Рішення

від 09.06.2020 по справі 922/2962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2962/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Відділу освіти Красноградської районної державної адміністрації, м.Красноград Харківської області до Головного управління ДПС у Харківській області, м.Харків , Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків про стягнення 208 727,00грн. за участю представників:

від позивача: Лобач Н.І., ордер ПТ№129846 від 11.10.2019

від першого відповідача: Гнатченко О.О., довіреність №1079/9/20-40-08-05-01

від 23.09.2019

від другого відповідача: Коваленко А.О., довіреність № 385 від 27.12.2019

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Красноградської районної державної адміністрації (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - перший відповідач) та Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (надалі - другий відповідач), в якому просить стягнути на свою користь 135617,90грн. шкоди з першого відповідача та 73109,10грн. шкоди з другого відповідача.

Ухвалою від 18.09.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2019.

Ухвалою від 18.09.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2019.

04 жовтня 2019 року від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він, посилаючись на звіт №148/06/17 від 10.07.2017 про оцінку колісного транспортного засобу, не погодився з визначеним у позові розміром шкоди, яка була спричинена внаслідок ДТП транспортному засобу позивача.

07 жовтня 2019 року від Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому містяться заперечення проти позовних вимог. Зокрема, щодо розміру вартості робіт, необхідних для відновлення автомобіля позивача після ДТП.

У підготовчому засіданні 15.10.2019 судом постановлено ухвалу, якою замінено першого відповідача у справі - Головне управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код 39599198) - на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код 43143704). Також у даному підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 30.10.2019.

16 жовтня 2019 року від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів, у яких він виклав доводи щодо правильності визначення розміру шкоди. Зокрема, заперечив висновки щодо вартості відновлювального ремонту, які викладені у звіті №148/06/17 від 10.07.2017 про оцінку колісного транспортного засобу, оскільки даний звіт містить ряд недоліків. Для відновлення автобуса БАЗ А079.31 Ш державний номер НОМЕР_1 позивач та виконавець робіт ФОП Дикий В.Г. дійшли домовленості щодо оформлення окремим договором придбання запасних частин та оплату послуг з проведення ремонтних робіт, відповідно, були підписані договори №59 від 14.08.2017 на виконання робіт по ремонту транспортних засобів на суму 199097грн.13 коп. та договір поставки №82 від 14.08.2017 на суму 39409грн.00коп. Відповідно до даних договорів було здійснено оплату платіжними дорученнями №144 від 15.08.2017 на суму 199097,13грн. та №145 від 15.08.2017 на суму 39409грн.00коп. До ремонтної калькуляції №406 від 11.08.2017 включено всі дані згідно протоколів огляду ТДВ "МСК". Відповідно до рахунку на оплату, платіжним дорученням відділ освіти КРДА перерахувала вартість відновлювального ремонту, яка склала 235018грн.13грн., та були замовлені чотири додаткових послуги, які не відносяться до відновлювального ремонту, а саме заміна втулок задніх ресор, заміна втулок передніх ресор, заміна листа задньої ресори, заміна балки кардана моста ТАТА на суму 3488грн.00коп., а отже 235018грн.13коп. - це вартість відновлювального ремонту автомобіля. Крім того, позивач зазначив, що всі відновлювальні роботи стосувалися пошкоджень, завданих в результаті ДТП. Щодо транспортування автомобіля для проведення ремонту в с.Любарці Бориспільського району Київської області, позивач зазначив, що для доставки транспортного засобу БАЗ А 079.31 Ш були задіяні перевізники, а сам ремонт проводився у даному місці через обмежену кількість підприємств, які проводять відповідні ремонти.

Ухвалою від 30.10.2019 призначено судову авто товарознавчу експертизу; на розгляд та вирішення експерта поставлено наступне питання: яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу складових пошкодженого внаслідок ДТП 19.04.2017 автомобілю БАЗ А079.31 Ш, державний номерний знак НОМЕР_1 ? Розрахунок здійснити станом на дату настання ДТП - 19.04.2017, експертизу виконати на підставі матеріалів справи, оскільки вказаний ТЗ вже відновлений. В якості вихідних даних та переліку пошкоджень застосувати протоколи оглядів 26.04.2017, 06.06.2017, 10.06.2017, які є додатком до звіту №148/06/17 від 10.07.2017. У зв`язку із призначенням судової експертизи провадження у справі №922/2962/19 зупинено.

