Рішення

від 15.06.2020 по справі 905/682/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.2020 Справа № 905/682/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши матеріали справи №905/682/20

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТЕЙ , м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення в розмірі 61 263, 27 грн.

Представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТЕЙ про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 61 263, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині оплати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого з`явилась заборгованість у розмірі 61 263, 27 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

8 травня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 07.05.2020р., за текстом якого останній проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Відповідач не заперечує проти факту укладення договору та його подальшого припинення, але, разом з тим, зазначає, що наданий позивачем розрахунок позовних вимог суперечить фактичним обставинам правовідносин між сторонами. Відповідач стверджує, що ним сплачено орендну плату в повному обсязі. Крім того, враховуючи специфіку правовідносин оренди земельних ділянок, що відносяться до комунального майна, відповідачем зазначено, що ним договірні зобов`язання виконувались не тільки згідно вимог цивільного, а й податкового законодавства.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що між сторонами у справі укладено не тільки спірний договір, але й інші договори оренди земельних ділянок. Починаючи з 13 листопада 2017 року у розпорядженні відповідача було 5 земельних ділянок комунальної власності. Після укладення нових договорів (у тому числі і спірного), відповідачем надано контролюючому органу (ДФС України) уточнюючу податкову декларацію за 2017 рік та декларацію за 2018 рік, згідно яких вбачається, що останнім сплачено податок за землю в повному обсязі, в тому числі і за земельну спірну ділянку . 25 липня 2018 року відповідачем, після розірвання двох договорів оренди (у тому числі спірного), було подано уточнюючу декларацію до ДФС України. Крім того, як стверджує відповідач, будь-яких вимог щодо несплати відповідачем орендної плати від контролюючого органу не надходило.

Виходячи з викладеного вище, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наданих доказів.

19 травня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив № 3979/2020 від 13.05.2020р., згідно якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись не те, що з наданих відповідачем податкових декларацій та електронних платежів не вбачається, за які саме земельні ділянки та в якому розмірі було сплачено орендну плату за земельні ділянки, у тому числі й за спірну. За таких обставин позивач позбавлений можливості встановити, чи вносив відповідач орендну плату за умовами спірного договору. Крім того, дані, зазначені у банківських виписках не є тотожними даним, викладеним у контррозрахунку відповідача.

Отже, враховуючи викладене вище, позивач вважає позицію відповідача недоведеною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

29 травня 2020 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від 27.05.2020р., згідно яких відповідач повторно посилається на долучені до відзиву докази, зокрема податкові декларації, банківські виписки та дані з особистого кабінету платника податків, вважає їх належними та достатніми доказами виконання договірних зобов`язань в повному обсязі. Крім того, за текстом заперечень наведено повторний більш детальний контррозрахунок позовних вимог з урахуванням зауважень позивача.

2 червня 2020 року від позивача до суду надійшла заява від 02.06.2020р., відповідно до якої позивач просить суд судове засідання, що призначене на 3 червня 2020 року, пронести за відсутності представника позивача та додатково повідомляє, що між сторонами у справі триває звіряння розрахунків за спірним договором.

Ухвалою суду від 3 червня 2020 року відкладено судове засідання на 15 червня 2020 року.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Маріупольської міської ради № 7/22-2148 від 25.10.2017р. між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОТЕЙ (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за змістом пунктів 1.1, 2.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Флотська, 125-в у Приморському районі міста Маріуполя, кадастровий номер: 1412337200:01:015:0857, площею 1, 5552 га.

Договір укладено на десять років з моменту державної реєстрації права оренди. (п. 3.1 договору)

Відповідно до п. 4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату складення договору становить 4 871 697, 90 грн.

П. 4.3 договору встановлено, що орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі: у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік). У разі зміни у встановленому порядку ставки орендної плати, розмір орендної плати змінюється автоматично, без укладання додаткового договору.

Згідно з п. 4.4 договору землекористувач сплачує плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою на підставі статті 287 Податкового кодексу України.

У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

П. 4.5 договору передбачено, що згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. (п. 4.6 договору)

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, згідно договору оренди. (п. 6.2 договору)

П. 9.2 договору передбачено, що до обов`язків орендаря входить сплата орендної плати в порядку та у строки, передбачені договором (п. 9.2.9 договору); самостійне коригування орендної плати за землю у випадках зміни грошової оцінки або її індексації/зміни розмірів орендної плати (п. 9.2.11 договору).

Згідно з п. 11.4 договору договір розривається шляхом його розірвання за взаємною письмово вираженою згодою сторін.

П. 12.1 договору констатовано, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір набуває чинності відповідно до статей 3-5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації. (п. 14.2 договору)

Договір складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Копією акту приймання-передачі, наявною в матеріалах справи, підтверджено передачу земельної ділянки відповідачу.

До матеріалів справи надано копію розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Флотська, 125-в, станом на 2017 рік, згідно з яким вбачається, що розмір річної орендної плати складає 146 150, 94 грн.

