відмовив.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Громадська організація Товариство сприяння обороні України та Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України звернулись до Південно - західного апеляційного господарського суду з спільною апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позовів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржники з висновком суду першої інстанції не погоджуємось з огляду на те, що позивач ТСОУ звернувся до суду за захистом свого права на майно (майнового права), а не за захистом права власності як власник майна. Неодноразово зверталась увага суду, що майно на час прийняття у 2008 році спірних рішень дійсно не було у встановленому порядку зареєстроване в державному реєстрі речових прав, проте це не свідчить про те, що це майно не належить ТСОУ (його відокремленому підрозділу).

Предметом спору у справі №25/289-05-10101 була правомірність відмови БТІ у державній реєстрації, спору щодо належності майна тій чи іншій особі, у тому числі державі, не було. Окрім того, це рішення не має преюдиційного значення для даного спору, і суд помилково вважав це рішення обов`язковим при вирішенні даної справи.

ТСОУ не було стороною, учасником справи №25/289-05-10101, про що неодноразово наголошувалось позивачем ТСОУ, в тому числі й у заявах по суті справи.

До того ж, факт недоведеності (недоведеності права власності) не можна вважати встановленою обставиною як такою.

Крім того, обставина належності спірного майна ТСОУ підтверджується документами, датованими починаючи з 1951 року, а саме - рішеннями 1951 р. про закріплення земельної ділянки за ДОСФЛОТОМ, Акт приймання будинку (споруди) Полігону з боротьби за живучість корабля на водній станції Одеської морської школи ДТ СААФ, рішенням ради та договором на право тимчасового користування землею 2001 р., яким передано ділянку ООМСК ТСОУ для обслуговування будівель і споруд клубу, Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.10.2004 №3572 Про присвоєння поштової адреси будівлям та спорудам Одеського обласного морського спортивного клубу на пляжі Ланжерон , технічним паспортом і т.і.

Обставина нібито належності майна до загальнодержавної власності, скаржник вважає спростованими наступними доказами, які досліджені судом:

- листом Спеціальної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 22.03.2005р. №0624/15-217 повідомлено ТСО України, що майно ТСО України ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

- листом Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України від 22.03.2005 №06- 8/13-169;

- п. 53 Статуту Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР) та ін.

Крім того, питання належності/неналежності майна ТСОУ до загальнодержавної власності неодноразово поставало перед судами України. Організація є розгалуженою по усій території України і має велику кількість нерухомого майна, серед якого є (було) спірне майно, щодо якого тривали суперечності щодо його кваліфікації (розмежування) як державного чи недержавного. Суди, у тому числі суди вищих інстанцій, досліджуючи це питання, неодноразово встановлювали той факт, що майно ТСО України ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР і воно не було загальнодержавним. Це майно належало ТСОУ (його відокремленим підрозділам). При цьому суди посилались, зокрема, на положення Статуту ДТСААФ СРСР та роз`яснення Спеціальної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 22.03.2005 р. (Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 р. у справі № 915/2075/14, Постанова Вищого господарського суду України від 21.08.2013 р. у справі № 23/17-5159-2011).

При розгляді справи судом не надано оцінки тому факту, що спірне майно (нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв. м) не були вказані в додатку 2 до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ, яким затверджені Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради (додаток 1) та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування (додаток 2). Майно не вказане у п.1 розділу Житлово- комунальне господарство додатку 2 до вказаного рішення (вказано лише, що передається весь житловий та нежигловий фонд місцевих Рад народних депутатів).

Відсутнє спірне майно й в акті приймання-передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси по галузі житлово-комунальне господарство від 18 лютого 1992 року.

Це майно також відсутнє у рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 № 104 Про приймання у комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров`я, народної освіти та культури , яким затверджено акти приймання-передачі та перелік державного майна комунальної власності міста, зокрема, за галуззю житлового - комунального господарства (додаток № 1). Спірне майно не значиться в акті приймання-передачі державного майна.

Саме на ці рішення та акти посилались відповідачі (ОМР та її Виконавчий комітет) як на підставу набуття Одеською міською радою права комунальної власності на спірні нежитлові будівлі. Проте відсутність конкретизації майна нежитлового фонду позбавляє відповідачів права стверджувати про передачу спірних будівель до комунальної власності територіальної громади міста (аналогічний висновок міститься у постанові ВГСУ від 19 серпня 2010 року у справі № 15/74-09- 3246).

Щодо позовної давності позивачами зазначено, що про рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 вони дізнались під час розгляду справи № 916/1426/19, після подання Одеською міською радою до суду копій рішення та договору оренди землі.

Скаржники не погоджуються із позицією суду щодо того, що позивачам могло бути відомо про спірне рішення з офіційного сайту Одеської міської ради, на якому воно було опубліковане.