Ухвалою від 11.12.2019 у зв`язку із надходженням до суду клопотання Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи №24420, провадження у справі поновлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд клопотання призначено на 23.12.2019.

Ухвалою від 23.12.2019 вищевказане клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних) задоволено, зобов`язано сторони в строк по 08.01.2020 надати до суду витребувані судовим експертом документи або відповідні пояснення щодо неможливості їх надання, а також зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

13 січня 2020 року матеріали справи разом із додатковими документами та поясненнями, які були надані відповідачами на вимогу судового експерта, направлено судом до експертної установи.

30 січня 2020 року від Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта за результатами авто-товарознавчої експертизи №24420. Також експертною установою повернуто до суду і матеріали справи №922/2962/19.

Ухвалою від 05.02.2020 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

У підготовчому засіданні 18.02.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 11.03.2020.

У судовому засіданні 11.03.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи в судовому засіданні на 07.04.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, строки передбачені статтею 195 ГПК України, у тому числі строк розгляду справи по суті продовжено на строк дії карантину.

Ухвалою від 07.04.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено.

Ухвалою від 22.05.2020 судове засідання призначено на 03.06.2020.

У судовому засідання 03.06.2020 судом оголошено перерву до 09.06.2020.

У судовому засіданні 09.06.2020 представник позивача підтримала позовні вимоги, а також доводи, що викладені у відповідях на відзиви, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого відповідача у даному судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав викладених у відзиві. Додатково зауважила, що позивач до подачі даного позову не звертався до ГУ ДПС у Харківській області з будь-якими вимогами або претензіями про сплату сум шкоди. Також заперечила проти можливості стягнення з першого відповідача суми франшизи в розмірі 1000,00грн., яка передбачена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4973471 від 28.12.2016, оскільки обов`язок щодо відшкодування майнової шкоди у даному випадку лежить на страховику (другому відповідачі), який здійснив повне відшкодування позивачу вартості відновлювального ремонту, і дана сума не перевищила ліміту відповідальності, яка встановлена у вищевказаному полісі (100000,00грн.)

Представник другого відповідача у судовому засіданні 09.06.2020 підтримав заперечення проти позову, які викладені у його відзиві, просив позовні вимоги залишити без задоволення.

У судовому засіданні 09.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

19 квітня 2017 року на автошляху Харків-Сімферополь відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів БАЗ А079. 31 Ш, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2

Власниками вищевказаних транспортних засобів є позивач (БАЗ А079. 31 Ш, державний номер НОМЕР_1 ) та ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, правонаступником якої на даний час є перший відповідач у справі - Головне управління ДПС у Харківській області (Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_3 ).

Відповідно до постанови Красноградського районного суду Харківської області від 16 06.2017 у справі №626/782/17 винним у скоєнні вказаної ДТП був визнаний ОСОБА_2 .

В результаті зазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується вищевказаною постановою районного суду.

Другий відповідач у справі відповідно до полісу АК/4973471 від 28.12.2016 на підставі і умовах Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснював страхування цивільно-правової відповідальності водіїв транспортного засобу першого відповідача (Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_3 ).

Відповідно до даного полісу другий відповідач взяв на себе обов`язок щодо відшкодування шкоди майну в межах 100000,00грн., розмір франшизи - 1000,00грн.

Як зазначає другий відповідач у відзиві, 24.04.2017 позивач звернувся до нього із заявою про сплату страхового відшкодування та надав необхідні документи, перелік яких вказаний в ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

26 квітня 2017 року представниками ТДВ "МСК" та позивача було оглянуто пошкоджений автомобіль позивача та складено протокол (акт) огляду транспортного засобу, яким визначено найменування деталей та характер ушкоджень. Даний акт підписано представниками обох сторін без зауважень щодо неправильності або неповноти фіксації ушкоджень транспортного засобу. Також у даному акті зазначено про можливу наявність скритих дефектів та необхідність огляду при розборці.

В подальшому було проведено ще два огляду пошкодженого транспортного засобу позивача, за результатами яких складено відповідні протоколи (акт) огляду транспортного засобу від 06.06.2017 та 10.06.2017.