Розрахунок складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

На підставі пункту 3 рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2686 між сторонами укладено додатковий договір про розірвання спірного договору, п. 2 якого передбачено, що додатковий договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 3 квітня 2020 року вбачається, що права, які випливають з договору оренди земельної ділянки від 07.11.2017 року, укладеного між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОТЕЙ , зареєстровані у державному реєстрі 13 листопада 2017 року. 24 липня 2018 року проведено державна реєстрація припинення прав оренди на підставі додаткового договору про розірвання договору оренди.

Таким чином, враховуючи положення п. 3.1 договору, п. 2 додаткового договору, договір та враховуючи позицію сторін, що стосується строків користування земельною ділянкою, сторони перебували у відносинах оренди з 13 листопада 2017 року по 24 липня 2018 року включно.

До матеріалів справи відповідач долучив копії податкових декларацій за 2017-2018 роки, згідно яких вбачається наступне.

У листопаді 2017 року у зв`язку з укладенням низки договорів оренди земельних ділянок (у тому числі і спірного договору) відповідачем було внесено уточнюючу декларацію за 2017 рік, починаючи з 13 листопада 2017 року, за змістом якої розмір річної орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1412337200:01:015:0857, площею 1, 5552 га, складає 19 486, 78 грн.

У лютому 2018 року відповідачем направлено податкову декларацію на 2018 рік, згідно якої вбачається, що розмір річної орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1412337200:01:015:0857, площею 1, 5552 га, складає 146 150, 94 грн.

У зв`язку з фактом розірвання спірного договору відповідачем у липні 2018 року було подано уточнюючу декларацію за 2018 рік, відповідно до якої розмір річної орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1412337200:01:015:0857, площею 1, 5552 га, складає 82 504, 56 грн.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи було долучено копії платіжних доручень у якості доказів сплати орендної плати.

Зі змісту платіжних доручень вбачається, що відповідачем щомісячно виконувалися в повному обсязі всі задекларовані зобов`язання по сплаті за землю (орендної плати).

Проаналізувавши контекстний зміст спірних правовідносин, судом встановлено, що останні стосуються оренди земельної ділянки комунальної власності.

Згідно з ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону зазначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, за винятком оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, строки внесення орендної плати якої регулюються Податковим кодексом України.

За умовами спірного договору та додатків до нього, сторонами узгоджено, що річна орендна плата за землю сплачується у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки землі (п. 4.3 договору), що у свою чергу складає 146 150, 94 грн. (виходячи з даних, зазначених у розрахунку розміру орендної плати за 2017 рік)

Сторонами дана сума не оскаржувалась, в матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни суми річної орендної плати, а тому під час розгляду справи по суті суд виходить саме з цього розміру річної орендної плати.

Враховуючи положення статті 21 Закону у контекстному зв`язку із умовами договору, спірні правовідносини також регулюються приписами податкового законодавства.

Відтак, статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є у тому числі землекористувачі. При цьому, статтею 270 Кодексу передбачено, що об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Згідно зі статтею 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За змістом ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Таким чином, у правовідносинах з оренди земельної ділянки, де орендарем виступає державний або комунальний орган, законодавцем врегульовано, що орендна плата сплачується у порядку, встановленому для сплати земельного податку.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

При цьому, податкове зобов`язання щодо плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Зазначене кореспондується із умовами договору, укладеного між сторонами (п.4.4)

Змістовне поняття календарний місяць означає відповідний місяць року за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), починаючи з першого по останній день кожного місяця у календарному році (який становить період з 1 січня по 31 грудня).

Таке визначення порядку оплати із співвідношенням зі строком фактичного користування земельною ділянкою у договорі та Податковому кодексі України цілком відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, за яким плата повинна здійснюватися у конкретний проміжок часу, в якому відбувалося використання земельної ділянки орендатором.

Як вбачається з податкових декларацій відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи, останнім за спірну земельну ділянку за 2017 рік, а саме: з 13 листопада (день, коли спірний договір вступив в силу) по 31 грудня 2017 року (останній календарний день 2017 року)., було сплачено 19 486, 78 грн., а за 2018 рік, а саме: з 1 січня 2018 року по 24 липня 2018 року (день розірвання договору), - 82 504, 56 грн.

Проте, як зазначалося вище, сторони домовилися, що у разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Враховуючи позицію сторін, за якою земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача з 13 листопада 2017 року по 24 липня 2018 року, суд зазначає, що орендна плата за час користування спірною земельною ділянкою складає 101 704,78 грн., проте відповідачем сплачено згідно поданих декларацій та платіжних документів за користування спірною земельною ділянкою 101 991,34 грн.

Отже, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими.

Посилання позивача на неможливість перевірки повноти сплати відповідачем орендної плати не приймаються судом до уваги, оскільки з наданих податкових декларацій та платіжних доручень вбачається виконання всіх задекларованих зобов`язань відвідача, які випливають з орендних відносин земельних ділянок державної та комунальної форми власності, у тому числі тих, що стосуються договору, за яким стягується орендна плата.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість вимог позивача, у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТЕЙ про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Флотська, 125-В, площею 1 , 5552 га, кадастровий номер 1412337200:01:015:0857, у сумі 61 263, 27 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих та п.17 Перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2020 року.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).