Рішення

від 15.06.2020 по справі 915/2/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 915/2/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АБК «ЗАВТРА» (юридична адреса: 54055 м. Миколаїв, вул. Севастопільська, 65, кімн. 147, 148, код ЄДРПОУ 41477805)

про: стягнення 6749,23 грн.,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

02.01.2020 року на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 28.12.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю АБК «ЗАВТРА» про стягнення грошових коштів у сумі 6749,23 грн., з яких:

- 827,43 грн. - пеня,

- 5921,80 грн. - штраф.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації (ПКД) №113 від 01.03.2018 року щодо дотримання строків виконання робіт.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 3, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: позивачем у розрахунку не наведено період нарахування пені, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових, копії яких додано до заяви.

Позивачеві встановлено судом 10-денний строк з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Ухвалу суду від 09.01.2020 позивачем отримано 13.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 54001 38990440.

Останній днем строку для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви є 23.01.2020.

23.01.2020 позивачем подано до господарського суду супровідним листом від 17.01.2020 уточнену позовну заяву, докази надіслання уточненої позовної заяви з додатками відповідачу, докази на підтвердження повноважень особи, якою підписано супровідний лист та уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.02.2020 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 25.02.2020, яку внесено до протоколу судового засідання, судове засідання у справі відкладено на 24.03.2020 року.

Судове засідання у справі, призначене на 24.03.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року постановлено здійснити розгляд справи №915/2/20 поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» . Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.05.2020 року. Запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. «Про запобігання поширенню на території України короновірусу « COVID-19» з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву). Запропоновано учасникам справи викласти свою правову позицію в заявах по суті справи.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року розгляд справи відкладено на 25.05.2020 року. Запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID-19» з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

20.05.2020 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у зв`язку з протиепідемічними заходами без участі позивача за наявними матеріалами та ухвалити відповідне рішення.

25.05.2020 відповідач правом участі у судовому засідання не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав. .

Ухвалою суду від 25.05.2020 року розгляд справи відкладено на 15.06.2020 року о 10:30. Запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID-19» з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

26.05.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення підстав позову, щодо періоду нарахування пені.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 18.05.2020 року.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції « COVID-19» , зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в спрощеному провадженні, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про час та місце розгляду справи, однак останнім ухвал господарського суду не отримано, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

15.06.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.03.2018 року між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АБК «ЗАВТРА» (підрядник, відповідач) укладено договір на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації (ПКД) №113 (далі - Договір) (а.с. 12-15), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації (далі ПКД) по об`єкту:

«Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по проспекту Героїв України, 75 в м. Миколаєві» та проведення експертизи з послідуючим відшкодуванням витрат на її проведення (за необхідності);

- з проведення авторського нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по проспекту Героїв України, 75 в м. Миколаєві» (за необхідності).

Відповідно до п. 1.5 Договору строк виконання робіт за цим Договором складає:

- 45 календарних днів з моменту укладання даного Договору - виготовлення проектно-кошторисної документації;

- отримання позитивного висновку експертизи - у межах розумних строків, але не більше одного місяця з моменту здачі Робочого проекту на проведення експертизи (за необхідності);

- проведення авторського нагляду триває до прийняття об`єкта в експлуатацію (за необхідності).

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість виконання ПКД за погодженням сторін становить 29609,00 грн. без ПДВ, згідно кошторису/переліку об`єктів/протоколу погодження договірної ціни, що є динамічною і є невід`ємною частиною цього Договору, з них:

- виготовлення проектно-кошторисної документації: 26270,00 грн.;

- проходження експертизи проекту: 1800,00 грн.;

- проведення авторського нагляду по об`єкту: 1539,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за цим Договором проводяться по актах виконаних робіт, по кожному виду робіт окремо.

Відповідно до п. 3.2 Договору виконавець зобов`язаний зокрема виконати роботи в межах установлених Договором строків і вартості.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки між виконавцем та замовником здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку, якщо діючим законодавством передбачена необхідність проходження експертизи, розрахунок за виконання робочого проекту відбувається лише після отримання позитивного висновку експертизи.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 6.3 Договору за недодержання виконавцем строків виконання робіт останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за Договором, але не більш як протягом 30 денного терміну прострочення. У разі прострочення понад 30 днів подальше нарахування пені припиняється і виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 20% від вартості робіт за Договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання (з урахуванням п. 4.3 цього Договору) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 Договору строк дії Договору до 31 грудня 2018 року за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Сторони підписали додатки до Договору, зокрема Додаток №2 - календарний план на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту: проспект Героїв України, 75 в м. Миколаєві, яким передбачили:

початок надання послуг: лютий;

строк закінчення надання послуг - до 01.05.2018 року (а.с. 17).

Станом на 31 грудня 2018 року (дата закінчення Договору) роботи не виконані, у зв`язку із чим позивач звернувся до відповідача з претензією №152/08.01.01-24/07/34/19 від 15.01.2019 року щодо сплати неустойки в сумі 6749,23 грн., нарахованої у зв`язку із порушенням строків виконання робіт. Зазначена претензія повернута поштовою установою позивачу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 8).

Предметом спору у даній справі, у відповідності до заяви про уточнення підстав позову від 26.05.2020 є вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за порушення строків виконання робіт у загальній сумі 6749,23 грн., з яких:

- 827,43 грн. - пеня, нарахована за період з 02.05.2018 року по 31.05.2018 року,

- 5921,80 грн. - штраф.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.3 Договору за недодержання виконавцем строків виконання робіт останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за Договором, але не більш як протягом 30 денного терміну прострочення. У разі прострочення понад 30 днів подальше нарахування пені припиняється і виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 20% від вартості робіт за Договором.

Позивачем нараховано пеню на суму 29609,00 грн за період з 02.05.2018 року по 31.05.2018 року, розмір якої склав 827,43 грн.

Також позивачем нараховано штраф у сумі 5921,80 грн (29609,00 х 20%).

Розрахунок неустойки здійснено позивачем арифметично правильно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АБК «ЗАВТРА» (юридична адреса: 54055 м. Миколаїв, вул. Севастопільська, 65, кімн. 147, 148, код ЄДРПОУ 41477805) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707) неустойку в сумі 6749,23 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю АБК «ЗАВТРА» (юридична адреса: 54055 м. Миколаїв, вул. Севастопільська, 65, кімн. 147, 148, код ЄДРПОУ 41477805).

Повний текст рішення складено і підписано 19.06.2020.

Суддя В.О. Ржепецький