Крім того, один з позивачів, ГО ТСОУ - територіально розташована у місті Києві, а рішення Одеської міської ради є рішенням локальної дії, і не може розповсюджуватись на інші території окрім м. Одеси, Позивач ГО ТСОУ безпосередньо не був користувачем та володільцем майна (як нерухомого майна, так і земельної ділянки), то відповідно не міг зреагувати раніше та оскаржити відповідні дії відповідача (відповідачів) до суду. У будь-яких судових спорах щодо нерухомого майна - нежитлових будівель та земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, ТСОУ участі не брало. Цього відповідачами не спростовано та іншого не доведено. Отже, трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом ГО ТСОУ не пропущено.

Таким чином, скаржники вважають відмову у захисті прав позивачів щодо права користування земельною ділянкою в зв`язку з пропуском строків позовної давності безпідставною.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/1426/19. Призначено справу № 916/1426/19 до розгляду на 11.03.2020 о 14:00 год.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 11.03.2020 оголошено перерву до 24.03.2020 о 15:00 год.

24.03.2020 судове засідання у справі № 916/1426/19 не відбулось, у зв`язку з запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу COVID-19 .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 призначено розгляд справи № 916/1426/19 за апеляційною скаргою Громадської організації Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/1426/19 на 17.06.2020 о 14:00 год.

Представники Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності ОМР, ПП СПС-Ріел та Виконавчого комітету ОМР в судовому засідання заперечували щодо доводів позивачів, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

17.06.2020 через електронний кабінет від представника Громадської організації Товариство сприяння обороні України адвоката Берковської О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з транспортними проблемами.

Дане клопотання судом відхилено з наступних підстав:

- до клопотання не додано доказів на підтвердження неможливості направлення представника позивача у судове засідання та не зазначено які саме наявні транспортні проблеми ;

- явка представників учасників справи у судове засідання апеляційного суду не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до Статуту Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР), затвердженого Х Всесоюзний з`їздом ДТСААФ від 1988р., Всесоюзне добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту - масова оборонно-патріотична організація громадян СРСР.

Згідно з п.53 Статуту Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР) Центральний комітет ДТСААФ СРСР, ЦК ДТСААФ союзних республік, краєві, обласні, окружні, міські, районні комітети та комітети первісних організацій ДТСААФ, а також об`єднання, підприємства, організації, науково-конструкторські бюро та інші установи, створені ЦК ДТСААФ СРСР, ЦК ДТСААФ союзних республік, краєвими та обласними комітетами Товариства у відповідності до положень та статутів про них, які мають відокремлене майно та перебувають на окремому балансі,є юридичними особами. Відповідно до діючого законодавства вони мають право розпоряджатись майном та засобами, відкривати та закривати розрахункові та поточні рахунки в кредитних установах, здійснювати по ним грошово-розрахункові операції, укладати договори та угоди, видавати довіреності, бути позивачами та відповідачами в суді, арбітражі, придбати, реалізовувати та орендувати майно, проводити платні заходи, пов`язані з діяльністю Товариства, здійснювати будівництво, ремонт, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств, учбових організацій, спортивних та інших споруд.

Відповідно до Статуту Товариства сприяння обороні України (ТСО України), який затверджений VІІ (позачерговим з`їздом) ТСО України 26.09.1991 та зареєстрований Міністерством юстиції України 10.10.1991, із змінами і доповненнями внесеними на ХІ (позачерговому) з`їзді ТСО України 25.04.2007, Товариство сприяння обороні України є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об`єднанням громадян. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Відповідно до Статуту Громадської організації Товариство сприяння обороні України , затвердженого постановою XIV (позачергового) З`їзду Товариства сприяння обороні України (ТСО України) від 07.12.2016 Товариство сприяння обороні України (ТСО України) (Товариство) є неприбутковим громадським об`єднанням, яке утворене на установчих зборах засновників і діє у організаційно-правовій формі як громадська організація, що створена на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР. Для здійснення своїх програмних та статутних цілей і завдань Товариство має право володіти, користуватись і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону набуте Товариством (Відокремленими підрозділами Товариства та іншими, створеними Товариством юридичними особами) у спосіб, що не забороняється законом.

Відповідно до Статуту Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України), затвердженого на ХХІІ (позачерговій) конференції Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України від 07.03.2017. Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України є Відокремленим підрозділом обласного рівня, що є неприбутковим громадським об`єднанням, основою метою якої не є одержання прибутку. Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України є правонаступником Одеської обласної організації ДТСААФ УРСР. Одеською обласною організацією утворені навчальні і спортивно-технічні заклади, в т.ч. Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України.