Відповідно до звіту №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності ФОП Мороз С.М. на замовлення ТДВ "Міжнародна страхова компанія", на підставі вищевказаних протоколів (актів) огляду, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу БАЗ А079.31Ш, державний номер НОМЕР_1 , була визначена в розмірі 33469,08грн. (з ПДВ).

21 липня 2017 року другий відповідач сплатив на користь позивача страхову виплату без ПДВ у розмірі 26890,90грн. При цьому, як зазначив другий відповідач у відзиві, оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок потерпілої особи (позивача), то його розмір відповідно до статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було зменшено на суму ПДВ. Так, без урахування ПДВ розмір збитку позивача становить 27890,90грн. Крім того, дана сума була зменшена і на суму франшизи (1000,00грн.)

Позивач з вказаною вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не погоджується та зазначає, що фактичний її розмір склав 235618,13грн.

На підтвердження понесення цих витрат позивач надав суду договори №59 від 01.06.2017 та №82 від 14.08.2017, укладені ним з ФОП Диким В.Г., акт виконаних робіт №183 від 14.08.2017 на суму 199097,13грн., накладну №669 від 14.08.2017 на суму 39409,00грн., а також платіжні доручення №144 від 15.08.2017 на суму 199097,13грн. та №145 від 15.08.2017 на суму 39409,00грн. Всього позивачем сплачено 238506,13грн. При цьому, позивач зазначає, що під час проведення даних ремонтних робіт були замовлені чотири додаткових послуги, які не відносяться до відновлювального ремонту, а саме заміна втулок задніх ресор, заміна втулок передніх ресор, заміна листа задньої ресори, заміна балки кардана моста ТАТА на суму 3488,00грн., а отже фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля БАЗ А079 склала 235018,13грн.

Позивач звертався до другого відповідача з претензіями №01-17/461 від 05.03.2018 та №01-17/619 від 27.03.2018, в яких, посилаючись на розмір понесених ним витрат, вказував на неправильність даних, наведених у звіті №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017, та просив повторно провести оцінку відновлювального ремонту.

Другий відповідач своїм листом №710 від 17.03.2018 повідомив про відсутність підстав для доплати страхового відшкодування. А у листі №924 від 06.04.2018 повідомив про можливість здійснення доплати суми ПДВ, відповідно до приписів статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після надання документального підтвердження факту оплати ремонту та державної реєстрації ФОП Дикого В.Г. як платника ПДВ.

06 червня 2018 року позивач разом із претензією направив другому відповідачу копії документів щодо оплати відновлювальних робіт.

Відповідно до страхового акту №11707/1 від 11.07.2018 комісією другого відповідача складено страховий акт №11707/1 від 11.07.2018, в якому ТДВ "Міжнародна страхова компанія" вирішила здійснити доплату страхового відшкодування в розмірі 5578,18грн., що дорівнює розміру ПДВ, виходячи з висновків звіту про оцінку колісного транспортного засобу №148/06/17 від 10.07.2017.

Відповідно до платіжного доручення №2571 від 11.07.2018 другий відповідач перерахував грошові кошти в сумі 5578,18грн. на рахунок позивача.

Будь-які інші платежі другим відповідачем на користь позивача здійснені не були.

Наполягаючи на тому, що відповідачі зобов`язані відшкодувати повну вартість ремонту транспортного засобу БАЗ А079.31Ш, яка фактично була сплачена позивачем, а не ту, яка визначена згідно із звітом про оцінку колісного транспортного засобу №148/06/17 від 10.07.2017, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути 135617,90грн. шкоди з першого відповідача та 73109,10грн. шкоди з другого відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.04.2017 транспортному засобу позивача - БАЗ А079.31Ш, державний номер НОМЕР_1 - була спричинена шкода з вини водія іншого транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2

В матеріалах справи наявна ухвала Красноградського районного суду Харківської області від 15.03.2018 у справі №626/1263/17, з якої вбачається, що Відділ освіти Красноградської РДА звертався в суд з позовом до ОСОБА_2 , Харківської ОДПІ ГУ ДФСУ у Харківській області, за участю третьої особи ФОП Дикий В.Г., в якому просив про солідарне стягнення з відповідачів завданої шкоди в сумі 208727,23 грн.

Районним судом у вказаній справі було встановлено, що відповідно до наказу від 10.11.2016 №344 про закріплення службового автотранспорту ОСОБА_2 призначено відповідальним за збереження та роботу службового автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_3 , та знаходився у трудових відносинах з Харківською ОДПІ ГУ ДФСУ у Харківській області, під час вчинення ДТП. За результатами розгляду справи №626/1263/17 районний суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі згідно пункту 1 ч.1 ст.225 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказані обставини жодною із сторін у справі не заперечуються.

Таким чином, у першого відповідача виник обов`язок відшкодувати шкоду, спричинену транспортному засобу позивача.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності даний Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування.

У даному випадку перший відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність у другого відповідача згідно полісу АК/4973471 від 28.12.2016.

Статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, відповідно до вимог цього Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Підпунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Водночас, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або Моторно-транспортне страхову бюро України не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4., 32.7. ст. 32 Закону).

Відтак, страховик (другий відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Норма статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акта виконаних робіт (наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.02.2018 у справі №910/22886/16).

При цьому, у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, між сторонами у справі існує спір щодо розміру шкоди (вартості відновлювального ремонту), яка фактично була завдана транспортному засобу позивача.

При цьому, позивач виходить з суми, яка була ним фактично сплачена на користь особи, яка здійснювала ремонт транспортного засобу (ФОП Дикий В.Г.) При цьому, позивач вказує, що ним всього було сплачено суму 238506,13грн., з яких 3488,00грн. стосувалися робіт, не пов`язаних з ДТП, що відбулася 19.04.2017. Отже, розмір шкоди, на думку позивача складає 235018,13грн.

Натомість, відповідачі стверджують, що вказана вартість є суттєво завищеною, а тому слід врахувати розмір шкоди, що визначений згідно звіту №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017. Так, вказаним звітом вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача, з урахуванням коефіцієнту зносу Ез 0,5406, визначена в сумі 33469,08грн. (з ПДВ).

У зв`язку з цим, оскільки для вирішення питання щодо визначення реального розміру шкоди потрібні спеціальні знання, судом було призначено судову авто товарознавчу експертизу. На розгляд та вирішення експерта було поставлено питання: яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу складових пошкодженого внаслідок ДТП 19.04.2017 автомобілю БАЗ А079.31 Ш, державний номерний знак НОМЕР_1 ?

За клопотанням судового експерта, від сторін ухвалою від 11.12.2019 було витребувано необхідні для проведення судової експертизи документи, у тому числі щодо трудомісткості операцій технічного обслуговування та ремонту автобуса "БАЗ А079.31 Ш", оскільки в нормативно-технічній документації ЛТДДОІВ відсутні дані щодо трудомісткості ремонтно-відновлювальних робіт вищевказаного транспортного засобу; оригінал акту виконаних робіт спеціалізованого ремонтного підприємства з детальним описом позицій ремонтно-відновлювальних робіт і оригінали документів, що підтверджують сплату вартості відновлювального ремонту автобуса "БАЗ А079.31 Ш" д.н. НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що оскільки вказані документи стосуються ремонту транспортного засобу позивача, саме у нього в розпорядженні мають бути вказані матеріали.

Ухвалою від 11.12.2019 сторін було зобов`язано надати витребувані експертом документи або надати відповідні пояснення щодо неможливості їх надання.

Незважаючи на те, що ухвала від 11.12.2019 була отримана позивачем 17.12.2019, він жодних з витребуваних експертом матеріалів не надав, при цьому будь-якої причини неподання суду не повідомив.

Ухвала від 23.12.2019, якою було задоволено клопотання судового експерта та надано сторонам час для надання витребуваних доказів, була отримана позивачем 27.12.2019, однак і в цьому випадку в установлений судом строк (до 08.01.2020 включно), позивач будь-яких документів не надав.

У зв`язку з цим, експертною установою було складено повідомлення від 21.01.2020 про неможливість надання висновку експерта за результатами авто-товарознавчої експертизи №24420.

Таким чином, судова експертиза не відбулася з вини позивача, який ухилився від надання необхідних для її проведення документів.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Таким чином, враховуючи приписи статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд вважає встановленою обставину того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля БАЗ А079.31Ш, державний номерний знак НОМЕР_1 , має визначатися відповідно до звіту №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017, та з урахуванням коефіцієнту зносу (Ез 0,5406) вона складає 33469,08грн. (з ПДВ).

Матеріали справи свідчать, що другий відповідач у повному обсязі виконав свій обов`язок щодо відшкодування даної суми, за вирахуванням суми франшизи в розмірі 1000,00грн., та сплатив на користь позивача 32486,08грн. (33469,08грн.-1000,00грн.) страхового відшкодування за платіжними дорученнями №890 від 21.07.2017 та №2571 від 11.07.2018.

У зв`язку з цим, у задоволенні позовних вимог щодо другого відповідача слід відмовити в повному обсязі.

Щодо вимог до першого відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, оскільки другий відповідач, виходячи з розміру ліміту відповідальності та розміру франшизи, що встановлені полісом АК/4973471 від 28.12.2016, сплатив страхове відшкодування позивачу, яке не в повному обсязі покрило вартість відновлювального ремонту, визначеного згідно звіту №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017, перший відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 1000,00грн. різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (33469,08грн. - 32486,09грн.)

У зв`язку з цим, позовні вимоги до першого відповідача слід задовольнити частково та стягнути з нього на користь позивача 1000,00грн. шкоди.

Щодо усних заперечень представника першого відповідача про те, що позивач до подачі позову не звертався до ГУ ДПС у Харківській області з вимогою про сплату шкоди, суд зазначає, що чинним законодавством такий обов`язок для позивача не встановлений. Відповідно, звернення до суду з даним позовом, без попереднього направлення вимоги (претензії) першому відповідачу, є правомірним.

Щодо доводів позивача стосовно невідповідності звіту №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.07.2017 вимогам чинного законодавства та фактичній вартості відновлення транспортного засобу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному випадку, через ухилення від обов`язку щодо надання необхідних для проведення судової експертизи доказів, відповідач має нести ризик застосування судом положень частини 4 статті 102 ГПК України.

Суд не приймає усні твердження представника позивача про неотримання ухвал від 11.12.2019 та від 23.12.2019, оскільки вони спростовуються наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.171, 212).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем докази фактичної оплати послуг з ремонту транспортного засобу та відповідних запчастин, не можуть бути визнані беззаперечними та належними доказами на підтвердження шкоди, завданої саме внаслідок ДТП, яка відбулася 19.04.2017.

Так, як зазначалося вище, для надання оцінки відповідності виконаних ремонтних робіт фактичним пошкодженням, які були отримані саме внаслідок ДТП, необхідні спеціальні знання, для чого і була призначена судова експертиза у даній справі. До того ж, сам позивач визнає факт оплати за деякі послуги ремонту на суму 3488,00грн., які не були викликані безпосередньо дорожньо-транспортною пригодою. Отже, лише судовий експерт міг би достовірно визначити конкретний обсяг та вартість таких робіт та відповідних запасних частин, які замінювалися саме внаслідок ДТП, а які здійснені у зв`язку з плановою необхідністю їх заміни. Проте, з вини відповідача така експертиза проведена не була.

Отже, суд вважає, що позивач не довів належними доказами інший розмір витрат, ніж було визначено у звіті №148/06/17 про оцінку колісного транспортного засобу.

Щодо усних заперечень представника позивача проти отримання від другого відповідача суми відшкодування в розмірі 5578,18грн., суд зазначає, що факт перерахування цих коштів підтверджується платіжним дорученням №2571 від 11.07.2018, яке є належним та допустимим доказом. Будь-яких доказів неотримання цих коштів, чи ненадходження їх на свій рахунок, позивач суду не надав. При цьому, суд зауважує, що реквізити, за якими здійснено даний платіж повністю відповідають реквізитам, які вказані в іншому платіжному дорученні №890 від 21.07.2017, платіж за яким позивачем не оспорюється.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на першого відповідача в розмірі 15,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код 43143704) на користь Відділу освіти Красноградської районної державної адміністрації (63304, Харківська область, м.Красноград, вул.Соборна, буд.77, код 02146133) 1000,00грн. шкоди та 15,00грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог Відділу освіти Красноградської районної державної адміністрації (63304, Харківська область, м.Красноград, вул.Соборна, буд.77, код 02146133) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код 43143704) - відмовити.

У задоволенні позовних вимог Відділу освіти Красноградської районної державної адміністрації (63304, Харківська область, м.Красноград, вул.Соборна, буд.77, код 02146133) до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м.Харків, вул.Мироносицька, буд.99 А-3, код 31236795) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "19" червня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай