Рішення

від 17.06.2020 по справі 903/142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2020 року Справа № 903/142/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ"

про стягнення 56286,72 грн.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н. В,

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" про стягнення 56286,72 грн., з них 40 320 грн. - основного боргу, 15 966,72 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки №75-11/2017 від 06.12.2017 в частині оплати товару.

Ухвалою суду 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2020.

Ухвалою суду від 25.03.2020 повідомлено сторони, що підготовче засідання відбудеться 06.05.2020, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів - по 02.06.2020.

Ухвалою суду від 06.05.2020 повідомлено сторін, що підготовче засідання відбудеться 27.05.2020.

В судовому засіданні 27.05.2020 представник позивача просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті; відповідач в підготовче засідання не з`явився, уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038529565.

27.05.2020 суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.06.2020 на 10:30 год.

17.06.2020 в судове засідання представники сторін не з`явились.

Факт належного повідомлення сторін підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301804650274 від 03.06.2020 та № 0212506015186 від 05.06.2020.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

встановив:

06.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" було укладено договір поставки № 75-11/2017 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА") зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві (Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ"), що належить постачальникові устаткування, що іменується надалі продукція, а покупець зобов`язується прийняти поставлену продукцію і сплатити її в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відомості про продукцію, а саме найменування, вид (марка), ед. виміри, кількість, ціна за одиницю виміру, загальна вартість продукції, визначаються в специфікаціях і/або рахунках, які оформляються додатками до цього договору, і є невід`ємною його частиною (п. 1.2 договору). Згідно р. 4 Договору ціни заданим договором вказуються в національній валюті України - гривні, загальна сума цього договору визначається згідно специфікаціям, що додаються, і/або рахунках до договору. Ціна продукції є звичайною ціною і відповідає рівню справедливих ринкових цін. Поставка товару здійснюється на протязі 30 календарних днів після отримання 25% попередньої оплати, решта оплати 75% за 3 дні до готовності продукції до відвантаження.

Пунктом 4.9 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на протязі 30 календарних днів після отримання 25% попередньої оплати, решта оплати 75% за 3 дні до готовності продукції до відвантаження.

На виконання умов Договору позивачем 26.07.2019 було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 92, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА" поставляє Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" редуктор РЗАМ-С-500 на суму 57600. Додаткові умови: попередня оплата 30%-17280 грн., решта оплати 70%-40320грн. на протязі 3-х календарних днів від готовності товару до відвантаження. Поставка на протязі 45-ти робочих днів від попередньої оплати 30% (а.с. 13).

30.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" оплатило позивачу 30% вартості продукцію в розмірі 17280 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача №UA31380805000000026008370967 з 01.07.2019 до 14.02.2020 (а.с. 15-16).

01.10.2019 відповідач направив на адресу позивача лист №б/н, в якому просив відвантажити продукцію згідно рахунку на оплату № 92 від 26.07.2019, гарантував оплату до 08.10.2019 включно.

01.10.2019 позивач на виконання Договору поставив відповідачу продукцію, що підтверджується видатковою накладною № 69 (а.с.12).

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань згідно з Договором відповідач станом на день подачі позову 70% вартості отриманої продукції не сплатив.

28.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 27/12/2019, в якій просив сплатити заборгованість за договором поставки на протязі 7 днів з моменту отримання претензії (а.с. 17-19).

Претензію було отримано відповідачем 15.01.2020, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №4301804587289, доданого позивачем до позовної заяви (а.с.21).

Відповідач заборгованості не сплатив, відповіді на претензію не надав. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 40320 грн.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу(поставки), а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Враховуючи пункти 4.9 Договору, суд приходить до висновку про те, що даний договір був укладений на умовах попередньої оплати.

За таких умов застосовуються положення ст. 538 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, незважаючи на те, що товар було передано відповідачу без виконання його обов`язку здійснити передоплату, відповідач не звільняється від обов`язку здійснити оплату поставленого товару.

Суд приходить висновку, що в частині проведення оплати за отриманий товар слід керуватися положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України, за якими покупець (відповідач) зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу продукції, отримання її відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку, що вимога позивача в про стягнення основної заборгованості в сумі 40320 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 15966,72 грн., суд зазначає таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у п. 6.5. договору поставки узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством і цим договором. У разі прострочення оплати поставленої продукції постачальник має право стягнути з покупця неустойку (пеню) за прострочення оплати у розмірі 0,3% неоплаченої вартості продукції за кожен день прострочення, починаючи з дня, що йде за днем, коли продукція за даною угодою має бути сплачена.

Судом встановлено, що сторони передбачили у спірному договорі відповідальність у вигляді пені у разі прострочення оплати саме поставленої продукції, проте позивач здійснив розрахунок пені, не врахувавши положення ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , оскільки розмір пені, що становить 0,3 % від неоплаченої вартості продукції перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд провів власний перерахунок пені, із врахуванням приписів Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та встановив, що за заявлений період прострочення оплати з 09.10.2019 по 17.02.2020 на суму заборгованості 40320 грн. до стягнення підлягає 4158,95 грн. пені, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. В решті частини стягнення пені в сумі 11807,11 грн. грн. слід відмовити через безпідставність.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 52127,11 грн., з них: 40320 грн. заборгованості та 4158,95 грн. пені, в частині стягнення 11807,11 грн. пені слід відмовити через безпідставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1946,66 грн. судового збору, в іншій частині (155,34 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" (43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Чекаліна,7/1, код ЄДРПОУ 40732455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА" (02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 3А оф. 42, код ЄДРПОУ 38134415) 52127,11 (п`ятдесят дві тисячі сто двадцять сім гривень одинадцять копійок) грн., з них: 40320 грн. основної заборгованості, 4158,95 грн. пені та 1946,66 (одну тисячу дев`ятсот сорок шість гривень шістдесят шість копійок) грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЗ ЕЛЕКТРОПРИВІД-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЯ" про стягнення 11807,11 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

19.06.2020

Суддя А. С. Вороняк