Згідно з п.7.2. Статуту для здійснення своїх програмних та статутних цілей і завдань Відокремлений підрозділ має право володіти, користуватись і розпоряджатись коштами та іншим майном, яке відповідно до закону, набуте Відокремленим підрозділом Товариства та створеними відокремленим підрозділом юридичними особами у спосіб, що не забороняється чинним законодавством України, або передане Товариством у володіння, користування та розпорядження Відокремленому підрозділу. Користування та розпорядження майном здійснюється у відповідності до Положення, затвердженого в порядку, передбаченому Статутом Товариства, Загальними зборами Товариства.

Відповідно до Статуту Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, затвердженого рішенням Бюро Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України (протокол №2 від 11.03.2005р.) та зареєстрованого Жовтневою рай адміністрацією м. Одеси 18.07.2001, реєстр.№ НОМЕР_1 Ю0021121, із змінами станом на 11.11.2009, Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України є унітарним підприємством, заснованим на власності об`єднання громадян Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України, іменованого в подальшому засновник, згідно з вимогами ГК України, законів України Про об`єднання громадян , Про власність , Про освіту , Про професійно-технічну освіту та інших, з метою виконання статутних завдань і цілей засновника шляхом здійснення господарської та іншої комерційної діяльності. Рішення про створення підприємства прийнято за згодою Центрального комітету Товариства сприяння обороні України. Засновником підприємства є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України.

Відповідно до п.1.2 Статуту Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, основні і оборотні засоби, розрахункові (поточні), валютні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи і бланки зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом, комерційне (фірмове) найменування, свою торгівельну марку, виступає позивачем і відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді.

Згідно з п.4.1 Статуту Підприємство є правонаступником Одеського обласного морського спортивного клубу Товариства сприяння обороні України, зареєстрованого Одеською обласною державною адміністрацією України 22.02.1993, реєстраційний №65-99-93 код ЄДРПОУ 19209760.

Відповідно до п.3.2 Статуту для діяльності підприємства сформований статутний фонд у розмірі 200 грн. Внесок здійснений шляхом внесення грошей.

Згідно з п.3.3 Статуту майно підприємства згідно з чинним законодавством статутом належить йому на праві власності.

Також господарським судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15.02.1951 №235 Про будівництво водної станції Добровільного Товариства Сприяння Військово-Морського Флоту /ДТ СВМФ / в м. Одесі зобов`язано Виконавчий комітет Міської ради депутатів трудящих до 25.02.1951 відвести і закріпити за ДТ СВМФ земельну ділянку для будівництва водної станції; зобов`язано Облпроект виготовити кошторисно-технічну документацію за замовленням Обласного комітету ДТ СВМФ; зобов`язано Будівельний трест №1 Головморбудівництва укласти з Обласним комітетом ДТ СВМФ договір на виробництво робіт по будівництву водної станції і забезпечення закінчення будівництва в ІІІ-му кварталі 1951р.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 27.02.1951 №210 Про відвід земельної ділянки в парку ім. Шевченко у рятувальної станції Одеському обласному комітету ДТ СВМФ під будівництво водної станції задоволено прохання Одеського обласного комітету ДТ СВМФ відвести йому вільну земельну ділянку площею 0,5 га в парку ім. Шевченко у Рятувальної станції під будівництво водної станції.

Згідно з Випискою з постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.09.1961 №2581 Про об`єднання українських товариств ДОТОСАРМУ, ДОТОСААФ і ДОТОСФЛОТУ в Українське республіканське добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту об`єднано українські товариства ДОТОСААФ, ДОТОСАРМ, і ДОТОСФЛОТ в Українське республіканське добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДОТОСААФ УРСР).

21.07.1982 Головою Одеського обласного комітету ДТ СААФ затверджено Акт приймання будинку (споруди) Полігону з боротьби за живучість корабля на водній станції Одеської морської школи ДТ СААФ державною комісією, згідно з яким забудовником Одеською морською школою прийнятий від будівельної організації Виробничо-диспетчерського відділу судноремонтного заводу 32 ММ Флоту полігон. Споруда має дві секції загальний об`єм 300 куб.м., корисну площу 100 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.03.2000 №114 Про розгляд питання: Про надання Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України, земельної ділянки, загальною площею 0,5094 га, розташованої у прибережній зоні, за парком ім. Т.Г. Шевченка, для експлуатації й обслуговування будівель і споруд клубу затверджено проект земельної ділянки та надано Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України земельну ділянку загальною площею 0,5094 га, розташовану у прибережній зоні, за парком ім. Т.Г. Шевченка у тимчасове довгострокове користування терміном до 25 років для експлуатації й обслуговування будівель та споруд клубу та комплексного благоустрою прилеглої території, а саме земельну ділянку площею 0,3934 га за рахунок раніше наданих земель; земельну ділянку площею 0,1160 га із земель міста. Затверджено договір між Одеською міською радою та ООМСК ТСОУ.

20.03.2001 між Одеською міською радою і Одеським обласним морським спортивним клубом товариства сприяння оборони України (землекористувач) укладений договір на право тимчасового користування землею, згідно з яким Одеська міська рада на підставі ст.3,10 Земельного Кодексу України надає, а Землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку площею 5094 кв.м. за адресою: м. Одеса. Прибережна зона за парком ім. Т.Г. Шевченка відповідно до плану тимчасового землекористування, що додається. Земельна ділянка площею 5094 кв.м. надається у тимчасове довгострокове користування терміном на 25 років з моменту ухвалення рішення Одеської міської ради №1208-ХХІІІ від 28.04.2000 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд клубу та комплексного благоустрою прилеглої території, а саме:

- земельна ділянка, площею 3934 кв.м., за рахунок раніше наданих земель;

- земельна ділянка, площею 1160 кв.м. із земель міста.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.10.2004 №3572 Про присвоєння поштової адреси будівлям та спорудам Одеського обласного морського спортивного клубу на пляжі Ланжерон присвоєно будівлям та спорудам Одеського обласного морського спортивного клубу на пляжі Ланжерон поштову адресу: пляж Ланжерон,1.

У листі Спеціальної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 22.03.2005р. №0624/15-217 повідомлено ТСО України, що майно ТСО України ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP. Воно, будучи створеним за рахунок джерел обумовлених їх статутами, завжди знаходилося на самостійному балансі тих українських республіканських громадських організацій на матеріальній базі яких (внаслідок їх неодноразових реорганізацій шляхом розподілу та злиття) було створено ТСО України і на підставі ст.20 та 28 Закону України Про власність є майном цієї української громадської організації. Це обумовлено і пунктами 7.2,7.3,7.4 та 7.5 статуту ТСО України. Враховуючи наведене, у Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради з питань приватизації вважають, що постанови Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992 Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України та №3943-ХІІ від 04.02.1994 Про майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу PCP не поширюються на майно ТСО України.

У листі Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України від 22.03.2005 №06-8/13-169 повідомлено ТСО України, що на думку Комітету, постанови Верховної Рада України від 10.04.1992р. №2268 Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PЗP, розташовані на території України та від 04.02.1994 №3943 Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP стосуються майнових комплексів та фінансових ресурсів загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, яке належало та обліковувалось як майно центральних органів цих організацій, до яких відносилось і ДТСААФ СРСР. Тому, на думку Комітету, дія вищезазначених Постанов не поширюються на майно громадських організацій Української PCP та їх регіональних організаційних структур, які мали у власності відокремлене майно, і яке обліковувалось на окремому балансі, та мали статус юридичних осіб.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2005 у справі №25/289-05-10101 задоволено позов Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України до КП Одеське МБТІ та РОН2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України та за Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України визнано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м.

05.06.2006 КП МБТІ та РОН складений технічний паспорт на нежилі будівлі площею 787,1 м., розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, користувачем у технічному паспорті зазначено Одеський обласний морський спортивний клуб ТСО .

На підставі рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2005 у справі №25/289-05-10101 за Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Лонжерон буд.1, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості №12212714 від 19.10.2006.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2006 рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2005 скасовано та справу №№25/289-05-10101 передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2007 у справі №6/208-07-4905 задоволено позов Одеської міської ради до КП ОМБТІ та РОН за участю третіх осіб Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб товариства сприяння обороні України. Зобов`язано Комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості здійснити анулювання запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, загальною площею 787,1 кв. м, розташовані на земельній ділянці площею 5094 кв. м за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1 за підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, реєстраційний номер: 16435958, номер запису : 5789 в книзі 55 неж - 183.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2007 у справі №17-30-25/289-05-10101, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008, Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України відмовлено у задоволенні позову до КП Одеське МБТІ та РОН , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон,1.

При цьому у рішенні суду встановлено, що:

- Із наданих установчих документів неможливо зробити висновок, що оспорюване майно було набуто Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України шляхом передачі його засновником, яким є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України... до статутного фонду підприємства, оскільки доказів набуття, володіння Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України нежилих будівель, які розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, загальною площею 787,1 кв.м., позивач суду не надав та не довів належним чином ці обставини, в порушення положень ст. 34 ГПК України.

- Докази набуття Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України в процесі господарської діяльності об`єкту нерухомості в матеріалах справи відсутні, яке до речі не підлягає приватизації, викупу, вилученню, передачі іншим органам і відчуження без рішення повноважних органів згідно із статутом ТСОУ. Між тим, відсутні і докази прийняття Товариством сприяння оборони України рішення щодо відчуження об`єктів нерухомості за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, загальною площею 787,1 кв.м., шляхом передачі до статутного фонду новоствореного підприємства Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння Обороні України.

