Рішення

від 09.06.2020 по справі 915/2115/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 915/2115/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 (код ЄДРПОУ 24584661),

в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» , 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20 (код ЄДРПОУ 20915546),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сарни» ,

34500, Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вул. Заводська, буд.2 (код ЄДРПОУ 41778390),

про: стягнення 10 836,00 грн,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

10.10.2019 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/10858 від 25.06.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоюжмонтаж» (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 11, код ЄДРПОУ 41778390) пені у розмірі 10 836,00 грн за прострочення поставки товару за договором №53-123-01-18-04797 від 25.10.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2115/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалу суду від 15.10.2019 надіслано відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 11.

Поштове відправлення повернуто суду без вручення з поміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» .

Ухвалою суду від 14.11.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 10.12.2019 року о 12:00 год.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2019 №1005967569 за ідентифікаційним кодом 41778390 в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «САРНИ» , адресою місцезнаходження якого є: 34500, Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Заводська, буд. 2.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява за №32/10858 від 25.06.2019 не відповідає положенням п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 10.12.2019 позивачем отримано 12.12.2019.

16.12.2019 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою позивачем повідомлено суду, що належним повним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сарни» (код ЄДРПОУ 41778390), адреса місцезнаходження відповідача: 34500, Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вул. Заводська, буд.2.

До заяви позивачем додано докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви №32/10858 від 25.06.2019 з доданими до неї документами та заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до приписів ч. 12 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.01.2020 року об 11:00 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 21.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 18.02.2020 року о 10:40 год.

18.02.2020 року судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 17.03.2020 року о 10:40 год.

Судове засідання у справі, призначене на 17.03.2020 о 10:40 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

30.03.2020 року судом постановлено ухвалу, якою судове засідання для розгляду справи по суті, яке було призначено на 17.03.2020 о 10:40, перенести на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

18.05.2020 року судом постановлено ухвалу, якою судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 09.06.2020 о 12:30.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 18.05.2020 року. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції « COVID-19» , зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи, що неодноразово відповідач повідомлявся за юридичною адресою про час та місце розгляду справи, однак останнім ухвал господарського суду не отримано, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

09.06.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25.10.2018 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоюжмонтаж» (постачальник), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сарни» (відповідач) укладено договір на постачання товару №53-123-01-18-04797 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе

зобов`язання прийняти і сплатити товар - код СРV 42120000-6 по ДК 021:2015 - насоси та

компресори (маслонасос) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2017 року (а.с. 10-14).

Відповідно до п. 1.3 Договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає 433 440,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється з 20.09.2018 по 31.10.2018 на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» , або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2019.

Відповідно до п. 12.3 Договору закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань.

Сторони підписали Специфікацію №1 до Договору, якою погодили поставку товару на суму 433 440,00 грн з ПДВ (а.с. 15).

Оскільки у визначений Договором строку (по 31.10.2018 року) товар поставлений не був, покупець надіслав на адресу постачальника претензію №32/19520 від 21.11.2018 (а.с. 17-18), в якій вимагав виконати зобов`язання щодо постачання товару та сплатити штрафні санкції в сумі 8 688,80 грн. за прострочення постачання на 20 днів. Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно видаткової накладної №РН-00015 від 19.11.2018 року (а.с. 16) товар поставлений у повному обсязі на суму 433 440,00 грн з ПДВ, але згідно відмітки про приймання на цій накладній, продукція поставлена 26.11.2019, тобто прострочення постачання склало 25 днів.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення постачання товару на 25 днів у сумі 10 836,00 грн (433 440,00 грн. * 0,1% * 25 днів).

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Позивач належить до державного сектору економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Розрахунок неустойки є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1921,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сарни» (34500, Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вул. Заводська, буд.2; код ЄДРПОУ 41778390) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20; код ЄДРПОУ 20915546; ФІЛІЯ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОБЛУПРАВЛІННЯ АТ«ОЩАДБАНК» УКРАЇНИ м.Миколаїв МФО 326461, р/р НОМЕР_1 ) неустойку в сумі 10 836,00 грн та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 (код ЄДРПОУ 24584661),

в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» , 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20 (код ЄДРПОУ 20915546),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сарни» ,

34500, Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вул. Заводська, буд.2 (код ЄДРПОУ 41778390).

Повний текст рішення складено і підписано 19.06.2020.

Суддя В.О. Ржепецький