Рішення

від 16.06.2020 по справі 910/4323/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/4323/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" (90400, обл. Закарпатська, м. Хуст, вул. Мала, будинок 24; ідентифікаційний код

40280546)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, будинок 62-Б, офіс 2; ідентифікаційний код 40939904)

про стягнення 308 811,83 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" про стягнення 308 811,83 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач вказує, що на виконання зобов`язань обумовлених умовами договору № 00068 від 27.02.2017 ним було здійснено попередню оплату за товар, однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо виконання покладених на Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" зобов`язань. У зв`язку з чим позивач вказує, що у відповідача утворилася заборгованість за договором в сумі 265 500, 00 грн. Також позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 30 108, 75 грн та 3% річних в сумі 16 203, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

09.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на усунення недоліків позовної заяви, до якої додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 позовну заяву позовну прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У запропонований в ухвалі від 14.04.2020 п`ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" є: 03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, будинок 62-Б, офіс 2.

Суд вказує, що ухвала суду від 14.04.2020 надсилалася поштовим повідомленням № 0105471834226 на вказану вище адресу місцезнаходження відповідача, однак поштовий конверт разом з ухвалою суду повернувся на адресу суду із зазначенням причин: "За зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/4323/20 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" (продавець) було укладено договір купівлі продажу № 00068, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а продавець у порядку й на умовах передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити нову повністю розмитнену в режимі імпорту техніку - трактор Беларус МТЗ - 892 (89 к.с., 4 x4 ), асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації (Додаток до цього Договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість товару за даним договором становить 525 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 87 500 грн. 00 коп.

Покупець зобов`язується здійснити попередню оплату продавцю від загальної вартості п. 2.1 - 50% 262 500,00 грн, у т.ч. ПДВ 43 750, 00 коп. договору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору. Повний розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомного листа в якому наводиться наступна інформація: ідентифікуючі дані товару (марка, модель, VIN-код), факт готовності до відвантаження товару, знаходження товару на митній території України, адреса знаходження товару і підтвердження можливості оглянути товар на відповідність його положенням п.1.1. та 1.2. даного договору (п. 2.2. договору).

Підпунктом 3.1.1. договору закріплено, що продавець зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах EXW-склад Покупця, Україна, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Мала, №24 протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару.

Покупець здійснює одержання поставленого товару не пізніше строку, зазначеного у пп. 3.1.1. договору; в день його поставки продавцем (п. 4.1. договору).

Факт поставки продавцем товару покупцеві згідно пп. 3.1.1. цього договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю. Підписанням відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної покупець підтверджує факт своєчасного передання йому товару, всієї необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару, передбачених договором та чинним законодавством України, відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару, необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару (п. 4.2. договору).

Відповідно до пп. 5.3.1. договору продавець несе відповідальність за договором за порушення строку поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення (загальна сума пені не може перевищувати 5 % від вартості товару, простроченого до поставки товару).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до 27 лютого 2018, але в будь якому випадку до повного виконання ними свої зобов`язань (п. 8.1. договору).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов договору 27.02.2017 було здійснено попередню оплату в розміру 262 500,00 грн згідно платіжного доручення № 47.

Проте, відповідач жодних дій не вчинив та відповідно станом на дату звернення до суду з даним позовом не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим в останнього існує заборгованість в розмірі 262 500, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 13.02.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 3/18 від 13.02.2018 (докази направлення наявні в матеріалах справи) з повідомленням про відмову від товару та з вимогою повернути попередню оплату та відповідно сплатити неустойку згідно умов договору, однак відповіді від відповідача на адресу позивача не надійшло.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 00068 від 27.02.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2017 на виконання умов договору, а саме його п. 2.2. на підставі рахунку-фактури № СС-000068 від 27.02.2017 позивачем на рахунок відповідача було здійснено попередню оплату за товар в розмірі 262 500, 00 грн згідно з платіжним дорученням № 47 від 27.02.2017.

Відтак, враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати - 27.02.2017 та пп. 3.1.1. договору, яким закріплено, що продавець зобов`язаний поставити товар покупцю протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару, то відповідно товар повинен був бути поставлений відповідачем позивачу у строк до 28.03.2017 (включно).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати, умов договору щодо строку поставки товару, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 00068 від 27.02.2017, а саме пп. 3.1.1. договору.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи викладені вище норми та встановлені судом обставини, у зв`язку із порушенням відповідачем умови договору № 00068 від 27.02.2017 та невиконанням умов останнього, беручи до уваги те, що відповідач заявлених позовних вимог не спростував та не надав суду доказів належної поставки товару, то за таких підстав суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у вигляді попередньої оплати в розмірі 262 500, 00 грн.

Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем умов договору на існуючу суму заборгованості в розмірі 262 500, 00 грн за період з 26.02.2018 по 17.03.2020 здійснив нарахування інфляційних втрат в сумі 30 108, 75 грн та 3 % річних в сумі 16 203, 08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних в розмірі 16 198, 54 грн, тобто, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих саме за повні місяці прострочення, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 29 985, 52 грн. Відтак вимоги позивача в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, будинок 62-Б, офіс 2; ідентифікаційний код 40939904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські Золоті Горішки" (90400, обл. Закарпатська, м. Хуст, вул. Мала, будинок 24; ідентифікаційний код

40280546) заборгованість з основного боргу у вигляді попередньої оплати в розмірі 262 500 (двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп., 3 % річних в розмірі 16 198 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 54 коп., інфляційні втрати в розмірі 29 985 (двадцять девять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 630 (чотири тисячі шістсот тридцять) грн 24 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.06.2020

Суддя Д.О. Баранов