- Крім того, рішення Одеської міської ради №1208-ХХІІІ від 28.04.2000 Про затвердження проекту відведення та надання Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України земельної ділянки загальною площею 0,5094 га, за адресою: м. Одеса, прибережна зона, за парком ім. Т.Г. Шевченка, для експлуатації й обслуговування будівель та споруд клубу та договір на право тимчасового користування землею від 20.03.2001, не є підставою виникнення права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, оскільки зазначені рішення та договір свідчать лише про визначення позивача користувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1 та не може бути доказом набуття, володіння Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України цим майном.

- Зокрема, статтею 1 Закону України Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України № 1540-ХП від 10 вересня 1991 року (далі - Закон № 1540-ХП від 10 вересня 1991 року) встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України; згідно з постановою Верховної Ради України і№ 2268-Х1І від 10 квітня 1992 року до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України; відповідно до пункту першого постанови Верховної Ради 3 країни № 3943-ХП від 4 лютого 1994 року до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

- У відповідності до ст.21 Закону України Про власність , який діяв на момент прийняття наказу Одеського обласного комітету Товариства сприяння обороні України №130 від 13.11.92 Про створення Одеського обласного морського спортивного клубу , пунктами 1, 3 якого створено на базі ліквідованої Одеської морської школи Одеський обласний морський спортивний клуб, було визначено, що підставою виникнення права колективної власності громадських товариств і об`єднань, до яких відноситься позивач, є зокрема добровільне об`єднання майна громадян і юридичних осіб, державні субсидії, пожертвування організацій і громадян та інші цивільно-правові угоди.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2008 у справі №17-30-25/289-05-10101 рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2007 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 залишені без змін, а касаційну скаргу Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України - без задоволення.

Ухвалою Верховного суду України від 31.07.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 17.04.2008.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 №305 Про реєстрацію об`єктів права власності м. Одеси вирішено КП ОМБТІ та РОН провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, згідно з додатком; оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в додатку до цього рішення. В п.93 додатку до рішенням ВК ОМР від 20.03.2008 №305 зазначено будівлі загальною площею 787,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1.

08.07.2008 КП ОМБТІ та РОН виготовлений технічний паспорт на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1. Власник - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Рішенням ВК ОМР від 25.09.2008 №1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси вирішено КП ОМБТІ та РОН за заявою Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вирішено провести інвентаризацію об`єктів, зазначених у додатку до цього рішення та зареєструвати за Одеською міською радою право власності на об`єкти нежитлового фонду, згідно з додатком до цього рішення.

В п.15 додатку до рішення ВК ОМР від 25.09.2008 №1068 вказано: будівлі, загальною площею 741,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1.

Рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008 №3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесенню змін до рішень Одеської міської ради внесено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, зокрема, нежитлові будівлі загальною площею 741,3 кв.м., Ланжерон ,1, спосіб та умови продажу викуп орендарем за грошові кошти.

13.02.2009 на підставі рішення ВК ОМР від 25.09.2008 №1068 видане свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі серія САС №636009, яким посвідчено, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності. Об`єкт в цілому складається з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008.

06.05.2009 КП ОМБТІ та РОН виданий витяг про реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно №22653144, згідно з яким за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності серія САС НОМЕР_2 НОМЕР_3 зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1.

29.10.2010 між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) та Приватним підприємством СПС-Ріелт (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, та в цілому складаються з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008 та розташовані на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради та знаходиться у фактичному користуванні, площа якої не визначена, документи на яку не оформлені. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 677.

Відповідно до п.1.2 договору відчуження об`єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008 №3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради , від 20.01.2009 №4084-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.3.1.), від 09.04.2009 №4122-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають - приватизації та відчуженню у 2009 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.11), №4420- V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.9.2), Положенням Про механізм відчуження об`єктів комунальної власності , затвердженим у новій редакції рішенням Одеської міської ради №946-ІІІ від 28.04.2000, на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з п.п.3.1,3.2 договору передача об`єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у 10-денний термін з моменту перерахування Покупцем на рахунок Продавця повної вартості за об`єкт та оформлюється Актом приймання-передачі, що підписується сторонами за цим договором. Право власності на об`єкт купівлі-продажу переходить до Покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. Державна реєстрація здійснюється після повної оплати вартості об`єкта купівлі-продажу, зазначеного у п.1.3 цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, та отримання Покупцем Акта приймання-передачі.

05.11.2010 між сторонами договору складений та підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким Продавець передав, а Покупець прийняв індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, та в цілому складаються з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008.

12.11.2010 КП ОМБТІ та РОН виданий витяг про державну реєстрацію прав №27975058, згідно з яким зареєстровано право приватної власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, за ПП СПС-Рітейл на підставі договору купівлі-продажу №677 від 29.10.2010.

Рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її Приватному підприємству СПС-Ріелт в оренду затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:23:002:0007) площею 0,4754 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1; надано Приватному підприємству СПС-Ріелт земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в оренду терміном на 10 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру, цільове призначення земельної ділянки: Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; затверджено проект договору оренди землі між Одеською міською радою та Приватним підприємством СПС-Ріелт ; затверджено орендну плату в розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

31.07.2015 між Одеською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством СПС-Ріелт (Орендар) укладено оренди землі, згідно з яким Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі №161 -XIV від 06.10.1998 та рішення Одеської міської ради №6790-VI від 10.06.2015 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 0,4754 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, Ланжерон пляж, земельна ділянка 1, кадастровий номер 51 10137500:23:002:0007. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру; цільове призначення земельної ділянки: Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Зазначена земельна ділянка належить, на праві комунальної власності, Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано 21.07.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 10533002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687369751101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №41141192, виданим 23.07.2015р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області. даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №2277.

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,4754 га, у тому числі по угіддях: під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0442 га; під тимчасовою забудовою - 0,01 га; під спорудами - 0,0441 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,1815 га; під зеленими насадженнями - 0,1914 га; інші - 0,0042 га.

Згідно з п.2.2 договору на земельній ділянці розташовано: нежитлові будівлі, що належать ПП СПС-РІЕЛТ на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.10.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П., за реєстровим №677, зареєстрованого в Державному реєстрі правовиків 29.10.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П., номер правочину: 4185402, право власності на які зареєстровано 12.11.2010 Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі: 99неж-І65, номер запису: 5789. Інженерне забезпечення - від існуючих міських мереж.

Відповідно до п.3.1 договору договір укладено терміном на 10 (десять) років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру.

31.07.2015 одержано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №41575995, згідно з яким 31.07.2015 внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:23:002:0007 строком до 31.07.2025 на підставі договору оренди землі, серія та номер 2277, виданого 31.07.2015, орендар - ПП СПС-Ріелт .

У листі від 02.04.2019 ГО ТСОУ звернулась до Одеської обласної організації ГО ТСОУ про надання наявної у Одеської обласної організації ТСОУ документації стосовно: нерухомого майна - нежитлових будівель площею 787,1 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пляж Ланжерон , 1; земельної ділянки за адресою: Одеська обл., пляж Ланжерон , 1.

У відповідь на даний лист Одеська обласна організація ТСОУ листом вих.№37 від 02.04.2019 повідомлено ГО ТСОУ , що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 №305 нерухоме майно - будівлі загальною площею 787,1кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, були передані Одеській міській раді як об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, а рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.12.2008 вказане майно було внесено до переліку об`єктів комунальної власності, територіальної громади м. Одеси, що підлягали приватизації та відчуженню. Після приватизації нерухоме майно за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, було відчужене Одеською міською радою на користь Приватного підприємства СПС-Ріелт .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №165996954 від 10.05.2019 нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м. належать на праві приватної власності ПП СПС-Ріелт .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №165998196 від 10.05.2019 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:23:002:0007 зареєстровано право оренди за ПП СПС-Ріелт на підставі договору оренди землі, серія та номер 2277, виданий 31.07.2015.

У листі від 12.07.2019 Фондом державного майна України повідомлено, що з даними, які надані Фонду суб`єктами управління, відомості щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, відсутні.

Так, предметом позову у даній справі є оскарження рішень та правоустановчих документів (свідоцтва, договори), на підставі яких відповідачами набуто право комунальної власності на нерухоме майно, та в подальшому право приватної власності на це нерухоме майно.

Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Метою звернення позивача з даним позовом є захист набутого за його твердженням права на будівлі та споруди, які побудовані Одеською морською школою ДОСААФ протягом 1950-80-х років, а Громадська організація Товариство сприяння обороні України на підставі Статуту має право на спірне нерухоме майно.

Порушення свого права позивач вбачає в тому, що протягом 2008-2015 р.р. вказане нерухоме майно було безпідставно внесено до переліку майна комунальної власності та відчужено ПП СПС-Ріелт .

Згідно із частинами 1, 4 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, у тому числі на нерухоме майно, є наявність підтвердженого належними доказами права власності позивача щодо нерухомого майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному позивачем.

Статтею 329 цього Кодексу передбачено, що юридична особа публічного права набуває (в даному випадку Одеська міська рада) право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Так, згідно зі статтею 182 ЦК України (у редакції, чинній станом на 2008 рік) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині 1 статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (тут і надалі в редакції, чинній станом на 2007 рік, Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Стаття 3 Закону визначала принципи державної реєстрації, відповідно до яких, зокрема речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Статтею 4 Закону встановлено, що обов`язковою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме майно.

Так, у період з моменту, з якого позивач вважає себе власником спірного майна і до моменту реєстрації права власності на це майно за відповідачами законодавство, яким врегульовано порядок оформлення речових прав на нерухоме майно, неодноразово змінювалось, проте зі збереженням законодавцем загальних вимог щодо обов`язковості здійснення державної реєстрації речового права, тобто визнання правопорядком, як завершальної стадії юридичного складу набуття особою права власності на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема в постановах від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19.

Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості принципу внесення , в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.

Колегією суддів встановлено, що позивач, звертаючись з даним позовом, не надав доказів вчинення ним передбаченого чинним законодавством комплексу послідовних юридично значимих дій з оформлення відповідного речового права, які б свідчили про завершення юридичного складу набуття повноважень власника нерухомого майна, тоді як Одеська міська рада оформила та здійснила державну реєстрацію права комунальної власності на спірні будівлі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19.

Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, що за наслідками доведення та встановлення за особою права власності на спірне майно, така особа, як неволодіючий власник, має право захисту свого права власності шляхом пред`явлення віндикаційного позову про витребування свого майна (статті 387, 388 ЦК України), або, як володіючий власник, - шляхом пред`явлення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном (стаття 391 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 22.05.2019р. у справі №916/700/17.

При цьому господарським судом також був враховваний правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.08.2019 у справі №925/366/18, який полягає у наступному.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

В свою чергу, відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Між тим, позов про визнання незаконним та скасування пункту 93 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 року № 305 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси ; визнання незаконним та скасування пункту 51 Рішення Одеської міської ради від 25.12.2008 року № 3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради ; визнання незаконним та скасування пункту 15 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси ; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (бланк серії САС № 636009), видане 13.02.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068, зареєстроване Комунальним підприємством Одеське міське БТІ у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.05.2009; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Ланжерон , 1 від 29.10.2010 між Територіальною громадою в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП СПС- РІЕЛТ2 (покупець), скасування державної реєстрації права власності за ПП СПС-Ріелт на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, загальною площею 741,3 кв.м. основною площею 669,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу р. № 677, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.М., дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.11.2010, не відноситься до жодного з вище перелічених господарським судом встановлених законом способів захисту права власності.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2007 у справі №17-30-25/289-05-10101, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2008, Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України відмовлено у задоволенні позову до КП Одеське МБТІ та РОН , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон,1.

При цьому у рішенні Господарського суду Одеської області від 07.11.2007 у справі №17-30-25/289-05-10101 встановлено, що, по-перше, позивачем не доведено наявності права власності на нежилі будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 787,1 кв.м. По-друге, спірне нерухоме майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Таким чином відсутність у Підприємства ООМСК ТСО України права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, свідчить про відсутність такого права і у ГО ТСО України , як особи, яка відповідно до п.7.3. Статуту останньої, із змінами станом на 2007 рік, має право на майно і засоби, придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності створених ним госпрозрахункових установ, організацій і підприємств.

У зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки Громадська організація Товариство сприяння обороні України в межах розгляду даного спору не довела набуття у встановленому законодавством порядку речового права, на захист якого подано даний позов і що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за Одеською міською радою та в подальшому за ПП СПС-Ріелт порушує таке речове право позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про відмову у задоволенні позовних вимог в частині нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м.

В матеріалах справи міститься заява Одеської міської ради від 04.07.2019 ПП СПС-Ріелт від 03.10.2019 та від 16.10.2019 про застосування строків позовної давності.

При цьому, місцевий господарський суд правильно врахував положення ст. 261 ЦК України, за змістом якої позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені - але строк позовної давності сплинув і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності (за відсутності наведених позивачем поважних причин пропущення строку).

Враховуючи встановлення відсутності порушених прав позивача щодо нерухомого майна, позовна давність у даному випадку не застосовується.

Відхилення аргументів апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. АДРЕСА_1 пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, що спірне майно (нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв. м) не були вказані в додатку 2 до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №266-ХХІ, яким затверджені Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування, відсутнє спірне майно й в акті приймання-передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси по галузі житлово-комунальне господарство від 18 лютого 1992 року, проте означені обставини не порушують права позивачів, оскільки останні не довели набуття у встановленому законодавством порядку речового права, на захист якого подано даний позов.

Щодо позовних вимог про визнання недійним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ та визнання недійним договору оренди землі від 31.07.2015, який укладений між Одеською міською радою і ПП СПС -Ріелт , колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що рішення і дії Одеської міської ради щодо передачі земельної ділянки ПП СПС-Ріелт в оренду порушують права Підприємства ООМСК ТСОУ на право тимчасового користування землею за діючим договором від 20.03.2001.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст.122 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.120 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як вбачається з матеріалів справи, після набуття ПП СПС-Рітейл права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її ПП СПС-Ріелт в оренду та на підставі цього рішення між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт укладений договір оренди землі від 31.07.2015.

Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою наведений в ст.141 ЗК України, зокрема за п. а ч.1 даної статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи, строк дії договору на право тимчасового користування землею від 20.03.2001, укладеного між Одеською міською радою і Одеським обласним морським спортивним клубом товариства сприяння оборони України, встановлений до 28.04.2025, а також відсутність належної згоди землекористувача на вилучення переданої йому в користування земельної ділянки, рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ та договором оренди землі від 31.07.2015, укладеним між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт , порушує права Підприємства ООМСК ТСО України, як правонаступника Одеського обласного морського спортивного клубу товариства сприяння оборони України на користування земельною ділянкою за договором договору на право тимчасового користування землею від 20.03.2001.

Водночас, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ПП СПС-Ріелт звернулось з заявою, яка викладена у відзиві від 03.10.2019 за вх.№20209/19 про застосування строків позовної давності.

Так, місцевим господарським судом зазначено, що рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ оприлюднено на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 30.06.2015, тобто було доведено до відома зацікавлених осіб 30.06.2015, що в свою чергу свідчить, що позивачі могли дізнатись про дане рішення саме 30.06.2015, а тому саме з наступної дати 01.07.2015 починається перебіг строку позовної давності до вимог про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ та закінчується перебіг цього строку відповідно 01.07.2018.

З позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ позивач звернувся до суду 30.08.2019, про що свідчать відомості із офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за №0101415956852, в якому на адресу суду найшов відповідний позов.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної даності на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ. Жодних причин поважності пропуску строку позовної давності позивачами суду не наведено.

Громадська організація Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України не погоджуються із висновками суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності з огляду на неправильне, на його думку, визначення початку її перебігу.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо застосування строків позовної давності та відхилення доводів апеляційної скарги. Колегія суддів зауважує, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до частини першої статті 261 зазначеного Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково, а саме з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18), від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14/101цс18), а також постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14, від 25.03.2015 у справі № 3-21гс15, від 13.04.2016 у справі № 3-224гс16, від 22.03.2017 у справі № 3-1486гс16, від 07.06.2017 у справі № 3-455гс17, від 18.10.2017 у справі № 3-932гс17.

Це правило пов`язано не тільки із часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за змістом яких особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

У розумінні положень статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії2).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , наведених у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем позовної давності з огляду на наступні факти:

- рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ оприлюднено на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 30.06.2015, тобто було доведено до відома зацікавлених осіб 30.06.2015, що в свою чергу свідчить, що позивачі могли дізнатись про дане рішення саме 30.06.2015, а тому саме з наступної дати 01.07.2015 починається перебіг строку позовної давності до вимог про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ та закінчується перебіг цього строку відповідно 01.07.2018;

- з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ позивач звернувся до суду 30.08.2019р., про що свідчать відомості із офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за №0101415956852, в якому на адресу суду найшов відповідний позов.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної даності на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ. Жодних причин поважності пропуску строку позовної давності позивачами суду не наведено.

Посилання на те, що позивачам стало відомо про рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ лише під час розгляду справи №916/1426/19, господарський суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про неможливість позивачів дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням Одеської міської ради.

Оскільки, поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, вирішення цього питання відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, з урахуванням у кожному конкретному випадку фактичних обставин справи і не може бути переоцінене.

Вказаним спростовуються доводи скаржника, стосовно того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача стосовно пропуску позовної давності, а також те, що позивач ГО ТСОУ - територіально розташована у місті Києві, а Рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ є рішенням локальної дії, і не може розповсюджуватись на інші території окрім м. Одеси, Позивач ГО ТСОУ безпосередньо не був користувачем та володільцем майна (як нерухомого майна, так і земельної ділянки), то відповідно не міг зреагувати раніше та оскаржити відповідні дії відповідача (відповідачів) до суду.

З огляду на зазначене, а також зважаючи на установлений судом першої інстанцією факт спливу позовної давності за наявності вимог про її застосування та за відсутності поважних причин для відновлення цього строку, колегія суддів погоджується із висновком суду, що правових підстав для задоволення позову у цьому випадку немає.

Водночас, виходячи з того, що рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6790-VІ, на підставі якого між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт укладено договір оренди землі від 31.07.2015, є чинним, у задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015 слід також відмовити.

Колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, визначених частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення судом першої інстанції та неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав би застосуванню місцевим господарським судом під час прийняття ним рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 по справі № 916/1426/19 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Громадської організації Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. в ч.4 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Громадську організацію Товариство сприяння обороні України та Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/1426/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Громадської організації Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Громадської організації Товариство сприяння обороні України та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.2020.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.06.2020
Оприлюднено19.06.2020
Номер документу89909407
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/1426/19

Ухвала від 09.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 09.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 03.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Постанова від 17.06.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 05.05.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 11.03.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні